ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Країна мандаринових дерев
Бананові дерева а нас дурили мандаринові дерева,
а ще бананові ховали в лаполисті.
над мінаретом застигали білі мрева:
і нам ввижалися то гарпії, то леви -
і Пам'ять танула у далечі імлистій,

чи забувалася за трубкою кальяну
і, зір утішивши гаремним диво-танцем,
до раю линула замріяна і п'яна...
а я носила біля серця згадку тьмяну,
як ти ставав моїм обранцем, а не бранцем,

і між дерев я одягла твої кайдани,
що діамантами під місяцем блищали:
солодкий жереб - не шайтаном - небом даний?
та не для мене! - так негадано-неждано
у скроню думка, наче влучили з пищалі...

і важко гепають об землю мандарини,
неначе сонця, чи то ангели безкрилі,
голодний гріх кусає лікті та коліна,
лютує демон, і тече отруйна слина:
такий банкет - запеклі грішники на грилі!

зелену хустку, як бажання безнадійне,
скидаю геть - мені не бути серед гурій...
дарма провадити сльозоточиві війни,
деревам падаю безпам'ятно в обійми -
нехай вони мене в останній раз обдурять.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-28 19:56:36
Переглядів сторінки твору 8112
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.42  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.140 / 5.38  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-29 10:37:30 ]
Банани не дерево, трава. А взагалі добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 13:59:51 ]
Е ні, Сашко, бананові - це нормальні такі деревця висотою мені десь по плече (див.фото). Нічогенька собі "трава"...
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-29 14:44:48 ]
Ці рослинки можуть бути висотою, що і Бубка з першої спроби не візьме, але всеодно - трава. Паласін ботанік може підтвердити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 19:17:23 ]
Вандочко, жодних останніх разів - прекрасна дама потребує оманливого тла для увиразнення усього того, що неможливо виразити чітко. "Обманіте мене!" але з певними "але...", як у Волошина

Обманите меня... но совсем, навсегда...
Чтоб не думать зачем, чтоб не помнить когда...
Чтоб поверить обману свободно, без дум,
Чтоб за кем-то идти в темноте наобум...
И не знать, кто пришел, кто глаза завязал,
Кто ведет лабиринтом неведомых зал,
Чье дыханье порою горит на щеке,
Кто сжимает мне руку так крепко в руке...
А очнувшись, увидеть лишь ночь и туман...
Обманите и сами поверьте в обман.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:10:30 ]
Так, Вандо, геть усі зелені хустки! Пам"ятаєш фільм "Белое солнце пустыни?"? "Доброе утро. освобожденные женщины Востока!" :) Тільки як падати героїня буде у обійми дерев, хай уважно дивиться: демони - вони різної величини бувають, деякі і в тіні мандаринів ховаються :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:25:36 ]
Ну так, ботаніки - вони такі...з ними спробуй посперечайся :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:26:27 ]
Іринко, це Вам спасибі за увагу та прихильність :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:28:15 ]
Володю, ну прекрасні дами часто кажуть "в останній раз!", а цих останніх разів у результаті виявляється ой-як багато ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 20:35:36 ]
Чудова думка, Вандо. Але чи не занадто смілива для цнотливого Львова? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:37:00 ]
О, як не пам"ятати товариша Сухова, розбивача палких сердець "освобожденных женщин Востока"! Ще той мачо :))) Чорі, передам героїні, щоб і з деревами тримала "ухо востро"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:38:37 ]
Ну про цнотливий Львів можна вдоста поговорити...зокрема у кав"ярні Мазоха :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 21:06:28 ]
+5 :)))))) Там теж мандарини гепають, і так гучно, шо аж ланцюжки підзвякують :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 21:27:19 ]
А ви, Любочко, там були, я знаю. І щось своє побачили. :)
А я ось навіть не заходив у те кафе :(((

Я, Вандо, вважаю, що наявність Мазоха грає саме на загальну львівську симпатію до цнотливості. І, схоже, що тільки на цьому протиріччі, тільки на тлі такого міста, як Львів, Мазоха і помітно... Та й мій скромний досвід на стороні львівської цнотливості, якщо говорити про лямур, а не про інші чесноти... Можливо у Львові надто багато церков, і вельми сира і холодна погода, аби яскраво цвіли пристрасті.
Думаю, що Дон Жуан у Львові сам себе б заколов. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:19:59 ]
Ех, Володю, ви, здається, недооцінюєте силу моєї уяви... Нащо бути, якщо можна уявити? :)

А мені здається, що якби дон Джованні і заколовся, то тільки в келії якоїсь мило-сором’язливої черниці, чим раз і назавжди зруйнував би здобутки охоронців львівської цнотливості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:36:02 ]
А я був переконаний, що ви там, Любо, нещодавно побували.
Утім, ви знаєте, я теж чомусь не можу себе змусити зайти в те кафе. Можливо у мене теж уява бурхлива? І я підсвідомо остерігаюсь знайти у тому закладі на підлозі, чи на столі, оте, що ніби відсутнє у скульптурі при вході. Ті дірки в металі на певних частинах тіла - внутрішньо насторожують чи що...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 21:38:56 ]
А я, Володимире, схильна думати, що саме там, де панує атмосфера стриманості і консервативності, можуть спалахувати неймовірні полум"я пристрасті. Як виклик суворим реаліям :) Як протидія, яку породжує будь-яка дія. Це, звісно, ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 21:46:41 ]
Згідний, Вандо, можуть спалахувати. :)
Але до справжніх пристрастей нашим львів'янам, боюсь, вельми далеко. У першу чергу, чоловікам... Майже північ, усе таки...
Утім, на тлі загальної цнотливості (статевої), навіть маленька інтрижка, турбуватиме пам'ять до останнього причастя. :(
Але це вже - література!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:16:57 ]
"лютує демон, і тече отруйна слина..."
До речі, демони можливо й бувають досить різними, але вважаються ближчими до людей, аніж до абстрактного поняття "Диявола". Кажуть, що демони реальніші і не бісівської породи... Є, словом, такі погляди з досить серйозних джерел.
Це я про те, Вандо, що краще не ображати "духів" чи там "напівдухів". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:14:17 ]
Дякую за цікаву дискусію. Та, може, все-таки, якісь коментарі до вірша? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:25:47 ]
Здається, трохи задовга композиція?
І мені видалось, що таки залишився внутрішній конфлікт між
"Пам'ять (яка) танула у далечі імлистій..." і "а я носила біля серця згадку тьмяну...". Тобто, цей момент "а нас дурили", " а я носила", мав і далі проявлятися, і в інших строфах. Хоча "дурили", як на мене, випадає, і "бананові", ніби теж.
Трохи рівні підібраних образів різні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:22:14 ]
Я, Володимире, не демонолог, але мені видається, що в запаленій уяві ліричної героїні демон міг здатися саме таким, із отруйною слиною. І без жодних намірів когось образити :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:27:48 ]
Це вірно зауважено. Я передам демонам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:37:32 ]
У-ля-ля, так у Вас із ними особливі стосунки? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:41:18 ]
Боюсь, що ці стосунки є в багатьох митців.
Щодо мене - то тимчасові і не прямі. Над однією маленькою темою працюємо. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-17 13:22:12 ]
Наразі найближче до мене Північне :) Побачимо, що там будуть за враження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-11-17 16:17:31 ]
Була на Північному - з боку західного узбережжя Швеції, але сезон тоді був некупальний :) Пам"ятаю сильний вітер і високі хвилі...