ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ХАЙ СВЯТИТЬСЯ
Здрастуй милий, Велесовий гаю,
Тут природа справді ще жива,
Тихо, мов побожно завмирає,
Слухаючи Велеса слова.

Тут людинозвір не походжає
І гілок із тріском не лама,
Так, немов святиню оскверняє,
Тут його гидких слідів нема.

Лиш лякливий зайчик прострибає
У свою засніжену нору,
Та невтомний дятел відбиває
З гілки мертву і суху кору.

Тут людська душа відпочиває,
Тіло набира життєвих сил,
Лікар-Бог од скверни очищає,
Наче піднімає із могил.

Здравнице-природо, будь із нами,
Велесе, поетів надихай,
Хай святиться усіма Богами
Твій священний неповторний гай.

7509 р. (від Трипілля) (2001).




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-03 23:22:41
Переглядів сторінки твору 9345
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-03 23:50:59 ]
Помітила, що у багатьох віршах Ви згадуєте слов"янських Богів, що придає віршам ще більшої народності, примушує читача згадати наше коріння, чистоту мови і її неповторність. "Людинозвір" - це як новий образ, але такий небезпечний!
"З гілки мертву вже, суху кору" - здається, що оте "ВЖЕ" псує рядок, бо добавлене, щоб не "спотикнутися". Може отак "З гілки мертвої,суху кору"
Вибачте, це тільки моя пропозиція, бо нас, порадників багато, а вирішувати Вам, бо якщо усіх слухати, то вірш втратить свій первинний зміст і красу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 23:52:56 ]
Не назвала б я цей вірш людолюбним :)
"походжає" - це діалектне,Ярославе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:11:10 ]
Скільки винищено природи і все це зробили, звісно, людинолюби, а людинозвірі - по Вашому - це ті, хто її захищає. У міських джунглях, принаймні київських, висока поезія не твориться - якщо це - людиноненависництво - значить світ перевернувся.
Походжає - цілком літературне слово. Мені сумно, пані Чорнявко, що Ви заходите в гості тільки щоб допекти, наче мстите. Не з усіма Вашими думками
я не погоджувався. Вибачайте за правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:25:46 ]
Ярославе, я, мабуть, щось пропустила. Я щось не пам"ятаю, щоб заходила до Вас у гості, щоб "допекти", або тим паче "помститися". Якщо у Вас виникли такі хибні думки, що ж... у чоловіків теж бувають складні періоди. У всякому разі, прошу вибачення (скажіть хоча б за що?) і - не докучатиму більше.
ПС. Якщо ж Ви маєте на увазі когось іншого, кого я незаслужено, на Ваш погляд, скривдила, то моя Вам щира порада - не шукайте чорних кішок (і блакитних теж) там, де їх немає, бо раптом все може виявитися не таким, як Вам здається.
На все добре!
ПСС. А про слово я спитала щиро, бо не знала його. Взагалі, щось мені все це набридло - виправдовуватися за кожний крок.

Всім мира і спокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:15:16 ]
така "слов'янська" атмосфера. Чомусь згадалася книжка "Вовкодав". Вірш як машина часу - повертаєшся
у далеке-предалеке минуле

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:24:21 ]
Уявіть, пане Павле, що ще існують острівки такої реальності в сьогоденні. Наче паралельні світи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:38:12 ]
Егеж, інколи класно туди пірнути, щоб відволіктись від буденності. Але - можна просьбу?
Не називайте мене "пане Павле". Я від цього почуваюся ужасно старим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:39:08 ]
Дякую за побажання, пані Чорнявко, того ж бажаю і Вам добра і всього найкращого. Можливо, сьогодні у мене була магнітна буря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 23:48:52 ]
Доброго вечора, Ярославе. Сподіваюсь, магнітні бурі минули, і Ви знову в доброму гуморі. У всякому разі, я Вам цього щиро бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:40:53 ]
Добре, Павле, як побажаєте. Дякую, що розумієте мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:45:16 ]
А я дякую, що розумієте мене. Тепер мушу неодмінно ознайомитись з вашими віршами. Ви мене зацікавили цим слов,янським стилем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 19:03:42 ]
Я відчував, що Чорнява жінка мене не зовсім розлюбила. Бо це було б прикрістю для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 20:21:36 ]
:)***:)(:***(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-06 01:15:12 ]
Це мовчання красномовніше від слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:38:38 ]
Хай НАШІ РІДНІ БОГИ Вам допомагають у всьому, пане Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:56:30 ]
Походжати – це мирно ходити сюди-туди, здається. І тут це дивно звучить, на мою думку, не до речі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:13:01 ]
Пані Оксано! Особлива подяка за таке побажання. Може, я зустрів у Вашій особі сестру по вірі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 23:14:37 ]
1). Про те, хто кого зустрів, можна посперечатися, але не буду.
2). Про Рідну Віру - зовсім інша річ. Питання це надто важливе. Вважаю, що "на всю поетичну шару" (прошу вибачити за жаргонний вислів) спілкуватись про це недоречно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:22:33 ]
Походжати - це так нахабнувато ходити і на все дивитися зверху вниз оком завойовника Чінгісхана,
наприклад, який казав: "Де ступив мій кінь, там - моя земля". Так що для мене тут нічого дивного немає.
Слово "походжає" трапляється в українській думі "Про козака Голоту", де є татарин старий і бородатий, що по гірницях походжає і думає-гадає, як полонити козака.
Може, це слово менше вживане на заході України, а в центрі всі його чудово розуміють.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:12 ]
Пані Оксано! Можете написати мені на е-мейл. yarchor@ukr.net стосовно віри. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:52:05 ]
Пане Ярославе!
Дякую.
Написала.