ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Під вуаллю
Образ твору Під вуаллю, як пташка у клітці,
звідусіль привітання, мов град, -
чим ти, дівчинко смагляволиця,
заслужила такий маскарад?

Біла сукня, що вибрала мама,
пишне свято, як тато хотів.
З кольоровими давніми снами
літачок розтає в темноті,

а твої діаманти - як сльози,
а чужі його руки - як сталь.
Нині ласки, а завтра - погрози:
послідовність убивче проста.

Губ холоне фарбований кетяг,
а зіниці - безмежно пусті.
Осипається квіття з букета,
понад ним, наче саван, фатін.

І вінці надягатимуть хутко,
і плачем задихнеться рояль.

Наречена піймає попутку
і за вітром запустить вуаль…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юлія Фульмес 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 13:05:20
Переглядів сторінки твору 8755
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.035 / 5.6  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.087 / 5.67  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:17:31 ]
Сюжетні вірші у Вас виходять дуже і дуже. Читається надзвичайно легко. Єдине, що мене насторожило - "ускач на столах" Образ не зовсім позитивний. А мала ж бути повна антитеза - щось таке тепле і ромашково-ніжне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:26:28 ]
Дякую, Елю, пильна моя читачко :-) Добре вловила сумнівний момент, тому я повертаю первісний варіант рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:57:59 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 13:19:25 ]
Ну, що, ну, що ти тут поробиш-знову прекрасно! Ванда-майстер поетичних сцен!
"Наречена піймає попутку
і за вітром запустить вуаль…"-просто бачу і співпереживаю. Вдалі порівняння, вдало обрані ситуації, неперевершене закінчення, читається одним подихом. І можете мене сварити за оцінку, яку ставлю, але твір заслуговує його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:27:15 ]
Щиро дякую, Юліє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:22:18 ]
Серцю Вандо не накажеш. Вибрала попутку так флаг в руки. Поки молодість то на столах воно веселіше. Головне щоб назад дороги не шукала. Славний вірш Вандо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:27:39 ]
Ти правий, Сашко, треба йти за серцем - і тільки :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:25:13 ]
Вандо, батьки примусили цю дівчину вийти за хлопця/чоловіка, від якого вона принесла в подолі? Чи це- шлюб із розрахунку? Подумати тільки, такий трагічний вірш на таку тему- від Ванди! (...)

Щодо "маскараду"- згідна, бо білі сукні для весілля- то суцільний оксюморон, адже слов"яни споконвіку вважали білий колір кольором смерті. Сама ж мрію виходити заміж у народному вбранні. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 13:32:27 ]
Ганю, про поділ у творі не згадано, а воля батьків справді присутня. Через те, що у Ванди все було інакше, вона ще більше співпереживає з ліричною героїнею :-)
Проти білого не маю упереджень, але коли право на вибір сукні окуповує мати - то це справді сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:41:28 ]
Мабуть, ця дівчина виросла в такій собі педантично-офіціозній родині, де за дітей усе- навіть найбільш особисте- вирішують батьки. Такі батьки ніколи не зрозуміють, що таке невимушеність, простота, і це направду дуже сумно...

Знаю, що у Ванди все було інакше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 13:33:52 ]
А от Вандо не скажи, не скажи. Буває серце розум забиває, а час на місце все розтавить. Навіть якщо і запізно. Час-терапевт, час-хірург. Аню, вітаю з мрією :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 17:38:39 ]
Вандо, у цьому вірші ти дещо інша. Зовсім інша манера викладу думки, менш насичена образність, але як завжди велика увага приділена змісту. Мені це заімпонувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:38:57 ]
Дякую, Оленко, я люблю змінюватись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:03:17 ]
Не думаю, що додам щось нове, але мені теж сподобалося. Єдине, на чому зачепився - "СУТІНЬ
вальсувала чимдуж на столах". Думка в принципі ясна, але образ, думаю, дещо невиразний, особливо в порівнянні з рештою прямо таки відточених фраз. Якщо я помиляюсь, то перед волею автора схиляюсь:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 20:37:49 ]
Михайле, а в останньому катрені все інакше - справжнє: і ромашки, і любов, і свято...Як тут навіть сутені не завальсувати просто на столі? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 21:07:21 ]
Добре, хай вальсує:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 09:34:40 ]
Вандо, чи думала, що можеш сама собі накликати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:53:40 ]
Мушу тебе розчарувати, мій турботливий друже. Накликати не вдасться, бо для мене цей етап уже пройдено :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:57:12 ]
Вандо, марно іронізуєш щодо "розчарувати"...

Щасти Тобі у всьому!=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 10:59:32 ]
Легке "голковколювання" ніколи не зашкодить :-))
Щасти навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:04:33 ]
Дуже добре, психологічно глибоко описано стан дівчини, примушеної іти не за голосом серця. Ще деякі додаткові міркування, Вандочко, я надіслала Вам приватно. Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-28 16:22:33 ]
Красиво... і дуже подобається коли в поезії приділяють однакову увагу і формі і змісту.