ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Тарасюк (1983) / Вірші

 * * *
Горіхи падають. Батистова печаль
під ґанком —
серед листяної збруї.
Червінчиком — осіння пектораль,
тремтить дощем
та зрілий плід цілує.
Горіхи падають. Овально так лежать,
коричневі
усмі́шки гублять щиро…
І позіхає хмар важка печать:
путівку літу передбачив
Ирій.

2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-26 21:32:50
Переглядів сторінки твору 5277
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.674 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.07.20 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-26 21:42:31 ]
Красиво! Читається легко, написано від душі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-26 21:49:09 ]
Щиро дякую, пані Вікторіє! Таки так, від душі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 04:03:55 ]
а оцей от вірш - і гарний, але заважкий. дуже багато означень: батистовий, листяний, осінній, зрілий, овальний, коричневий, щирий, - важкий...

не вистачає трошки прохідних рядків, крізь які би струмувало повітря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 06:54:01 ]
Дякую за коментар! Можливо, ось тільки "овально" і "щиро" - не означення, а обставини)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 08:46:38 ]
... тому становлять частину метафори, а не продовжують ряд епітетів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 12:45:59 ]
та я ж не про частини мови кажу, і не про роль у реченні) я - про динаміку й деталізацію) прикметники й деякі з прислівників часом обтяжують тексти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 09:04:51 ]
Чому, вибачте, "овально"? Прислівника такого начебто немає. І хто їх так розмістив? Якась геометрична сила? Прислівник "навально" існує. Та він Вам напевно не сподобається.
І усмішка щось погано уявляється. Хіба що "смайлик".
Відчувається тяга до прекрасного. Непогана поетична спроба.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:04:52 ]
Дякую, пане Юрію!)) Овально лежать тому, що овальні))) А "усміхаються" горіхи у нас під ґанком, в садку, щоосені, визираючи зі шкаралупок, ще тримаючись на дереві, або з-під опалого листя чи з посохлої трави)))) Такі вони у нас веселуни)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:06:03 ]
ОВАЛЬНО — ТЛУМАЧЕННЯ
ОВАЛЬНО
Присл. до овальний.

Джерело:
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:06:55 ]
Хоча дехто мені радив засунути ті словники, а от не слухаюся))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 20:15:53 ]
100%, що не я. Але знаю, хто - і це мене не дивує.

У кожного своя доля і, певно, свої словники. У словнику, посилання на який є на сайті, прислівника немає.
Та ми створюємо (пишемо) нову мову.
То нічого дивного не буде, якщо з часом з'являться наступні словники.
Щодо усмішок (повертаюся до них).
Ваше пояснення приймається, а моє частково знімається.
В мене теж горіх. Перед вікнами. Падають горіхи, а шкаралупа залишається на гілках.

Зичу успіхів. Енергетика віршів і полемічний запал високі. Це добрий знак.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:21:14 ]
https://goroh.pp.ua


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:25:20 ]
Дякую!!))) Полеміка натренована, з дітьми у школі часом доводиться дискутувати про чудернацькі речі. Але звикла завжди відповідати на запитання)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:32:34 ]
Ст. 825. Друге слово зверху у 1-й колонці))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:41:05 ]
Спілкування з вами, пане Юрію, сприяє пошуку, чому я дуже рада і, відповідно, вдячна вам. Чесно-чесно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 20:54:23 ]
Навзаєм.
Я в цей час працював зі словниками.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 20:49:42 ]
Мені байдуже, що пишуть нові науковці. То їхня справа - писати.
Я відчуваю, як відчуваю безліч інших дрібниць або більш важливих речей, що це ваше "овально" (його навіть Т9 не підтримує) не є питомо українським прислівником.
Нові словники можуть повстішати ще на сотні сторінок. То нехай.
В моєму ще одному крім декількох інших цього прислівника немає. Нехай він брежнєвський, застійний, на славу великої жовтневої революції...
Нехай його укладав колектив з десятка науковців під головуванням Головної Редакції Української Радянської Енциклопедії. І друкувався він у Києві у 1977-му році...
Марно сперечатися.
Вам цікаво - то пишіть що завгодно.
І щоб енергетика лилася, як чавун з домни :)

Нехай щастить.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 21:42:32 ]
))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-28 19:22:35 ]
Що означають набиті Вами "дужки" у такій кількості?
Мені радіти чи кивати п'ятами?
Готовий
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 19:25:12 ]
Це у мене така широка усмішка :))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-28 19:42:03 ]
Завжди була гучність.
Та то таке...
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-28 10:09:11 ]
Овально - я розумію.
Але овально лежати... не вельми.
Тому, може моя думка й неважлива, але висловлю - я б теж ще подумала над цим рядком. Можна зробити зриміше і проникливіше.
Бо вірш чудовий. Починаю закохуватись у Ваше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 18:56:49 ]
Щиро дякую, пані Любове!!!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 18:58:21 ]
Ви мене переконали, не можна дозволити закохуватися у недосконалість... Доведеться обміркувати "овально")))