ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Тарасюк (1983) / Вірші

 * * *
Горіхи падають. Батистова печаль
під ґанком —
серед листяної збруї.
Червінчиком — осіння пектораль,
тремтить дощем
та зрілий плід цілує.
Горіхи падають. Овально так лежать,
коричневі
усмі́шки гублять щиро…
І позіхає хмар важка печать:
путівку літу передбачив
Ирій.

2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-26 21:32:50
Переглядів сторінки твору 6929
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.674 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.24 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-26 21:42:31 ]
Красиво! Читається легко, написано від душі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-26 21:49:09 ]
Щиро дякую, пані Вікторіє! Таки так, від душі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 04:03:55 ]
а оцей от вірш - і гарний, але заважкий. дуже багато означень: батистовий, листяний, осінній, зрілий, овальний, коричневий, щирий, - важкий...

не вистачає трошки прохідних рядків, крізь які би струмувало повітря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 06:54:01 ]
Дякую за коментар! Можливо, ось тільки "овально" і "щиро" - не означення, а обставини)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 08:46:38 ]
... тому становлять частину метафори, а не продовжують ряд епітетів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 12:45:59 ]
та я ж не про частини мови кажу, і не про роль у реченні) я - про динаміку й деталізацію) прикметники й деякі з прислівників часом обтяжують тексти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 09:04:51 ]
Чому, вибачте, "овально"? Прислівника такого начебто немає. І хто їх так розмістив? Якась геометрична сила? Прислівник "навально" існує. Та він Вам напевно не сподобається.
І усмішка щось погано уявляється. Хіба що "смайлик".
Відчувається тяга до прекрасного. Непогана поетична спроба.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:04:52 ]
Дякую, пане Юрію!)) Овально лежать тому, що овальні))) А "усміхаються" горіхи у нас під ґанком, в садку, щоосені, визираючи зі шкаралупок, ще тримаючись на дереві, або з-під опалого листя чи з посохлої трави)))) Такі вони у нас веселуни)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:06:03 ]
ОВАЛЬНО — ТЛУМАЧЕННЯ
ОВАЛЬНО
Присл. до овальний.

Джерело:
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:06:55 ]
Хоча дехто мені радив засунути ті словники, а от не слухаюся))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 20:15:53 ]
100%, що не я. Але знаю, хто - і це мене не дивує.

У кожного своя доля і, певно, свої словники. У словнику, посилання на який є на сайті, прислівника немає.
Та ми створюємо (пишемо) нову мову.
То нічого дивного не буде, якщо з часом з'являться наступні словники.
Щодо усмішок (повертаюся до них).
Ваше пояснення приймається, а моє частково знімається.
В мене теж горіх. Перед вікнами. Падають горіхи, а шкаралупа залишається на гілках.

Зичу успіхів. Енергетика віршів і полемічний запал високі. Це добрий знак.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:21:14 ]
https://goroh.pp.ua


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:25:20 ]
Дякую!!))) Полеміка натренована, з дітьми у школі часом доводиться дискутувати про чудернацькі речі. Але звикла завжди відповідати на запитання)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:32:34 ]
Ст. 825. Друге слово зверху у 1-й колонці))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 20:41:05 ]
Спілкування з вами, пане Юрію, сприяє пошуку, чому я дуже рада і, відповідно, вдячна вам. Чесно-чесно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 20:54:23 ]
Навзаєм.
Я в цей час працював зі словниками.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-27 20:49:42 ]
Мені байдуже, що пишуть нові науковці. То їхня справа - писати.
Я відчуваю, як відчуваю безліч інших дрібниць або більш важливих речей, що це ваше "овально" (його навіть Т9 не підтримує) не є питомо українським прислівником.
Нові словники можуть повстішати ще на сотні сторінок. То нехай.
В моєму ще одному крім декількох інших цього прислівника немає. Нехай він брежнєвський, застійний, на славу великої жовтневої революції...
Нехай його укладав колектив з десятка науковців під головуванням Головної Редакції Української Радянської Енциклопедії. І друкувався він у Києві у 1977-му році...
Марно сперечатися.
Вам цікаво - то пишіть що завгодно.
І щоб енергетика лилася, як чавун з домни :)

Нехай щастить.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-27 21:42:32 ]
))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-28 19:22:35 ]
Що означають набиті Вами "дужки" у такій кількості?
Мені радіти чи кивати п'ятами?
Готовий
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 19:25:12 ]
Це у мене така широка усмішка :))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-28 19:42:03 ]
Завжди була гучність.
Та то таке...
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-09-28 10:09:11 ]
Овально - я розумію.
Але овально лежати... не вельми.
Тому, може моя думка й неважлива, але висловлю - я б теж ще подумала над цим рядком. Можна зробити зриміше і проникливіше.
Бо вірш чудовий. Починаю закохуватись у Ваше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 18:56:49 ]
Щиро дякую, пані Любове!!!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-28 18:58:21 ]
Ви мене переконали, не можна дозволити закохуватися у недосконалість... Доведеться обміркувати "овально")))