ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Про Куликовську битву 1380 року
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Ми з тобою (пісня)
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
Хмарний день (The Jimi Hendrix Experience)
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 ***
Осінні барви, смутки вечорові…
У мряку жовтень вилиє журбу.
Тягар твого несказаного слова
Потягнуть дні, запряжені в гарбу...

О так, слова…Колись вони блищали
Росою мрій на миртових кущах,
І нескінченні літні карнавали
Світились сонцем у моїх очах…

Кружляє осінь маревом у кронах,
І щуляться пожухлі спориші.
І запах снігу на пустих перонах
Завмерлої від холоду душі…


16.09.09.





Найвища оцінка Володимир Замшанський 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирон Шагало 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-16 22:05:25
Переглядів сторінки твору 7284
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.951 / 5.46  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-09-16 22:34:18 ]
Зорянко,ще тепло, не підпускаймо ранніх холодів... У першому рядку останньої строфи, здається, мало би бути "маревом"? Злото-сонячної осені Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 23:02:09 ]
Так, дякую, пані Оксано, виправила.
Щиро дякую за побажання.
Навзаєм, зичу тепла і натхнення.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 00:03:13 ]
Зорянко,
Можливо я би поставив "..." після "гарбу" - оскільки незрозуміло - що це за гарба.
"Потягнуть дні, запряжені в гарбу."
Зі золотом листковим,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 09:06:49 ]
Поставила "...":) Гарба буднів.
Дякую, Юрію, що читаєте.
Щиро,
Зоряна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 11:25:54 ]
І знову, Зоряно, ви цим віршем (як і попереднім) і настроєм - просто в серце. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 09:46:04 ]
Дякую, пане Мироне.
З повагою, Зоряна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 11:30:22 ]
Душевно, легко про важкі переживанння.
І майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 09:49:59 ]
Дякую, Ліно. Приємно, що завітали.
З теплом,
Зоряна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 12:33:15 ]
Сумненький вірш, і гарний.
Приманює і відлякує...
"Як запах снігу на пустих перонах
Завмерлої від холоду душі…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 09:57:38 ]
Вітаю Вас, пане Володимире, на своїй сторінці.
Дякую за відгук.
Тепла Вам і гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 14:47:49 ]
Хай буде завжди слово, що розтопить сніг. Як ваші прекрасні поезії. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 10:06:00 ]
Оленочко, це Ваше слово усіх зігріває! Ваша душа- це свіжість весни, щедрість і тепло літа, мудрість
та зрілість осені.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 12:27:25 ]
...зігріє ромом бабиного літа,
а потім у нічному ковпаку,
як смеркнеться, тепла сховає міти
у швидкоплинну тлінності ріку...

:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 14:04:00 ]
із променів таємно магнетичних
рибалка-місяць випліта для них
чарівний плед на затишні досвітні
казковості у королівстві снів

і усміхаються зірки неспішні..


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 16:52:17 ]
...чи посміхаються?
згори, можливо, виглядає смішно,
Бо шила у мішку не утаїти.
Побродять королівством сонним міти
І через рік відродяться успішно.
І знов настане царство теплих днів -
Аж від весни до осені. Притих
У небі місяць, трішечки змарнів,
Він так старався. Ще останній штрих...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 13:50:05 ]
*

на світанковім підвіконні мрії
оповідаючи безслівне
таємною книгою
важкою кригою
густою сіллю
стіною вічною
мрякою осяйною
розчинитися глибиною
останніх печалей безплідного ні

*

та
зірки
не зовсім
такі, як здається
в осіннім
серпа
ні


*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 16:41:42 ]
Ніколи зорі правди не розкажуть,
Хоч знають наперед - німі слова
Осядуть у душі, мов чорна сажа,
Мов посмішка за спиною крива.
І теплих днів, коли настане, мить,
Промерзлу душу не розвеселить.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 03:25:14 ]

ще їм до наших ницих печалей
жалюгідної тої незмоги
винести погляд божистих очей..

смерть сама оминає кладовища
загиблих зірок у вимирі жаху
вічність розтята
безмежна горлянка

&

тисячі світлових років
всеєдної порожнечі
помножено
на безкінечність сліпої плазми..
.....................................

такі їхні веселощі


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-26 20:37:41 ]
...достеменно
незбагненні
взаємно
таємні
та...
ні...
а...
і...

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 02:49:30 ]

такі наші казки..

*
* ***
****** ********** ******
*
***
**** С*
** **
* *****
***************
***** ***
** ***************** ********




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 06:42:12 ]
майстерно, Зорянко :))
особливо сподобалося про тягар несказаного слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 16:35:09 ]
Дякую, Василино.
:)