ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Реконструкція парку
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що

Микола Дудар
2025.10.23 21:56
Досить може?
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,

Марія Дем'янюк
2025.10.23 20:59
Вітер
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.

У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"

У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."

Тетяна Левицька
2025.10.23 20:53
Сама
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.

Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,

Євген Федчук
2025.10.23 20:14
Як угри сусідами нашими стали
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Бородаті карлики
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Болюча байка
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
rejoyce (Jefferson Airplane)
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П''ять відсотків...
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Хіба мені навішаєш раби хомут?
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
* * *
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова…
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XXII
киги чаїне У діжці бродить тісто для помани.
Замкнути очі, ніби двері в хоспіс*.
Хай хвиля морем вітражів поманить,
де я твого смакую слова розпис

і сином розмальовуюсь коханим,
де розчиняти фарб не довелось би –
червоне – то любов, а чорне – рана.
Колись, за ніч, я не ставав дорослим.

Розходжується тиша у підборах
і не паркет – моя гортань всихає
і ледве сповила киги чаїне.

На що моя уява нині хвора?
Чому так по живому шиє й крає –
лоскоче янгола твого пір'їна?

хоспіс * – лікарня для смертельно хворих пацієнтів на останній стадії захворювання,
основним завданням якої є полегшення страждань хворих.

28 Вересня 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-28 21:21:15
Переглядів сторінки твору 7026
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.027 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 15:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 21:51:06 ]
Дуже...:"і не паркет – моя гортань всихає" Браво !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 22:11:52 ]
Дякую Вітре Ночі,
А що стається з Вами коли півні співають? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 22:52:52 ]
Іду на роботу, богемні відчуття...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 22:56:02 ]
Кулово,
Мабуть з роботою так скоро не вивітришся, як з відкоркованою плягою шардоне. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:01:38 ]
Звичайно/не вивітришся/ )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:04:59 ]
"не вивітришся" - у значенні "не вивітритись" в узагальненому значенні.
з пошанованєм, ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:00:55 ]
Сильно...
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:06:03 ]
Дякую, Зорянко.
Взаємно..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:25:03 ]
Пане Юрію, Ви просто неповторний, і глибоко-цікавий. Пробачте, якщо не дуже вдалі фрази, але така виникла в мене щира асоціація :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:36:58 ]
Олесю,
Ми всі тут неповторні і мусимо такими бути.
Завжди шукати себе - це і є наша дорога...
Дякую!
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 23:35:56 ]
Якщо писати класично сонет, пане Юрію, то слід дотримуватися схеми: Теза - антитеза - синтез. Тут вона не витримана. У Вас цікаві і глибокі образи, але є деяка переобтяженість образна у Вас
і важкуватість письма. Згадайте, які легкі сонети
у Міцкевича, Рильського, Зерова. Це - форма надскладна і не завжди і самі класики згадану схему витримують. Але я вважаю, що якщо вже взявся
за класичну форму - то витримуй її по всіх канонах.
Хочу сказати, що у цьому сонеті у Вас уже менше важкості, поступово набиваєте руку, систематична праця відчувається. І праця якісна. Змістом Ви володієте, залишилося ще трохи попрацювати над формою. Даруйте, що трохи повчаю редактора майстерень, але сонет - це мій коник певною
мірою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 23:53:42 ]
Дякую, пане Ярославе.
Я вже давно не редактор ПМу - тепер простий смертний.
І незалежно від свого/чи чиєгось статусу приймаю критику з радістю і за необхідність у рості!
Думаю, що все приходить із часом і я колись доросту до легкості, адже все іде
через розуміння самого себе. Ось і ця в`язанка затіяна недаремно - кудись ця нитка веде - я це відчуваю.
Надіюсь що мій обраний шлях є цікавим для читача (нехай і не зовсім канонічним у сенсі класичності) - спостерігати ось таку еволюцію сонету - чи його гойдання на хвилях серця. Є величезний простір для удосконалення, аби лише цікаво було читачеві. Паралельно працюю над англійськими версіями...
аби відкривати англомовному читачеві українську думку.
Завжди радий Вашому слову,
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 09:02:17 ]
не вивітришся-не вивіршуєшся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 17:35:11 ]
не натішуся - не надякуюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 19:47:28 ]
Пане Юрію! Ваші сонети і інші поезії безумовно цікаві для читача, і в цьому плані я визнаю Вашу еволюцію сонету беззаперечно, як і всі інші читачі. Змістово Ви розвиваєте сонет настільки, наскільки є потужний Ваш талант, а у ньому є значний потенціал, і він далеко ще не вичерпаний.
Але за формою, якщо її ламають у бік спрощення - це не прогрес, а регрес, на мою думку. Прогрес це - коли її ще більше ускладнюють, як наприклад, ускладнив її Ф.Прешерн, коли у своєму любовному вінку сонетів він увів акровірш у магістралі. Оце
був суперсонетист, як ми читаємо цей вінок у перекладі Д.Паламарчука. Або сучасний поет із Сумщини усіх вимог віршування, який написав корону сонетів - 225 - вінок вінків з дотриманням усіх правил римування і смислових схем, поклавши на це 15 років життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 19:48:07 ]
...я твого смакую слова розпис :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 21:40:04 ]
я розписую тебе на смаку ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:06:09 ]
Даруйте, у мене глючить ком"ютер, і деякі слова вилетіли. Юрій Назаренко - поет із Сумщини. Він здійснив літературний подвиг, на мою думку. І ці два приклади варті наслідування.
Мені здається, що Вам легше велося б у руслі білого неримованого сонета, здається започаткованим вчорашнім ювіляром Дмитром Павличком. Ваші глибинні роздуми лилися б у тому руслі легше і були б повнокровніші. А у формі до-вільного вірша, нескуті формою, вони досягли б своїх вершин. А важка сонетна форма дещо сковує
Вашу думку, крім того, Ви живете не в україномовному середовищі, це теж дає свої труднощі, тому Ваш труд є архіскладним. Але Ви людина сильна, цілеспрямована і від замисленого не
відступите. Ваші зусилля варті уваги і поваги. Бажаю досягти Вам легкості у версифікації і ще більшої прозорості у думці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 21:43:20 ]
Дякую пане Ярославе. Це допомічно і повчально. Ваші думки мені дуже близькі.
Й не думаю стати сонетярем і присвятити все своє життя Сонету, але поки пишеться - не чіпаю музи.
Вона в мене ґаздиня - саме вибирає що писати...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 20:33:24 ]
Юрцю, поки я повернулась (без жодного віршового рядочка, ні рісочки в роті:), - у Вас тут тісто, як на Різдво підійшло, - не встигаю й читати. (А ще після теплих країв, царства плоті - які там філософські теми на умі..)
Позичте пір`їну, і мене хай так полоскоче (щоб писалось і возносилось..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 20:37:04 ]
Для Вас я готовий віддати свою поетичну подушку - там пір`я - 10 Пегасів обскубано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 06:05:17 ]
:))Приносьте-приносьте. Я Вам поміняю на мою гусячу перину, з приданого (тіко там янголи - не водилися...)