ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Тетяна Левицька
2026.07.27 11:16
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С

Борис Костиря
2026.07.26 13:27
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.

Там ворони невтомно голосили,

Олександр Сушко
2026.07.26 12:36
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.

А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,

Тетяна Левицька
2026.07.26 11:22
Війна гучна і все догори-дригом —
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.

В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ХАЙ СВЯТИТЬСЯ
Здрастуй милий, Велесовий гаю,
Тут природа справді ще жива,
Тихо, мов побожно завмирає,
Слухаючи Велеса слова.

Тут людинозвір не походжає
І гілок із тріском не лама,
Так, немов святиню оскверняє,
Тут його гидких слідів нема.

Лиш лякливий зайчик прострибає
У свою засніжену нору,
Та невтомний дятел відбиває
З гілки мертву і суху кору.

Тут людська душа відпочиває,
Тіло набира життєвих сил,
Лікар-Бог од скверни очищає,
Наче піднімає із могил.

Здравнице-природо, будь із нами,
Велесе, поетів надихай,
Хай святиться усіма Богами
Твій священний неповторний гай.

7509 р. (від Трипілля) (2001).




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-03 23:22:41
Переглядів сторінки твору 9431
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-03 23:50:59 ]
Помітила, що у багатьох віршах Ви згадуєте слов"янських Богів, що придає віршам ще більшої народності, примушує читача згадати наше коріння, чистоту мови і її неповторність. "Людинозвір" - це як новий образ, але такий небезпечний!
"З гілки мертву вже, суху кору" - здається, що оте "ВЖЕ" псує рядок, бо добавлене, щоб не "спотикнутися". Може отак "З гілки мертвої,суху кору"
Вибачте, це тільки моя пропозиція, бо нас, порадників багато, а вирішувати Вам, бо якщо усіх слухати, то вірш втратить свій первинний зміст і красу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 23:52:56 ]
Не назвала б я цей вірш людолюбним :)
"походжає" - це діалектне,Ярославе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:11:10 ]
Скільки винищено природи і все це зробили, звісно, людинолюби, а людинозвірі - по Вашому - це ті, хто її захищає. У міських джунглях, принаймні київських, висока поезія не твориться - якщо це - людиноненависництво - значить світ перевернувся.
Походжає - цілком літературне слово. Мені сумно, пані Чорнявко, що Ви заходите в гості тільки щоб допекти, наче мстите. Не з усіма Вашими думками
я не погоджувався. Вибачайте за правду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:25:46 ]
Ярославе, я, мабуть, щось пропустила. Я щось не пам"ятаю, щоб заходила до Вас у гості, щоб "допекти", або тим паче "помститися". Якщо у Вас виникли такі хибні думки, що ж... у чоловіків теж бувають складні періоди. У всякому разі, прошу вибачення (скажіть хоча б за що?) і - не докучатиму більше.
ПС. Якщо ж Ви маєте на увазі когось іншого, кого я незаслужено, на Ваш погляд, скривдила, то моя Вам щира порада - не шукайте чорних кішок (і блакитних теж) там, де їх немає, бо раптом все може виявитися не таким, як Вам здається.
На все добре!
ПСС. А про слово я спитала щиро, бо не знала його. Взагалі, щось мені все це набридло - виправдовуватися за кожний крок.

Всім мира і спокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:15:16 ]
така "слов'янська" атмосфера. Чомусь згадалася книжка "Вовкодав". Вірш як машина часу - повертаєшся
у далеке-предалеке минуле

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:24:21 ]
Уявіть, пане Павле, що ще існують острівки такої реальності в сьогоденні. Наче паралельні світи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:38:12 ]
Егеж, інколи класно туди пірнути, щоб відволіктись від буденності. Але - можна просьбу?
Не називайте мене "пане Павле". Я від цього почуваюся ужасно старим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:39:08 ]
Дякую за побажання, пані Чорнявко, того ж бажаю і Вам добра і всього найкращого. Можливо, сьогодні у мене була магнітна буря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 23:48:52 ]
Доброго вечора, Ярославе. Сподіваюсь, магнітні бурі минули, і Ви знову в доброму гуморі. У всякому разі, я Вам цього щиро бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-04 00:40:53 ]
Добре, Павле, як побажаєте. Дякую, що розумієте мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-04 00:45:16 ]
А я дякую, що розумієте мене. Тепер мушу неодмінно ознайомитись з вашими віршами. Ви мене зацікавили цим слов,янським стилем.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 19:03:42 ]
Я відчував, що Чорнява жінка мене не зовсім розлюбила. Бо це було б прикрістю для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-05 20:21:36 ]
:)***:)(:***(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-06 01:15:12 ]
Це мовчання красномовніше від слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:38:38 ]
Хай НАШІ РІДНІ БОГИ Вам допомагають у всьому, пане Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:56:30 ]
Походжати – це мирно ходити сюди-туди, здається. І тут це дивно звучить, на мою думку, не до речі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:13:01 ]
Пані Оксано! Особлива подяка за таке побажання. Може, я зустрів у Вашій особі сестру по вірі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 23:14:37 ]
1). Про те, хто кого зустрів, можна посперечатися, але не буду.
2). Про Рідну Віру - зовсім інша річ. Питання це надто важливе. Вважаю, що "на всю поетичну шару" (прошу вибачити за жаргонний вислів) спілкуватись про це недоречно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 01:22:33 ]
Походжати - це так нахабнувато ходити і на все дивитися зверху вниз оком завойовника Чінгісхана,
наприклад, який казав: "Де ступив мій кінь, там - моя земля". Так що для мене тут нічого дивного немає.
Слово "походжає" трапляється в українській думі "Про козака Голоту", де є татарин старий і бородатий, що по гірницях походжає і думає-гадає, як полонити козака.
Може, це слово менше вживане на заході України, а в центрі всі його чудово розуміють.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:12 ]
Пані Оксано! Можете написати мені на е-мейл. yarchor@ukr.net стосовно віри. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 09:52:05 ]
Пане Ярославе!
Дякую.
Написала.