ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Як далі?
О мамо й тату, ви куди, не полишайте нас...
Тут із вікна не дощ накрапує, а хижа слина.
І черга на всиновлення, але дають якраз
без черги – і отим, кому потрібна не лише дитина.
О мамо й тату, відшукайте нас...

О швидше б вирости! Напевно так ростять усіх -
кімната: телевізор і вікно... А ще машина,
в якій нові батьки відвозять для утіх, -
так боляче, коли ти втіха, від якої плине слина.
О швидше вирости би із отих утіх.
О швидше вирости, і вбити вас - усіх.


2009



© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : До українського ”педофіл-гейта”


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 15:52:42
Переглядів сторінки твору 10545
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.280 / 5.5  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.29 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-19 17:07:25 ]
Сподобалося тривожними і рвучкими акцентами. Наскрізно актуальна поезія із соціальним контекстом. Такої також треба, ой як треба, а то все лірика і лірика. Просто така поезія із вуст окремих скомпроментованих класиків несприймається! Дяка за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 17:21:14 ]
Що це?
Можливо, треба підіймати такі теми в поезії, але не так :(
ІМНО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 17:34:54 ]
Важка тема... Справді - чи так "прямо", "в лоба", її подавати... Але ж треба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 17:46:04 ]
А як інакше?
Як ви думаєте відчувають себе покинуті долею і брудно використовувані діти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 17:48:33 ]
Я про форму, Володю, а не про зміст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 18:37:11 ]
А що форма? Тут вона цілком адекватна, на мою думку, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-19 18:00:38 ]
Пане Володимир.Як вирости навіщо всіх вбивати.Може і комусь дякувати, що допомогли вирости


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 18:41:06 ]
Це ви їм кажіть, покаліченим дітям нашої України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-19 23:57:22 ]
Дуже болюча і актуальна тема! ЇЇ ще можна розглядати з боку політики...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслана Василькевич (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 16:46:42 ]

Доброго Вам вечора, шановний п. Володимире!
Знаєте я довго думала перш ніж Вам написати. Ви багато зробили для мене кілька років тому, у складний для мене час. Малі діти, купа проблем. Мені б і справді було не до віршів. Але ви брали ці мої творики і посилали їх на різні конкурси, даючи тим самим мені надію, і оселяючи в моєму серці віру у власні сили.

У вас завжди було багато справ, але ви не нехтували моїми листами, ви опікувались моїми творами, хоч і не мусили цього робити.

Треба було зробити це вже давно, проте краще пізно ніж ніколи...
Сьогодні хочу подякувати Вам за велике і добре серце. Хочу побажати Вам великих творчих злетів! А Господь хай наділяє Вас рясними ласками впродовж цілого вашого життя!

Що до Вашого твору, то тема справді болюча, підрісши діти зрозуміють те, чого не змогли збагнути малими, може якраз вони в силі будуть вбити в собі ненависть і жити оновлено, чинячи людям так, як колись мріяли, щоб чинили з ними.

З повагою і найкращими побажаннями до Вас.
В.Руслана


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 10:41:29 ]
Руслано, дякую за добрі слова...
Я справді радий, що життя триває, що ви, Руслано, тут, з нами...
Коли ж то все було, у 2000-2002? Єх, чоловіча пам'ять... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 13:05:05 ]
Володимире, я вражена! Дуже сильний вірш! Чомусь вважають, що поезія має бути тільки легкою й оптимістичною. Але ж хіба можна оптимістично писати про найгірші прояви нашого життя? Хіба можна про них мовчати? Дякую, що Ви прокричала своїм віршем.
Можливо, в цьому рядку "...в якій нові батьки відвозять для утіх" додати "брудних утіх" (бо загубилися два склади)?
З теплом та повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 13:15:38 ]
"Чомусь вважають, що поезія має бути тільки легкою й оптимістичною."
А хто саме так вважає, шановна Тетяно? Є відомий стереотип з точністю до навпаки - хороші вірші пишуть лише нещасні чи про нещастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 15:38:41 ]
Шановні, Вандо та Любо, я висловила свою думку про гарний і злободенний вірш. Стосовно легкості поезії, то мені часто дорікають, що в мене сумні, моторошні вірші, а треба писати оптимістичніше, світліше. Але, погодьтеся, про болючі теми слід відповідно писати? Щодо «медвежої послуги», вибачте, Любо, не зрозуміла?
З повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 16:32:07 ]
Я маю на увазі ось що. Так, справді, тема цього вірша болюча і тому "безпрограшна". Але зміст - це зміст. А форма - це форма. Тобто, повертаючись до неодноразово висловленої думки про гармонічне поєднання того та іншого, а також добре пам"ятаючи переклади, зроблені Володимиром, його здобутки в "епічних" темах, вважаю цей його вірш не надто вдалим, м"ягко кажучи (припускаю, що він був написаний під впливом емоцій). А слова Ваші, Тетяно, "дуже сильний вірш" свідчать про те, що або Ви самі не дуже відрізняєте "дуже сильні" вірші від "не дуже сильних", або не зовсім щирі у своїх висловлюваннях (у що мені не хотілося б вірити).
Втім, думаю, у Володимира вистачить здорового начала, щоб усе зрозуміти правильно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 16:45:11 ]
Шановна Тетяно, а чому ви до мене з Любою звертаєтеся разом? Ми не рідня, не подружня пара і не мафіозний клан :)
Я лише висловила свій скепсис щодо наведеного Вами стереотипу про легку і оптимістичну поезію (а не про конкретний вірш).
Між "чомусь вважають" і "мені кажуть" є велика різниця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 14:52:31 ]
Такі коментарі, шановна Тетяно, є ведмежою послугою автору :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 16:53:52 ]
На мою думку, сильний вірш - той, що торкає і змушує замислитись. За цими критеріями я оцінюю вірші. Але повторюся, що це тільки моя особиста думка, на яку я маю право.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 16:56:58 ]
Звісно, маєте право. Але чим, на Вашу думку, відрізняється проза, яка "торкає і змушує замислитись", від такої ж поезії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 16:59:33 ]
Вандо, після Вашого коментаря одразу йшов коментар Люби, тому відповідала обом. Проте моя відповідь чомусь розташувалась між вашими коментарями. Вибачте за непорозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 17:01:42 ]
Володимире, вибачте, будь ласка, що мій коментар вилився в дискусію на Вашій сторінці.
З повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-31 16:27:30 ]
Пане Володимире! Вірш чудовий!
Свого часу мені довелося бути присутнім на "чистці" молодих дівчат з розумовими вадами Криворізького дитячого будинку. За день здійснили 150 примусових абортів. Я запитав у лікаря чи часто вони таке роблять? Він відповів: щомісяця. І так по всій країні. Але про таке не прийнято говорити. Я хотів написати про це явище вірш, але рука не піднімається: крик тих мам і досі стоїть в моїх вухах. А тема не просто цікава - вона страшна.
Але годі про сумне. Користуючись нагодою вітаю вас з Новим Роком і дарую власну пісню.
З повагою, олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-31 17:44:42 ]
Щиро вдячний!

З вашого, Олександре, дозволу дам на цю чудову композицію посилання на наших головних сторінках!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-31 18:06:26 ]
Будь-ласка! Буду тільки радий. Якщо буде бажання -надішлю ще. У мене близько сорока готових творів.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 23:05:20 ]
а це що за графоманські дурниці?