ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
***
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно одні личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
А як же обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секрет

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
* * *
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Довоєнна ідилія
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
* * *
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
Кримські портрети на тлі природи
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Коцюбайло
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
* * *
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Вертайтесь
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
Нате
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
Владислав Бронєвський
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
Нам Не Торкнутися -- з присмаком іспанських ритмів
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
***
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Ранок
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
* * *
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 ПАДАЄ ВІЧНІСТЬ
Падає вічність на землю, дивиться в небо.
Небо скляніє, очі стають морями.
Скільки тих вічностей штовхано всіх, огребом,
Скільки розіп’ятих на перехрестях прямо.

Натовпи зовсім безлюдні пройшли повз рештки,
Квіти й граніти лише пристойності ради,
Очі у вічностей пильні - таким не збрешеш,
Лінзами кольору не замаскуєш зради.

Можна волати і знати, що не почують,
Можна мовчати й знати, що недаремно,
Знати, що сонце за обрієм десь ночує,
Знати, що робиться явним усе таємне.

Сиве безсоння очі не виїсть юдам,
Кредо просте: не знищу - хоч покалічу...
Стишиться вітер, заплачуть зірки, мов люди.
Боляче небу, коли ображають вічність.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олексій Кацай 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-25 12:30:59
Переглядів сторінки твору 10671
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.988 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 12:46:53 ]
О! Нарешті я з Вами здибався!
Вітаю і приєднуюся до привітань з нагоди виходу книги! Читав на стор. 126-128 "Дніпро".
...Сподобалося про "Чесну мишку"...
Казати що вірш сподобався - не буду! Отак! І не просіть!
Є одне величезне зауваження: розділіть вірш на чотиривірші (катрени) - жарт звісно.
Закінчення мені дуже сподобалось. А ще сподобалась приблизна рима "покалічу" - "вічність". Мені зараз взагалі подобається щось нестандартне і приблизне, але справжнє і якісне.
З найтеплішими побажаннями, Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:04:19 ]
Привіт, Костю! Щойно з'явилася на ПМ після відпустки - відразу здибалася з тобою.
Дякую за відгук. Знаю, що вірш не претендує на
твою симпатію, бо ти полюбляєш ребуси і нестандарти, але для тут я обрала саме таку форму,
вона мені видалася найорганічнішою для цієї теми.
Власне, він ще теплий, не вистояний, то може ще щось зміню.))) Дуже слушна порада щодо катренів. Успіхів, Костю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 13:12:42 ]
Ото лихо... Це я я так висловлював свою прихильність до вірша ("не буду хвалити") , бо вірш дійсно добрячий. Тому зрозумів, що почуття гумору через інтернет мережу передається з перебоями - не буду більше так жартувати, а то гляди чого доброго - і всьо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:26:07 ]
Костику, ти просто забув поставити маленьку позначку, що вказує на жарт, ось таку:)
тому я сприйняла твої слова всурйоз;))
Але це не має жодного значення, бо мені теж вірш
чомусь сподобався:)) (а це так рідко буває!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 13:05:24 ]
Наталя поздоровляю! Радий за тебе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 13:07:33 ]
Дякую, Сашо! Приємно чути твої поздоровлення(ти маєш на увазі збірку?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 14:10:35 ]
Саме так!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-25 18:08:16 ]
Наталко, цікавий і глибокий вірш. Трохи важко уявити, як це падає вічність, але то пусте. Як автор сказав, тому і бути. Вітаю з книгою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:43:45 ]
Оленко, дякую за коментар і за вітання!
Ще й сама не вірю, що маю збірку та ще й з передмовою Лесі Романчук. Хоч Леся права, я своє творіння бачила лише віртуально.
А стосовно "вічності, що падає", то це узагальнений образ:
ті хто зробив крок у вічність завдяки геніальній творчості, чи діяльності, але кого не оцінили, зрадили чи стратили їхні невдячні сучасники.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:24:08 ]
Глибоченно! Що не рядок - афоризм. Наша "опаперена" авторка змахнула паперовими крильцями - і у вічність...
Справді, Наталю, дуже сильно!
Ну і як воно, бути авторкою книжки? (хитро підсміховується - адже авторка своєї книжки ще й не бачила!)
Ой, люди, яку Наталька книзю сотворила! Просто клас! Кожна сторінка - цукерочка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-25 18:52:23 ]
Лесю, дяка тобі (авторка зашарілася і замість припічка почала колупати клавіатуру)
Ну, єслі ви так настаіваєтє...
Карочє, шо єсть, то єсть...
Звісно ж, мені приємно, що вірші поступово розвіртуалюються, але знаю й те, що такий жанр, як байка зараз не вельми в пошані, дехто його вважає другорядним. То приготувалася до різних відгуків. За хороші - дякую!!!Прийму і інші.
Але тут уже без коректур, як сказала Ліна Костенко "бо як напишеш, так уже і буде"...:( :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-25 22:23:53 ]
Яка близька тема ... :о)
"Стишиться вітер, заплачуть зірки, мов люди.
Боляче небу, коли ображають вічність" - уявилось неримоване, але схоже :
"коли ображають вічність,
боляче небу
і небо заплаче зірками"
Цікавий твір.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 21:49:37 ]
СеРж Ку, дякую за коментар, і класний перифраз
"і небо заплаче зірками"!
А теми дійсно близькі;)
Так буває, я іноді помічаю, що у кількох авторів в один день можуть з'явитися твори дуже близькі за тематикою, чи образністю. Напевне діє якийсь закон віртуальної телепатії. Цікаве явище, як на мою думку і зовсім не досліджене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 22:12:42 ]
Сказати чесно, я сам був дещо спантеличений цим збігом, адже до своєї публікації не читав вашого твору і творів декількох інших авторів ПМ (раніше подібні речі також спостерігались нерідко).
А відносно дослідження... Як на мене, не зовсім реально досліджувати те, що не піддається логіці і відомим "земним" законам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:23:00 ]
Теорії відносності теж колись не існувало в арсеналі наших "земних законів", але ж приєдналася. Може просто Ейнштейнів бракує?:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 22:34:22 ]
Особисто я вважаю, що у кожному із нас живе свій Ейнштейн, свій Сократ, не кажучи вже про голос Совісті, так? Просто є підозра, що у більшості випадків наші особисті Генії спантеличено замовкають, бачачи, куди ми разом із цивілізацією йдемо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:44:21 ]
Згідна, Володю. Очевидно, нам багато чого не відкривається для нашого ж блага. Інакше цивілізовані інтелектуали почали б клонувати Бога.
Ой, що це ми розфілософствувалися на сон рядущий.
Вранці ж на роботу.
Цікаво, який робочий день у РМ? Певно, ненормований:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 22:47:37 ]
Абсолютно ненормований - суцільні вихідні дні - але мій Сократо-Ейнштейн не замовкає ні на мить, ото вже тільки дай рота відкрити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-03-26 22:54:07 ]
Яке щастя, коли труд - в радість!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-27 13:00:14 ]
:)
Радість йти своїм шляхом, на жаль, полюбляє трансформуватися у трудову повинність - робити, що повинен. :(
Найважче - боротися зі своїми звичками, які вироблені вчорашніми, а не сьогоднішніми необхідностями.
Рятує передчуття нових, більш чистих і глибинних гармоній, слід від осягнення яких ще не турбував будь які шпальти. Ти вже знаєш - як, але ще не ввійшов у ті води, тут, схоже, вся радість.
Тому важлива слабкість, яка переростає у витонченість.
Тому, можливо, такою небезпечною є сила рядка. Сила, якою автоматично заміщається витончена краса рядка коли стоїш на місці, бо сила це - наполягання навіть не на сьогоднішньому - на вчорашньому, ствердження вчорашнього, а значить - відсутність майбутнього у Автора. Інколи це тільки миттєва відсутність, але дуже часто і пожиттєва, - гляньте на творчість великих і знаних поетів на нашому сайті - у творчості більшості із них не помітна співпраця зі своїм майбутнім. Як на мене - це схоже на самогубство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-27 00:31:13 ]
Чудовий вірш, рідко натрапляю на дійсно стрункі й цікаві конструкції(взагалі, більше люблю вільні форми). Щасти!
;)