ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
Скільки неба в тобі глибокого!
Скільки сонця в тобі гарячого!
Я давно вже не знаю спокою.
І без тебе себе не бачу я.

Прилітають ночами Янголи,
Засівають кімнату віршами.
Сновидіння – в прозорих ампулах:
Обирай собі наймиліше і

Залишай суєту непрошену –
Хай розсиплеться час на атоми.
На планеті (звідсіль горошині)
Я терпляче тебе чекатиму.

Від солодкого щему – сироти.
Із найважчого – бачиш? - виходи.
Просто б – разом з тобою вірити.
Просто б – поруч з тобою дихати.
13.11.09.






Найвища оцінка Ігор Павлюк 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Сушко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-13 22:28:10
Переглядів сторінки твору 8637
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.38  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.180 / 5.5  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:45:16 ]
Огого!.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:50:59 ]
Що ж - мені завжди тільки сумні писати про нещасливе кохання? Спасибі, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:47:22 ]
...Оце якось поза розумінням... "- На планеті (звідсіль горошині)"- приділіть мені увагу - поясніть, пліз..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:49:50 ]
Пані Людмило! Спасибі за таке уважне прочитання. "На планеті (звідсіль горошині)"- означає: на дуже далекій планеті, яка із землі виглядає горошиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 23:17:21 ]
(Маленька) Принцеса на (планеті)-горошині :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:04:18 ]
Юлю, просто таки п"ю цілющу воду Вашого вірша!!!
Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:59:37 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:06:00 ]
хочеться покласти на музику... чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:14:39 ]
А Ви спробуйте! Цікаво буде послухати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:32:47 ]
Кул!
Чомусь при прочитанні першого рядка згадалася фраза, що цитується у Боба Шоу в "Венке из звезд":
"Покоя глубины тебе волны бегущей".

Ніяк не можу з"ясувати для себе походження цієї фрази? Боб Шоу посилається на якийсь кельтський епос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:17:32 ]
Цікава фраза, хоча і не відразу розумієш її значення. Може, треба тлумачити: коли на поверхні шторм, у глибині все-одно спокійно. Ні? А явище цікаве. Дуже символічне щодо духовного життя людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 01:50:46 ]
!!!!!!))))!!!!!. І МОЛОДЕЦЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:18:08 ]
О!!!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 08:35:24 ]
Пані Юліє!
Справді чудово. Одначе зверніть увагу на таку дрібну детать: Земля виглядає горошиною приблизно з відстані 2 млн. км. Тобто навіть з найближчої нам планети - Венери вона виглядає вже просто як яскрава точка. А на Венері життя немає, атмосфера геть непідходяща.
Проте сам образ дуже красивий. Можливо його варто доопрацювати. По-друге, ви кажете "звідсіль горошині". Може, "звідтіль"? Бо виходить, що ви кажете про якусь іншу планету до якої ви помандруєте очікувати небайдужу вам людину. Її, як видно з контексту, там ще теж немає. Подумайте. Тут проситься "На планеті, звідтіль невидимій" або " На планеті моїй гостинній" тощо.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:26:33 ]
Олександре: поетичний твір - не науковий факт. Я не привязуюся до жодної планети. І відстань не вимірюю. Головне інше: відчуття безмежності Космосу, те, що ми хоча б уві сні можемо собі дозволити мандрувати ним. І немає різниці - є там життя чи ні. Венера це чи Марс. Сон - це інша планета. І якщо уві сні ми там можемо бути, значить там є життя. Люди праві, що и там не ми можемо жити. Але Для кожної планети - свої тіла, свої форми (проявлені чи непросвлені) життя. Я нічого не заперечую. Допускаю усе. Тому, що не вважаю себе найрозумнішою. І якщо людина думками може сягнути зірки, яка звідсль - саме звідсіль - із землі - менша горошини - значить Там уже є життя. Спробуйте відчути ці речі не логікою, а серцем. Спасибі Вам за уважність і небайдужість! З теплом - Юлія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:15:28 ]
А у мене народилась пародія. Прийміть це не як бажання "угробити" Ваш вірш, а тільки поліпшити, вилікувати.

ЯНГОЛИ І ЗМІЇ

Відламала вершечок ампули,
Тихо вену собі проколола...
І мені заспівали янголи,
І засяяло все довкола.

Із моєї квартири убогої
Моя хата палацом зробилась,
Ти явивсь мені Господом Богом
І з тобою я одружилась!

Розчинилися ми у часі,
І весільну подорож нашу
Відгуляли разом на Марсі
Під земні Мендельсона марші.

Ну а вранці кинулась: де це я?
Ламле кості, на шкірі - сироти...
Абстиненція, абстиненція,
І мені здавсь не Богом, а звіром ти.

Насміхавсь над уявним щастям,
І звивався змієм зеленим,
Не давав із ліжка упасти,
І зубами впився у вени...

І ставало мені все гірше...
Раптом внутрішній голос із висі:
- Чи без ампул у гарнім вірші
Ти ніяк не могла обійтися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:20:32 ]
Несподівано для мене... Цікаво: невже цей вірш викликає саме такі відчуття? Написаний талановито. Хоча - кожному своє (про зміст).
Успіхів Вам! І за добрі слова спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:48:13 ]
Спасибі. Я відчував, що Ви - розумниця. Просто - моя Вам порада ще одна, хоч я сам її не завжди дотримуюсь - не друкуйте одразу вірш по гарячих слідах. Потримайте його у шухляді день-два, знов поверніться до нього через деякий час, буде інший день, інший настрій - і Ви побачите свій твір ніби збоку - прочитайте критично і пошукайте пародійні моменти. Хоч це - не завжди видно буває
у себе самого. Але буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 21:02:17 ]
Пане Ярославе!
Пародії можна написати на більшість моїх віршів. Я вже про це думала.
Щодо свіжості віршів. Тут є один "+": він ще не встигає затвердіти, я - звикнути до нього саме такого. Те, що на майстернях він дозріває - це нормально. Я дуже ціную це. І мені все-одно, що хтось може за це криво дивитися: головне твір, те, що я в нього вкладаю, що несу в собі, а не те, хто що буде думати про мене. Кожен міряє по собі. Сасибі Вам за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-14 21:29:19 ]
Гарний вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 11:41:38 ]
Дуже сподобалось. Юленько.