ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Болюча байка
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
rejoyce (Jefferson Airplane)
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П''ять відсотків...
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Хіба мені навішаєш раби хомут?
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
* * *
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова…
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
орфей
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
* * *
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Вигнанець
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Імаго
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Пустомедія
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 НЕВИСПІВАНА КОЛИСКОВА (синові)
Образ твору Ельфики-вії над щічками солодко пурхають.
Спи іще, спи іще, - ранок спинається лиш:
Тільки-но вчиться засмаглими нозями тупати,
Тільки-но падає м'яко у теплий спориш.

Тільки-но пробує вперше терпіти, не плакати,
Слухає нишком, як зляканий джмелик гуде.
Спи іще, любий, любистком заклечаний клаптику.
Хай ще натішиться серце моє молоде.

Хмари по небу розкидано білими рифами.
Будуть, мій сину, громи і веселок мости...
Мамині сльози прозорими ельфами-римами
Спурхують з вій, щоб на стежці твоїй зацвісти.

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тамара Ганенко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віта Литвак 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-03 00:19:02
Переглядів сторінки твору 11736
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:32:52 ]
Яка краса :) А чому невиспівана? І чому "маміни сльози" (згадалась лермонтовська "Козачья колыбельная" - "Сколько горьких слез украдкой / Я в ту ночь пролью")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:26:34 ]
Не виспівала, поки син ще був "клаптиком" - все часу не вистачало (за корівками, качечками і редакторсько-видавничою діяльністю :) А тепер йому скоро 18 - вже величенький такий "клапоть", без колискових засинає :)) Спасибі, люба Любцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 05:52:27 ]
Мама- ельф, мама-поет. Навіть юному Баху то, мабуть, нелегко витримать. А що вже про маму й говорити... Світи йому, Світланко, світи! Чисто, прозоро, світло, мудро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:33:39 ]
Оце й чухаю потилиці через ті інвенції: Баха треба було від Баха народжувати, а мій же був - чистий Гендель :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 21:44:28 ]
Якщо той, що писав фуги, то однак же близько до теми, - не втрачай надії?.. А чи більш од слова “ґендлювати“?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 10:17:31 ]
Надзвичайно зворушливо. Мамине серце випромінює
стільки тепла і любові.
Нехай сльози-рими будуть народжені лише світлом і радістю!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:35:32 ]
Зірочко-Зоряночко, яке гарне Твоє побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 10:54:03 ]
Не читав - наспівував... Світлий у Вас виросте син!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:36:40 ]
Майже виріс! Світлий, - "натуральний блондин", як і я :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Литвак (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 11:15:52 ]
Дуже мило і справжньо-щиро :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:39:04 ]
Вітання "Лесиному Кадубу"! Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 12:37:08 ]
Так тонко і філігранно написано, а ще пронизливо-щемно. Дивовижний твір, особливий - і велика сила в ньому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:52:07 ]
Еге ж, особливий: твір, присвячений моєму найкращому творові :)І знову Ви мене "оп'яняєте" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 19:07:12 ]
Влучно сказано - про твір! :) Я думаю, ця колискова таки виспівана - серцем, душею, всередині матері...Це справжність.
PS. А давайте на "ти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 19:13:17 ]
З радістю!.. Але як же то я буду на "ти" із самою Мисливицею?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 19:26:29 ]
От і домовилися!
Мисливиця?..де мисливиця?(перелякано озирається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 19:43:05 ]
(таємниче округлює очі) - А ось вона, біля бочки з квасом - у джинсах Roberto Cavalli, "під вуаллю, як пташка у клітці", а за нею слідом - Гончар, Санчо і синьорукий Крішна :))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 20:28:33 ]
нууу припустимо, квас, Roberto Cavalli - то, може, і моє...
а оті решта - самі прийшли, і я тут ні при чому! (озирається, чи не йде чоловік)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 12:50:43 ]
Браво, Світлано! У тексті-все таке рідне, справжнє, тепле. Я зачарована. Теж по-справжньому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:58:36 ]
Юлю, от гарно, що Ви зазирнули! А я до Вас вряди-годи тихцем навідуюсь, та чогось все не наважувалась "сліда" залишити. То тепер вже й осмілію!.. Спасибі за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 13:59:06 ]
Це тепло завжди грітиме вашому сину у дорозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:46:52 ]
"Це тепло завжди грітиме..." - мовила Осінь (Олена) І як їй не повірити? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 17:55:35 ]
Світланочко,
У Вас стільки любові - можна втонути.
Одна насолода читати.
Так дійсно - по-материнськи!
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 18:49:29 ]
Ну ні, Юр, втонути - ні!.. Ви ж - титан, а не "Титанік! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 19:38:24 ]
:) За таку поезію вартує стати Титаніком :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 21:40:54 ]
Найбільше мені припала до душі майстерна паралель – дитинча і ранок-малюк :)
перечитайте лиш, які лагідні метафори творять цей образ і яким зримим він постає...
Світланко, я хочу Твою книжку :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-04 00:39:13 ]
А де ж її взяти? Мабуть, треба видати. Коли-небудь :)