Згодна з тим, що самі автори створюють погоду тут при допомозі, звісно, господарів. Згодна абсолютно, що ми повинні ставитися один до одного толерантно і цивілізовано; не обов"язково з теплом, але з повагою.
На жаль, у нас із Вами, пані Тетяно, різні враження від поведінки декого із авторів. Правда, я їх у житті не знаю, але тут, у віртуалі було таке, що примусило мене відсторонитися... Однак все міняється, люди теж... Можливо, зараз усе так, як Ви кажете... Я вже давно не є в курсі тутешніх справ, тому мої негативні враження застарілі, очевидно...Дай Боже кожному те, чого він заслуговує. І всім нам милосердя...

Дякую, пані Василино, за відгук! Вам не байдуже.
Вибачаюсь за тих, хто Вас образив, пропустила багато полемік... Треба щось змінювати у своїх серцях, бо сайт це ми і яким він стане теж залежить від нас. Назріло тому написала.

Мені особисто нічим. Прикро, що так склалося. Мабуть, мене тоді не було на сайті, коли Вас цькували. Інколи не хочеться встрівати у чоловічі баталії слабкій жінці, але ж цього разу не стрималась, бо ворожнеча почала набирати оберти.
Хочеться з Нового року миру та спокою!
Я вибачила всім, хто мене ображав. Закликаю до миру і порозуміння.

Як казав кіт Леопольд: "Ребята, давайте жить дружно"... Яке воно усе дріб'язкове і необов'язкове: амбітність, его, бажання бути трохи вищим за іншого, чвари і суперечки з елементами образ.... Це мішура порівняно зі справжнім горем, бідою. Значить, панове і пані, непогано вам ведеться, якщо емоції беруть гору над розумом. Шкода. Може, звичайно і дискувати, дещо виходячи за рамки норми. Але все повинно мати міру. Що занадто, то не здраво. Посварились, протверезіли, помирились. Слово - це і куля навиліт, і цілющі ліки. Як казав головний герой "Аристократа із Вапнярки": розумному досить... Мабуть, всім досить. Тут же далеко не дурні люди зібралися. Еге ж?

Мудрі слова, Олександре! Дякую, що висловились. Ми одна сім'я. Замість того, щоб жаліти, підтримувати, радіти один за одного ми створили
Гнітючу напругу і ворожнечу. Скільки за цей час поетів пішло у вічність перед якими уже не вибачився і не обнімеш. Поки живі і не втратили здоровий глузд треба не втратити людяності.

Абсолютно з Вами згоден, пані Тетяно! Давайте усі разом викажемо підтримку майстрам слова і побажаємо їм творчої наснаги та терпіння вичитувати усе, що тут пишуть недосвідчені автори. Цілую Ввс, обнімаю, бажаю аби Ваші мрії здійснилися і Новий Рік приніс вам шикарний букет приємностей.
Віват!

Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2019-01-02 15:40:49 ]

Може ви про рецензію, яку я колись написав на С. -М. Залізняк? До мене вона ніколи не чіплялась – це правда, але тоді вона вчепилась у Л. Прокопенко і принижувала її не згірш за чоловіків! Звісно, що я заступився, адже захищати жінок (навіть від жінок) – це нормально!
Та й не було там чогось дуже образливого, хоч і дифірамбів – також...
Й на той момент Сушко до мене чіплявся по повній – як той кліщ, що не віддереш!..


А не навпаки???????
Лариса Прокопенко з якогось дива вирішила, що есей про мою Птахокардію...це висміювання її фактів життя. Написано 6 есеїв...саме на Сповіді поета в капличці Птахокардії...їй примарилося...
Здорова психіка таке намислить? Де там про неї???? Я написала звернення на ПМ.
Я відхрещувалася, авторка есею вимагала на сайті цьому пояснень Лариси...
Та вибачилася.
А палкий шанувальник Лариси Ерметов Ереміт тощо...викривляє факти і звинувачує мене у цькуванні Прокопенко. Ніколи предметом суперечок не була творчість цієї авторки.
Вона від захоплення моєю творчістю переметнулася до охаювання імені.
Вгамувати її вдалося, я писала, що спілкуватися не хочу потому з нею.
Тепер клон чи реальний Ереміт бреше, нападає на мене.
Перебувати на сайті, де отакі чвари не хочеться.
Навіщо мені брутальні напади? Відбілювати ім'я мушу? За що?
Нерідко ставлення авторів переходить межі здорового глузду, а я мушу витримувати пресінг за певні коментарі щодо поліпшення віршової техніки?
Нонсенс. Вдосконалюйте самі вірші чи лишайтеся на тих позиціях. Відійду від сайту, щоб себе зберегти.
Пані Левицькій дякую за підтримку.

Дифірамбів я слухала чимало, мене ці сирени не завели на рифи.
Готую нову книгу, шукатиму можливості опаперити красиву поезію.
Активності на сайті не виявлятиму. Жоден літредактор не перепише за автора недолугого, якщо шанує свій хист. Працювати над написаним мусить автов, прислухатися до авторитетних, не лише для себе...
Обсценна лексика декого непокоїла Любов Бенедишин, не витримала вона, зауважила... образили... пішла...повернулася.
Нині відсторонилася.

Мої зацікавлення в межах доброзичливого спілкування нерідко накривалися хвилею чи цунамі негації.
Заздрість, а її ніхто не визнає... несприйняття критики помірної...інші причини... карма псується. Корони дзеленчать, звинувачують у пихатості.
А якщо я не можу бути ніякою? Маю характер. І справді доводилося не нападати, а захищатися на ПМ.
Отже...на все добре.

Не треба меж відсувати у бік божевілля. Пане Ерміт, відійдіть від мене.
Не можна нападати на митця за слово вельбучний чи інші.
Де прописано, що слова арештовані?
Комусь примариться, що я вживала слово з присмаком назви села, а я мушу не жити, а пояснювати непоясненне? Та навіщо мені ця клопотнеча...
Я поетка, про мої тексти написано професійними критиками, журналістами, розуміючими фабули і цінність для української літератури. Я не сьогоднішня. Тепер буду вищою за спілкування на сайтах. Дистанцію збільшу.
Може, час мені премії давати, а не тягти з п'єдесталу "королеви" сайту, до речі, я туди не пнулася.
Жабомишодраківка мене відштовхує.

Хто викликав сюди з минулого цього чорного джина - Юрія Ереміта? На його фоні - Сушко - Божий янгол із небес! Ереміт приніс сюди стільки чорної гидоти, очорнив усіх кращих авторів сайту... Для чого питається? Щоб самому вивищитися? Скидається на те. Сам - негативний переважно тип, він наділив своїми якостями і всіх інших - одні - замовники сварки, як я і Сушко, інші чорнителі, цькувачі інших, хто до них входить? С.-М. Залізняк та Люба Бенедишин, яка взагалі сама мовчить? Та так ми потонемо і захлинемось цілковито у цьому гидкому болоті взаємних звинувачень і брудообливань.
Тільки піднявшись над собою, над своєю власною чорнотою, тільки вивищившись душею, так, як наша дорога Таня Левицька - золоте серце і миротворець - ми зможемо далі існувати достойно, ставитися одне до одного з повагою, критикувати і допомагати доброзичливо і конструктивно, і думати тільки про досконалість наших творів і творення високої поезії та атмосфери високої взаємоповаги на сайті!

Побутові справи мої і Ваші ніде не перетиналися. Про що Ви? Невже ми знайомі? ніде не чаркувалася з Вами... У Полтаві мене на презентаціях ставив поряд письменник В. Тарасенко, вчив бути активною... виголошувати тости, щоб мене люди бачили...До мене підходять читачі. Я не відлякую.
Я не конфліктна.
Я сонячна і приязна.

Увага! Не дозволила б вживати слово у сенсі висміювання покійного відомого чи ні поета.
Якщо особа таке намислює, то сама здатна на таке.
?
То які ж закиди я мала приймати?
Я активно відфутболила те.
І так не раз.
Конфлікт створює автура, яка бачить загрозу в майстернішій авторці. Лев, що ходить поряд...лякає.
Добре, лишайтеся без нього (неї).
Я не гризла нікого.
Початківці, що не готові до критичних зауважень, схильні сором'язливо лепетати про можливість не рости...займати свою нішу...
Пишу для себе... пояснюють.
Не пише тільки лінивий.
І графоманія залляла часописи...сторінки Фб. Я нікого за вуха не тягла. Щоб рецензії писати, треба мати кебету і розуміти поезію.
Відгук не є рецензією. Ви тут - про свої колишні. До речі, Прокопенко мої книги подарувала школі і подрузі. Дивує така пошаноба: розуміти, хто я для Поезії...і вигадувати про той есей, на себе приміряти.
Навіщо те згадувати? я ж нічим не завинила, навпаки.
Дружіть, але не проти когось.
Вичерпно висловилася.
Прошу не писати мені тут негативного.
Всім дякую за увагу.

Де Ви висмоктали з пальця цю дурницю, пане Ереміт, що я замовник сварок із Сушком? Аби Ви знали, скільки нервів моїх він витріпав і скільки крові моєї попив! Так, ми дружили, але його псевдокритика довела тут свій негатив! Вам я писав свого часу позитивні коментарі, а Ви чомусь люто огризалися? Чому Ви встряли в сьогоднішню суперечку? Вас Сушко цькував і ображав? Ви всіх і вся вже обплювали з голови до ніг! І той не такий і той, і та! Всі виправдовуються, один Ви тут - святий та Божий! Мабуть, що так!

Друзі, ми знову не про те. Давайте всі непорозуміння залишимо у старому році. Було багато обід і претензій. Мені наприклад, не дає спокою випадок, коли я вмовила, Олександра Христенка, повернутися на Майстерні, але його змусили тут же піти, бо він зробив комусь заувагу. Я тоді не втрутилася, про що досі дуже шкодую. Люди, які пишуть про прекрасне, плачуть над своїми віршами, тонко відчувають поезію, творять вічне слово і тут же можуть перегристи горло один одному. У мене не вкладається у мізках, як це може бути?

Авжеж, добре підтримувати. І спілкуватися приязно.
Лінота декого не дозволяє придбати мою чудову "Птахокардію". А варто.
Ціна 150 гривень. Замовяйте, насолоджуйтеся. Надішлю.
Знатимете, чим я дихаю, живу.
Як пишу... Чому закликаю працювати над свіжонаписаним.
Бо поезії на сайті та в книзі таки різні, для зібрання я все відполірувала. Поезія, переклади, мала проза.
Нарешті порозумілися... Пишіть
zaliznyak-63@ukr.net

Щасти всім.

Знову... про наших баранів.
Тепер невгамовний телесик чи телесун Сушко потребує пояснень

Я не упізнала себе, бо я не пацючиха і не суперстар, яку Ви...з неба зігнали. Мене туди не Ви підсадили.
Дружити з вами не вийде, бо образи такі це не безневинні смикання за косичку.
Гляньте на себе в дзеркало.
Оскал не нагадує вампірячий?
то прикинетеся друзякою...то гризете.
Пан Ярослав повірить вам, а ви знову смієтеся з нього.
Підійде черга моя...
Та не хочу я бути вашм донором. Шукайте втіх інших.
Писунку вгамуйте, відійдіть від сайту на певний час.
Без Вас тут штиль настане. миротворець із Вас поганий.
Писали мені: як вуж під вилами.
та Ви і є тим вужем.
А я принципова і послідовна.
Хочеться порозуміння, та всі ми справді дуже різні.
Переформатування сайту зичу щиро.

Майя наїлася донесхочу ваших віршів про вправи на ліжку, із закиданням ніжок на плечі. Мавки умлівають...

Ойкумена у нас одна, та поезія різна.
Нейтралітет я пропонувала. Ви його висміяли у вірші.
А це найрозумніше: просто перестати наближатися. Не обзивати жінку, поетку, не повчати, не писати про мою громадянську позицію "шкідливу", а я пацифістка, і нічого поганого не бачу у такому світогляді. Дякую за все хороше. А поганого досить.

наліпили мій рядок епіграфом
награмузляли вірша про пацючиху...
і це "упізнала себе Майя"

та нижче моєї гідності коментувати оці вибрики Сушка.
Особа знущається і отримує задоволення. Не здатна я з таким дружити, пробачте за невміння. Адью.

Любіть, не заперечую.
Раджу "Казку про трьох метеликів" Лесі Українки прочитати. Добраніч.

Ціковий новорічний початок. Якщо до різдва доживемо то буде Боже провидіння!

я сам трохи простіше мабуть на це все дивлюся, о Тетяно
оскільки існую скоріше на марґінесі, у метри не пхнуся
літераторами в літеральному змісті тут анікого не вважаю
ну і не заважаю ’майстрам’, принаймні, не маю бажання такого

все, що відбувається наразі, на мою скромну думку -
всього лише зіткнення ілюзій, що не знаходять, насправді
якоїсь практичної, належної реалізації

тобто, питання якоїсь аж ’війни’ зненацька
між віртуальними ’майстер-класами’ аматорської поезії
чи навіть просто ’любителями поезії’ -
таки смішне

але сам факт того, що віртуальна автура, в термінах наявної дискусії,
настільки серйозно і часом пафосно сприймає якісь-ще слова,
які взагалі-то запросто можна вилучити, без будь-яких особливих зусиль
або заледве не вмирає тут прямо-таки на шпальтах, від емоційної напруги, чи -

мене трохи замислює лише в один спосіб, а саме:
якщо дорослі й деякі дуже дорослі, освічені, інтелиґентні особистості
не можуть природнім людським чином легко й гумористично
розійтися одне з одним на якомусь тихому псевдолітературному майданчику
і розжарюють якісь апокаліптичні майже пристрасті там,
де загалом все, що від них потрібно - це публікувати час від часу тексти
які здебільшого розкривають авторське захоплення життям
чи може, часом, опротестування життя, що суперечить поезії, чи vice versa -
а ще додавати трохи позитиву чи конструктиву в коментарях, хоча
і це зовсім необов’язково, то що було би, якби почалася якась
реальна колотнеча із правдивими ворогами - за власне виживання,
за долю країни - за долю людства - і така боротьба точиться, щодня -

поки на ПМ якісь дивні особистості практично ’убиваються’ неясно за що
й навіщо, найчастіше - через якісь натяки невідомо з якою метою,
чи просто без мети, через власну, якомога хибнішу інтерпретацію
таких якихсь... натяків -
а Ви взагалі, нормальні? тобто, Ви точно певні?

(оце без будь-якої адресації чи злостивих намірів, чисто риторично)

З новим чудовим днем, шановні...
..."титани у сірниковій коробці"... А я казку про дружбу вчора попрадила читати - Лесі Українки...
Та Ви ж прагнули і прагнете від титанів оцінок, похвальби, допомоги, і - безкоштовної... Ви ж наче просили передмову писати...пане Сушко...
Що ви тут робите, на сайті для самовдосконалення творчості? Роздмухуєте драчки, вибачаєтеся, пишете про друзя,. лікуєте їх від пихи...
Сфінктери вже згадані... то це м'язове утворення, там їдло не перетравлюється, як ви пишете...сфінктери служать для затримки маси, щоб не вивалилося...
... дупи...циці... мавки... патьоки словесні сатиричні - на друзів... як можна?
Де щирість, незлобивість, де власне Поезія? на ФБ тисячі сторінок, ви ж на сайті поетичному.
Жуєте і вірш пишете, нема часу для полірування, хай коректор за оплату працює...
Потім вийде книга, в яку влита праця титана... А вам лаври...
Як все це набридло.
Мікросвіт ПМ таки не є живодайним для серйозного митця. Колись вірилося. що атмосфера сайту очиститься.
Тепер - ні.
Хоча в 2099 році, коли я прийшла на сайт, були певні прояви тролізму, потерпали автори, пані Тетяна свій досвід може пригадати, написати тут...
Не потребую від СМ визнання. Він не вважає літераторами когось. Пише, розмислює...про допис і нас...
Не знаю, кого мав на увазі.
Та чи він має визначати: хто є хто.
Це ж суб'єктивне...... Хто від нього чекає осанни... Я - ні, бо нічого з написаного ним, не вважаю цікавим для себе. Ми кардинально різні. І це прекрасно.
Чимало авторів послуговуються українською мовою, та володіють нею на рівні Еллочки-людоїдки.
Як їм розуміти, поціновувати те, що не є рідним, у побуті вони, мабуть, росмовні.
Не забороняється.
Маю доробок, володію мовою на академічному рівні, маю літературний портрет... і численні рецензії маю, і радіопередачі. І хтось сичав, ображав...бо я була на сайті занадто довго. Бо переросла сайт, але лишалася.
І пішла з сайту, та вслід чую: а хто ти?
Корифеями хтивими нас із л.Бенедишин називала авторка на ФБ.
Титан у коробочці. Тепер так.
Соромота, немає ні найменшого бажання повертатися до "склопендр", паяців... і псевдокоролів... Вам, мабуть, поетичні вправи...як фітнес, а для нас це відпрацювання таланту.
Тусуйтеся.
Вчора ми погомоніли приязно тут, прийшов з лакмусовим папірцем СМ...і Сушко вже пише про Макіавеллі... тощо.
підлещується...
Звісно, поезія нині потрібна одиницям, то про що ми...
та будьте Ви тричі водолазами, кондитерами, фізиками, спеціалістами з прибирання площ... сміттєбаків... машиністами...але тут поетичні майстерні.
І Ваші доробки оцінювати буде читач. І професійні письменники, критики.
На одного титана у вашому екзотаріумі менше.
Бережу здоров'я. Нарощую панцир байдужжя, відходжу від до нечем.
Чи здорові митці тут - вже про таке мова йде...
Та як всюди... межа тонка. Амбіції, мріяння, розчарування... і намагання порозумітися.
Легко розбити цю кришталеву субстанцію... Образи, пригадки... негатив...
От людяними бути це вже наука надважка, не всі її опанували. Сушко всіх називає друзяками та братами, ладен висміяти у вірші всіх, все... а себе забуває.
Недохваленість причиною. Навіщо сердитися? запитує приязний вампір... І справді: настрій зіпсований, енергія тече...у наступний опус. Корона з фольги шелестить під гіллям власного саду...
Ні...не кличте мене повертатися.
Маніакально-депресивні стани то не моє. Графоманьте без мене. Творіть!

(там друзяК, літеру згубила...
а таки описка цікава
відходжу від до нечем...)))
Бо відійти варто якнайдалі.
А так хотілося: зазирнути на ПМ, а там продуктивна тиша, гарна поезія, ввічливі коментарі. Не маю часу на коментування, тому не писатиму тут. Прошу не звертатися до мене.
Все сказане, все почуте. Нейтралітет.

.......2009 році. Ще огріх набору) тепер все. Пішла в реалії сніжні.

Щоб надалі не розпалювати ворожнечу на певний час публікація буде не доступна для коментарів.Дякую усім хто висловився. Я впевнена, що кожен зробить висновки і на сайті запанує мир!