ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ондо Линдэ (1986) / Вірші

 померла Галатея кам'яніє; її чоловік - ні.
Я не віршник, - він каже, - тому я маю тебе.
Ще тому, що мистецтво душі не страчує,
А в Богині був настрій до дива,
В Долі - до жарту.
Кохана, тобі присвячено стільки пісень -
Орфей перероблює їх під свої побачення.
(Та ж тебе він не знав живою, то хай співає).
Міг би морем тебе дістатись, життя своє
Я віддав би за корабель
(Жаль, помер на старті б).
Я не віршник, я розпрощатись не маю сили.
...А за мною товпи дівчат ходять з брилами
Мармуровими.
Кажуть, ти мене каменюкою спокусила,
Тож це є перевірений спосіб ставати моєю дружиною.
Навіть не знаю, навіщо богам мій культ.
Афродита, мабуть, знущається
над коровами.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-02 21:35:29
Переглядів сторінки твору 11177
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.752 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.10.06 22:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-02 21:58:46 ]
Ой-ля-ля! Онлі - українською :) Бачиш, а казала "не вмію". Всі б так не вміли :)

Живим - живе, хоча щодо "мистецтво душі не страчує" - це як подивитися. А Фросі нашій скажу, щоб припинила гратися в дива. Корови - теж люди колишні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 23:34:48 ]
щодо "душі не страчує". все думаю, думаю... не вірю, що страчує:). чи не вірю, що мистецтво?.. може, ми просто забуваємо, як воно - мати душу?
...та ЛГ мав на увазі душу дружини:).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-09 00:11:33 ]
Я недавно десь прочитала думку, мовляв, чим людина талановитіша в творчлму плані, тим вона гірша в житті (тобто, все краще йде в мистецтво, а для життя лишається саме лайно). І, знаєш, згадала деяких дуууже талановитих режисерів, художників, поетів, які в житті "із запашком". Тому і кажу - це як подивитися. Хоча мені і самій не хочеться вірити в те, що "мистецтво страчує душу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 00:53:23 ]
Damn.
а я-то так надеялась...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 11:18:23 ]
"Я недавно десь прочитала думку, мовляв, чим людина талановитіша в творчому плані, тим вона гірша в житті..." - тому Любо далеко не кожен талант стає Митцем. Але приведена думка настільки модерністська, що говорити про її точність взагалі неможливо?
Вже набагато точніше "талановита людина - талановита у всьому".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-09 12:46:48 ]
Володю, я й не кажу, що ця думка стопудово відзеркалює дійсність. Але ж є численні приклади, які підтверджують її. З іншого боку, саме слово "митець" звдяки старанням наших багатьох наших сучасників, сталомайже лайкою, у всякому разі придбало негативно-емоційний віддтінок. Щодо наведеної тобою фрази про талановиту людину - в ній нічого нема про реальне життя. Бо талановита людина може також талановито когось зрадити, або написати наклеп, або підставити, або змовчати,або просто буде гадом і т. ін. Навіть на нашому сайті є такі приклади. Десь порушується той самий "золотий перетин", коли талант не рятує Людину, а не Митця. Інша справа, чи винно в цьому мистецтво? Навіть не так: чи "мистецтво страчує душу"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 13:42:37 ]
Любо, ти ж бо знаєш, я намагаюся не використовувати означення "людина" у новітньому модерністському значенні, як усе двоноге, прямоходяче, із задатками до розвитку...
Отже, на мою думку, людина не може ні зрадити, ні будь як грішити у тому найширшому сенсі, в якому ми розуміємо ці дії.
Талант у жодному випадку не званий рятувати Людину, а лише допомагає нею стати. Особисто я не знав іще жодної неталановитої дитини...
у немодерністській системі координат "мистецтво формує Божисту душу".
А модерністська система координат, як на мене, не дає жодних основ для диспуту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 22:01:09 ]
натовп дівчат з кам.яними брилами - це surrealistic

смакота

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 22:09:21 ]
Це жах!.. Великими брилами.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 22:12:22 ]
мені ще завжди подобається момент, на якому О. Л. припиняє писати якусь певну річ.

це як фокуси, - там де "..и никакого мошенничества" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 23:22:39 ]
А що таке "віршник"? вірш+вершник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 23:26:58 ]
А цікавий кущик-значень міг би вийти - "Віршник, підвіршник,..." - я цілком серйозно, можливо віршник, той же лірник, та без ліри?
Але стосовно випитого, теж - без міри?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-02 23:46:22 ]
Десь було слово "віршник" - пам"ятаю, що не мій глюк, але розумію, що це і не українська:). Воно значило "той, хто складає вірші" чи щось таке.
До того ж, Пігмаліон, як він сам зізнається, до слів хисту не має... :)
Випитого?

*озирається і ховає в холодильник Ізабелу*
Що ви маєте на увазі, Редакціє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-03 18:45:54 ]
Та вже нічого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-03 18:13:21 ]
Шановне панство, дозвольте втрутитися і нагадати:)
"...І серпень був як вершник.
Заносилось на дощ. Дивак і віршник
прийшов вночі і руки цілував..." Леонід Кисельов


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-03 18:22:05 ]
Василино, Ви - кладязь, це точно..

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-04 00:20:15 ]
Простите, я действительно удалю не-по-теме комменты (хотя всем за них огромное спасибо, но Серенус шепнул мне на ушко, что защита природы заслуживает другого подхода к ней), - оставлю только ссылку
http://www.necu.org.ua/hto-vbyv-honcharova/
ведь тут словами не поможешь, надо действовать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-04 00:30:50 ]
Ондо!
Спробую детально і зрозуміло пояснити, як до нас їхати.
Перш за все, не думайте, що Ворзель - на краю географії.
від м.Святошин - електичка (будь-яка, яка зупиняється у Ворзелі) або маршртука (під мостом, за 100-метрівкою відправляється) №381Д. Зупинка: Ворзель, бібліотека. Звідти - перейти через колії (20секунд) і паралельну їй дорогу (10секунд) і пройти праворуч кроків 30 - побачите жовтий гарний одинокий будинок, поруч - майданчик, сцена, за ними - сосновий ліс. Усе це знаходиться у самому центрі Ворзеля.
Маршрутки ходять кожні півгодини.
Адреса: вул.Вел.Жовтня, 37.
мій тел.8-050-77-111-97.
Електрички рухаються за розкладом. 15:50 - від Святошин виходить електричка, якою вам краще їхати.
Так, ці ж електрички їдуть і від Борщагівки. О 15.20 виїжджає потрібна вам.
Від електрички йти також просто: 1,5 квартали (5 хвилин) вздовж залізниці. Вийшовши з вагону, ідіть по ходу електрички ліворуч - не загубитеся.
Після вечора плануємо організувати солодкий (безаклогольний) стіл. Приєднуйтесь, якщо щось самі печете, то це буде доречно.
Коли виникнуть якість питання - телефонуйте, не соромтеся. Буду рада зустріти вас у наших краях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-10 08:29:18 ]
вельми-вельми :)
маю лиш сумнів стосовно "морем тебе дістатись" тут не вистачає "до", себто "до тебе", хоча можна зважити, що вона - це як порт чи привітна гавань...
от би "Міг би морем [до] тебе дістатись", але тоді ритм зсувається за рахунок наголосу.
Якісна українська. Особливо "віршар". Бачте, в укрмові буває так формуються назви професій: див. "звіздар", "трунар"...
Дайош більше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 00:07:34 ]
Дякую! (можна до Вас на ти?:) але Віршар - це цілком Ваша ініціатива:), Вам й чорнила у принтер.
Так, щодо "до" - згодна. В принципі, ну його, той ритм; але, імхо, оте "до" можна випустити без втрати змісту.
"Якісна" українська - ще не рідна. Нажаль:(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 10:04:37 ]
Ну тоді "віршник" звучить природно, бо схоже на "вершник", "гаїшник" і т.д.
Українська мова - незмірно багата, у ній є все! Творча людина просто не може НЕ знати її.