Дуже приємна рима! Прекрасний вірш!

Дякую за відгук, Оксаночко.
Видихнулося одним подихом.

Народилась думка,переросла у вірш, а вірш,як
сторонній порадник переконав саму себе.
Вірш - наче приторкання
До глибини душі...
...Шкода -чуже кохання,
Шкода , що ми - чужі...

Вячеславе, я не дуже зрозуміла, що то означає "переконав саму себе."
Тобто, чому в жіночому роді?
Аде дякую за відгук. Завжди шкода, коли щось близьке проходить повз тебе, але ж є на те інтернет, щоб зупинити мить.
:)

Мав на увазі - переконав автора в правильності
задуманого та остаточного рішення.Цікаво,
що написано про фінал,але почуття песимізму
не виникає.Незважаючи на останні два рядки -
хочеться продовження.

Я не замислювалася досі над тим, але тепер розумію, що Ви праві. Дійсно, як це й буває іноді, сам вірш переконав мене в необхідності саме такого фіналу. Тепер дивуюсь, як Ви це відчули. :)
А песимізму дійсно нема, бо все, що не трапляється - трапляється лише на краще. Дякую, Вячеславе.

Приїхав і зразу.То був не я-ще якась добра душа.
Маю лише два дні,потім знову - робота.Цими днями
розмірковував над темю жертовності в жіночій
поезії.Від Цвєтаєвої і до тапер - муки нерозді
леного кохання переважають,чи враження хибне ?
Радий,що запам"ятали мне.

Тема цікава. Думаю, жертовність присутня жінкам не тільки в поезії, на те вони й жінки. Але мені також видається, що справжня поезія дещо більше такого поняття, як "жіноча". І ій властиво ще багато чого... Та крім того і чоловіки грішать жертовністю в поезії про кохання. Ще й як!
Я подумала, що краще перенести всі розмови в листи. До речі, я люблю листуватися.
Моя адреса:
virovec1@mail.ru

Чудова ніжна лірика. Дякую!

Дякую і Вам, Ганно, і Вам, Юрасю.
Ніжним, правда, я би цей вірш не назвала, скоріше - нервовим та болючим. Принаймні так воно писалося.

Клас! Чому, коли болить, то все яскраво виходить?

Та отож... :)) Дякувати Богові, цей постійний біль життя нам забезпечує, так що вірші будуть. :)

Привіт Ларисо! Як ваш Дім і Сад?
А ще, адресу загубив вашої сторінки з картинами, може нагадаєте?

А нащо ж Вам тепер той сайт? Ви ж диск маєте. Чи згубився? То доведеться мені колись привезти ще раз. :))
А будиночок непоганий виходить. Я чекаю, коли фронтони добудують і накриють хоча би чимось — я тоді сфотографую і надішлю, похизуюсь трішки. :))
Я сама тепер не можу знайти сайт Інґвара. Та й не впевнена, що там моя сторінка лишилась.

Ой, осінь на сайті! Я тільки помітила!

О! Точно, я все згадав, Ларисо! Пошукаю! І на нашу галерею!
Як вам наша осінь?

Володю, осінь Ваша (і наша, Самвидавівська, спільна :)) настільки файна, що я просто відчуваю себе щасливою. Я мріяла колись про саме такий сайт.

Володимире,гарно зробили;-) Я спочатку подумала, що у мене проблеми з відео-картою, а тепер бачу все добре;-)

Ех, красуні, і це промине, прийде зима і намалює інші мелодії.

От Ви навіть в дрібницях Поет, адже замість того, щоб написати щось на зразок: "Ну так, так, а взимку буде інакше" Ви написали так файно;-)

А мені до вподоби вираз "інші мелодії". Я також через музику бачу зміну сезонів та декорацій. Який же молодець наш пан Володимир! Такий сайт зробити...

Так, зараз мало хто так переймається тим всім, так що
велика подяка Вам, Володимире!;-)

Дякую, утім це тільки маленький початок нашого з вами спільного проекту. Я сподіваюсь, що за декілька років цілком можливим стане варіант, коли читачі прочитавши вашу "Вибрану поезію (твори)" зможуть, перерахувавши декілька гривень на якийсь ваш особистий Інтернет-рахунок, отримати разовий доступ для перегляду усього іншого "творчого спадку", чи отримати для домашнього видруку макет вашої книжки з вашим ж-бо персональним розчерком :)

Було б добре зробити збірку з вибраного Майстерень... Цікаво, скільки то треба грошей?

Так, Володимире, нарешті здійснилося, а то я помічала при відкритті сторінки, що вона може змінювати своє обличчя, але коли сторінка повністю відтворювалася, то зміна пір року щезала і було одне і те ж. Рада, що нарешті жовті листочки не зникають, а зразок із сніжинками, тобто зима був на тестовому варіанті теперішніх ПМ чи не так?

Варю, це гарна ідея, але, схоже, що потрібні не просто збірки "Вибраного", а тематичні добірки. З цією метою створені наші блоки "ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ", "Маньєризм", "Турніри", інше... Взагалі, кожен такий напрямок невдовзі матиме свою головну сторінку, на кшталт нинішньої головної, і там вже буде більше і художньої прози (від поетів), і спец.аналітики, і свої рейтинги авторів, і свої творчі клуби...
Так чи інакше, першою збіркою планується "Маньєризм. Галантний і Куртуазний".

О! (Як Рабінович з анекдоту про Бердичів :)) —
а ми маємо якийсь форум для обговорення подібних радощів? :)

Ух, то було б чудово! Я поки не обіцяю... Але маю надію, що проб"ю фінансування. Тут стільки талановитих людей! То велика втіха робити щось корисне.

"Форум" є - ось сторінка - http://maysterni.com/publication.php?id=915
ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ "МАЙСТЕРЕНЬ"

Варю, наша задача бути близькими до Мистецтва, тому гроші важливі, але трохи вторинні (навіть, якщо таке диво, як їх наявність, станеться).
Якщо матимемо підбірки справді кращого за напрямками, тоді і книжечки будуть. :)

Погоджуюсь! Взагалі все, що Ви (не лише Володимира маю на увазі) то грандіозна робота!

Цікаво)