ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Місце зустрічі примар
Старенька вуличка, де місяцем – ліхтар,
Бруківка зоряна, надщерблена жалями.
Це - місце зустрічі закоханих примар,
Це - місце зустрічі натхнення і нестями.
Це - лабіринти неіснуючих слідів...
Хіба ж сліди лишають кроки безтілесні?
Ніхто самотній ще сюди не долетів.
І жодні не дійшли гіркі дороги хресні.
Бо це омріяний куточок Світу Двох.
Коли не вистачає слів для покаяння,
Із тіл без жодних докорів й тривог
Примарами до ліхтаря летять бажання.

Старенька вуличка – останній долі дар
Для наших гордих неприкаяних примар.

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-19 00:02:15
Переглядів сторінки твору 6451
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.693 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 00:11:55 ]
"Бруківка зоряна, надщерблена жалями." - краса!
Дуже ніжний, ліричний вірш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:19:42 ]
ДЯкую, пані Любо за такий пізній візит! Бажаю Вам поменше отих "надщерблень" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 00:20:11 ]
Прекрасний, ніжний твір, Лесю - як і все, що ви пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:21:05 ]
Олесю,
"Ідуть мільйони неіснуючих слідів..." - якось не вписується...як на мене.
мо` щось як:
"Це лабіринти неіснуючих слідів..." ???
Щиро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:29:45 ]
Знову не працює Відповісти. Тому буду по порядку :-))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:30:16 ]
Михайле, Ви мені надто лестите :-)) Але дякую за такі солодкі слова... І за те, що завітали так пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 01:02:42 ]
Це не "лесть" це правда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 01:07:08 ]
А буває термін "взаємної правди"? :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 01:16:39 ]
Навіть якщо вона "неправда", але якщо взаємна - то це - Гармонія :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 01:20:36 ]
А це вже цікаво... Гармонія неправди? А може, гармноія омани? Ет... Все одно - Гармонія :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:31:03 ]
Пане Юрію, дуже сподобався Ваш варіант. З охотою пристаю на нього. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:43:41 ]
Ви заберете лаври слави у Місяця...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:50:38 ]
Боронь Боже! Нічого ні в кого не хочу забирати. Тим паче - не зрозуміла, що... Поясніть, любий Вітроньку, будь ласка :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:47:03 ]
Cool. I`m glad that you liked my version. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 00:49:33 ]
Thank you very much :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 08:47:53 ]
Колись була була мода на жінок-примар. Це Ваш новий образ, Олесю? Цікаво. Чи горді люди стали в цьому житті примарами? Даруйте за ці роздуми з приводу вірша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 17:16:48 ]
Пане Ярославе, роздумуйте, будь ласка... Я люблю Ваші роздуми і віршовані, і прозові. А про себе, мабуть, промовчу, а то як понесе у філософію - сторінки не вистачить. Світла Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 12:01:19 ]
Привіт, Олесю! Молодчинка! Дуже гарно за змістом, внутрішнім малюнком, експресією. Але (вкотре, без образ) просто моя дружня порада - попрацюй троха над розміром і ритмом. Перша строфа - супер! Відштовхуючись від неї "намалюй" так увесь твір. Повір, отримаєш масу задоволення. Вітаю!
Чекаю нової редакції. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 17:21:17 ]
Привіт, Ігорю! Вкотре - без образ. Дякую за Твої поради. Обовязково помалюю, та мушу знайти відповідний "пензлик"-настрій. Із оновленою картиною - дамся Тобі чути, добре?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 10:21:00 ]
ОК! З Твого дозволу я також дещо "поімпровізую". Дуже вже мені сподобався той твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-20 13:01:01 ]
Привіт! Звичайно, дозвіл маєш :-))) Якщо захочеш, можеш мені на мейл кинути. А я от, бачиш, з їжаками "знайомлюся", то бідні примари ще відпочивають :-))) Але я пам'ятаю про нашу домовленість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 13:02:38 ]
Художньо змальовано! Навіть уявляється та вуличка, ніч, примари-тіні... Красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 17:18:16 ]
Приємно, Олено, що Ви теж там буваєте, адже "уявляється" :-)) Краси Вам в усьому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 18:22:17 ]
Старенькі львівські вулички з бруківкою - це казка (як і цей вірш). Дякую, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-20 12:54:02 ]
І Вам дякую, пане Мироне, що вмієте бачити казку життя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 13:21:13 ]
Шановна Олесю, у цьому творі поняття "закохані примари" якось занадто потойбічно звучить і руйнує позитивний настрій, на мою скромну думку.
Але видно ваші неабиякі здібності.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-20 15:33:47 ]
Саме слово "примари" уже "не від світу цього". Добре, що Вам війнуло позитивним настроєм, пане Іване! Окрема дяка за оцінку здібностей, та, на мою скромну думку, це поняття надто відносне (щодо мене). Заходьте ще, завжди Вам рада і Вашому свіжому погляду. Добра Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-21 07:52:56 ]
Просто чудо! Тільки місце зустрічі "нестями", як на мій непідготовлений погляд, виглядає не зовсім точно. Хоча вельми і вельми експресивно. Може, спробуєте це місце ще більше увиразнити?