ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Вона прийде...
Вона прийде
І скаже
Не твоя
І вразить серце слова згубний трунок
В ту мить втікатиме кудись з-під ніг земля
В ту мить гірчитиме прощальний поцілунок

Вона пройде
Всміхнеться
Не тобі
І каву питиме ранкову не з тобою
В ту мить ти не повіриш сам собі
Що вчора ви лиш гралися з любов’ю

Вона зайде
З трояндами
Не ти
Їй вибирав сьогодні ніжні квіти
Розвіє вечір спалені мости
Щоб зміг ти наодинці шаленіти

Вона піде
А все ж могло
Не так
Не так буденно, звично, тривіально
Якби любив не тільки у віршах
Якби хотів не тільки віртуально




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ганна Багрій 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-04 11:51:16
Переглядів сторінки твору 9260
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 5.75  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.716 / 5.5  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:38:09 ]
Вандочко, і тебе вітаю. В боротьбі за права я поряд з тобою:)
Герой ліричний хоч і симпатичний
Та до життя реального незвичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:17:30 ]
Любава!!! Це в тебе дУУже гарний вірш. Яскравий погляд жінки! Трохи однобокий.
Любава, ти тут певно кілька куплетів пропустила.
А не так - точно не могло бути.
Ти про золоту рибку читала? Того самого А.С. якого терпіть не можуть в Львові. Та й справа не в тому. Юним молодим серцям твій вірш буде корисний. Але вже занадто прагматизмом перейматися не слід, бо вийде як в старій пісні:
... у тебя есть теперь
и земная любовь и земные мечты
что же с нежностью ты
смотришь в прошлое вновь...
А закінчиться як з першою любов"ю Хемінгуея. Вона буде йти повільно і чекати, що окликне, позве. Пекельні муки. І горілка тільки їх підсилить. Гординя переможе. Ну і правильно. В короткому коментарі всього не скажеш, та і сказане може бути недозрозуміле, або зрозуміле навпаки. Але вірш всерівно прекрасний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:39:41 ]
Сашуня, не знаю, що сказати. "На недельку до второго я уеду..." к Комарову. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:19:20 ]
Вандо, поясни по можливості, що таке "справжнє, земне, реальне щастя"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 12:29:45 ]
А все могло бути й не так...
Проте за всіх умов квіти, усмішка, традиційна львівська кава - добрі ліки. Куплетів небагато, решта - очевидна.
Щасти вам обом, героїні та авторці.
Щиро - Іра.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:41:19 ]
Рада, Іро, знайомству на приємній ноті. Дякую:) А як ти здогадалася про каву???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 18:48:13 ]
А яка то львівська дівчина не п'є кави? А як нєма кави, то нєма забави. І Львів - то є Львів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 18:55:21 ]
Дівчата, організовуймо клуб "Львівські поетки - любителі кави"! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:06:56 ]
З огляду на те, що у Львові постійно низький атмосферний тиск кава(звичайно заварна) тримає нас у тонусі і ця звичка передається на генетичному рівні( по секрету, я це вигадала, а може це і правда:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:10:05 ]
Нарешті ХТОСЬ!!!!!!!!! почув мої думки
Поезія за горнятком кави, з лікерчиком "Старий ринок" і обовязково при свічках. Вандочко, можеш збирати вступні внески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:14:57 ]
Іро, там тобі відповідь 19.06.56., не можу відповідь вставити після коменту, то недольот, то перельот, певно нельотна погода:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 13:11:14 ]
Дивлюся на Вашу фотку – і мрію про гори:))!!!
Пані Любо, Ваш вірш викликає роздуми про те, що будні реальні і "глюки" віртуальні – це абсолютно різні речі. Згадалася сентенція РМ, що автор повинен дистанціюватися від ліричного героя, а це, гадаю, означає дистанціюватися від життя... Ой, "мислію по древу"... Вірш дуже сердечний, якщо можна так сказати. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:45:23 ]
Василинко, ти Касандра, якщо подумала про гори. Це було по дорозі між Сколе і Коростевом. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 14:45:45 ]
дуже подобається виклад в порядку вона буде...не з тобою, вона буде..не тебе. сама часто грішу цим прийомчиком. вірш просто дражнить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:47:50 ]
Ханно, я впіймалась на твій гачок, буду читати твої вірші(каюсь, не читала) і шукати цікаві прийомчики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 14:50:14 ]
Гарний сумний вірш, Любо, люблю коли ти пишеш, бо люблю як ти пишеш))
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:59:54 ]
Сонечко, Варенько, вірш оптимістичний для тої жінки. Знаєш, як буває- солодкі обіцянки, віртуальні поцілунки, подарунки, а що за тим?
Жінка може піти, але може і повернутися, не дивлячись ні на що. Але, хто любить і поважає жінку, яка страждає? Навіть вона себе не любить.
Ми з Вандою за реальне щастя, я знаю-ти теж. І я теж тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 19:01:40 ]
Любо, я з тобою згідна - на всі 100! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 21:03:38 ]
Сколько раз эта история еще повторится...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 11:43:02 ]
Може повернутися? Куди може повернутися жінка, яка в куток ставить холодильник? Любаво, вона потім ходить з "авоською" в порватому халаті і шукає дешеві помідори.