ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Вона прийде...
Вона прийде
І скаже
Не твоя
І вразить серце слова згубний трунок
В ту мить втікатиме кудись з-під ніг земля
В ту мить гірчитиме прощальний поцілунок

Вона пройде
Всміхнеться
Не тобі
І каву питиме ранкову не з тобою
В ту мить ти не повіриш сам собі
Що вчора ви лиш гралися з любов’ю

Вона зайде
З трояндами
Не ти
Їй вибирав сьогодні ніжні квіти
Розвіє вечір спалені мости
Щоб зміг ти наодинці шаленіти

Вона піде
А все ж могло
Не так
Не так буденно, звично, тривіально
Якби любив не тільки у віршах
Якби хотів не тільки віртуально




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ганна Багрій 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-04 11:51:16
Переглядів сторінки твору 9177
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 5.75  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.716 / 5.5  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:38:09 ]
Вандочко, і тебе вітаю. В боротьбі за права я поряд з тобою:)
Герой ліричний хоч і симпатичний
Та до життя реального незвичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:17:30 ]
Любава!!! Це в тебе дУУже гарний вірш. Яскравий погляд жінки! Трохи однобокий.
Любава, ти тут певно кілька куплетів пропустила.
А не так - точно не могло бути.
Ти про золоту рибку читала? Того самого А.С. якого терпіть не можуть в Львові. Та й справа не в тому. Юним молодим серцям твій вірш буде корисний. Але вже занадто прагматизмом перейматися не слід, бо вийде як в старій пісні:
... у тебя есть теперь
и земная любовь и земные мечты
что же с нежностью ты
смотришь в прошлое вновь...
А закінчиться як з першою любов"ю Хемінгуея. Вона буде йти повільно і чекати, що окликне, позве. Пекельні муки. І горілка тільки їх підсилить. Гординя переможе. Ну і правильно. В короткому коментарі всього не скажеш, та і сказане може бути недозрозуміле, або зрозуміле навпаки. Але вірш всерівно прекрасний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:39:41 ]
Сашуня, не знаю, що сказати. "На недельку до второго я уеду..." к Комарову. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:19:20 ]
Вандо, поясни по можливості, що таке "справжнє, земне, реальне щастя"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 12:29:45 ]
А все могло бути й не так...
Проте за всіх умов квіти, усмішка, традиційна львівська кава - добрі ліки. Куплетів небагато, решта - очевидна.
Щасти вам обом, героїні та авторці.
Щиро - Іра.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:41:19 ]
Рада, Іро, знайомству на приємній ноті. Дякую:) А як ти здогадалася про каву???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 18:48:13 ]
А яка то львівська дівчина не п'є кави? А як нєма кави, то нєма забави. І Львів - то є Львів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 18:55:21 ]
Дівчата, організовуймо клуб "Львівські поетки - любителі кави"! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:06:56 ]
З огляду на те, що у Львові постійно низький атмосферний тиск кава(звичайно заварна) тримає нас у тонусі і ця звичка передається на генетичному рівні( по секрету, я це вигадала, а може це і правда:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:10:05 ]
Нарешті ХТОСЬ!!!!!!!!! почув мої думки
Поезія за горнятком кави, з лікерчиком "Старий ринок" і обовязково при свічках. Вандочко, можеш збирати вступні внески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:14:57 ]
Іро, там тобі відповідь 19.06.56., не можу відповідь вставити після коменту, то недольот, то перельот, певно нельотна погода:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 13:11:14 ]
Дивлюся на Вашу фотку – і мрію про гори:))!!!
Пані Любо, Ваш вірш викликає роздуми про те, що будні реальні і "глюки" віртуальні – це абсолютно різні речі. Згадалася сентенція РМ, що автор повинен дистанціюватися від ліричного героя, а це, гадаю, означає дистанціюватися від життя... Ой, "мислію по древу"... Вірш дуже сердечний, якщо можна так сказати. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:45:23 ]
Василинко, ти Касандра, якщо подумала про гори. Це було по дорозі між Сколе і Коростевом. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 14:45:45 ]
дуже подобається виклад в порядку вона буде...не з тобою, вона буде..не тебе. сама часто грішу цим прийомчиком. вірш просто дражнить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:47:50 ]
Ханно, я впіймалась на твій гачок, буду читати твої вірші(каюсь, не читала) і шукати цікаві прийомчики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 14:50:14 ]
Гарний сумний вірш, Любо, люблю коли ти пишеш, бо люблю як ти пишеш))
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:59:54 ]
Сонечко, Варенько, вірш оптимістичний для тої жінки. Знаєш, як буває- солодкі обіцянки, віртуальні поцілунки, подарунки, а що за тим?
Жінка може піти, але може і повернутися, не дивлячись ні на що. Але, хто любить і поважає жінку, яка страждає? Навіть вона себе не любить.
Ми з Вандою за реальне щастя, я знаю-ти теж. І я теж тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 19:01:40 ]
Любо, я з тобою згідна - на всі 100! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 21:03:38 ]
Сколько раз эта история еще повторится...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 11:43:02 ]
Може повернутися? Куди може повернутися жінка, яка в куток ставить холодильник? Любаво, вона потім ходить з "авоською" в порватому халаті і шукає дешеві помідори.