ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Під вуаллю
Образ твору Під вуаллю, як пташка у клітці,
звідусіль привітання, мов град, -
чим ти, дівчинко смагляволиця,
заслужила такий маскарад?

Біла сукня, що вибрала мама,
пишне свято, як тато хотів.
З кольоровими давніми снами
літачок розтає в темноті,

а твої діаманти - як сльози,
а чужі його руки - як сталь.
Нині ласки, а завтра - погрози:
послідовність убивче проста.

Губ холоне фарбований кетяг,
а зіниці - безмежно пусті.
Осипається квіття з букета,
понад ним, наче саван, фатін.

І вінці надягатимуть хутко,
і плачем задихнеться рояль.

Наречена піймає попутку
і за вітром запустить вуаль…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юлія Фульмес 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 13:05:20
Переглядів сторінки твору 9225
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.035 / 5.6  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.087 / 5.67  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:17:31 ]
Сюжетні вірші у Вас виходять дуже і дуже. Читається надзвичайно легко. Єдине, що мене насторожило - "ускач на столах" Образ не зовсім позитивний. А мала ж бути повна антитеза - щось таке тепле і ромашково-ніжне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:26:28 ]
Дякую, Елю, пильна моя читачко :-) Добре вловила сумнівний момент, тому я повертаю первісний варіант рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:57:59 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:19:25 ]
Ну, що, ну, що ти тут поробиш-знову прекрасно! Ванда-майстер поетичних сцен!
"Наречена піймає попутку
і за вітром запустить вуаль…"-просто бачу і співпереживаю. Вдалі порівняння, вдало обрані ситуації, неперевершене закінчення, читається одним подихом. І можете мене сварити за оцінку, яку ставлю, але твір заслуговує його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:27:15 ]
Щиро дякую, Юліє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:22:18 ]
Серцю Вандо не накажеш. Вибрала попутку так флаг в руки. Поки молодість то на столах воно веселіше. Головне щоб назад дороги не шукала. Славний вірш Вандо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:27:39 ]
Ти правий, Сашко, треба йти за серцем - і тільки :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:25:13 ]
Вандо, батьки примусили цю дівчину вийти за хлопця/чоловіка, від якого вона принесла в подолі? Чи це- шлюб із розрахунку? Подумати тільки, такий трагічний вірш на таку тему- від Ванди! (...)

Щодо "маскараду"- згідна, бо білі сукні для весілля- то суцільний оксюморон, адже слов"яни споконвіку вважали білий колір кольором смерті. Сама ж мрію виходити заміж у народному вбранні. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:32:27 ]
Ганю, про поділ у творі не згадано, а воля батьків справді присутня. Через те, що у Ванди все було інакше, вона ще більше співпереживає з ліричною героїнею :-)
Проти білого не маю упереджень, але коли право на вибір сукні окуповує мати - то це справді сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:41:28 ]
Мабуть, ця дівчина виросла в такій собі педантично-офіціозній родині, де за дітей усе- навіть найбільш особисте- вирішують батьки. Такі батьки ніколи не зрозуміють, що таке невимушеність, простота, і це направду дуже сумно...

Знаю, що у Ванди все було інакше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:33:52 ]
А от Вандо не скажи, не скажи. Буває серце розум забиває, а час на місце все розтавить. Навіть якщо і запізно. Час-терапевт, час-хірург. Аню, вітаю з мрією :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 17:38:39 ]
Вандо, у цьому вірші ти дещо інша. Зовсім інша манера викладу думки, менш насичена образність, але як завжди велика увага приділена змісту. Мені це заімпонувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:38:57 ]
Дякую, Оленко, я люблю змінюватись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:03:17 ]
Не думаю, що додам щось нове, але мені теж сподобалося. Єдине, на чому зачепився - "СУТІНЬ
вальсувала чимдуж на столах". Думка в принципі ясна, але образ, думаю, дещо невиразний, особливо в порівнянні з рештою прямо таки відточених фраз. Якщо я помиляюсь, то перед волею автора схиляюсь:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:37:49 ]
Михайле, а в останньому катрені все інакше - справжнє: і ромашки, і любов, і свято...Як тут навіть сутені не завальсувати просто на столі? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 21:07:21 ]
Добре, хай вальсує:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 09:34:40 ]
Вандо, чи думала, що можеш сама собі накликати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:53:40 ]
Мушу тебе розчарувати, мій турботливий друже. Накликати не вдасться, бо для мене цей етап уже пройдено :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:57:12 ]
Вандо, марно іронізуєш щодо "розчарувати"...

Щасти Тобі у всьому!=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:59:32 ]
Легке "голковколювання" ніколи не зашкодить :-))
Щасти навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:04:33 ]
Дуже добре, психологічно глибоко описано стан дівчини, примушеної іти не за голосом серця. Ще деякі додаткові міркування, Вандочко, я надіслала Вам приватно. Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-28 16:22:33 ]
Красиво... і дуже подобається коли в поезії приділяють однакову увагу і формі і змісту.