ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Жанна Люта (1960) / Вірші

 Жанна
Надихатись. Вдихнути наостанок.
Позаду Орлеан, Турель, Боревуар,
Комп’єн, Руан. Руан… Травневий ранок…
Надихатись… О, зараз буде жар…
Ко… Королю Карле… Лю… Людовіку, дофіне…
Не… покидайте, ні… Ні. Німо… Ні, гуде…
Це хмиз. Надихатись… Хвилину… Стіни, стіни…
Стіна вогню! Королю, де ти, де?
Реве юрба. Чи то давно ревіла
Ти стоголосим «Слава!»? І злизав
Вогонь ганебну сукню… Тіло… Тіло,
Дівоче, юне, непорочне тіло
На глум, на посміх натовпу біліло
Так довго… Та ж гори!
Усе…

Конклав
Не врятував…
Король
Не врятував…
І ти
Не врятував,
Мій лицарю…

Летить душа у простір…
Чекає небо.
Діва вознеслась.
Я так любила вас!
Наосліп і нарозтвір,
На розпач, люди,
Я любила вас!
Реве юрба. Гарячий попіл, значить –
Не діва, не свята, не взначена перстом!
Руан їм не простив. Руан ганьбу позначив
На плитах площі пам’яті хрестом.

Я- Діва. Я – любов. Я – Франція. Я – Жанна.
Легенда, символ, пам’ятник, свята…
Горить вогонь. Надихатись востаннє.
Руан. І дим у ранок відліта.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-26 12:53:54
Переглядів сторінки твору 17399
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.033 / 5.71  (4.689 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.882 / 5.63  (4.528 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.05 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Розщепленням атомного ядра реакція зветься.
Жалієте Ви, Жанно, творчу молодь так звану. Написали б там, де він і висить одиноко майже.
Сонет (як на мене, молодого автора сучасності) нормальний. Ритміка, розмір, па обійми, вона схиляється йому на плече і проривається риданням).
Ти плачеш? Сії сльози помсти просять!
Чутно, як здалека забряжчав ключ у замку,
потім на сходах чутно важкі, повільні кроки командора.
А н н а
Се похода Гонзага! Утікайте!
Дон Ж у а н
Втікати? Ні. Тепер я маю змогу
йому не уступитися з дороги.
К о м а н д о р
(увіходить і бачить дон Жуана)
Ви? Тут?
Д о н Ж у а н
Я тут, сеньйоре де Мендоза.
Прийшов


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 13:05:23 ]
Ай, нехай горіти мені на вогні за суб"єктивність, але піти, не взявши собі іскорку від такого священного вогню, я не можу.
Жанцю, моє велике ЛЮ... Адже крапля єлею не розбурхає жорстокого кострища сильніше, а може навіть трохи стишить, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 13:29:05 ]
Прийміть, будь-ласка, мої щирі вітання, шановані мною поетеси.
Мені іноді здається, що існують якісь сполучені судини, в яких переливається Поезія. У школі ми вивчали їх як пару - цебто двійко скляних трубочок зі спільним на всім дном. Але ж їх могло бути більше.
Я в захваті від Вашої поезії, пані Жанно. Театр біля мікрофона. Я любив цю передачу ще в шкільні роки. Обідав - слухав, виконував математичні чи інакші вправи - то просякав нею також.
БО ЗАВЖДИ БУЛО ЩО СЛУХАТИ.
Приблизно така ситуація з Вашими творами. Вони завжди є, вони доречні та живі - хай навіть деякі з них про Жанну д'Арк.
Ото вже єлей - так єлей :))
Ні, це - правда. Ніко, Ваша оцінка влучна. Математична - також :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 13:31:19 ]
Привіт всім Феніксам, спаленим і народженим знов :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 13:35:07 ]
Пташина має причини відсужуватися. Нема у неї зворотного зв'язку. З тим, до кого звертався з привітанням - є. Тому якими орбітами цій пташині з червоними крилами літати - не важливо. Важливо те, що у неї в дзьобику. Привіт. Приємно бачити.
Пташина збирається висиджувати щось знову. Є ж на чому сидіти :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 13:36:21 ]
"Відсижуватися". Ото вже ці технічні помилки...
Або ні? Само так надрукувалося?
Творчих успіхів, Жанно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 13:38:07 ]
Шановний Олесю, Жанна щойно подалася до Парижу - муніципалітет проти її тривалої відсутності на місці. Сподіваюся, вона скоро повернеться і привезе щось новеньке.
Ой, який Ви знавець фізики. Щодо трубочок - скільки б їх не було, спільне дно - це чудово. Але знаєте, там така капосна оказія - рівень рідини у кожній з трубочок буде однаковим! А так хочеться різноманітності! А Вам - ні?
Там на Вашій сторіночці ми трішки повоювали, вибачайте. Так і не збагну, до чого та бійка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 13:41:19 ]
Не було там ніякої бійки.
Де ще так поспілкуєшся, як не в гостях, де чекають, а не заманюють?
З трубочками цими порівняння не досить вдале. Скоріше, що в них переливається щось інше - теж важливе. ЩАСТИ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 14:17:05 ]
Як вірно підмітив пан Олесь - театр біля мікрофона :)
Стільки патетики раніше було лише у віршах про Леніна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 14:41:33 ]
І не шкода вам віддавати Жанні те, що належить іншій? Гарна екскурсія у моторошне середньовіччя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 15:13:34 ]
Від віршів про Леніна мені ніяково і зараз.
Я слухав в ті роки не їх, а, наприклад, "Тореадорів з Васюківки" Всеволода Нестайка, десятки разів "Бременьських музик" російською голосом Олега Ануфрієва, "Незнайку в Сонячному місті", оповідання як не дивно, Василя Стефаника.
Міг би пригадати і інші. Ви, мабуть, пан Олеже, на навушники репи слухаєте чи високу поезію? А я - вже ні. Я сам її складаю :)))
Віршів про Леніна, до речі, було мало, бо я ж слухав передачі для середнього шкільного віку, а величі В.Леніна не осягнути навіть ще і деяким історикам. Тому вони вивчають древню Грецію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 15:18:07 ]
Цікава тут дискусія розгортається...
Всі щось слухають. А ще існують такі люди, що слухають лише самих себе, або такі, що слухають всіх а себе лише чують. Ото сьогодні день який...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 15:19:41 ]
Вітаю Вас, Жанно. Забрів на вогник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 15:56:07 ]
Олександре, Де Ви блукали? Давненько Вас не було. Тут молода поросль з'явилася, намагається писати сонети, але до Вашої вправності йому ще потрібно рости. Ви б дали кілька мудрих порад.
А люди слухають, але чують тільки те, що хочуть почути, так здебільшого буває. Вогник в Руані розпалили поважний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 16:03:29 ]
Олександре, складають дрова, а не поезію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 16:12:40 ]
Пане Олеже, дехто й поезію складає як дрова. А потім лаштує вогнище. Патетично - Жанна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 16:15:13 ]
Вже не блукаю, шановна Жанно. Прибився, як шуга (сало) до берега знову. Тут такі новини...
Тільки що переглядав якусь сторінку про антиномінації якісь. Читаю - а мені деяких з тих авторів прославляти хочеться за їхній гумор такий - наче мій. Тому мені дещо стосовно себе прояснюватися стало. Гумор і мій може бути не всім зрозумілий. А я вже було 19-го числа цього місяця майже відкланявся. А тут такі новини...
Сайт СПЛЯЧИЙ, а ті теми, якими його будять, не такі вже і цікаві. Але показові. Лакмусовий папірець. Ось що я побачив сьогодні. Деякі авторські сторінки цікавіші. Ось Ваша, наприклад.
Дякую за вірш. Сподобався. Надихає вигадати щось і своє. Про судини тут щось писалося. Натхнення в них, мабуть, переливається. А моє вирівнюється за рахунок загального чи чийогось особисто харизматичного. Корисний пристрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 16:17:55 ]
Олежику, в мене також після коментарика "смайлик" був.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 16:23:01 ]
Дай нам Господи ділитися один з одним своїм натхненням і надихати інших. Є така цікава особливість добра - чим більше ним ділишся, тим його стає більше. Який це закон фізики, спитати б у нашого поета-початківця!
А антиномінації, мабуть, також мають право на життя. Зустрічаються справді кумедні штуки.
Не зникайте надовго, шевальє! Думаю, думаю - що ж воно значить, Де? Може. скорочене від Дюма?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 16:25:49 ]
Сонети...
А де коми в тих сонетах? Я ж ортодокс, якого ці гачечки цікавлять більше (як декому здається) за глибинний смисл, який вкладено в описи батьківського городу чи сінника, крізь дірки якого я навіть сам би дарував зорі Всесвіту.
Все одно життя на сайті стало якось цікавішим. Воно стало саморегульованим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 16:46:17 ]
Ой, наше юноє дарованіє загнівалося. Шекспірику наш майбутненький, негайно піду і п'юрком помахаю над вашим самотнім сонетиком. Але прощу не гніватися. Всі ознаки сонета на місці, всі рими чергуються правильно, та не ллється поки що текст, хоч і без ком. Плавності бракує. От над цим і попрацюйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 17:25:40 ]
Я так старалася, вчила. От, думаю, наша Ла Зірка прилетить, а тут вогник тепленький... А у вас там дощик... Дощовички красним панночкам роздаєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 12:57:42 ]
Скільки вважаю, стільки й ставлю. Для Вас особисто можу ставити по максимуму не читаючи. Згода?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 13:25:14 ]
Мені особисто від Вас нічого не треба. Тим більше не читаючи. А "Скільки вважаю, стільки й ставлю" - це Ви забудьте, тут такі штучки не проходять. Згоди між нами не буде. Ви ще не зрозуміли, куди потрапили. Почитайте чуже і своє, порівняйте, якщо спроможні, а тоді й воюйте. А найкраще - власним словом, власними гарними віршами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 13:37:31 ]
Жанцю, я оце подумую, що ж між нами з Анею і Вандою спільного... Мені би Шерлока сюди, той би враз допетрив:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 13:38:40 ]
Жанна права, адміністрація нашого ресурсу несе відповідальність за дії користувачів.
Тобто є правила і за дотриманням цих правил строго слідкують. Ціль дотримання наших правил - максимальна об'єктивність і допомога авторові у його стосунках із Високим, і утримування від проявів низького...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:00:43 ]
Матінко, знову ці рейтинги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:06:01 ]
Оцінки, бали, вимпели та стяги - це неприємна дійсність, яка залишилась від соціалістичного змагання, до якої одна людина вже охолонула після творчої дискусії шанованих мною авторів на одній з його сторінок.
Вітаю Вас, шановані мною автори :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 14:34:13 ]
Олесю, вітаю. Безплідні дискусії варті лише одного - щоб їх припинити. Я все бачила, все зрозуміла і все оцінила, Олесику, дякую. Спосіб - залізти у стару публікацію і там наслідити видає у цьому новачкові не такого вже й новачка.
Але радість поета не в оцінці, радість у тому, що згори вірша послали! От у чому сенс! Ми тут гріємося біля сонця поезії, а по небу - кракаділи... Ото буду розганяти, або я не Жанна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:45:47 ]
Може, і ні.
Людина могла просто піти вивчати Вашу творчість з глибини часів, як роблю і я стосовно кожного автора, який залишає на моїх сторінках свій коментар або оцінку.
Я вже не докучатиму своїми появами. Або я не Олесь.
На все добре. ЩАСТИ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-04-01 14:30:21 ]
Вірші мене зацікавили як поетичний твір. Емоційно і продумано. Характер Жанни мені не знайомий. Думаю, що це характер автора. Не погано і так. Сучасності таких людей не вистачає. Історично Жанна д’Арк могла бути і такою. Сильна частина твору без зайвих емоцій така: «І злизав
Вогонь ганебну сукню… Тіло… Тіло,
Дівоче, юне, непорочне тіло
На глум, на посміх натовпу біліло
Так довго… Та ж гори!».
Успіхів Вам, Люта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 09:19:34 ]
Емоційний, так емоційний. І романтика аж зашкалює. Суцільна романтика. Сказав би так дівочо-дитяча. З теми про сльозу Цезаря. А є й інші теми. Вязьма. Березень, 42-ий рік. Без їжі, без сну, мокрі, без патронів і зовсім без надії на якусь допомогу. Немає кому допомогти і немає чим допомогти. Котрий місяць ті що залишилися відтягують на себе німецьки війська, стараються виконати накази, яких не можна виконати. Єдиний генерал, якого за всю війну німці самі поховали з почестями. Не Цезар, занадто довго і вдало він їх водив, занадто багато часу відняв, плани порозвалював. З оточення вийшли одиниці. Жанна д"Арк можливо і свята, але не на слов"янській землі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2017-03-11 00:39:07 ]
Сильний вірш. І тема вічна.... Сподобалось!