ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Країна мандаринових дерев
Бананові дерева а нас дурили мандаринові дерева,
а ще бананові ховали в лаполисті.
над мінаретом застигали білі мрева:
і нам ввижалися то гарпії, то леви -
і Пам'ять танула у далечі імлистій,

чи забувалася за трубкою кальяну
і, зір утішивши гаремним диво-танцем,
до раю линула замріяна і п'яна...
а я носила біля серця згадку тьмяну,
як ти ставав моїм обранцем, а не бранцем,

і між дерев я одягла твої кайдани,
що діамантами під місяцем блищали:
солодкий жереб - не шайтаном - небом даний?
та не для мене! - так негадано-неждано
у скроню думка, наче влучили з пищалі...

і важко гепають об землю мандарини,
неначе сонця, чи то ангели безкрилі,
голодний гріх кусає лікті та коліна,
лютує демон, і тече отруйна слина:
такий банкет - запеклі грішники на грилі!

зелену хустку, як бажання безнадійне,
скидаю геть - мені не бути серед гурій...
дарма провадити сльозоточиві війни,
деревам падаю безпам'ятно в обійми -
нехай вони мене в останній раз обдурять.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-09-28 19:56:36
Переглядів сторінки твору 7473
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.42  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.140 / 5.38  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-29 10:37:30 ]
Банани не дерево, трава. А взагалі добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 13:59:51 ]
Е ні, Сашко, бананові - це нормальні такі деревця висотою мені десь по плече (див.фото). Нічогенька собі "трава"...
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-29 14:44:48 ]
Ці рослинки можуть бути висотою, що і Бубка з першої спроби не візьме, але всеодно - трава. Паласін ботанік може підтвердити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 19:17:23 ]
Вандочко, жодних останніх разів - прекрасна дама потребує оманливого тла для увиразнення усього того, що неможливо виразити чітко. "Обманіте мене!" але з певними "але...", як у Волошина

Обманите меня... но совсем, навсегда...
Чтоб не думать зачем, чтоб не помнить когда...
Чтоб поверить обману свободно, без дум,
Чтоб за кем-то идти в темноте наобум...
И не знать, кто пришел, кто глаза завязал,
Кто ведет лабиринтом неведомых зал,
Чье дыханье порою горит на щеке,
Кто сжимает мне руку так крепко в руке...
А очнувшись, увидеть лишь ночь и туман...
Обманите и сами поверьте в обман.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:10:30 ]
Так, Вандо, геть усі зелені хустки! Пам"ятаєш фільм "Белое солнце пустыни?"? "Доброе утро. освобожденные женщины Востока!" :) Тільки як падати героїня буде у обійми дерев, хай уважно дивиться: демони - вони різної величини бувають, деякі і в тіні мандаринів ховаються :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:25:36 ]
Ну так, ботаніки - вони такі...з ними спробуй посперечайся :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:26:27 ]
Іринко, це Вам спасибі за увагу та прихильність :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:28:15 ]
Володю, ну прекрасні дами часто кажуть "в останній раз!", а цих останніх разів у результаті виявляється ой-як багато ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 20:35:36 ]
Чудова думка, Вандо. Але чи не занадто смілива для цнотливого Львова? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:37:00 ]
О, як не пам"ятати товариша Сухова, розбивача палких сердець "освобожденных женщин Востока"! Ще той мачо :))) Чорі, передам героїні, щоб і з деревами тримала "ухо востро"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:38:37 ]
Ну про цнотливий Львів можна вдоста поговорити...зокрема у кав"ярні Мазоха :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 21:06:28 ]
+5 :)))))) Там теж мандарини гепають, і так гучно, шо аж ланцюжки підзвякують :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 21:27:19 ]
А ви, Любочко, там були, я знаю. І щось своє побачили. :)
А я ось навіть не заходив у те кафе :(((

Я, Вандо, вважаю, що наявність Мазоха грає саме на загальну львівську симпатію до цнотливості. І, схоже, що тільки на цьому протиріччі, тільки на тлі такого міста, як Львів, Мазоха і помітно... Та й мій скромний досвід на стороні львівської цнотливості, якщо говорити про лямур, а не про інші чесноти... Можливо у Львові надто багато церков, і вельми сира і холодна погода, аби яскраво цвіли пристрасті.
Думаю, що Дон Жуан у Львові сам себе б заколов. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:19:59 ]
Ех, Володю, ви, здається, недооцінюєте силу моєї уяви... Нащо бути, якщо можна уявити? :)

А мені здається, що якби дон Джованні і заколовся, то тільки в келії якоїсь мило-сором’язливої черниці, чим раз і назавжди зруйнував би здобутки охоронців львівської цнотливості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:36:02 ]
А я був переконаний, що ви там, Любо, нещодавно побували.
Утім, ви знаєте, я теж чомусь не можу себе змусити зайти в те кафе. Можливо у мене теж уява бурхлива? І я підсвідомо остерігаюсь знайти у тому закладі на підлозі, чи на столі, оте, що ніби відсутнє у скульптурі при вході. Ті дірки в металі на певних частинах тіла - внутрішньо насторожують чи що...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 21:38:56 ]
А я, Володимире, схильна думати, що саме там, де панує атмосфера стриманості і консервативності, можуть спалахувати неймовірні полум"я пристрасті. Як виклик суворим реаліям :) Як протидія, яку породжує будь-яка дія. Це, звісно, ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 21:46:41 ]
Згідний, Вандо, можуть спалахувати. :)
Але до справжніх пристрастей нашим львів'янам, боюсь, вельми далеко. У першу чергу, чоловікам... Майже північ, усе таки...
Утім, на тлі загальної цнотливості (статевої), навіть маленька інтрижка, турбуватиме пам'ять до останнього причастя. :(
Але це вже - література!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:16:57 ]
"лютує демон, і тече отруйна слина..."
До речі, демони можливо й бувають досить різними, але вважаються ближчими до людей, аніж до абстрактного поняття "Диявола". Кажуть, що демони реальніші і не бісівської породи... Є, словом, такі погляди з досить серйозних джерел.
Це я про те, Вандо, що краще не ображати "духів" чи там "напівдухів". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:14:17 ]
Дякую за цікаву дискусію. Та, може, все-таки, якісь коментарі до вірша? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:25:47 ]
Здається, трохи задовга композиція?
І мені видалось, що таки залишився внутрішній конфлікт між
"Пам'ять (яка) танула у далечі імлистій..." і "а я носила біля серця згадку тьмяну...". Тобто, цей момент "а нас дурили", " а я носила", мав і далі проявлятися, і в інших строфах. Хоча "дурили", як на мене, випадає, і "бананові", ніби теж.
Трохи рівні підібраних образів різні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:22:14 ]
Я, Володимире, не демонолог, але мені видається, що в запаленій уяві ліричної героїні демон міг здатися саме таким, із отруйною слиною. І без жодних намірів когось образити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:27:48 ]
Це вірно зауважено. Я передам демонам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:37:32 ]
У-ля-ля, так у Вас із ними особливі стосунки? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:41:18 ]
Боюсь, що ці стосунки є в багатьох митців.
Щодо мене - то тимчасові і не прямі. Над однією маленькою темою працюємо. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 13:22:12 ]
Наразі найближче до мене Північне :) Побачимо, що там будуть за враження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 16:17:31 ]
Була на Північному - з боку західного узбережжя Швеції, але сезон тоді був некупальний :) Пам"ятаю сильний вітер і високі хвилі...