ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
Світова скорбота
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Моїм вчителям...
Пролітають роки, довго тягнуться миті...
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Забувається зле, марнослав’я минає,
Залишається те, що серця зігріває.

Непомітно зерно засівається в душі –
Вчителі – сіячі, а рілля – їхні учні.
І отак – без кінця, і отак – день за днем
Йдуть за плугом вони віковічних проблем.

Бур’яном пророста безтурботність дитяча,
Збайдужілість черства і наївність ледача,
Та надія свята вчителів не зникає –
Життєдайне зерно у ріллю западає.

І хоча промине і не рік, і не два –
У посивілі скроні заб’ються слова:
Ви пробачте нам те, чого ми не уміли,
Ви пробачте за те, чого ми не хотіли.

Ми пригадуєм Вас, розуміємо слізно –
Для подяки час Є, для подяки не пізно.
Ми вклоняємось Вам за усі покоління,
За зернину в душі, за проросле насіння.

МИ ДЯКУЄМ ВАМ...

І благаємо щиро: уміння навчити
Передайте нащадкам, щоб уміли любити!

2006

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-04 10:21:10
Переглядів сторінки твору 18651
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.192 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 10:24:06 ]
Можливо, деякі місця хочеться поміняти. Але вірш уже присвячений, подарований, то я іще вагаюся. Але написаний дуже-дуже щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 10:48:17 ]
Прийми 5.5 - щиро.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 13:30:05 ]
Дякую, Лесю. Просто я так хочу привітати всіх Вчителів із сьогоднішнім святом. Не тільки працівників освіти, а наших мудрих Вчителів життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:04:41 ]
Цікаво, яке враження вчителів від такого вітання :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 16:23:45 ]
Якщо цікаво, то скажу. Мої вчителі плакали, тому не буду казати про їхні зворушливі слова.
А тепер навзаєм - хочеться знати Ваше враження від нього :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:36:08 ]
Ну, я не вчитель :))
як читач – скажу: деякі вислови, ІМГО, потребують редагування :) напр. "у душі впадає" – можливо, западає? далі мовиться про зерно і ріллю, а тут плуг – нелогічно: орють чи сіють? після переліку дитячих вал іде займенник "у них" – розумію, що малося на увазі вчителів, але закони граматики строгі – і тут цей займенник стосується "де-факто" отих перелічених хиб:)) виходить зміщення змісту; далі " у посивілі скроні ЗАБ*ЮТЬСЯ слова" ? цей образ забивання слів у скроні як на мене занадто авангардний:) ну, і так далі :)))
прошу вибачення, шановна пані, розумію, твір "датський", тож критерії поезії до нього не варто застосовувати :)
Тож ЗРАЗУ видаліть цей комент, адже свято все-таки :))
я б і не писав, але Ви попросили :)
ще раз прошу вибачення, шановна пані Олесю
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 16:27:47 ]
Ще додам, Олександре, що писала, знаючи вчительське життя не лише як учениця, а ще і як потомственний педагог, в якого ця професія "в крові" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:49:03 ]
Зі святом!!!
Хай Ваш труд приносить Вам тільки радість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:52:23 ]
Дякую за привітання! ТІльки слово "труд" у мене асоціюється із червоними прапорами і криками "ура", а улюблена справа - це вже зовсім інше. Та все одно - дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 22:58:42 ]
Детальнішу відповідь, Олександре (давайте обійдемось без "панів", адже ми майже ровесники:))
дивіться нижче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 17:29:39 ]
Пане Олександре, я коментарі НЕ видаляю. Кожен МАЄ право на власний погляд і на власну думку, тільки із взаємоповагою.
На те ми всі і є різні. Є читачі ще крім нас :))) - їм може бути цікава наша дискусія.
Матиму більше часу - відпишу детальніше.
Коли писала ці рядки своїм вчителям, то не мала ще жодних літературних вчителів. При святі надрукувала цей ніби вірш без редакції - це вже пояснила.
Тепер на ПМ багато чому вчуся. Матимете бажання - заглянете на попередні твори :))
Дякую за Вашу увагу. Ви теж уже дещо педагог - адже носите прекрасне звання Батька. Як Ваша донечка? :) Всіх Вам благ. До зустрічі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 17:43:08 ]
З днем Учителя, шановна Олесю ! Гарних учнів і зошитів без помилок ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:54:28 ]
Дякую дуже! Ну навіщо я згадувала про свою причетність до цієї професії? Напросилася на привітання. Я цього не люблю. Та як завжди - рада Вам, Вітроньку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-10-04 18:00:37 ]
Щодо цінності вірша, - промовчу. Оці слова "Ви пробачте нам те, чого ми не уміли,
Ви пробачте за те, чого ми не хотіли." мають казати й учителі, не тільки учні, егеж ? ))
Принагідно вітаю колег із професійним святом і нагадую, що життя не тільки у зошитах та школі.. Воно там - за вікном ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:50:28 ]
Пані Оксано, не мовчіть, будь-ласка. Вірш не є літературною цінністю - про це я вже говорила. Вірш я писала "Вчителям"... Щодо того, які слова вони можуть сказати учням - це вже зовсім інша тема. До речі, наразі я зовсім не у зошитах. Я говорила про "професію в крові". Чекаю на Ваше "немовчання". Якщо захочете - то я відповім, але знову ж таки - пізніше :)) Всіх благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:57:04 ]
До речі, люба пані Оксано, ці слова може казати кожен з нас. Завжди знайдеться - кому. Чи Ви не згодні? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 23:09:08 ]
Ще раз уважно прочитала Ваші претензії, Олександре. І узагальню свою думку.
Щодо літературної цінності - вже казала. Трохи деталізую: збій ритму -так; дієслівні рими - так, протерто; "уміли-хотіли" -римування, як у Незнайки... Такі недоліки приймаю. Ще можу погодитися з отим займенником:) Хоча Ви ж зрозуміли (та й думаю, не тільки Ви).
А от щодо змісту. Щодо сіячів і плуга - мені настільки це очевидно, що я навіть не буду пояснювати. Мені нагадався один психологічний трюк. З метою детально описати свій годинник, людина уважно і прискіпливо дивиться на нього впродовж 1хв. Потім описує детально - колір стрілок, вид цифр, колір циферблату. Але на запитання "Яка година?" не може відповісти!
Ми з Вами мислимо трошки по-різному. Мені важлива година, а Вам - опис годинника. Проте я маю на увазі конкретно цей випадок. Жоден з нас ні в чому не винен. Це є тип мислення. Одне мене тішить - є ті, хто розуміє один одного. Забрала багато Вашого часу? Дякую за увагу. Ви справді уважний читач. Шлях до взаєморозуміння відкритий :)) Добра Вам і великої Любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 22:25:33 ]
Олесю, я не маю до вас абсолютно ніяких претензій :))
Ви спитали про враження – я "клюнув", вважаючи, що Вас НАСПРАВДІ цікавить думка читача; очевидно, помилився :(
ні про збій ритму, ні про дієслівні рими у моєму коменті не йшлося, так?
просто звернув увагу на вислови, які, НМСД, слід би відреагувати, бо вони затемнюють, навіть спотворюють зміст :)
Щиро вірив, що саме це Вас цікавить – як вдосконалити твір, про це ж Ви мовили у своєму першому коменті, так?
Але, але...
Шкодую, що так сталося, що зробив Вам прикрість.
Зараз спробую коротко про абстрактне: зміст і форма – взаємовпливаючі чинники, егеж?
Що ж стосується Вашого порівняння з годинником, то скажу таке: якщо циферблат забруднений, а стрілки викривлені – важко встановити істинний час.
Мені важлива думка, оформлена грамотно – і це не залежить від типу мислення:)) Думаю, Ви чули вислів Сухомлинського про те, що користуватися неточним словом – це все одно , що на малюванні замість відточеного олівця дряпати іржавим цвяхом. Це я приблизно передаю, бо не пам’ятаю дослівно, але в школі ми цей вислів зубрили. Розуміти один одного треба завжди старатися, сподіваюсь, Ви мене зрозумієте. У величезному мовному запасі вибрати точне слово не завжди вдається з першої спроби. Дехто виправдовується щирістю почуттів, але це справа особиста – якщо ж виставляється твір на люди, то вже не автор, а читач йому суддя, НМСД...
Вірю, що ваші вчителі були зворушені, адже так рідко вони чують слова вдячності. І для них не важливо,чи це була поезія, очевидно, вони б зворушилися, якби свої почуття Ви висловили й по-іншому, без рим і ритму.
Ще раз прошу вибачення – в тому числі й за сумбурність думок :)
часу дуже обмаль :))
Дякую за гарні побажання, вам теж усіх благ:))
Можливо, про інші Ваші твори ще колись поговоримо:)) І зрозуміємо одне одного. Щасти Вам!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 07:41:24 ]
Олександре, рада, що Ви відгукнулися. Думка читача справді важлива :-) Я з Вами погоджуюся, і надіюся, що Ви все ж зрозуміли, що я РОЗУМІЮ недосконалість твору (ну і речення:-)). Просто хотілося висловити ще і свою точку зору. Щодо правки -див. нижче:-) Всіх Вам благ! (Теж часу обмаль:-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 22:57:21 ]
Люди, які здатні так подякувати вчителям, заслуговують на повагу.
Вірш й справді недосконалий, як і все, що пишеться в такі моменти, проте у ньому є почуття прекрасне - і його видно звідусіль.
Дозволю собі зупинитись лише на першому куплеті.
Він доволі динамічний і непоганий. А от останній рядок:
Залишається те, що у душі впадає. - і справді тут не прозвучав, як на мене. По-перше, впадає В ОКО, а в душу ЗАПАДАЄ (неточно вжиті слова), а по-друге - у наступному куплеті - знов та душа вигулькнула. Про дієслівні рими тут не будемо взагалі говорити - лише по суті.
Отже, можна було б відредагувати перший куплет таким чином, наприклад:
Пролітають роки, довго тягнуться миті...
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Забувається зле, марнослав’я минає,
Залишається те, що серця зігріває.
Що я всім цим хотів сказати, друзі мої дорогі - Ви обоє десь праві у своїй дискусії, бо у різних Світах поетичних кожен з нас. Але давайте пробувати покращувати твори, раз Бог дав нам всім можливість забрести на благодатне місце _ Майстерні, де кожен (і я також) вчиться. Ви подивіться, Як Головний Редактор реагує на зауваження кожного з Вас й своїх віршах, як він править їх, якщо зауваги ті слушні. А він же тут - ГОЛОВНИЙ! Бугор (сміється тихенько). От приклад.
Давайте разом вчитися і вдосконалюватись!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 08:35:10 ]
Перш за все, дякую, пане Ярославе, за Вашу увагу. І звичайно за розрадливе "видно звідусіль". З Вас гарний миротворець, але надіюся, що дискусія наша з Олександром на сварку не дуже схожа:-) Вчитися і вдосконалюватися - ТАК! Щодо цього вірша. Він був ще гірший за формою. Намагалася вдосконалити, та зрозуміла, що зрештою підправлю тільки ритм, бо захотілося виправити все... А це вже новий вірш. Вагалася та надрукувала не як поезію, а як привітання. Хоча, звичайно, це ж Поетичні Майстерні.
До порад я завжди намагаюся прислухатися. Можливо, Ви мали нагоду це зауважити. Я рада порадам, вони дозволяють багато чому навчитися.
Перший куплет я відредагую, звичайно. Але з Вашого дозволу зітру цей вірш, бо він справді дуже-дуже недосконалий. Саме тому (а НЕ через коментарі) хочу його стерти, як деякі інші такі вірші. Сторінку я для себе завжди зберігаю:-), щоб зберегти усі висловлені думки. Ще раз дякую за увагу :-) Чекаю на Вашу відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 08:55:35 ]
Ви автор, Олесечко! Вам і вирішувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 09:08:54 ]
Пане Ярославе, Ви так швидко відповіли, а я ще швидше вирішила змінити коментар :-) Та думка швидша за написання :-) Ні, видаляти не буду, бо це наука і мені, і може - ще кому. А от редагувати можна тільки під оком професійних порадників, бо САМА я вже написала :-) Так що. Трішки підправляю третій куплет -із займенниками (хоч не дуже мені до вподоби).
А ще скажу для прикладу: моє "Мамине чекання" - перші поради Юрія Лазірка одразу врахувала, а далі - знову чекання. Це не означає, що я не враховую :-) Та зараз я трішки на іншій хвилі :-)
Дякую Вам за професійні поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 09:18:14 ]
Нема за що. Будете на нашій хвилі - ще попрацюйте над твором ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 09:22:12 ]
Як іноді слова говорять не те, що я мала на увазі :-) Пане Ярославе, та я ж на ВАШІЙ хвилі. Тільки натхнення кличе трішки на інший діапазон. Ви вже гостювали на космодромі, тому певне, зауважили це :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:19:23 ]
Де я тільки не ночував, Олесечко :)
Редакція Майстернь не дасть збрехати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 23:21:31 ]
Я бувала не дуже багато де на ПМ - де встигаю. Але бачила Вас, певно, скрізь, так що і сама вірю - без Редакції :-) Молодець Ви, що так багато встигаєте, пане Ярославе.