ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Коріння і перестороги
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
* 202 *
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Розмах
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Мабуть
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
1937. Пожежник
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
* * *
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
У лісі
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
* 201 *
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
У небі
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Бурштинове тепло
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Дощі

 Вигулюючи дощ
Іду вигулювати дощ під вечір,
а він - тепло ковтає просто з рук,
пускає з вітром вікнам водотечу
та ловить у калюжах кроків звук.

Гримить, паде - коліна неба збиті,
та повні світла - очі ліхтарів.
Чолом-в-чоло мене стрічають миті
і, наче ринвами, стікають з брів.

Волосся вигнулось, мов рибні хащі,
ні ниточки сухої, ані слів...
А тіло - плащ, воно - у ночі пащі.
Та холодно душі - десь плаче Львів,

бо тінь повзе, йому сльози не втерши.
У гривах кам`яних та у хрестах
він став для мене неповторним, першим.
Та доля - птах, а Батьківщина - дах.

6 Червня 2008




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 19:14:40
Переглядів сторінки твору 8479
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.926 / 5.69  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 5.187 / 6  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.04 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:31:02 ]
Якщо вам не складно, то поясніть наступне: "Волосся вигнулось, мов рибні хащі"-це що в когось волосся, як дріт, щоб так вигнутися. Ну то таке... Але як розуміти порівняння: "мов рибні хащі" ??? Щось не уявляється...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:34:53 ]
Юрку, люди вечорами песиків вигулюють, а ти знову дощ. Рибні хащі, то, мо, водорості?
"Доля - птах. а Батьківшина - дах" - могутньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:41:58 ]
Ага водорослі, Друзі мої, водорослі - коли волосся мокре, воно
мені як водорослі - хоч риб запускай ;)
То Зеньо Сірка має, а у мене кіця - вона на вулицю - ні кроку - то йду
тоди вигулювати дощ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:04:33 ]
Добре Зеньови...
А що, у Новім Йорку парасольки не продаються? Я тобі вишлю. Шкода кучерів - хоч риб запускай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:06:54 ]
А мені риб шкода - де вони тоді плаватимуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:13:14 ]
В акваріумі!
Слухай, а що, у вашім Йорку риби з неба падають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:14:45 ]
А ви чого коли дощ не берете шось на голову ? Так і простудитись можна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:29:19 ]
Угу, Ле` - падають - в основному на хвіст. :)))))
Павле, а Ви ніколи не вигулювали дощ?
Так деколи буває - вигулюєш го` нечемняку, а він так і пхає під парасолю морду, але зате, коли вже весь мокрий - стає байдуже, що додомцю - тисячі миль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:41:47 ]
Ой, нечемняка той ваш дощ... Львівський, певно, був ліпший?
Юрцю, суть уся в останніх шісти рядках, гірка і мокра. Але дуже гриваста, як оті львівські леви і цвинтарі. "Дощем не плече за тобою Львів, очима сірих стін веде до брами"... Перегук? Ну, що я буду тобі писати - що класний вірш, сильний, феноменальний? Банально, сто разів писали. От і сплітаємо дурню про парасольки, пробач. Насправді усі все відчувають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:42:53 ]
Гарно, Юрію. Трішки сумно, але дуже образно і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:42:58 ]
Ще забула спитати, ти дощ на мотузочку виводиш чи маєш спеціяльний нашийник-намордник? Чи за законом таке дозволено - вигулювати дощ? Мерія ніц не має проти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:08:01 ]
Дякую Тарасе,
Коли падає дощ - то і настрій відповідний...
Ле`,
Я страраюсь триматись за небо, але він часто виривається, негідник.
Ось вчора город обкусав вітром і плюхнувся спати до Ґудзону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:13:00 ]
Krasuvo, obrazno i nostaljgijno!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 21:31:04 ]
Ще з дитинства люблю гуляти в дощ, а взимку - в завірюху, так, щоб за два метри не видно було.
Читаю і дух перехоплює, як від вітру, і бачу,
як львівські кореатиди плачуть.Вправно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-06-07 00:39:18 ]
Гарно, Юрчику, сильно, стильно, тужливо, боляче... Хочеться виревітись від ностальгії, а тоді підставити лице під пелюстки язика твого дощу і приголубити його кучеряво-хмарну голову :)
Люблю гуляти в дощ...
Рими, мелодика, техніка виконання - Майстер-клас! :)
чула про збірку - вітаю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:26:00 ]
Дякую Оксанцю,
За щирий відгук та привітання - дуже приємно - тішуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-07 12:24:53 ]
Ідеї, Юрку, поетичне бачення - симпатичні, і як вам властиво, оригінально представлені.

Але, як на мене, текст у деяких місцях не милозвучний і це не оправдано.
Ніякі ідеї не можуть замінити красу рядка. :(

Для вас це зовсім не проблема, головне із цим погодитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:31:19 ]
О, то правда - на брак краси рядка ми всі страдаємо майже без винятку
(я про любителів кажу - про Майстрів мовчу).
Як казав картавий - вчитися, вчитися і вчитися... :)))
Дякую Майстерні - погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Луцюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-08 13:28:29 ]
У твоєму вірші було так затишно, хоча він і дощовий:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 19:43:03 ]
Дякую Аню.
У моєму житті зараз затишно.
Але то так завше - перед грозою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бурко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-09 11:32:36 ]
"Вигулювати дощ" чудовий вислів. У мене син (16 років) страшенно любить гуляти під дощем доки не вимокне до нитки. Поки не прочитала не розуміла йго(сина), а тепер здається відчула.
Дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 19:45:04 ]
Дякую Іринко,
З дощем так є, а коли він ще й теплий - просто одне задоволення.