ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Дощі

 Вигулюючи дощ
Іду вигулювати дощ під вечір,
а він - тепло ковтає просто з рук,
пускає з вітром вікнам водотечу
та ловить у калюжах кроків звук.

Гримить, паде - коліна неба збиті,
та повні світла - очі ліхтарів.
Чолом-в-чоло мене стрічають миті
і, наче ринвами, стікають з брів.

Волосся вигнулось, мов рибні хащі,
ні ниточки сухої, ані слів...
А тіло - плащ, воно - у ночі пащі.
Та холодно душі - десь плаче Львів,

бо тінь повзе, йому сльози не втерши.
У гривах кам`яних та у хрестах
він став для мене неповторним, першим.
Та доля - птах, а Батьківщина - дах.

6 Червня 2008




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 19:14:40
Переглядів сторінки твору 8191
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.926 / 5.69  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 5.187 / 6  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.06.13 08:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:31:02 ]
Якщо вам не складно, то поясніть наступне: "Волосся вигнулось, мов рибні хащі"-це що в когось волосся, як дріт, щоб так вигнутися. Ну то таке... Але як розуміти порівняння: "мов рибні хащі" ??? Щось не уявляється...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:34:53 ]
Юрку, люди вечорами песиків вигулюють, а ти знову дощ. Рибні хащі, то, мо, водорості?
"Доля - птах. а Батьківшина - дах" - могутньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:41:58 ]
Ага водорослі, Друзі мої, водорослі - коли волосся мокре, воно
мені як водорослі - хоч риб запускай ;)
То Зеньо Сірка має, а у мене кіця - вона на вулицю - ні кроку - то йду
тоди вигулювати дощ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:04:33 ]
Добре Зеньови...
А що, у Новім Йорку парасольки не продаються? Я тобі вишлю. Шкода кучерів - хоч риб запускай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:06:54 ]
А мені риб шкода - де вони тоді плаватимуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:13:14 ]
В акваріумі!
Слухай, а що, у вашім Йорку риби з неба падають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:14:45 ]
А ви чого коли дощ не берете шось на голову ? Так і простудитись можна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:29:19 ]
Угу, Ле` - падають - в основному на хвіст. :)))))
Павле, а Ви ніколи не вигулювали дощ?
Так деколи буває - вигулюєш го` нечемняку, а він так і пхає під парасолю морду, але зате, коли вже весь мокрий - стає байдуже, що додомцю - тисячі миль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:41:47 ]
Ой, нечемняка той ваш дощ... Львівський, певно, був ліпший?
Юрцю, суть уся в останніх шісти рядках, гірка і мокра. Але дуже гриваста, як оті львівські леви і цвинтарі. "Дощем не плече за тобою Львів, очима сірих стін веде до брами"... Перегук? Ну, що я буду тобі писати - що класний вірш, сильний, феноменальний? Банально, сто разів писали. От і сплітаємо дурню про парасольки, пробач. Насправді усі все відчувають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:42:53 ]
Гарно, Юрію. Трішки сумно, але дуже образно і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:42:58 ]
Ще забула спитати, ти дощ на мотузочку виводиш чи маєш спеціяльний нашийник-намордник? Чи за законом таке дозволено - вигулювати дощ? Мерія ніц не має проти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:08:01 ]
Дякую Тарасе,
Коли падає дощ - то і настрій відповідний...
Ле`,
Я страраюсь триматись за небо, але він часто виривається, негідник.
Ось вчора город обкусав вітром і плюхнувся спати до Ґудзону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:13:00 ]
Krasuvo, obrazno i nostaljgijno!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 21:31:04 ]
Ще з дитинства люблю гуляти в дощ, а взимку - в завірюху, так, щоб за два метри не видно було.
Читаю і дух перехоплює, як від вітру, і бачу,
як львівські кореатиди плачуть.Вправно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-06-07 00:39:18 ]
Гарно, Юрчику, сильно, стильно, тужливо, боляче... Хочеться виревітись від ностальгії, а тоді підставити лице під пелюстки язика твого дощу і приголубити його кучеряво-хмарну голову :)
Люблю гуляти в дощ...
Рими, мелодика, техніка виконання - Майстер-клас! :)
чула про збірку - вітаю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:26:00 ]
Дякую Оксанцю,
За щирий відгук та привітання - дуже приємно - тішуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-07 12:24:53 ]
Ідеї, Юрку, поетичне бачення - симпатичні, і як вам властиво, оригінально представлені.

Але, як на мене, текст у деяких місцях не милозвучний і це не оправдано.
Ніякі ідеї не можуть замінити красу рядка. :(

Для вас це зовсім не проблема, головне із цим погодитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:31:19 ]
О, то правда - на брак краси рядка ми всі страдаємо майже без винятку
(я про любителів кажу - про Майстрів мовчу).
Як казав картавий - вчитися, вчитися і вчитися... :)))
Дякую Майстерні - погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Луцюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-08 13:28:29 ]
У твоєму вірші було так затишно, хоча він і дощовий:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 19:43:03 ]
Дякую Аню.
У моєму житті зараз затишно.
Але то так завше - перед грозою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бурко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-09 11:32:36 ]
"Вигулювати дощ" чудовий вислів. У мене син (16 років) страшенно любить гуляти під дощем доки не вимокне до нитки. Поки не прочитала не розуміла йго(сина), а тепер здається відчула.
Дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 19:45:04 ]
Дякую Іринко,
З дощем так є, а коли він ще й теплий - просто одне задоволення.