ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 * * * * * * *
Такий нехитрий заробіток—
Комусь—медяник, нам—скоринка.
Гріхом-горіхом зріле літо
Зелено котиться по ринку

До ніг набридливих туристів.
Їм все до ніг: і світ, і гроші,
І навіть дощове намисто
У сувенірний впало кошик.

Тримайся, братику, ця злива
Не омине нас, ніби чаша.
Життя—не ягідна полива,
А спалена солдатська каша.

Та злими бути ми не вмієм,
За нами пращури і совість.
Якщо у тебе вогкі вії—
Це просто прикра випадковість.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олеся Овчар 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 12:40:54
Переглядів сторінки твору 8318
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.107 / 5.67  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 13:02:03 ]
Зачепило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 13:12:13 ]
Дякую, Зорянко, хай відпускає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 13:35:43 ]
Юль, а що це тебе молоду і веселу на такі нотки блоковсько-єсєнінськи? Я знаю Блок і Єсєнін два береги, а ти так по серйозному. Серйозно.
Юля, я от тут наче нахабно, але щиро - ти ж серйозна поетка, тобі застосовувати "немов, мов, наче"... можна вже і без них. Давай серйозно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:08:47 ]
Сашко, мов-немов аби розмов.
Хто ж тобі сказав, що я серйозна? Та я і сплю, і пишу, і живу з усмішкою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 14:35:30 ]
Про життя і солдатську кашу - супер! Так зазвучало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:52:53 ]
Спасибі, Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 15:19:08 ]
Образила пані Юля туристів...
А державні мужі кажуть, що за туризмом в Україні- майбутнє...
...
Підтримую Миколу:
"Життя—не ягідна полива,
А спалена солдатська каша." - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:52:35 ]
Просто вчора сиділа і спостерігала за ними і писала, поки дощ не пшов :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 17:27:42 ]
Цікавий вірш. Ви будете його читати у Бандерштаті ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:51:54 ]
Оксаночко, ще не вирішила, чи поїду. Та й без запрошення якось не личить. Тож зустрінемось у Львові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:59:21 ]
Взагалі мені дуже сподобалось і про кашу і про чашу, але останні дві стрічки...

Якщо у тебе вогкі вії—
Повір, це прикра випадковість (с)

Ти наче не знала як закінчити, чи поспішала, чи не знаю що, вибачай коли мені здалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 20:39:31 ]
а, якщо на моє запрошення ? ;) у нас літ сцена у неділю о 16.00-17.00 :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:59:32 ]
Дужжже тішуся! Старатимусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 18:55:09 ]
Це просто прикра випадковість,
це переконаність, так - мусить...
прожити на одному дусі,
заткнутися у першім слові ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:50:27 ]
Заткнутися на першім слові,
розговоритись на останнім,
Чи кіно буде кольорове?
Чи тільки титри на екрані?

Так би подумав Зеньо Збиток :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 06:09:38 ]
усе в цім світі часта випадковість, брате
розум між жорнами відчаю і печалі, брате
нам дано було більше, брате, ти згадуєш
іноді, хоч ніхто не йме тої віри.. пішли, брате?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:50:51 ]
Пішли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 02:36:57 ]
Дуже сподобався Ваш вірш, пані Юліє! А прочитавши історію його написання, уявила Вас, туристів і народилися деякі рядки. Беру на себе сміливість написати їх Вам.
Вони-Вона
(читай – Туристи і Юлія Фульмес)
Вони
Вони поспішають, обмежені літом,
Вхопити, ковтнути шматочок від світу.
Спраги душевної не відчувають:
Столиці, курорти – ковтають, ковтають.

Рахунок ведеться, напевно, ретельно:
Усім розказати буде приємно.
Венеція... Гауді... Майя... Париж...
Спогадів стільки – просто тремтиш!

Вони метушаться, обмежені часом,
Сувенірне бажання просто не гасне!
Пазл сувенірний сучасного світу
Всі поспішають дешевше купити.



Вона
Осторонь стала. Всміхається легко.
Синя панчоха? Червона шкарпетка!
У руці – олівець і старенька чернетка.
Напоює спраглих юна поетка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:47:06 ]
Олесю, дякую!!! Маю враження, що ти все знаєш і все бачила, бо саме так і було!
Гм, юна провидиця? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 18:53:25 ]
Та де там провидиця. Просто вище по коментарях прочитала, а все решта - справа уяви (ну, може, трішечки жіночої інтуїції).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Дитиняк (Л.П./М.К.) [ 2009-08-12 14:05:04 ]
Юлю, можу сказати те ж саме: прикро, що раніше не читала. Дякую за хороші вірші! Не залишають байдужою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 07:39:21 ]
За нами пращури і совість.
І слава Богові!