ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – такі джерела,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин кулуарного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Дощі

 Вигулюючи дощ
Іду вигулювати дощ під вечір,
а він - тепло ковтає просто з рук,
пускає з вітром вікнам водотечу
та ловить у калюжах кроків звук.

Гримить, паде - коліна неба збиті,
та повні світла - очі ліхтарів.
Чолом-в-чоло мене стрічають миті
і, наче ринвами, стікають з брів.

Волосся вигнулось, мов рибні хащі,
ні ниточки сухої, ані слів...
А тіло - плащ, воно - у ночі пащі.
Та холодно душі - десь плаче Львів,

бо тінь повзе, йому сльози не втерши.
У гривах кам`яних та у хрестах
він став для мене неповторним, першим.
Та доля - птах, а Батьківщина - дах.

6 Червня 2008




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 19:14:40
Переглядів сторінки твору 8003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.926 / 5.69  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 5.187 / 6  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.04.29 05:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:31:02 ]
Якщо вам не складно, то поясніть наступне: "Волосся вигнулось, мов рибні хащі"-це що в когось волосся, як дріт, щоб так вигнутися. Ну то таке... Але як розуміти порівняння: "мов рибні хащі" ??? Щось не уявляється...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:34:53 ]
Юрку, люди вечорами песиків вигулюють, а ти знову дощ. Рибні хащі, то, мо, водорості?
"Доля - птах. а Батьківшина - дах" - могутньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:41:58 ]
Ага водорослі, Друзі мої, водорослі - коли волосся мокре, воно
мені як водорослі - хоч риб запускай ;)
То Зеньо Сірка має, а у мене кіця - вона на вулицю - ні кроку - то йду
тоди вигулювати дощ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:04:33 ]
Добре Зеньови...
А що, у Новім Йорку парасольки не продаються? Я тобі вишлю. Шкода кучерів - хоч риб запускай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:06:54 ]
А мені риб шкода - де вони тоді плаватимуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:13:14 ]
В акваріумі!
Слухай, а що, у вашім Йорку риби з неба падають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:14:45 ]
А ви чого коли дощ не берете шось на голову ? Так і простудитись можна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:29:19 ]
Угу, Ле` - падають - в основному на хвіст. :)))))
Павле, а Ви ніколи не вигулювали дощ?
Так деколи буває - вигулюєш го` нечемняку, а він так і пхає під парасолю морду, але зате, коли вже весь мокрий - стає байдуже, що додомцю - тисячі миль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:41:47 ]
Ой, нечемняка той ваш дощ... Львівський, певно, був ліпший?
Юрцю, суть уся в останніх шісти рядках, гірка і мокра. Але дуже гриваста, як оті львівські леви і цвинтарі. "Дощем не плече за тобою Львів, очима сірих стін веде до брами"... Перегук? Ну, що я буду тобі писати - що класний вірш, сильний, феноменальний? Банально, сто разів писали. От і сплітаємо дурню про парасольки, пробач. Насправді усі все відчувають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:42:53 ]
Гарно, Юрію. Трішки сумно, але дуже образно і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:42:58 ]
Ще забула спитати, ти дощ на мотузочку виводиш чи маєш спеціяльний нашийник-намордник? Чи за законом таке дозволено - вигулювати дощ? Мерія ніц не має проти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:08:01 ]
Дякую Тарасе,
Коли падає дощ - то і настрій відповідний...
Ле`,
Я страраюсь триматись за небо, але він часто виривається, негідник.
Ось вчора город обкусав вітром і плюхнувся спати до Ґудзону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:13:00 ]
Krasuvo, obrazno i nostaljgijno!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 21:31:04 ]
Ще з дитинства люблю гуляти в дощ, а взимку - в завірюху, так, щоб за два метри не видно було.
Читаю і дух перехоплює, як від вітру, і бачу,
як львівські кореатиди плачуть.Вправно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-06-07 00:39:18 ]
Гарно, Юрчику, сильно, стильно, тужливо, боляче... Хочеться виревітись від ностальгії, а тоді підставити лице під пелюстки язика твого дощу і приголубити його кучеряво-хмарну голову :)
Люблю гуляти в дощ...
Рими, мелодика, техніка виконання - Майстер-клас! :)
чула про збірку - вітаю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:26:00 ]
Дякую Оксанцю,
За щирий відгук та привітання - дуже приємно - тішуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-07 12:24:53 ]
Ідеї, Юрку, поетичне бачення - симпатичні, і як вам властиво, оригінально представлені.

Але, як на мене, текст у деяких місцях не милозвучний і це не оправдано.
Ніякі ідеї не можуть замінити красу рядка. :(

Для вас це зовсім не проблема, головне із цим погодитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:31:19 ]
О, то правда - на брак краси рядка ми всі страдаємо майже без винятку
(я про любителів кажу - про Майстрів мовчу).
Як казав картавий - вчитися, вчитися і вчитися... :)))
Дякую Майстерні - погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Луцюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-08 13:28:29 ]
У твоєму вірші було так затишно, хоча він і дощовий:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 19:43:03 ]
Дякую Аню.
У моєму житті зараз затишно.
Але то так завше - перед грозою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бурко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-09 11:32:36 ]
"Вигулювати дощ" чудовий вислів. У мене син (16 років) страшенно любить гуляти під дощем доки не вимокне до нитки. Поки не прочитала не розуміла йго(сина), а тепер здається відчула.
Дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 19:45:04 ]
Дякую Іринко,
З дощем так є, а коли він ще й теплий - просто одне задоволення.