ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Під вуаллю
Образ твору Під вуаллю, як пташка у клітці,
звідусіль привітання, мов град, -
чим ти, дівчинко смагляволиця,
заслужила такий маскарад?

Біла сукня, що вибрала мама,
пишне свято, як тато хотів.
З кольоровими давніми снами
літачок розтає в темноті,

а твої діаманти - як сльози,
а чужі його руки - як сталь.
Нині ласки, а завтра - погрози:
послідовність убивче проста.

Губ холоне фарбований кетяг,
а зіниці - безмежно пусті.
Осипається квіття з букета,
понад ним, наче саван, фатін.

І вінці надягатимуть хутко,
і плачем задихнеться рояль.

Наречена піймає попутку
і за вітром запустить вуаль…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юлія Фульмес 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 13:05:20
Переглядів сторінки твору 10548
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.035 / 5.6  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.087 / 5.67  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:17:31 ]
Сюжетні вірші у Вас виходять дуже і дуже. Читається надзвичайно легко. Єдине, що мене насторожило - "ускач на столах" Образ не зовсім позитивний. А мала ж бути повна антитеза - щось таке тепле і ромашково-ніжне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:26:28 ]
Дякую, Елю, пильна моя читачко :-) Добре вловила сумнівний момент, тому я повертаю первісний варіант рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:57:59 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:19:25 ]
Ну, що, ну, що ти тут поробиш-знову прекрасно! Ванда-майстер поетичних сцен!
"Наречена піймає попутку
і за вітром запустить вуаль…"-просто бачу і співпереживаю. Вдалі порівняння, вдало обрані ситуації, неперевершене закінчення, читається одним подихом. І можете мене сварити за оцінку, яку ставлю, але твір заслуговує його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:27:15 ]
Щиро дякую, Юліє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:22:18 ]
Серцю Вандо не накажеш. Вибрала попутку так флаг в руки. Поки молодість то на столах воно веселіше. Головне щоб назад дороги не шукала. Славний вірш Вандо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:27:39 ]
Ти правий, Сашко, треба йти за серцем - і тільки :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:25:13 ]
Вандо, батьки примусили цю дівчину вийти за хлопця/чоловіка, від якого вона принесла в подолі? Чи це- шлюб із розрахунку? Подумати тільки, такий трагічний вірш на таку тему- від Ванди! (...)

Щодо "маскараду"- згідна, бо білі сукні для весілля- то суцільний оксюморон, адже слов"яни споконвіку вважали білий колір кольором смерті. Сама ж мрію виходити заміж у народному вбранні. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:32:27 ]
Ганю, про поділ у творі не згадано, а воля батьків справді присутня. Через те, що у Ванди все було інакше, вона ще більше співпереживає з ліричною героїнею :-)
Проти білого не маю упереджень, але коли право на вибір сукні окуповує мати - то це справді сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:41:28 ]
Мабуть, ця дівчина виросла в такій собі педантично-офіціозній родині, де за дітей усе- навіть найбільш особисте- вирішують батьки. Такі батьки ніколи не зрозуміють, що таке невимушеність, простота, і це направду дуже сумно...

Знаю, що у Ванди все було інакше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:33:52 ]
А от Вандо не скажи, не скажи. Буває серце розум забиває, а час на місце все розтавить. Навіть якщо і запізно. Час-терапевт, час-хірург. Аню, вітаю з мрією :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 17:38:39 ]
Вандо, у цьому вірші ти дещо інша. Зовсім інша манера викладу думки, менш насичена образність, але як завжди велика увага приділена змісту. Мені це заімпонувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:38:57 ]
Дякую, Оленко, я люблю змінюватись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:03:17 ]
Не думаю, що додам щось нове, але мені теж сподобалося. Єдине, на чому зачепився - "СУТІНЬ
вальсувала чимдуж на столах". Думка в принципі ясна, але образ, думаю, дещо невиразний, особливо в порівнянні з рештою прямо таки відточених фраз. Якщо я помиляюсь, то перед волею автора схиляюсь:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:37:49 ]
Михайле, а в останньому катрені все інакше - справжнє: і ромашки, і любов, і свято...Як тут навіть сутені не завальсувати просто на столі? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 21:07:21 ]
Добре, хай вальсує:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 09:34:40 ]
Вандо, чи думала, що можеш сама собі накликати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:53:40 ]
Мушу тебе розчарувати, мій турботливий друже. Накликати не вдасться, бо для мене цей етап уже пройдено :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:57:12 ]
Вандо, марно іронізуєш щодо "розчарувати"...

Щасти Тобі у всьому!=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:59:32 ]
Легке "голковколювання" ніколи не зашкодить :-))
Щасти навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:04:33 ]
Дуже добре, психологічно глибоко описано стан дівчини, примушеної іти не за голосом серця. Ще деякі додаткові міркування, Вандочко, я надіслала Вам приватно. Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-28 16:22:33 ]
Красиво... і дуже подобається коли в поезії приділяють однакову увагу і формі і змісту.