ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
* * *
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
* 144 *
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
* * *
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 2)
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 1)
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Яких героїв кому шанувати?
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Майже самотній
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Мелодія снігу
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Четвер такий
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
* 143 *
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ.
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині...
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
* * *
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
Казка про Небесний Сад, Золоті Яблучка і Місточки Любові
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Вiнок
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 ПАДАЄ ВІЧНІСТЬ
Падає вічність на землю, дивиться в небо.
Небо скляніє, очі стають морями.
Скільки тих вічностей штовхано всіх, огребом,
Скільки розіп’ятих на перехрестях прямо.

Натовпи зовсім безлюдні пройшли повз рештки,
Квіти й граніти лише пристойності ради,
Очі у вічностей пильні - таким не збрешеш,
Лінзами кольору не замаскуєш зради.

Можна волати і знати, що не почують,
Можна мовчати й знати, що недаремно,
Знати, що сонце за обрієм десь ночує,
Знати, що робиться явним усе таємне.

Сиве безсоння очі не виїсть юдам,
Кредо просте: не знищу - хоч покалічу...
Стишиться вітер, заплачуть зірки, мов люди.
Боляче небу, коли ображають вічність.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олексій Кацай 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-25 12:30:59
Переглядів сторінки твору 11002
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.988 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 12:46:53 ]
О! Нарешті я з Вами здибався!
Вітаю і приєднуюся до привітань з нагоди виходу книги! Читав на стор. 126-128 "Дніпро".
...Сподобалося про "Чесну мишку"...
Казати що вірш сподобався - не буду! Отак! І не просіть!
Є одне величезне зауваження: розділіть вірш на чотиривірші (катрени) - жарт звісно.
Закінчення мені дуже сподобалось. А ще сподобалась приблизна рима "покалічу" - "вічність". Мені зараз взагалі подобається щось нестандартне і приблизне, але справжнє і якісне.
З найтеплішими побажаннями, Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:04:19 ]
Привіт, Костю! Щойно з'явилася на ПМ після відпустки - відразу здибалася з тобою.
Дякую за відгук. Знаю, що вірш не претендує на
твою симпатію, бо ти полюбляєш ребуси і нестандарти, але для тут я обрала саме таку форму,
вона мені видалася найорганічнішою для цієї теми.
Власне, він ще теплий, не вистояний, то може ще щось зміню.))) Дуже слушна порада щодо катренів. Успіхів, Костю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 13:12:42 ]
Ото лихо... Це я я так висловлював свою прихильність до вірша ("не буду хвалити") , бо вірш дійсно добрячий. Тому зрозумів, що почуття гумору через інтернет мережу передається з перебоями - не буду більше так жартувати, а то гляди чого доброго - і всьо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:26:07 ]
Костику, ти просто забув поставити маленьку позначку, що вказує на жарт, ось таку:)
тому я сприйняла твої слова всурйоз;))
Але це не має жодного значення, бо мені теж вірш
чомусь сподобався:)) (а це так рідко буває!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 13:05:24 ]
Наталя поздоровляю! Радий за тебе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:07:33 ]
Дякую, Сашо! Приємно чути твої поздоровлення(ти маєш на увазі збірку?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 14:10:35 ]
Саме так!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-25 18:08:16 ]
Наталко, цікавий і глибокий вірш. Трохи важко уявити, як це падає вічність, але то пусте. Як автор сказав, тому і бути. Вітаю з книгою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:43:45 ]
Оленко, дякую за коментар і за вітання!
Ще й сама не вірю, що маю збірку та ще й з передмовою Лесі Романчук. Хоч Леся права, я своє творіння бачила лише віртуально.
А стосовно "вічності, що падає", то це узагальнений образ:
ті хто зробив крок у вічність завдяки геніальній творчості, чи діяльності, але кого не оцінили, зрадили чи стратили їхні невдячні сучасники.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:24:08 ]
Глибоченно! Що не рядок - афоризм. Наша "опаперена" авторка змахнула паперовими крильцями - і у вічність...
Справді, Наталю, дуже сильно!
Ну і як воно, бути авторкою книжки? (хитро підсміховується - адже авторка своєї книжки ще й не бачила!)
Ой, люди, яку Наталька книзю сотворила! Просто клас! Кожна сторінка - цукерочка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:52:23 ]
Лесю, дяка тобі (авторка зашарілася і замість припічка почала колупати клавіатуру)
Ну, єслі ви так настаіваєтє...
Карочє, шо єсть, то єсть...
Звісно ж, мені приємно, що вірші поступово розвіртуалюються, але знаю й те, що такий жанр, як байка зараз не вельми в пошані, дехто його вважає другорядним. То приготувалася до різних відгуків. За хороші - дякую!!!Прийму і інші.
Але тут уже без коректур, як сказала Ліна Костенко "бо як напишеш, так уже і буде"...:( :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 22:23:53 ]
Яка близька тема ... :о)
"Стишиться вітер, заплачуть зірки, мов люди.
Боляче небу, коли ображають вічність" - уявилось неримоване, але схоже :
"коли ображають вічність,
боляче небу
і небо заплаче зірками"
Цікавий твір.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 21:49:37 ]
СеРж Ку, дякую за коментар, і класний перифраз
"і небо заплаче зірками"!
А теми дійсно близькі;)
Так буває, я іноді помічаю, що у кількох авторів в один день можуть з'явитися твори дуже близькі за тематикою, чи образністю. Напевне діє якийсь закон віртуальної телепатії. Цікаве явище, як на мою думку і зовсім не досліджене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 22:12:42 ]
Сказати чесно, я сам був дещо спантеличений цим збігом, адже до своєї публікації не читав вашого твору і творів декількох інших авторів ПМ (раніше подібні речі також спостерігались нерідко).
А відносно дослідження... Як на мене, не зовсім реально досліджувати те, що не піддається логіці і відомим "земним" законам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:23:00 ]
Теорії відносності теж колись не існувало в арсеналі наших "земних законів", але ж приєдналася. Може просто Ейнштейнів бракує?:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 22:34:22 ]
Особисто я вважаю, що у кожному із нас живе свій Ейнштейн, свій Сократ, не кажучи вже про голос Совісті, так? Просто є підозра, що у більшості випадків наші особисті Генії спантеличено замовкають, бачачи, куди ми разом із цивілізацією йдемо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:44:21 ]
Згідна, Володю. Очевидно, нам багато чого не відкривається для нашого ж блага. Інакше цивілізовані інтелектуали почали б клонувати Бога.
Ой, що це ми розфілософствувалися на сон рядущий.
Вранці ж на роботу.
Цікаво, який робочий день у РМ? Певно, ненормований:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 22:47:37 ]
Абсолютно ненормований - суцільні вихідні дні - але мій Сократо-Ейнштейн не замовкає ні на мить, ото вже тільки дай рота відкрити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:54:07 ]
Яке щастя, коли труд - в радість!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 13:00:14 ]
:)
Радість йти своїм шляхом, на жаль, полюбляє трансформуватися у трудову повинність - робити, що повинен. :(
Найважче - боротися зі своїми звичками, які вироблені вчорашніми, а не сьогоднішніми необхідностями.
Рятує передчуття нових, більш чистих і глибинних гармоній, слід від осягнення яких ще не турбував будь які шпальти. Ти вже знаєш - як, але ще не ввійшов у ті води, тут, схоже, вся радість.
Тому важлива слабкість, яка переростає у витонченість.
Тому, можливо, такою небезпечною є сила рядка. Сила, якою автоматично заміщається витончена краса рядка коли стоїш на місці, бо сила це - наполягання навіть не на сьогоднішньому - на вчорашньому, ствердження вчорашнього, а значить - відсутність майбутнього у Автора. Інколи це тільки миттєва відсутність, але дуже часто і пожиттєва, - гляньте на творчість великих і знаних поетів на нашому сайті - у творчості більшості із них не помітна співпраця зі своїм майбутнім. Як на мене - це схоже на самогубство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-27 00:31:13 ]
Чудовий вірш, рідко натрапляю на дійсно стрункі й цікаві конструкції(взагалі, більше люблю вільні форми). Щасти!
;)