Олександре, пропускаю діфірамби і зразу до справи: ніколи не було думки створити галерею жіночіх характерів? У мене була, але я не впевнена, що здатна таку думку втілити, а от Христенко з цим би впорався жартуючи.:)

Все в Природі взаємоповязане. Мужчини іноді правильно відчувають жіночі переживання. А чи є у Вас, пане Олександре, жіночий погляд на зовсім інший момент у стосунках "Я-Ти"?

Було б цікаво. Тільки яким чином... Пишемо на задану тему чи якось інакше?

"Доступ до тіла" - вже спочатку мова йде про "мертву" любов... Цікаво читати чоловічу точку зору. :)

Кожен у цьому житті має те, на що заслуговує!
Так Вашому ліричному герою і потрібно. Якийсь він мені видався заслабкий для цієї панянки.
Якщо говорити про життя, то і далі він буде зустрічати тільки тих, що будуть його кидати.
Не дано йому відданого кохання з боку чарівної статі...

Я про це і кажу, що його половинкою завжди буде схожа на цю! Просто котрусь влаштує його характер і вона робитиме, що захоче, у своє задоволення, не кидаючи його...
Ну ось таке у мене враження!
А щодо "Легко бути героєм перед тими, до яких тобі байдуже" - не згодна!
Вашій героїні до нього не байдуже, інакше вона б не просила пробачення, не розуміла б, що обломує крила.
Їй його просто шкода!

за звичкою думаючи, що вірш від чоловічого імені була здивована цими рядками

Ти так бажаєш доступу до тіла:
Немов жебрак, з надією стоїш,

*невже чиясь чергова ода благородній повії??*

але потім все стало на свої місця... так практично завжди, проблема глобальна)))
вірш прекрасний, вже й не дивуюсь цьому.
Героїня надто наївна. Так пафосно - не плач, не проси... не думаю, що той чоловік надто кохав її, щоб хоч скривитись, не те, щоб плакати))

"Бувають випадки, коли любов зникає не від того, що чоловік надто слабкий, а тому, що зникло почуття свята, резонансу душ, відкрились розбіжності в уподобаннях, світосприйнятті. характерах, набридло, з'явився хтось інший і т. д."
Насправді, ЛЮБОВ не зникає від таких дрібничок, якщо вона є.
Від усього перерахованого Вами зникає тільки закоханість. Та я і не думаю, що у вірші йдеться про ту саму ЛЮБОВ...

А хтось взагалі не розуміє!

Дякую! Я ЙОГО маю!

Спроба відповісти від імені жінки? Цікаво.
Гарно і сумно.

А чи не задовго він був тільки «жебраком», що все перегоріло :)?

"Уж если ты покинешь, так теперь,
Теперь, когда весь мир со мной в раздоре.
Будь самой горькой из моих потерь,
Но только не последней каплей горя..."
У.Ш. (по памяти, и оттого не на 100% точно).
:)

Гарний вірш, мила дискусія...
А чи збиралась взагалі лірична героїня розвивати стосунки, якщо ні то навіщо давала надію а потім перехотіла?..
Я не є прихилницею таких ігор. Таких дам теж.
Чесність в стосунках - найголовніше

Немов жебрак, з надією стоїш (с)

Негідно жінці так говорити, вона не його, вона - себе принижує

???
обоє винні в тому, що так сталось.

Ну то, шо вона його вартує - факт, того воно "так получилоь"

Якщо Л.Р. в оцінкі своїх життєвих вчинків допускає фразу - "так получилось"
я вопросов больше не имею :)

Олексанре, вона настількиж тупа насвільки й красива, (вона ж красива,правда?)
А якже чого б той бідолашний дурень слинив

А я цинічна ижизнитынезнаешьдевочка :))))

Висновок:
Упс... Ой а нічо шо я тобі трохи тут подискутувала?))
Люблю
Юля

Юль, думаю Олександру твої коментарі тільки у приємність!

Все,все - здаюсь:)
Бо тут такі глобальні постаті, що мені не пристало їх критикувати.
Можливо, Чорнявко. Ви маєте рацію:)

Чорнявко!
Аж ніяк не хотів образити жінок своїм необережним висловом.
Звісно, кількість незалежних, прогресивних, самостійних жінок невпинно зростає. Але, як на мене, ще залешається немало невпевнених у собі, несамодостатніх, які притримують біля себе некоханих чоловіків до тих пір, доки не зустрінуть більш вдалий варіант.

"Під "доступом до тіла" я мав на увазі інтимні стосунки. Але Ваше бачення також цікаве.:" - я так і зрозуміла, коли писала коментар, якщо жінка так називає інтимні стосунки, то хіба є щось "живе" у її серці до чоловіка....

Цілком згоден, Тамаро!

Гарно! Хоч було досить цікаво читати тебе від імені жінки...

Ууу, Олександре, оце дісталося! Цікава розмова була. Люблю жінок, вони завжди знайдуть, про що посперечатись.:) Хочу частково підтримати Юльцю Зотову: ЛГ таки була тимчасово дурною, бо у того, хто знаходиться у стані закоханості і любові здоровий глузд частенько їде у відпустку.:) А коли повертається, то ой, мамо, ой леле … І доводиться говорити щось подібне. Легко пливти по течії кохання, а потім плакатись про злу долю. Передбачити і утримати себе і небайдужу собі людину від великої помилки важче, власний егоїзм заважає. І слова часом доводиться обирати навіть більш жорстокі, ніж у ЛГ, бо ображені легше на розрив йдуть. Життя така штука, що не всім таланить одразу ж зустріти саме «того» чи «ту». І якби трошки більше людей вміло вчасно зупинитись, менше було б розлучень, неповних сімей і нещасних дітей. А щодо того, що жінки люблять притримувати біля себе некоханих, але закоханих – невдала чоловіча думка, не уявляю навіть кому такий клопіт треба, за все життя жодної такої жінки не зустріла. Нещасні сім'ї у цю категорію не попадають, бо це не притримування, це – ярмо. А щодо ЛГ, то такий персонаж у житті цілком можливий, тому мені вірш і подобається.