ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Під вуаллю
Образ твору Під вуаллю, як пташка у клітці,
звідусіль привітання, мов град, -
чим ти, дівчинко смагляволиця,
заслужила такий маскарад?

Біла сукня, що вибрала мама,
пишне свято, як тато хотів.
З кольоровими давніми снами
літачок розтає в темноті,

а твої діаманти - як сльози,
а чужі його руки - як сталь.
Нині ласки, а завтра - погрози:
послідовність убивче проста.

Губ холоне фарбований кетяг,
а зіниці - безмежно пусті.
Осипається квіття з букета,
понад ним, наче саван, фатін.

І вінці надягатимуть хутко,
і плачем задихнеться рояль.

Наречена піймає попутку
і за вітром запустить вуаль…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юлія Фульмес 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 13:05:20
Переглядів сторінки твору 10055
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.035 / 5.6  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.087 / 5.67  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:17:31 ]
Сюжетні вірші у Вас виходять дуже і дуже. Читається надзвичайно легко. Єдине, що мене насторожило - "ускач на столах" Образ не зовсім позитивний. А мала ж бути повна антитеза - щось таке тепле і ромашково-ніжне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:26:28 ]
Дякую, Елю, пильна моя читачко :-) Добре вловила сумнівний момент, тому я повертаю первісний варіант рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:57:59 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:19:25 ]
Ну, що, ну, що ти тут поробиш-знову прекрасно! Ванда-майстер поетичних сцен!
"Наречена піймає попутку
і за вітром запустить вуаль…"-просто бачу і співпереживаю. Вдалі порівняння, вдало обрані ситуації, неперевершене закінчення, читається одним подихом. І можете мене сварити за оцінку, яку ставлю, але твір заслуговує його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:27:15 ]
Щиро дякую, Юліє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:22:18 ]
Серцю Вандо не накажеш. Вибрала попутку так флаг в руки. Поки молодість то на столах воно веселіше. Головне щоб назад дороги не шукала. Славний вірш Вандо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:27:39 ]
Ти правий, Сашко, треба йти за серцем - і тільки :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:25:13 ]
Вандо, батьки примусили цю дівчину вийти за хлопця/чоловіка, від якого вона принесла в подолі? Чи це- шлюб із розрахунку? Подумати тільки, такий трагічний вірш на таку тему- від Ванди! (...)

Щодо "маскараду"- згідна, бо білі сукні для весілля- то суцільний оксюморон, адже слов"яни споконвіку вважали білий колір кольором смерті. Сама ж мрію виходити заміж у народному вбранні. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:32:27 ]
Ганю, про поділ у творі не згадано, а воля батьків справді присутня. Через те, що у Ванди все було інакше, вона ще більше співпереживає з ліричною героїнею :-)
Проти білого не маю упереджень, але коли право на вибір сукні окуповує мати - то це справді сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:41:28 ]
Мабуть, ця дівчина виросла в такій собі педантично-офіціозній родині, де за дітей усе- навіть найбільш особисте- вирішують батьки. Такі батьки ніколи не зрозуміють, що таке невимушеність, простота, і це направду дуже сумно...

Знаю, що у Ванди все було інакше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:33:52 ]
А от Вандо не скажи, не скажи. Буває серце розум забиває, а час на місце все розтавить. Навіть якщо і запізно. Час-терапевт, час-хірург. Аню, вітаю з мрією :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 17:38:39 ]
Вандо, у цьому вірші ти дещо інша. Зовсім інша манера викладу думки, менш насичена образність, але як завжди велика увага приділена змісту. Мені це заімпонувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:38:57 ]
Дякую, Оленко, я люблю змінюватись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:03:17 ]
Не думаю, що додам щось нове, але мені теж сподобалося. Єдине, на чому зачепився - "СУТІНЬ
вальсувала чимдуж на столах". Думка в принципі ясна, але образ, думаю, дещо невиразний, особливо в порівнянні з рештою прямо таки відточених фраз. Якщо я помиляюсь, то перед волею автора схиляюсь:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:37:49 ]
Михайле, а в останньому катрені все інакше - справжнє: і ромашки, і любов, і свято...Як тут навіть сутені не завальсувати просто на столі? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 21:07:21 ]
Добре, хай вальсує:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 09:34:40 ]
Вандо, чи думала, що можеш сама собі накликати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:53:40 ]
Мушу тебе розчарувати, мій турботливий друже. Накликати не вдасться, бо для мене цей етап уже пройдено :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:57:12 ]
Вандо, марно іронізуєш щодо "розчарувати"...

Щасти Тобі у всьому!=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:59:32 ]
Легке "голковколювання" ніколи не зашкодить :-))
Щасти навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:04:33 ]
Дуже добре, психологічно глибоко описано стан дівчини, примушеної іти не за голосом серця. Ще деякі додаткові міркування, Вандочко, я надіслала Вам приватно. Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-28 16:22:33 ]
Красиво... і дуже подобається коли в поезії приділяють однакову увагу і формі і змісту.