Чесно кажучи, здивований :)
В хорошому значенні... :)
Це з "Тарасового перстня"? :)

Дійсно гарненько, дякуємо, Олеже, за знахідку. :)

а зізнайтеся, пане Олеже, чи справді Ви здивовані в "хорошому значенні" чи може Вам таки здалося?:) Щось підказує мені що ця приємність в мою адресу незаслужена...

Редакції Майстерень: я сподіваюся, ця репліка з приводу фото?:):)Наразі - дякую, як би там не було:)

Привіт, Юлю! Це часом не та Юля Броварна, що колись товаришувала з моїм братом Дмитром Барбаком:), писала веселі новорічні віршики і гарно малювала???

:)) Оксано, в мене були певні сумніви, що ви з Дмитром однофамільці:)) ці сумніви виникли ще тоді, коли я вперше прочитала у місцевій пресі Ваші (твої?:)) публікації. Але так, це я - та сама Юля:))

Хто б міг подумати, живучи в одному місті, знаючи один одного вже років з десять, зустрітися на Майстернях, це щось...:) Можеш залишити якийсь контакт?

ще раз дублюю телефон: 80975637215
а ще завітай сюди: http://www.poezia.org/phorum/index.php?showtopic=216

Гарненько, Редакціє. А як же подання?
"БУЛА напрочуд", "напрочуд БУВ". "І ящірку – камінчик малахітовий" (розмір?) Взагалі позбутися одного з "я" (особовість надмірна), прикметникових закінчень. На кшалт:

А разом з тим , той келих золотий
І ящірку – камінчик малахіту –
Побачені крізь очі зі слюди,
Коли веселу гойдалку розхитне.

Ну і так далі :)

Олесю, подання - річ, яку можна вдосконалювати :)
Аби було що подавати! :)
Взагалі, в мистецтвознавстві, дуже характерним є одне дійство. Щоби побачити основні, фундаментальні риси композиції, тобто побачити більш-менш істинне лице чогось, когось - необхідно досить сильно примружити очі.
Олесю, вважайте, що редакції корисно і приємно робити саме такі мистецтвознавчі огляди :)

Я розумію. Іноді, треба підбадьорити, особливо оцнками, особливо молодих. Але ж я не впізнаю пана Ляшкевича, що казав: "поезія, це перш за все рамки". Рамок недотримано, якщо про них взагалі знають :) хіба ні?

Ні, Олесю. Знаєте, як воно буває: щось прекрасне засліплює очі і не відпускає просто так довго-довго, а потім воно переноситься і на інше, навіть не прекрасне, але отой відблиск, наче вуаль, через яку не видно основи.

Ні, ні, Олесю, рамки на місці (Вій трохи розплющив око), якщо ви маєте на увазі наявність рим, то не рими тут здійснюють цю функцію, а загальна "темперація" рядків - так зване "метричне" віршування, якщо не помиляюсь з назвою. А рими тут виконують швидше допоміжну роль.

І таке буває, абсолютно згоден. Важко мабть одному і тому ж автору одночасно ставити 6 і 4.5. Помічав по собі :) Але це зрозуміло, ми люди, сентементальні... :) і це добре, з одного боку.

Рими римами, Редакціє. Я про розмір говорив. Він дуже дуже порушений. І відповідно воно не читається, не є плавно, не є лірично. Як на мене. Крім того, казати про "темперацію" - я не бачу необхідності у цьому. Окрім того, це знову дискусія, що було спочатку - вірш, чи пояснення до вірша. Я думаю, що спочатку був вірш, а зараз ніби спроба пояснити недосконалість подання різними термінами. Хоча, це тільки моя думка, і Вам, безумовно, видніше :)

Панове, я сподіваюсь своє появою не завадити ритму вашої дискусії:)) Але мені вже просто кортить почитати Вам, пане Олесю, власні вірші вголос, аби Ви переконалися, що з ритмами там все гаразд (і зовсім не тому що певні недоліки декламатор може нівелювати). Взагалі щодо "рамок" яких ніби-то має притримуватись поет...це питання дуже й дуже спірне, бо ж рамки - то лише форма, а форма без змісту занадто холодна. Зміст без форми також не претендує на досконалість, проте я сподіваюсь що не надто зловживаю руйнуванням "рамок"?:) Так часто буває в поетів, що співають, бо вони йдуть за власною мелодикою, яка оточуючим невідома..це ні в якому разі мене не виправдовує..можливо, я просто провокую зустріч:) до того ж вчора передивилася фотки з форуму у Львові і дуже пошкодувала, що пан Микола Кротенко не поїхав на той форум і мене не відрядив... А як би було цікаво послухати Вас, пане Олесю, і Вас, таємнича Редакціє, за горнятком кави...Сподіваюсь, що так воно колись і станеться. Наразі - дякую за увагу:)

Олесю, тут і справді є багато моментів, різних. Але, ось пам'ятаєте такого футболіста, Зідана? Він цікаво починав кар'єру, тягав того мяча полем, часто безглуздо і, випадаючи із командних дій, але прийшов час і все стало на свої місця.
Ми ж бачимо трохи різні речі, і добре, автор матиме повноціннішу картинку. :)

Безумовно, Юліє. Усе у нашому житті спірне і доволі відносне. Ідеальне поєднання змісту і форми, краси і знахідки (але без помітного штучного пошуку) - це звісно буде щось божественне. Але ж Ви не тільки для себе пишете, ми пишемо, аби інші читали, коментували, допомагали одне одному.

Також з нетерпінням чекатиму спілкування за філіжанкою. І успіхів Вам, у поезії і житті :)

"автор матиме повноціннішу картинку." - безумовно. Якщо автор при цьому ще й не гніватиметься, взагалі супер :)

Обов'язково побачимось, Юліє!
До речі, ми запрошували і пана Миколу, і просили його всім поетам і виконавцям про форум переповісти :)

Ще не вистачало гніватись!!! Неадекватна реакція на критику - це діагноз:)) Сподіваюсь, не мій діагноз:)

Мирославо, бачу Вам також траплялося дивитись в подібні призми... Ви дуже точно зауважиили, що після цього зір залишається пошкодженим:)

Юліє, бувало... Але я намагаюся стримуватися тоді від коментарів, чого не скажеш про Редакцію Майстерень сьогодні. Можливо, Ви не так мене з прив'язкою зрозуміли... :) У кожному, безумовно, є родзинка зі своїм неповторним смаком, але не всім вдається її розкрити. Чудово, якщо Ви будете сприймати не лише лесливі слова пана Володимира, а і доволі "неприємні" втручання у Вашу творчість пана Олеся. Якщо це не Ваш діагноз, то для Вас і краще. Я вважаю, що Олесь Холодний зробив слушні для Вас поради.
Успіхів і натхнення!

Спасибі, Мирославо. Не уявляєте як мені приємно, щось таке чути :)

Мирославо, та їй-бо, я до будь яких коментарів ставлюся з повагою. Може, тому, що знаю їм ціну... бо ж сама філолог і співредактор літвидання і, до речі, часто не така тактовна як пан Олесь по відношенню то побачених у чиїхось віршах недоліків:)Так що тактовність, з якою на цьому сайті критикують, заслуговує на подвійний респект:) Успіхів і Вам!

Дякую!
У літвиданні..? Суперово! Тоді долучайтеся і своїми поради, адже Ви є безпосереднім будівником містка між читачем та автором.
Радує, що Вам цей сайт подобається, але інколи тут таке буває, що не можна справитися з емоціями. :)

Юліє, а взагалі, було б цікаво, якби ви до відповідних своїх віршів, які стали піснями, долучили запис їх виконання. Можете дати посилання - в редакційній формі є для цього відповідна опція.
Щодо лестощів, то я й справді не бачу до чого у цьому вірші особливо чіплятися :( - в обраному свідомо чи підсвідомо автором стилевому напрямку - Маньєризмі.
Маньєризм, до речі, і на скільки я розумію, частенько буває дуже схожим за технікою виконання на інші стильові напрямки, особливо на бароко, необароко, - але ніколи не акцентує духовні розшуки, - легка, чи не дуже легка гра бажаннями.
Так ось з одного боку Маньєризм, з іншого Сентименталізм, - мені більше до вподоби бачити тут пріоритет Маньєризму, комусь (розвиваючи тему "Я бачила крізь очі зі слюди") - серйозність Сентименталізму. Тому і різні вимоги :)

А ще було би гарно, Юліє, з вашого гарного сайту, як ми це вже зробили зі свого, зробити вихід у "загально довкололітературний" чат.
http://slovo.abcd.dp.ua/
Достоїнство "Помчатика" у тому, що а) він вже є,
б) тут можна поспілкуватись на теми, які навіть для форумів неможливі, с)таким чином ми зв'язуємо різні літустанови між собою.

Мирославо, долучусь коли навчусь:) я російський філолог і видання в мене російськомовне. Отже на "Майстернях" я - лише мандрівний збирач досвіду:)

Редакціє! (взагалі-то, мені вже ніяково звертатись до Вас без імені:))) На щастя слухачів записів моїх пісень в Інтернеті не існує та й взагалі до власної творчості я ставлюся досить безвідповідально. Тим більше коли поряд співають так майстерно як ото Олег Король, наприклад:) Тоді я розумію, що до більш-менш пристойного рівня виконання мною власних пісень ще довгий біг з перепонами:)

Щодо стилістики даного вірша - справді ман’єризмом навіяло, доречі він з явною іронією написаний, що сентименталізму не властиво...

А за пропозицію нашому сайту співпрацювати далі - дякую. Гадаю, якраз сьогодні у нас з паном Миколою буде можливість щодо вашого чату провести приємну і конструктивну розмову:)

Це чудово буде! До речі, Юліє, чат не зовсім "наш" - він Дніпропетровський - Юлії Овчаренко, нашої авторки. Але став уже зовсім спорідненим живим "співмеханізмиком", як і Юлина фото і відеогалерея. :)

:):):)оце так симбіоз!!! взаємодія сайтів у просторі тенет:)) ну тоді стовідсотково потрібно підключатися, бо ж, як казав кіт Матроскін: "совместный труд объединяет"(с):)

Юліє, зізнаюсь у власному невігластві: я й справді геть не підозрювала, що Ви і Арт-Вертеп це майже одне й те саме:):):))))

Не зліться Юліє, не зліться! :))))