ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ХАЙ СВЯТИТЬСЯ
Здрастуй милий, Велесовий гаю,
Тут природа справді ще жива,
Тихо, мов побожно завмирає,
Слухаючи Велеса слова.

Тут людинозвір не походжає
І гілок із тріском не лама,
Так, немов святиню оскверняє,
Тут його гидких слідів нема.

Лиш лякливий зайчик прострибає
У свою засніжену нору,
Та невтомний дятел відбиває
З гілки мертву і суху кору.

Тут людська душа відпочиває,
Тіло набира життєвих сил,
Лікар-Бог од скверни очищає,
Наче піднімає із могил.

Здравнице-природо, будь із нами,
Велесе, поетів надихай,
Хай святиться усіма Богами
Твій священний неповторний гай.

7509 р. (від Трипілля) (2001).




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-03 23:22:41
Переглядів сторінки твору 9220
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-03 23:50:59 ]
Помітила, що у багатьох віршах Ви згадуєте слов"янських Богів, що придає віршам ще більшої народності, примушує читача згадати наше коріння, чистоту мови і її неповторність. "Людинозвір" - це як новий образ, але такий небезпечний!
"З гілки мертву вже, суху кору" - здається, що оте "ВЖЕ" псує рядок, бо добавлене, щоб не "спотикнутися". Може отак "З гілки мертвої,суху кору"
Вибачте, це тільки моя пропозиція, бо нас, порадників багато, а вирішувати Вам, бо якщо усіх слухати, то вірш втратить свій первинний зміст і красу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 23:52:56 ]
Не назвала б я цей вірш людолюбним :)
"походжає" - це діалектне,Ярославе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:11:10 ]
Скільки винищено природи і все це зробили, звісно, людинолюби, а людинозвірі - по Вашому - це ті, хто її захищає. У міських джунглях, принаймні київських, висока поезія не твориться - якщо це - людиноненависництво - значить світ перевернувся.
Походжає - цілком літературне слово. Мені сумно, пані Чорнявко, що Ви заходите в гості тільки щоб допекти, наче мстите. Не з усіма Вашими думками
я не погоджувався. Вибачайте за правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:25:46 ]
Ярославе, я, мабуть, щось пропустила. Я щось не пам"ятаю, щоб заходила до Вас у гості, щоб "допекти", або тим паче "помститися". Якщо у Вас виникли такі хибні думки, що ж... у чоловіків теж бувають складні періоди. У всякому разі, прошу вибачення (скажіть хоча б за що?) і - не докучатиму більше.
ПС. Якщо ж Ви маєте на увазі когось іншого, кого я незаслужено, на Ваш погляд, скривдила, то моя Вам щира порада - не шукайте чорних кішок (і блакитних теж) там, де їх немає, бо раптом все може виявитися не таким, як Вам здається.
На все добре!
ПСС. А про слово я спитала щиро, бо не знала його. Взагалі, щось мені все це набридло - виправдовуватися за кожний крок.

Всім мира і спокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:15:16 ]
така "слов'янська" атмосфера. Чомусь згадалася книжка "Вовкодав". Вірш як машина часу - повертаєшся
у далеке-предалеке минуле

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:24:21 ]
Уявіть, пане Павле, що ще існують острівки такої реальності в сьогоденні. Наче паралельні світи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:38:12 ]
Егеж, інколи класно туди пірнути, щоб відволіктись від буденності. Але - можна просьбу?
Не називайте мене "пане Павле". Я від цього почуваюся ужасно старим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:39:08 ]
Дякую за побажання, пані Чорнявко, того ж бажаю і Вам добра і всього найкращого. Можливо, сьогодні у мене була магнітна буря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 23:48:52 ]
Доброго вечора, Ярославе. Сподіваюсь, магнітні бурі минули, і Ви знову в доброму гуморі. У всякому разі, я Вам цього щиро бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:40:53 ]
Добре, Павле, як побажаєте. Дякую, що розумієте мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:45:16 ]
А я дякую, що розумієте мене. Тепер мушу неодмінно ознайомитись з вашими віршами. Ви мене зацікавили цим слов,янським стилем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 19:03:42 ]
Я відчував, що Чорнява жінка мене не зовсім розлюбила. Бо це було б прикрістю для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 20:21:36 ]
:)***:)(:***(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-06 01:15:12 ]
Це мовчання красномовніше від слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:38:38 ]
Хай НАШІ РІДНІ БОГИ Вам допомагають у всьому, пане Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:56:30 ]
Походжати – це мирно ходити сюди-туди, здається. І тут це дивно звучить, на мою думку, не до речі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:13:01 ]
Пані Оксано! Особлива подяка за таке побажання. Може, я зустрів у Вашій особі сестру по вірі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 23:14:37 ]
1). Про те, хто кого зустрів, можна посперечатися, але не буду.
2). Про Рідну Віру - зовсім інша річ. Питання це надто важливе. Вважаю, що "на всю поетичну шару" (прошу вибачити за жаргонний вислів) спілкуватись про це недоречно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:22:33 ]
Походжати - це так нахабнувато ходити і на все дивитися зверху вниз оком завойовника Чінгісхана,
наприклад, який казав: "Де ступив мій кінь, там - моя земля". Так що для мене тут нічого дивного немає.
Слово "походжає" трапляється в українській думі "Про козака Голоту", де є татарин старий і бородатий, що по гірницях походжає і думає-гадає, як полонити козака.
Може, це слово менше вживане на заході України, а в центрі всі його чудово розуміють.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:12 ]
Пані Оксано! Можете написати мені на е-мейл. yarchor@ukr.net стосовно віри. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:52:05 ]
Пане Ярославе!
Дякую.
Написала.