ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ХАЙ СВЯТИТЬСЯ
Здрастуй милий, Велесовий гаю,
Тут природа справді ще жива,
Тихо, мов побожно завмирає,
Слухаючи Велеса слова.

Тут людинозвір не походжає
І гілок із тріском не лама,
Так, немов святиню оскверняє,
Тут його гидких слідів нема.

Лиш лякливий зайчик прострибає
У свою засніжену нору,
Та невтомний дятел відбиває
З гілки мертву і суху кору.

Тут людська душа відпочиває,
Тіло набира життєвих сил,
Лікар-Бог од скверни очищає,
Наче піднімає із могил.

Здравнице-природо, будь із нами,
Велесе, поетів надихай,
Хай святиться усіма Богами
Твій священний неповторний гай.

7509 р. (від Трипілля) (2001).




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-03 23:22:41
Переглядів сторінки твору 9733
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-03 23:50:59 ]
Помітила, що у багатьох віршах Ви згадуєте слов"янських Богів, що придає віршам ще більшої народності, примушує читача згадати наше коріння, чистоту мови і її неповторність. "Людинозвір" - це як новий образ, але такий небезпечний!
"З гілки мертву вже, суху кору" - здається, що оте "ВЖЕ" псує рядок, бо добавлене, щоб не "спотикнутися". Може отак "З гілки мертвої,суху кору"
Вибачте, це тільки моя пропозиція, бо нас, порадників багато, а вирішувати Вам, бо якщо усіх слухати, то вірш втратить свій первинний зміст і красу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 23:52:56 ]
Не назвала б я цей вірш людолюбним :)
"походжає" - це діалектне,Ярославе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:11:10 ]
Скільки винищено природи і все це зробили, звісно, людинолюби, а людинозвірі - по Вашому - це ті, хто її захищає. У міських джунглях, принаймні київських, висока поезія не твориться - якщо це - людиноненависництво - значить світ перевернувся.
Походжає - цілком літературне слово. Мені сумно, пані Чорнявко, що Ви заходите в гості тільки щоб допекти, наче мстите. Не з усіма Вашими думками
я не погоджувався. Вибачайте за правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:25:46 ]
Ярославе, я, мабуть, щось пропустила. Я щось не пам"ятаю, щоб заходила до Вас у гості, щоб "допекти", або тим паче "помститися". Якщо у Вас виникли такі хибні думки, що ж... у чоловіків теж бувають складні періоди. У всякому разі, прошу вибачення (скажіть хоча б за що?) і - не докучатиму більше.
ПС. Якщо ж Ви маєте на увазі когось іншого, кого я незаслужено, на Ваш погляд, скривдила, то моя Вам щира порада - не шукайте чорних кішок (і блакитних теж) там, де їх немає, бо раптом все може виявитися не таким, як Вам здається.
На все добре!
ПСС. А про слово я спитала щиро, бо не знала його. Взагалі, щось мені все це набридло - виправдовуватися за кожний крок.

Всім мира і спокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:15:16 ]
така "слов'янська" атмосфера. Чомусь згадалася книжка "Вовкодав". Вірш як машина часу - повертаєшся
у далеке-предалеке минуле

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:24:21 ]
Уявіть, пане Павле, що ще існують острівки такої реальності в сьогоденні. Наче паралельні світи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:38:12 ]
Егеж, інколи класно туди пірнути, щоб відволіктись від буденності. Але - можна просьбу?
Не називайте мене "пане Павле". Я від цього почуваюся ужасно старим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:39:08 ]
Дякую за побажання, пані Чорнявко, того ж бажаю і Вам добра і всього найкращого. Можливо, сьогодні у мене була магнітна буря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 23:48:52 ]
Доброго вечора, Ярославе. Сподіваюсь, магнітні бурі минули, і Ви знову в доброму гуморі. У всякому разі, я Вам цього щиро бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:40:53 ]
Добре, Павле, як побажаєте. Дякую, що розумієте мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:45:16 ]
А я дякую, що розумієте мене. Тепер мушу неодмінно ознайомитись з вашими віршами. Ви мене зацікавили цим слов,янським стилем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 19:03:42 ]
Я відчував, що Чорнява жінка мене не зовсім розлюбила. Бо це було б прикрістю для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 20:21:36 ]
:)***:)(:***(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-06 01:15:12 ]
Це мовчання красномовніше від слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:38:38 ]
Хай НАШІ РІДНІ БОГИ Вам допомагають у всьому, пане Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:56:30 ]
Походжати – це мирно ходити сюди-туди, здається. І тут це дивно звучить, на мою думку, не до речі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:13:01 ]
Пані Оксано! Особлива подяка за таке побажання. Може, я зустрів у Вашій особі сестру по вірі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 23:14:37 ]
1). Про те, хто кого зустрів, можна посперечатися, але не буду.
2). Про Рідну Віру - зовсім інша річ. Питання це надто важливе. Вважаю, що "на всю поетичну шару" (прошу вибачити за жаргонний вислів) спілкуватись про це недоречно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:22:33 ]
Походжати - це так нахабнувато ходити і на все дивитися зверху вниз оком завойовника Чінгісхана,
наприклад, який казав: "Де ступив мій кінь, там - моя земля". Так що для мене тут нічого дивного немає.
Слово "походжає" трапляється в українській думі "Про козака Голоту", де є татарин старий і бородатий, що по гірницях походжає і думає-гадає, як полонити козака.
Може, це слово менше вживане на заході України, а в центрі всі його чудово розуміють.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:12 ]
Пані Оксано! Можете написати мені на е-мейл. yarchor@ukr.net стосовно віри. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:52:05 ]
Пане Ярославе!
Дякую.
Написала.