ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Мої пісні

 Українські ведичні містерії з нагоди ведичного свята Івана Купала
* * * (Гімни)
"Слався Джива,
квітни Жива."
"Нам розрада – Світла Лада."
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада,
Нам розрада – Чиста Лада.
Слався Джива! Квітни Жива!
Слався Джива, квітни Жива!
Нам розрада – Світла Лада!"

Одним з найцікавіших і приваблюючих образів в українській давній міфології є антропоморфне зображення, яке нагадує жіночу постать. Ця жіноча фігура символізувала Велику Богиню Життя - "Живу", що охороняє, оберігає все живе на землі. Її голову часто зображували у вигляді ромба, трикутника або кола, обрамленого квітами. Інколи рук у Богині-Берегині може бути чотири або шість, що робить зображення схожим на дерево, або нагадує літеру «Ж», що в кирилиці прочитується як «живіте», тобто символізує вічне продовження життя.
А ось її чоловіча половинка - Джива, ще більш цікаве явище космічного масштабу, та в наших умовах йшлося про того, хто патронував явище душі і духу всього живого, їхнє життєствердне поєднання ("дживу")...



* * *
Чуєш,
як рівно,
тихо,
і невловимо тонко
линуть давно забуті,
линуть сюди з нізвідки
рими цвітіння
пряні?

Як похітливо п’янко -
з повних легень вростає
в серце
коріння
квітки?

Свідки,
пропалі свідки,
світу поза спиною,
очі відкрили!

З нитки
Аріадни
корою
старозавітні плити
давніх проклять
зняті!

О, невже не радіти
Сонячно новій статі?!
О, невже ми не діти,
Отчій Руці раді?!

2005-2024

Слова і музична обробка - Ляшкевича В.



Музика ведичних містерій.
Українські святкові ра-ведичні гімни.
Джива і Жива, як божественні прояви, - покровителі живої цільності особи, земної щедрості до всього живого.
Лада – символ гармонії, любові, благополуччя, тілесне втілення Живи.
Проявів Дживи теж відомі.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-06-23 22:27:13
Переглядів сторінки твору 626
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.562 / 6  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.558 / 6  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 16:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-25 18:12:37 ]
Так, друже Володимире! Тисячолітнє прокляття волхвів зняте за прийняття чужинської віри, і ми поступово повертаємося до своїх пракоренів. Лада і Жива - наші прекрасні Богині. І веди наші пращури створювали, чому ж у нас їх викорінили майже, а в Індії багато чого збереглося, і ці ведичні гімни нагадують індійський мелос яскравий, який нам дуже близький. Індуси знають, що їхня праматір - Україна, а ми не знаємо, що 7500 років тому було розселення індоєвропейських етносів від Індійського до Атлантичного океанів з України, а плачемо, коли чуємо індійські пісні, дивимося їхні фільми. Бо це ж наше рідне, ще від вед наших походить з 10-12 століття до нашої ери.
Дуже гарні славлення і мелодія, Володимире, беруть за душу. Сподіваюсь, такі публікації стануть дороговказом нашим ПееМівським поетам, куди йти, і чим цікавитися. Викинути зі словника слово "погани" і замінити його на наше рідне, питомо українське!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 11:09:59 ]
Вітаю, дорогий Ярославе!
Дякую за підтримку й оцих скромних моїх спроб. Сподіваюся, що навчуся тонше передавати і сенсову, й музичну сторону цієї дійсно важливої теми.
На жаль, українська, а разом з тим і дійсна європейська ведичність табуйована і досить міцно забута тема. Тому кожні наші особисті спроби часто виглядатимуть неоднозначними навіть в очах колег по подібним розшукам. Та й стереотипів вистачає...
Але ключ, напевно, спільний - спроба гармонічних вирішень на основі нашої прадавньої мови і музики.
Тому й далі пробуватиму цю тему не лише в прозі.
І ви діліться своїм досвідом... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 12:10:37 ]
А, загалом, маю переконання, що ми, українці, до останніх часів , фактично до 17 ст. н.е., мали ведичний устрій. І наш "Щедрик", та й чимало іншого вельми близькі до т.з. "індійських" мелодійних інтонацій...
І думаю, що в Індію те все понесли кращі з нас не оаніше 3-4 ст. н.е.
І ще, вважаю, що й Ісус був строго ведичним, і говорив про сповнення ведичних положень, а не різних темних. )
Тож наступна композиція буде і про нього - в межах цієї містерійної"ходи".



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 12:09:14 ]
А при чому тут українці?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 12:12:32 ]
Тому що ми ведичний народ, і в великій мірі вся відома культура Бхарату прийшла до них з ведичної Європи в 4-5-му ст. нашої ери, в тому числі й від нас.
Ось ці пласти творчо й піднімаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 23:45:53 ]
Для мене зміст стає другорядним, коли написано російськомовними кальками.
Приклад.
невловимо тонко
Рими цвітіння, та ще й пряні

Похітливо.
Хтиво? Похотливо?

З легень в серце??? Анатомія абсурду!

Та так!
Вам не сподобається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-27 08:45:02 ]
Ну ось ви й виявили ступінь своєї присутності в поетичному мовному середовищі і не тільки там. І ці ступені вельми початкові і надто невисокі. Тож вам і справді є чому навчатися. Але якщо вас влаштовує ваш рівень то й нехай. Але на основі вами написаного робиться висновок, що ви не володієте словесністю і поетичністю в достатній мірі, аби ходити по сторінках і зверхньо критикувати.
З розумінням природи речей у вас теж не густо, тому зважайте на свої дійсні вміння, а не на отримані штампи.
Успіху в дійсній творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-27 11:56:17 ]
Моя ступінь- це моя. А ваша - принизити.
Прокоментували б запитання. І до вас би була повага і іншим цікаво почути відповідь. А то - я розумний, ти дурна. Вірш кращим не став. А от відповідь на питання, чому на сайті автори собачаться , стала очевидною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-27 20:09:33 ]
Як на мене, ви самі себе принижуєте подібними коментарями. І справа не тільки в тому, що їхній рівень нижчий, аніж хотілося б - просто кожен рівень підтримується відповідними творчими авторськими світами, тобто, вже проведеною, в тому числі і над собою, роботою. Тому і важко вам чути, що поезія народжує і сенси, і слова, і уточнені доладності, більше того - витягує чимало чого з тимчасового забуття.
Ось хто вам зараз заважає проявити свої творчі таланти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-27 22:02:38 ]
Ви не відповіли на запитання до ваших талантів.
Я себе не образила, бо маю запитання і вільна питати. І мене цікавить лише слово.
Як сприйняти - о невже не радіти - я таке ще не навчилась сприйняти.
Того вам і не пишуть. Бо невідома інструкція, як читати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-27 22:06:21 ]
У мене також є сайт poeziia.club.
Недавно створений. Зусім ще голий, невідомий.
Але хочеться, щоб ті хто наважиться публікуватись, приходили лише заради слова, не заради себе си.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-28 14:09:52 ]
Я й пишу, що вам варто розширювати поетичний, та й понятійний кругозір. Бо наразі саме ваше нерозуміння (не присутність в тих чи тих вимірах) і розповідає про вашу дійсну проблематику. А ця проблематика нічим іншим, окрім все вищих і складніших творчих завдань перед собою, не вирішується.
Тож дуже добре, що у вас є свій сайт, отже матимете невдовзі досвід ще й організатора. Це безумовний крок вперед.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-28 14:17:15 ]
А на питання так і не відповіли …

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-28 14:29:14 ]
Так ви ж і не задавали запитань, а ставили якесь своє питання. Бачите різницю? Питання - це не запитання, що потребує конкретної відповіді, питання вирішуються цілим рядом речей, про які я і говорив.

А щодо "О, невже..." - то існувала відповідна ведична традиція, що збереглася донині в Індії, і не лише там, - коли виражаються одночасно контроверсійні емоції відповідним похитуванням голови. Це візуальний початок розуміння. А є ще й сенсові, як поставлені питання. Бо саме на вільному виборі, скажімо, ведичність і влаштована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-28 15:09:41 ]
Я з вами погоджуюсь. Я відчуваю, що щось не по мені. Дійсно, часто не можна пояснити. Ще Курдиновський так пише. Все ніби як треба, а почуття нема. Словесно ви мене переможете, але невже не радіти ще з о - без коми, це як - своєю рукою, що збоку він зняв яблуко. Так я вмію читати. Не догоджати. Ви вже мене викидали з зайти за це. Я знаю, що суспільство таку принизливу поведінку щодо слова не сприймає. Тому гірко. І дуже. Подивіться, як пишуть і то поети.Бідне суспільство.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 12:36:59 ]
а навiщо? Знову мавками по лiсу бiгати?
Думаю, що не знати iстинного Бога i пригадувати, як вклонялися пеньку - навiть треба, щоб соромно було.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 13:21:29 ]

І як стосується ведизму ваше зауваження? Вам вартує уважніше дослідити це питання, бо пеньки з"явилися суто після ведизму. Та й Творець за ведизму - це зовсім не демонічні особи періоду Калі Юги на кшталт Яхве, Сета, тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 14:18:13 ]
це - "Лада і Жива - наші прекрасні Богині." - не знання, це . вiра. А ви таке пiдтримуете. На жаль. А це рух назад. I то дуже.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 14:42:35 ]
Знову ж таки, і вам теж варто глибше осягнути як минульщину, так і нинішнє, і зважати на те, що хоча кожен в цьому питання висловлює переважно загалом свої здогадки, але і Жива, і Лада дійсно прийшли до нас із нашої ж давнини.
Та й слова бог чи богині ще й кожен вживає на власний розсуд.
І знання тут мало що дають, бо вони зазвичай фундаментально фальсифіковані, а ось чуття, сприйняття, особливо тонкі системи, виводять в істинні "хмарні" інформаційні середовища, та й в дійсність теж.
Тож суто мирські знання - це перебування в оф-лайні до дійсності, а чуття виводять нас в он-лайн. І віра (ви і Ра) - один із таких екстрасенсорних інструментів звязку і взаємодії. Інша справа - хто з ким чи чим взаємодіє.
Мати справу з Ладом, із Живим, зрештою, відкрити для себе фундаментальне явище Дживи - вельми достойна справа. Що всім і рекомендую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-26 17:18:51 ]
Беззмiстовно щось доказувати. Особливо менi. Окультна поведiнка, яку навiть нiхто не наважуеться коментувати.
Духовна безпринциповiсть. Не на рiвнi, як тут сприйнято гавкатись, а так, проходиш повз, щоб не зачепити.
А з другого боку - шкода, що рiнень поетичного гатунку досить низький. Це поприкання до вас. Ви автор сайту. Повиннi прапорпоезii тримати високо. А ви - про ладу та перуна. Казки ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2024-06-26 21:22:57 ]
Ну й проявіть свій дійсний рівень щодо присутньої в цій публікації поетичності. Розкажіть, що тут не так з поезією.
А щодо окультності, то культура і традиції до нас прийшли саме з минульщини, а та минульщина була саме ведичною. На жаль, ви абсолютно нічого про неї не знаєте, тому й пробуєте іронізувати.
Напевно собі намагаєтесь щось довести? То й доводьте творчістю, а так - виглядаєте несерйозно.

А тема і справді непроста, більшість її тому й остерігається....