ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
***
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
* * *
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
* * *
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Дві голови (Jefferson Airplane)
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Серед акул
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Найменше зло тріади
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
ПАПУГИ ШАЛЕНОГО ВІССАРІОНА
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
Архів
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Квочка
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 НЕНАРОДЖЕНОМУ
Мені в долоню стукало дитя,
Воно мені давало знак: Я є!
О Господи! Благослови життям
Оте створіння крихітне твоє.

Бо така у мене робота -
Любити ваших майбутніх мам
І у їхніх круглих животиків
Стетоскопом запитувать: як ви там?

Мені в долоню стукало дитя...

Як ви там, малесенькі, чуєте?
Як ти там, ангелятко безкриле?
А у відповідь раптом: «Рятуйте!
Моя мама мене розлюбила!

Вона більше мене не хоче.
Ні, вони мене більше не хочуть.
А у мене блакитні очі.
Ви скажіть їй, я — син, я — хлопчик.

Я на старість її догляну,
Буду добрим, ніжним, уважним,
Я — ваш син. І мене не стане?
Мені страшно, матусю, страшно.»

Мені в долоню стукало дитя...

Хоч воно й не театр, а драма.
Що я можу сказати жінці,
Що п е р е д у м а л а бути мамою,
А намірилась стати вбивцею.

Що їй Бог? Вони з Богом на ти.
Що їй люди — лиш свідки злочину.
Що я можу? Лиш вірші. Прости
Нас усіх, ненароджений хлопчику.

Мені в долоню ще стукало дитя...




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Янка Яковенко 4 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-13 20:30:51
Переглядів сторінки твору 12220
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.015 / 5.3  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.185 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-02-13 20:48:56 ]
Схиляю голову, Лесю, перед Вами. Є професії від Бога, Ваша, мабудь одна з них. А вірш цей на часі. "Що їй Бог? Вони з Богом на ти" - це так притаманно нашому суспільству. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-13 20:51:44 ]
Дуже сумно і безпорадно. Але, коли поспілкувався з генетиками, стало на душі ще сумніше і безпорадніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 20:52:21 ]
Любо, історія цього вірша ще більш трагічна, ніж можна прочитати. Ви вцілили в око. Батько цієї дитини, що стукала ніжками і просила рятунку, був священиком. Мені не вдалося їх переконати. Залишилося написати вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-13 20:55:24 ]
В одному із своїх віршів я назвав себе "чудилом", хоча я був нудилом, святенником, ханжею. Так ось цей нудило зараз і каже, що він не розуміє авторського задуму - такого як зміна віршового розміру з одного на інший. У першій строфі він один, а в другій інший.
Всю відповідальність за мій коментар до визначного-таки твору несе нудило - таке, як я.
Дякую за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 20:55:46 ]
Все більше впевнююся в тому, що сучасні священники - подвійні лицеміри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-13 21:14:13 ]
Лесю,
Це прикро, що так стається... :(
У мене теж є вірш на цю тему.
http://maysterni.com/publication.php?id=7165
Це трагедія!
У нас тут є при лікарнях служба, котра прийме дитину
на державне опікунство. Краще хай родить - і залишає,
ніж ось так...
А тут є черга на усиновлення - їздять сім`ї бездітні в інші країни
щоби отримати собі щастя.
Боляче написано. :(
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-13 21:16:09 ]
Чорнявко - є священики від Бога, а є з кишенями...
Але всіх під одне... я би не стриг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 21:22:01 ]
Ти зустрічав від Бога? Заздрю тобі. Я таких одного-двох знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 21:22:28 ]
Цей, саме цей пан (я не хочу думати, що десь є ще хтось такий), ще й сказав: "Не вчіть мене. Ви надаєте медичні послуги, а я - духовні".
Вірш - то був спосіб вихлюпнути біль і обурення. Випадок, звісно, ексклюзивний, а про щоденні факти такого роду і згадувати не варто.
Друкую його, може збереже життя хоч одній дитині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 21:24:04 ]
"Духовні послуги" - це ж треба... ринкова економіка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-13 21:24:54 ]
Наш священник (з-під Тернополя родом) - просто хочеться ходити на службу
і співати...
Але вони є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-13 21:34:42 ]
Релігія дратує кількістю бездуховності та суєти.
Банки, люди, каністри... Водохреща. Бачки та баки, старі люди та відносно батюшки люди молоді. В голові в цей час про бога не було і думки. Суєта... Нікого вже пускають, диякон заголосив, батюшка підспівав, люди захрестились.
Просяк я на другій годині, а до того - ні.
А вірші на це спонукають раніше. Я їх читаю сам, особисто, і знаю, про що мова.
До нових зустрічей, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 21:39:24 ]
Давайте про священиків більше не будемо. Вони - теж люди.
Вірш - про дитя, про нього, ненароджене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-13 21:43:34 ]
Я просто знаю отця особисто - дай Бог кожній парафії такого наставника - він окрім того працює на будівництві теслярем. Мої дід і прадід були священниками від Бога, коли ховали одного і другого - три села з`їхалось на похорони...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-13 21:44:28 ]
Лесю, я лише зараз зрозуміла як воно - не дихати, коли читаєш вірш. Оце зараз, завдяки Вам.
А як може боліти серце через чуже безумство, я знала і раніше.
З любов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 22:53:43 ]
За родом роботи мені часто доводиться розгрібати чужі гріхи чи безумства. звикнути не можу. Часом описую в романах. Вірші - дуже рідко. Про іншу жінку, живу і реальну, задля контрасту, вірш із циклу "Палата № 6".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-13 22:55:26 ]
Мені в долоню стукало дитя

Як на мене, у тексті вірша варто залишити леше ці слова, і почати заново.
Зрозуміло, що піднята тема є болючою вже сама по собі, але вона не дає права різко змінювати ритм у тексті, або римувати: робота-животиків, хлопчику - злочину.
Початок був гарним і сильним, а от далі з"їхали на мильну драму та плюс чиленні поетичні огріхи в самому тексті...
поезія - це не лише акт творення, це іще і акт аналізу та розчленування на окремі елементи.
У вашому вторі такий самоаналіз, нажаль,відсутній


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-13 23:04:30 ]
Яночко, щось мені наче голуби крилами забили... Мабуть ввижається вже. Пам"ятається мені, за високу поезію Ви вважаєте виключно твори Г.І. Лютого. Розумію. То особисті вподобання.
А самоаналіз потрібен не лише у віршах.
Лесенько, прошу Вас, не варто "починати заново"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 23:09:54 ]
І не вийде. Вірш уже років десять як надруковано. Спасибі за грунтовний аналіз. Цього вірша шедевром не вважаю, його недоліки очевидні. За мильну драму - особливе спасибі. Але в медицині розчленуванням займаються патологоанатоми - на мертвому матеріалі, моя професія - акт творення, а поезія - субстанція жива.
однаково - спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-13 23:17:12 ]
Тобто робота і животиків в українській мові вже вважається римою?
Чи правила віршування змінилися за останній тиждень?
Є ритуальний плач, а є плач в подушку.
В подушку плачуть тоді коли дуже боляче, і на люди це не виносять.
Ритуальний плач має свої закони виконання і має бути красивим та театральним.
А з приводу Лютого - він професіонал і я цю рису в нього поважаю.
Якщо Леся поправить огріхи свого вірша, то це буде професійно.
і ніяких особистих претензій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-13 23:22:14 ]
Леся пише:
Але в медицині розчленуванням займаються патологоанатоми - на мертвому матеріалі, моя професія - акт творення
є закон збереження енергій, нічого не береться з нічого. Для творення потрібен матеріал. Тут потрібен відбір, а будь який відбір - аналіз і розмежевання потрібного і непотрібного для акта творення.
Життя і смерть за народним світоглядом - одне і теж, як і початок і кінець походять від одного кореня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-13 23:55:16 ]
Я хочу сказати про свої враження, Янко. І ці враження як від життя - ось вона, страшна правда від погрішимої частини Божественного творіння. І ця страшна правда не може бути красивою, з рівним (холодним) ритмом, із красивими межами (римами). Обличчя доби і обличчя героїні - вони ж у цій поезії різні. І огріхи доби сам Господь не виправляє, що ж про нас говорити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 00:04:27 ]

Добре, що Ви не хірург. Я згодна, що тема дуже болюча, і взятися її висвітлювати не кожен може навважитися. Але,якщо взявся за гуж, то не кажи, що не дуж. Судячи з Вашої оцінки поезій Пані Лесі, вона може зробити це професійно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 12:01:49 ]
якого дідька таке писати???
ой капець як сумно як боляче які ми всі погані давайте он їх засудимо бла бла...
НАВІЩО??????
взагалі, такі особисті теми я б запропонувала майстерням заборонити! поставити на них антиспам! таке неприємно читати як би гарно воно не було написано!
все!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Забава (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 12:02:16 ]
Яно, виж самі не один раз писали про подібне
http://maysterni.com/publication.php?id=12801
http://maysterni.com/publication.php?id=16242
це ж ваше?
Як можна бути такою жорстокою? Не відгукнутися на біль? від ваших коментарів дійсно тхне логікою паталогоанатома :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 12:06:58 ]
І знов за рибу гроші... Люди, невже Вам необхідно вивісити список приємних-для-читання-за-чашкою-кави-тем-для-віршів??
Поезія повинна збурювати почуття, змушувати ДУМАТИ, і ЗМІНЮВАТИСЬ НА КРАЩЕ! Хіба ж не в цьому полягає мета справжнього мистецтва?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Пилипенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 12:08:22 ]
Любов Дніпрова, а Ви взагалі хто тут у цьому світі, щоб забороняти чи дозволяти ту чи іншу тему? Леся зачепила проблему, якої більшість художників боїться. Як на мене, впоралася з нею на відмінно! (В мене аж температура піднялася). Дійсно, хто такий лікар, щоб змусити батьків зберегти життя ненародженої дитини? Його просто виженуть з роботи, а пацієнтка насміється у вічі. Лесю, дякую Вам. Так хочеться, щоб на дверях жіночої консультації цей вірш висів із фотографією дитинки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 12:29:26 ]
Колеги, ми різні. У кожного і свій внутрішній захист від речей індивідуально найбільш небезпечних. Тому часто і не відаємо, чому говоримо те чи інше?

Адміністрація, якщо й бореться із чимось, так це із крайніми проявами бездушності - із цинізмом. Цей, Лесин, твір теж протистоїть цинізму.