ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті...
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Дівчина із цинамону (Neil Young)
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Облога Глухова 1664 року
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Сон віків
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Спокій
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Країна мандаринових дерев
Бананові дерева а нас дурили мандаринові дерева,
а ще бананові ховали в лаполисті.
над мінаретом застигали білі мрева:
і нам ввижалися то гарпії, то леви -
і Пам'ять танула у далечі імлистій,

чи забувалася за трубкою кальяну
і, зір утішивши гаремним диво-танцем,
до раю линула замріяна і п'яна...
а я носила біля серця згадку тьмяну,
як ти ставав моїм обранцем, а не бранцем,

і між дерев я одягла твої кайдани,
що діамантами під місяцем блищали:
солодкий жереб - не шайтаном - небом даний?
та не для мене! - так негадано-неждано
у скроню думка, наче влучили з пищалі...

і важко гепають об землю мандарини,
неначе сонця, чи то ангели безкрилі,
голодний гріх кусає лікті та коліна,
лютує демон, і тече отруйна слина:
такий банкет - запеклі грішники на грилі!

зелену хустку, як бажання безнадійне,
скидаю геть - мені не бути серед гурій...
дарма провадити сльозоточиві війни,
деревам падаю безпам'ятно в обійми -
нехай вони мене в останній раз обдурять.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-09-28 19:56:36
Переглядів сторінки твору 7564
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.42  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.140 / 5.38  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-29 10:37:30 ]
Банани не дерево, трава. А взагалі добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 13:59:51 ]
Е ні, Сашко, бананові - це нормальні такі деревця висотою мені десь по плече (див.фото). Нічогенька собі "трава"...
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-29 14:44:48 ]
Ці рослинки можуть бути висотою, що і Бубка з першої спроби не візьме, але всеодно - трава. Паласін ботанік може підтвердити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 19:17:23 ]
Вандочко, жодних останніх разів - прекрасна дама потребує оманливого тла для увиразнення усього того, що неможливо виразити чітко. "Обманіте мене!" але з певними "але...", як у Волошина

Обманите меня... но совсем, навсегда...
Чтоб не думать зачем, чтоб не помнить когда...
Чтоб поверить обману свободно, без дум,
Чтоб за кем-то идти в темноте наобум...
И не знать, кто пришел, кто глаза завязал,
Кто ведет лабиринтом неведомых зал,
Чье дыханье порою горит на щеке,
Кто сжимает мне руку так крепко в руке...
А очнувшись, увидеть лишь ночь и туман...
Обманите и сами поверьте в обман.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:10:30 ]
Так, Вандо, геть усі зелені хустки! Пам"ятаєш фільм "Белое солнце пустыни?"? "Доброе утро. освобожденные женщины Востока!" :) Тільки як падати героїня буде у обійми дерев, хай уважно дивиться: демони - вони різної величини бувають, деякі і в тіні мандаринів ховаються :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:25:36 ]
Ну так, ботаніки - вони такі...з ними спробуй посперечайся :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:26:27 ]
Іринко, це Вам спасибі за увагу та прихильність :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:28:15 ]
Володю, ну прекрасні дами часто кажуть "в останній раз!", а цих останніх разів у результаті виявляється ой-як багато ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 20:35:36 ]
Чудова думка, Вандо. Але чи не занадто смілива для цнотливого Львова? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:37:00 ]
О, як не пам"ятати товариша Сухова, розбивача палких сердець "освобожденных женщин Востока"! Ще той мачо :))) Чорі, передам героїні, щоб і з деревами тримала "ухо востро"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:38:37 ]
Ну про цнотливий Львів можна вдоста поговорити...зокрема у кав"ярні Мазоха :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 21:06:28 ]
+5 :)))))) Там теж мандарини гепають, і так гучно, шо аж ланцюжки підзвякують :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 21:27:19 ]
А ви, Любочко, там були, я знаю. І щось своє побачили. :)
А я ось навіть не заходив у те кафе :(((

Я, Вандо, вважаю, що наявність Мазоха грає саме на загальну львівську симпатію до цнотливості. І, схоже, що тільки на цьому протиріччі, тільки на тлі такого міста, як Львів, Мазоха і помітно... Та й мій скромний досвід на стороні львівської цнотливості, якщо говорити про лямур, а не про інші чесноти... Можливо у Львові надто багато церков, і вельми сира і холодна погода, аби яскраво цвіли пристрасті.
Думаю, що Дон Жуан у Львові сам себе б заколов. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:19:59 ]
Ех, Володю, ви, здається, недооцінюєте силу моєї уяви... Нащо бути, якщо можна уявити? :)

А мені здається, що якби дон Джованні і заколовся, то тільки в келії якоїсь мило-сором’язливої черниці, чим раз і назавжди зруйнував би здобутки охоронців львівської цнотливості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:36:02 ]
А я був переконаний, що ви там, Любо, нещодавно побували.
Утім, ви знаєте, я теж чомусь не можу себе змусити зайти в те кафе. Можливо у мене теж уява бурхлива? І я підсвідомо остерігаюсь знайти у тому закладі на підлозі, чи на столі, оте, що ніби відсутнє у скульптурі при вході. Ті дірки в металі на певних частинах тіла - внутрішньо насторожують чи що...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 21:38:56 ]
А я, Володимире, схильна думати, що саме там, де панує атмосфера стриманості і консервативності, можуть спалахувати неймовірні полум"я пристрасті. Як виклик суворим реаліям :) Як протидія, яку породжує будь-яка дія. Це, звісно, ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 21:46:41 ]
Згідний, Вандо, можуть спалахувати. :)
Але до справжніх пристрастей нашим львів'янам, боюсь, вельми далеко. У першу чергу, чоловікам... Майже північ, усе таки...
Утім, на тлі загальної цнотливості (статевої), навіть маленька інтрижка, турбуватиме пам'ять до останнього причастя. :(
Але це вже - література!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:16:57 ]
"лютує демон, і тече отруйна слина..."
До речі, демони можливо й бувають досить різними, але вважаються ближчими до людей, аніж до абстрактного поняття "Диявола". Кажуть, що демони реальніші і не бісівської породи... Є, словом, такі погляди з досить серйозних джерел.
Це я про те, Вандо, що краще не ображати "духів" чи там "напівдухів". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:14:17 ]
Дякую за цікаву дискусію. Та, може, все-таки, якісь коментарі до вірша? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:25:47 ]
Здається, трохи задовга композиція?
І мені видалось, що таки залишився внутрішній конфлікт між
"Пам'ять (яка) танула у далечі імлистій..." і "а я носила біля серця згадку тьмяну...". Тобто, цей момент "а нас дурили", " а я носила", мав і далі проявлятися, і в інших строфах. Хоча "дурили", як на мене, випадає, і "бананові", ніби теж.
Трохи рівні підібраних образів різні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:22:14 ]
Я, Володимире, не демонолог, але мені видається, що в запаленій уяві ліричної героїні демон міг здатися саме таким, із отруйною слиною. І без жодних намірів когось образити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:27:48 ]
Це вірно зауважено. Я передам демонам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:37:32 ]
У-ля-ля, так у Вас із ними особливі стосунки? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:41:18 ]
Боюсь, що ці стосунки є в багатьох митців.
Щодо мене - то тимчасові і не прямі. Над однією маленькою темою працюємо. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 13:22:12 ]
Наразі найближче до мене Північне :) Побачимо, що там будуть за враження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 16:17:31 ]
Була на Північному - з боку західного узбережжя Швеції, але сезон тоді був некупальний :) Пам"ятаю сильний вітер і високі хвилі...