ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Рідний поріг
Не питай, де мене носило
Всі ці весни, роки, літа,
Я вже зовсім не маю сили,
Я змінилася, я не та.

Завари мені, мамо, чаю,
Розкажи мені, нене, все.
Дідо досі іще співає
Як корівку свою пасе?

А сестри ще немає? В полі?
Двоє діток, але сама?
Трохи, кажеш, малі і кволі?
Ну нічого... Тепер весна.

Памятаю розлогу грушу
І вечерю, і пісню, і...
Я віддам свою грішну душу,
Щоб почути оті пісні

Не питай, де мене носило,
Стільки пройдено тих доріг,
Тільки всі вони, моя мила,
Повертають на твій поріг.




Найвища оцінка Світлана Аніщенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-10 11:00:51
Переглядів сторінки твору 6923
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.628 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.876
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-10 11:43:49 ]
Гарно. Аж самого потягнуло на село, звідки родом мій батько. Там старенький садок з грушами і яблунями, була корова, лелеки на клуні, немощені дороги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 11:45:36 ]
Розумію, той індастріал то добре, але часом хочеться десь туди...
З теплом, Варця))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:23:35 ]
Так світло і гарно! Тільки, Варцю, не треба по "ницу душу", хто Вам повірить! Вона у вас ніжна, багата і чиста - обирайте! На крайній випадок - грішну, але не ницу, це не про героїню вірша.
Мені теж хочеться туди, але де моє рідне село...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:30:56 ]
Дякую, Лесюню, змінла на грішну, адже всі ми грішні, еге ж? А де твоє село? Моє у Росії аж, далеченько, 100 років там не була от і ностальгія мучить...
З любов'ю, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:31:35 ]
Ой, я щось перейшла без дозволу на ти? То нічого? Чи таки будемо Викати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:35:39 ]
О, тепер мені стало світліше. І моє в Росії, в Магаданській області, майже під полярним колом. Я народилася, коли мама з татом були на засланні - політв'язні вони у мене. Дитинство пройшло там.
А твоє село де?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:40:01 ]
Моє під Кіровом. В Магаданській області була... Твоїм батькам як і тобі довелося багато пережити, тепер роумію, чому так гостро реагуєш на проблеми патріотизму. Ти молодчинка, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-10 12:40:08 ]
«Варцю», дуже добрий і гарний вірш (вірші). Якби ж ще пальчика з рота витягти. А вчитель у нас один. Ще перевірив, вірші сподобались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:42:59 ]
А чого то Ви мене взяли в лапки? Дякую, Володимире. А пальчик... Ця світлина найкраще відображає мою вредну і непосидючу сутність. Сподіваюся частіше Вас у себе зустрічати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-10 12:44:54 ]
Гарна пастораль! Вітаю!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:47:43 ]
Дякую, любий Критусе))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:50:13 ]
Це не поза - це стан душі. Хто не розуміє - його проблеми.
А знимочка дуже таємнича і цікава... Вона все правильно відображає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 12:53:04 ]
Дкую, Лесю, щось мені частенько дорікаюь цією світлинкою, а що саме цікаве - лише чоловіки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 13:08:15 ]
Це вони через заздрість - "хороша Маша, да нє наша".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-10 13:47:30 ]
Варцю,ти цю світлинку не прибирай! Вона добрий індикатор - "провєрка на вшивость" називається :)
Гадаю, ти розумієш про що я...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 14:01:42 ]
Лесюню, я окрім доні повністю не належу нікому!))
Критусе, я подумала те ж саме!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-10 15:05:28 ]
Варцю, світлинку не чіпати! Я сказав!
Вірш чудовий, дуже теплий. Ти таке сонечко руде, що аж хочеться коло тебе погрітись, може і мене позолотить? ;)
З пова-агою ;)--


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 15:17:14 ]
Неодмінно позолотить - грійся)) Дякую, Нікусю.
З любов'ю, Варця)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 15:17:44 ]
Бачиш, Варцю, нарешті обізвався мужчина по імені Нік - я сказав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-10 15:21:22 ]
Лесюню, це дуже задавнена хвороба. Мене на ПМі ще з часів моєї тут появи дехто вважає мужчиною. Тож мені нєвпєрвой! :))))

Варцю, дя-а-акую. Теепло;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 15:23:42 ]
Дякую Вам, мої хороші))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 16:27:37 ]
Варю, дуже гарно! Я і про вірш, і про фотографію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 17:03:02 ]
Дякую, Володимре, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Аніщенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-10 18:14:21 ]
Завари мені, мамо, чаю,
Розкажи мені, нене, все.
Дідо досі іще співає
Як корівку свою пасе?
Як все просто і як бере за живе.
Аж додому захотілося! Бо в гостях добре... а дому у мене нема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-10 18:39:19 ]
Світлано, а як же так - нема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-11 08:39:54 ]
Дякую, Світлано, і справді.. як то немає дому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Аніщенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-11 12:09:33 ]
У Гришковця "как я съел собаку" дивилися? Там герой три роки хотів додому. Ця думка була йому, як стук поїзда у вухах: є завжди, і ніби й не чуєш, а він є... А потім він опинився вдома. А в голові звичне: "хочу додому" - аж сіпнувся. Адже ж вдома. Тіко того дому, в якому він жив до армії нема. будинок є, кімната є, а відчуття дому, в який хотілося-нема. Так і у мене. Не лишилось нічого, навіть того що у Вас у вірші описано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-11 12:13:52 ]
Ех... от це сумно... У мене, як каже мій близький друг, дім там, де моя дитина...