ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Моїм вчителям...
Пролітають роки, довго тягнуться миті...
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Забувається зле, марнослав’я минає,
Залишається те, що серця зігріває.

Непомітно зерно засівається в душі –
Вчителі – сіячі, а рілля – їхні учні.
І отак – без кінця, і отак – день за днем
Йдуть за плугом вони віковічних проблем.

Бур’яном пророста безтурботність дитяча,
Збайдужілість черства і наївність ледача,
Та надія свята вчителів не зникає –
Життєдайне зерно у ріллю западає.

І хоча промине і не рік, і не два –
У посивілі скроні заб’ються слова:
Ви пробачте нам те, чого ми не уміли,
Ви пробачте за те, чого ми не хотіли.

Ми пригадуєм Вас, розуміємо слізно –
Для подяки час Є, для подяки не пізно.
Ми вклоняємось Вам за усі покоління,
За зернину в душі, за проросле насіння.

МИ ДЯКУЄМ ВАМ...

І благаємо щиро: уміння навчити
Передайте нащадкам, щоб уміли любити!

2006

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-04 10:21:10
Переглядів сторінки твору 18921
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.192 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 10:24:06 ]
Можливо, деякі місця хочеться поміняти. Але вірш уже присвячений, подарований, то я іще вагаюся. Але написаний дуже-дуже щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 10:48:17 ]
Прийми 5.5 - щиро.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 13:30:05 ]
Дякую, Лесю. Просто я так хочу привітати всіх Вчителів із сьогоднішнім святом. Не тільки працівників освіти, а наших мудрих Вчителів життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:04:41 ]
Цікаво, яке враження вчителів від такого вітання :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 16:23:45 ]
Якщо цікаво, то скажу. Мої вчителі плакали, тому не буду казати про їхні зворушливі слова.
А тепер навзаєм - хочеться знати Ваше враження від нього :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:36:08 ]
Ну, я не вчитель :))
як читач – скажу: деякі вислови, ІМГО, потребують редагування :) напр. "у душі впадає" – можливо, западає? далі мовиться про зерно і ріллю, а тут плуг – нелогічно: орють чи сіють? після переліку дитячих вал іде займенник "у них" – розумію, що малося на увазі вчителів, але закони граматики строгі – і тут цей займенник стосується "де-факто" отих перелічених хиб:)) виходить зміщення змісту; далі " у посивілі скроні ЗАБ*ЮТЬСЯ слова" ? цей образ забивання слів у скроні як на мене занадто авангардний:) ну, і так далі :)))
прошу вибачення, шановна пані, розумію, твір "датський", тож критерії поезії до нього не варто застосовувати :)
Тож ЗРАЗУ видаліть цей комент, адже свято все-таки :))
я б і не писав, але Ви попросили :)
ще раз прошу вибачення, шановна пані Олесю
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 16:27:47 ]
Ще додам, Олександре, що писала, знаючи вчительське життя не лише як учениця, а ще і як потомственний педагог, в якого ця професія "в крові" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:49:03 ]
Зі святом!!!
Хай Ваш труд приносить Вам тільки радість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:52:23 ]
Дякую за привітання! ТІльки слово "труд" у мене асоціюється із червоними прапорами і криками "ура", а улюблена справа - це вже зовсім інше. Та все одно - дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 22:58:42 ]
Детальнішу відповідь, Олександре (давайте обійдемось без "панів", адже ми майже ровесники:))
дивіться нижче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 17:29:39 ]
Пане Олександре, я коментарі НЕ видаляю. Кожен МАЄ право на власний погляд і на власну думку, тільки із взаємоповагою.
На те ми всі і є різні. Є читачі ще крім нас :))) - їм може бути цікава наша дискусія.
Матиму більше часу - відпишу детальніше.
Коли писала ці рядки своїм вчителям, то не мала ще жодних літературних вчителів. При святі надрукувала цей ніби вірш без редакції - це вже пояснила.
Тепер на ПМ багато чому вчуся. Матимете бажання - заглянете на попередні твори :))
Дякую за Вашу увагу. Ви теж уже дещо педагог - адже носите прекрасне звання Батька. Як Ваша донечка? :) Всіх Вам благ. До зустрічі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 17:43:08 ]
З днем Учителя, шановна Олесю ! Гарних учнів і зошитів без помилок ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:54:28 ]
Дякую дуже! Ну навіщо я згадувала про свою причетність до цієї професії? Напросилася на привітання. Я цього не люблю. Та як завжди - рада Вам, Вітроньку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-10-04 18:00:37 ]
Щодо цінності вірша, - промовчу. Оці слова "Ви пробачте нам те, чого ми не уміли,
Ви пробачте за те, чого ми не хотіли." мають казати й учителі, не тільки учні, егеж ? ))
Принагідно вітаю колег із професійним святом і нагадую, що життя не тільки у зошитах та школі.. Воно там - за вікном ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:50:28 ]
Пані Оксано, не мовчіть, будь-ласка. Вірш не є літературною цінністю - про це я вже говорила. Вірш я писала "Вчителям"... Щодо того, які слова вони можуть сказати учням - це вже зовсім інша тема. До речі, наразі я зовсім не у зошитах. Я говорила про "професію в крові". Чекаю на Ваше "немовчання". Якщо захочете - то я відповім, але знову ж таки - пізніше :)) Всіх благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:57:04 ]
До речі, люба пані Оксано, ці слова може казати кожен з нас. Завжди знайдеться - кому. Чи Ви не згодні? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 23:09:08 ]
Ще раз уважно прочитала Ваші претензії, Олександре. І узагальню свою думку.
Щодо літературної цінності - вже казала. Трохи деталізую: збій ритму -так; дієслівні рими - так, протерто; "уміли-хотіли" -римування, як у Незнайки... Такі недоліки приймаю. Ще можу погодитися з отим займенником:) Хоча Ви ж зрозуміли (та й думаю, не тільки Ви).
А от щодо змісту. Щодо сіячів і плуга - мені настільки це очевидно, що я навіть не буду пояснювати. Мені нагадався один психологічний трюк. З метою детально описати свій годинник, людина уважно і прискіпливо дивиться на нього впродовж 1хв. Потім описує детально - колір стрілок, вид цифр, колір циферблату. Але на запитання "Яка година?" не може відповісти!
Ми з Вами мислимо трошки по-різному. Мені важлива година, а Вам - опис годинника. Проте я маю на увазі конкретно цей випадок. Жоден з нас ні в чому не винен. Це є тип мислення. Одне мене тішить - є ті, хто розуміє один одного. Забрала багато Вашого часу? Дякую за увагу. Ви справді уважний читач. Шлях до взаєморозуміння відкритий :)) Добра Вам і великої Любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 22:25:33 ]
Олесю, я не маю до вас абсолютно ніяких претензій :))
Ви спитали про враження – я "клюнув", вважаючи, що Вас НАСПРАВДІ цікавить думка читача; очевидно, помилився :(
ні про збій ритму, ні про дієслівні рими у моєму коменті не йшлося, так?
просто звернув увагу на вислови, які, НМСД, слід би відреагувати, бо вони затемнюють, навіть спотворюють зміст :)
Щиро вірив, що саме це Вас цікавить – як вдосконалити твір, про це ж Ви мовили у своєму першому коменті, так?
Але, але...
Шкодую, що так сталося, що зробив Вам прикрість.
Зараз спробую коротко про абстрактне: зміст і форма – взаємовпливаючі чинники, егеж?
Що ж стосується Вашого порівняння з годинником, то скажу таке: якщо циферблат забруднений, а стрілки викривлені – важко встановити істинний час.
Мені важлива думка, оформлена грамотно – і це не залежить від типу мислення:)) Думаю, Ви чули вислів Сухомлинського про те, що користуватися неточним словом – це все одно , що на малюванні замість відточеного олівця дряпати іржавим цвяхом. Це я приблизно передаю, бо не пам’ятаю дослівно, але в школі ми цей вислів зубрили. Розуміти один одного треба завжди старатися, сподіваюсь, Ви мене зрозумієте. У величезному мовному запасі вибрати точне слово не завжди вдається з першої спроби. Дехто виправдовується щирістю почуттів, але це справа особиста – якщо ж виставляється твір на люди, то вже не автор, а читач йому суддя, НМСД...
Вірю, що ваші вчителі були зворушені, адже так рідко вони чують слова вдячності. І для них не важливо,чи це була поезія, очевидно, вони б зворушилися, якби свої почуття Ви висловили й по-іншому, без рим і ритму.
Ще раз прошу вибачення – в тому числі й за сумбурність думок :)
часу дуже обмаль :))
Дякую за гарні побажання, вам теж усіх благ:))
Можливо, про інші Ваші твори ще колись поговоримо:)) І зрозуміємо одне одного. Щасти Вам!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 07:41:24 ]
Олександре, рада, що Ви відгукнулися. Думка читача справді важлива :-) Я з Вами погоджуюся, і надіюся, що Ви все ж зрозуміли, що я РОЗУМІЮ недосконалість твору (ну і речення:-)). Просто хотілося висловити ще і свою точку зору. Щодо правки -див. нижче:-) Всіх Вам благ! (Теж часу обмаль:-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 22:57:21 ]
Люди, які здатні так подякувати вчителям, заслуговують на повагу.
Вірш й справді недосконалий, як і все, що пишеться в такі моменти, проте у ньому є почуття прекрасне - і його видно звідусіль.
Дозволю собі зупинитись лише на першому куплеті.
Він доволі динамічний і непоганий. А от останній рядок:
Залишається те, що у душі впадає. - і справді тут не прозвучав, як на мене. По-перше, впадає В ОКО, а в душу ЗАПАДАЄ (неточно вжиті слова), а по-друге - у наступному куплеті - знов та душа вигулькнула. Про дієслівні рими тут не будемо взагалі говорити - лише по суті.
Отже, можна було б відредагувати перший куплет таким чином, наприклад:
Пролітають роки, довго тягнуться миті...
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Забувається зле, марнослав’я минає,
Залишається те, що серця зігріває.
Що я всім цим хотів сказати, друзі мої дорогі - Ви обоє десь праві у своїй дискусії, бо у різних Світах поетичних кожен з нас. Але давайте пробувати покращувати твори, раз Бог дав нам всім можливість забрести на благодатне місце _ Майстерні, де кожен (і я також) вчиться. Ви подивіться, Як Головний Редактор реагує на зауваження кожного з Вас й своїх віршах, як він править їх, якщо зауваги ті слушні. А він же тут - ГОЛОВНИЙ! Бугор (сміється тихенько). От приклад.
Давайте разом вчитися і вдосконалюватись!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 08:35:10 ]
Перш за все, дякую, пане Ярославе, за Вашу увагу. І звичайно за розрадливе "видно звідусіль". З Вас гарний миротворець, але надіюся, що дискусія наша з Олександром на сварку не дуже схожа:-) Вчитися і вдосконалюватися - ТАК! Щодо цього вірша. Він був ще гірший за формою. Намагалася вдосконалити, та зрозуміла, що зрештою підправлю тільки ритм, бо захотілося виправити все... А це вже новий вірш. Вагалася та надрукувала не як поезію, а як привітання. Хоча, звичайно, це ж Поетичні Майстерні.
До порад я завжди намагаюся прислухатися. Можливо, Ви мали нагоду це зауважити. Я рада порадам, вони дозволяють багато чому навчитися.
Перший куплет я відредагую, звичайно. Але з Вашого дозволу зітру цей вірш, бо він справді дуже-дуже недосконалий. Саме тому (а НЕ через коментарі) хочу його стерти, як деякі інші такі вірші. Сторінку я для себе завжди зберігаю:-), щоб зберегти усі висловлені думки. Ще раз дякую за увагу :-) Чекаю на Вашу відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 08:55:35 ]
Ви автор, Олесечко! Вам і вирішувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 09:08:54 ]
Пане Ярославе, Ви так швидко відповіли, а я ще швидше вирішила змінити коментар :-) Та думка швидша за написання :-) Ні, видаляти не буду, бо це наука і мені, і може - ще кому. А от редагувати можна тільки під оком професійних порадників, бо САМА я вже написала :-) Так що. Трішки підправляю третій куплет -із займенниками (хоч не дуже мені до вподоби).
А ще скажу для прикладу: моє "Мамине чекання" - перші поради Юрія Лазірка одразу врахувала, а далі - знову чекання. Це не означає, що я не враховую :-) Та зараз я трішки на іншій хвилі :-)
Дякую Вам за професійні поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 09:18:14 ]
Нема за що. Будете на нашій хвилі - ще попрацюйте над твором ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 09:22:12 ]
Як іноді слова говорять не те, що я мала на увазі :-) Пане Ярославе, та я ж на ВАШІЙ хвилі. Тільки натхнення кличе трішки на інший діапазон. Ви вже гостювали на космодромі, тому певне, зауважили це :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:19:23 ]
Де я тільки не ночував, Олесечко :)
Редакція Майстернь не дасть збрехати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 23:21:31 ]
Я бувала не дуже багато де на ПМ - де встигаю. Але бачила Вас, певно, скрізь, так що і сама вірю - без Редакції :-) Молодець Ви, що так багато встигаєте, пане Ярославе.