ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ХАЙ СВЯТИТЬСЯ
Здрастуй милий, Велесовий гаю,
Тут природа справді ще жива,
Тихо, мов побожно завмирає,
Слухаючи Велеса слова.

Тут людинозвір не походжає
І гілок із тріском не лама,
Так, немов святиню оскверняє,
Тут його гидких слідів нема.

Лиш лякливий зайчик прострибає
У свою засніжену нору,
Та невтомний дятел відбиває
З гілки мертву і суху кору.

Тут людська душа відпочиває,
Тіло набира життєвих сил,
Лікар-Бог од скверни очищає,
Наче піднімає із могил.

Здравнице-природо, будь із нами,
Велесе, поетів надихай,
Хай святиться усіма Богами
Твій священний неповторний гай.

7509 р. (від Трипілля) (2001).




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-03 23:22:41
Переглядів сторінки твору 8343
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.22 15:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-03 23:50:59 ]
Помітила, що у багатьох віршах Ви згадуєте слов"янських Богів, що придає віршам ще більшої народності, примушує читача згадати наше коріння, чистоту мови і її неповторність. "Людинозвір" - це як новий образ, але такий небезпечний!
"З гілки мертву вже, суху кору" - здається, що оте "ВЖЕ" псує рядок, бо добавлене, щоб не "спотикнутися". Може отак "З гілки мертвої,суху кору"
Вибачте, це тільки моя пропозиція, бо нас, порадників багато, а вирішувати Вам, бо якщо усіх слухати, то вірш втратить свій первинний зміст і красу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 23:52:56 ]
Не назвала б я цей вірш людолюбним :)
"походжає" - це діалектне,Ярославе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:11:10 ]
Скільки винищено природи і все це зробили, звісно, людинолюби, а людинозвірі - по Вашому - це ті, хто її захищає. У міських джунглях, принаймні київських, висока поезія не твориться - якщо це - людиноненависництво - значить світ перевернувся.
Походжає - цілком літературне слово. Мені сумно, пані Чорнявко, що Ви заходите в гості тільки щоб допекти, наче мстите. Не з усіма Вашими думками
я не погоджувався. Вибачайте за правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:25:46 ]
Ярославе, я, мабуть, щось пропустила. Я щось не пам"ятаю, щоб заходила до Вас у гості, щоб "допекти", або тим паче "помститися". Якщо у Вас виникли такі хибні думки, що ж... у чоловіків теж бувають складні періоди. У всякому разі, прошу вибачення (скажіть хоча б за що?) і - не докучатиму більше.
ПС. Якщо ж Ви маєте на увазі когось іншого, кого я незаслужено, на Ваш погляд, скривдила, то моя Вам щира порада - не шукайте чорних кішок (і блакитних теж) там, де їх немає, бо раптом все може виявитися не таким, як Вам здається.
На все добре!
ПСС. А про слово я спитала щиро, бо не знала його. Взагалі, щось мені все це набридло - виправдовуватися за кожний крок.

Всім мира і спокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:15:16 ]
така "слов'янська" атмосфера. Чомусь згадалася книжка "Вовкодав". Вірш як машина часу - повертаєшся
у далеке-предалеке минуле

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:24:21 ]
Уявіть, пане Павле, що ще існують острівки такої реальності в сьогоденні. Наче паралельні світи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:38:12 ]
Егеж, інколи класно туди пірнути, щоб відволіктись від буденності. Але - можна просьбу?
Не називайте мене "пане Павле". Я від цього почуваюся ужасно старим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:39:08 ]
Дякую за побажання, пані Чорнявко, того ж бажаю і Вам добра і всього найкращого. Можливо, сьогодні у мене була магнітна буря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 23:48:52 ]
Доброго вечора, Ярославе. Сподіваюсь, магнітні бурі минули, і Ви знову в доброму гуморі. У всякому разі, я Вам цього щиро бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:40:53 ]
Добре, Павле, як побажаєте. Дякую, що розумієте мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:45:16 ]
А я дякую, що розумієте мене. Тепер мушу неодмінно ознайомитись з вашими віршами. Ви мене зацікавили цим слов,янським стилем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 19:03:42 ]
Я відчував, що Чорнява жінка мене не зовсім розлюбила. Бо це було б прикрістю для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 20:21:36 ]
:)***:)(:***(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-06 01:15:12 ]
Це мовчання красномовніше від слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:38:38 ]
Хай НАШІ РІДНІ БОГИ Вам допомагають у всьому, пане Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:56:30 ]
Походжати – це мирно ходити сюди-туди, здається. І тут це дивно звучить, на мою думку, не до речі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:13:01 ]
Пані Оксано! Особлива подяка за таке побажання. Може, я зустрів у Вашій особі сестру по вірі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 23:14:37 ]
1). Про те, хто кого зустрів, можна посперечатися, але не буду.
2). Про Рідну Віру - зовсім інша річ. Питання це надто важливе. Вважаю, що "на всю поетичну шару" (прошу вибачити за жаргонний вислів) спілкуватись про це недоречно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:22:33 ]
Походжати - це так нахабнувато ходити і на все дивитися зверху вниз оком завойовника Чінгісхана,
наприклад, який казав: "Де ступив мій кінь, там - моя земля". Так що для мене тут нічого дивного немає.
Слово "походжає" трапляється в українській думі "Про козака Голоту", де є татарин старий і бородатий, що по гірницях походжає і думає-гадає, як полонити козака.
Може, це слово менше вживане на заході України, а в центрі всі його чудово розуміють.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:12 ]
Пані Оксано! Можете написати мені на е-мейл. yarchor@ukr.net стосовно віри. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:52:05 ]
Пане Ярославе!
Дякую.
Написала.