ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.02 20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ондо Линдэ (1986) / Вірші

 померла Галатея кам'яніє; її чоловік - ні.
Я не віршник, - він каже, - тому я маю тебе.
Ще тому, що мистецтво душі не страчує,
А в Богині був настрій до дива,
В Долі - до жарту.
Кохана, тобі присвячено стільки пісень -
Орфей перероблює їх під свої побачення.
(Та ж тебе він не знав живою, то хай співає).
Міг би морем тебе дістатись, життя своє
Я віддав би за корабель
(Жаль, помер на старті б).
Я не віршник, я розпрощатись не маю сили.
...А за мною товпи дівчат ходять з брилами
Мармуровими.
Кажуть, ти мене каменюкою спокусила,
Тож це є перевірений спосіб ставати моєю дружиною.
Навіть не знаю, навіщо богам мій культ.
Афродита, мабуть, знущається
над коровами.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-02 21:35:29
Переглядів сторінки твору 11900
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.752 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.10.06 22:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-02 21:58:46 ]
Ой-ля-ля! Онлі - українською :) Бачиш, а казала "не вмію". Всі б так не вміли :)

Живим - живе, хоча щодо "мистецтво душі не страчує" - це як подивитися. А Фросі нашій скажу, щоб припинила гратися в дива. Корови - теж люди колишні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 23:34:48 ]
щодо "душі не страчує". все думаю, думаю... не вірю, що страчує:). чи не вірю, що мистецтво?.. може, ми просто забуваємо, як воно - мати душу?
...та ЛГ мав на увазі душу дружини:).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-09 00:11:33 ]
Я недавно десь прочитала думку, мовляв, чим людина талановитіша в творчлму плані, тим вона гірша в житті (тобто, все краще йде в мистецтво, а для життя лишається саме лайно). І, знаєш, згадала деяких дуууже талановитих режисерів, художників, поетів, які в житті "із запашком". Тому і кажу - це як подивитися. Хоча мені і самій не хочеться вірити в те, що "мистецтво страчує душу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 00:53:23 ]
Damn.
а я-то так надеялась...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 11:18:23 ]
"Я недавно десь прочитала думку, мовляв, чим людина талановитіша в творчому плані, тим вона гірша в житті..." - тому Любо далеко не кожен талант стає Митцем. Але приведена думка настільки модерністська, що говорити про її точність взагалі неможливо?
Вже набагато точніше "талановита людина - талановита у всьому".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-09 12:46:48 ]
Володю, я й не кажу, що ця думка стопудово відзеркалює дійсність. Але ж є численні приклади, які підтверджують її. З іншого боку, саме слово "митець" звдяки старанням наших багатьох наших сучасників, сталомайже лайкою, у всякому разі придбало негативно-емоційний віддтінок. Щодо наведеної тобою фрази про талановиту людину - в ній нічого нема про реальне життя. Бо талановита людина може також талановито когось зрадити, або написати наклеп, або підставити, або змовчати,або просто буде гадом і т. ін. Навіть на нашому сайті є такі приклади. Десь порушується той самий "золотий перетин", коли талант не рятує Людину, а не Митця. Інша справа, чи винно в цьому мистецтво? Навіть не так: чи "мистецтво страчує душу"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 13:42:37 ]
Любо, ти ж бо знаєш, я намагаюся не використовувати означення "людина" у новітньому модерністському значенні, як усе двоноге, прямоходяче, із задатками до розвитку...
Отже, на мою думку, людина не може ні зрадити, ні будь як грішити у тому найширшому сенсі, в якому ми розуміємо ці дії.
Талант у жодному випадку не званий рятувати Людину, а лише допомагає нею стати. Особисто я не знав іще жодної неталановитої дитини...
у немодерністській системі координат "мистецтво формує Божисту душу".
А модерністська система координат, як на мене, не дає жодних основ для диспуту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 22:01:09 ]
натовп дівчат з кам.яними брилами - це surrealistic

смакота

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 22:09:21 ]
Це жах!.. Великими брилами.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 22:12:22 ]
мені ще завжди подобається момент, на якому О. Л. припиняє писати якусь певну річ.

це як фокуси, - там де "..и никакого мошенничества" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 23:22:39 ]
А що таке "віршник"? вірш+вершник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 23:26:58 ]
А цікавий кущик-значень міг би вийти - "Віршник, підвіршник,..." - я цілком серйозно, можливо віршник, той же лірник, та без ліри?
Але стосовно випитого, теж - без міри?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 23:46:22 ]
Десь було слово "віршник" - пам"ятаю, що не мій глюк, але розумію, що це і не українська:). Воно значило "той, хто складає вірші" чи щось таке.
До того ж, Пігмаліон, як він сам зізнається, до слів хисту не має... :)
Випитого?

*озирається і ховає в холодильник Ізабелу*
Що ви маєте на увазі, Редакціє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-03 18:45:54 ]
Та вже нічого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-03 18:13:21 ]
Шановне панство, дозвольте втрутитися і нагадати:)
"...І серпень був як вершник.
Заносилось на дощ. Дивак і віршник
прийшов вночі і руки цілував..." Леонід Кисельов


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-03 18:22:05 ]
Василино, Ви - кладязь, це точно..

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-04 00:20:15 ]
Простите, я действительно удалю не-по-теме комменты (хотя всем за них огромное спасибо, но Серенус шепнул мне на ушко, что защита природы заслуживает другого подхода к ней), - оставлю только ссылку
http://www.necu.org.ua/hto-vbyv-honcharova/
ведь тут словами не поможешь, надо действовать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-04 00:30:50 ]
Ондо!
Спробую детально і зрозуміло пояснити, як до нас їхати.
Перш за все, не думайте, що Ворзель - на краю географії.
від м.Святошин - електичка (будь-яка, яка зупиняється у Ворзелі) або маршртука (під мостом, за 100-метрівкою відправляється) №381Д. Зупинка: Ворзель, бібліотека. Звідти - перейти через колії (20секунд) і паралельну їй дорогу (10секунд) і пройти праворуч кроків 30 - побачите жовтий гарний одинокий будинок, поруч - майданчик, сцена, за ними - сосновий ліс. Усе це знаходиться у самому центрі Ворзеля.
Маршрутки ходять кожні півгодини.
Адреса: вул.Вел.Жовтня, 37.
мій тел.8-050-77-111-97.
Електрички рухаються за розкладом. 15:50 - від Святошин виходить електричка, якою вам краще їхати.
Так, ці ж електрички їдуть і від Борщагівки. О 15.20 виїжджає потрібна вам.
Від електрички йти також просто: 1,5 квартали (5 хвилин) вздовж залізниці. Вийшовши з вагону, ідіть по ходу електрички ліворуч - не загубитеся.
Після вечора плануємо організувати солодкий (безаклогольний) стіл. Приєднуйтесь, якщо щось самі печете, то це буде доречно.
Коли виникнуть якість питання - телефонуйте, не соромтеся. Буду рада зустріти вас у наших краях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-10 08:29:18 ]
вельми-вельми :)
маю лиш сумнів стосовно "морем тебе дістатись" тут не вистачає "до", себто "до тебе", хоча можна зважити, що вона - це як порт чи привітна гавань...
от би "Міг би морем [до] тебе дістатись", але тоді ритм зсувається за рахунок наголосу.
Якісна українська. Особливо "віршар". Бачте, в укрмові буває так формуються назви професій: див. "звіздар", "трунар"...
Дайош більше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 00:07:34 ]
Дякую! (можна до Вас на ти?:) але Віршар - це цілком Ваша ініціатива:), Вам й чорнила у принтер.
Так, щодо "до" - згодна. В принципі, ну його, той ритм; але, імхо, оте "до" можна випустити без втрати змісту.
"Якісна" українська - ще не рідна. Нажаль:(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 10:04:37 ]
Ну тоді "віршник" звучить природно, бо схоже на "вершник", "гаїшник" і т.д.
Українська мова - незмірно багата, у ній є все! Творча людина просто не може НЕ знати її.