ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Проскомидія дощу
rain on my soul Проскомидія дощу, блаженства сходи,
на небеснім дискосі уламки блискавиць.
Оглашенною ся тиша з нас виходить,
залягає в студнях аби зріти горілиць.

Літургійний переспів у антифоні,
в перевеслах вітру – падолистові снопи.
Проростає в землю святість, що хоронім,
розчиняє згустки перевтоми та ропи.

Ся дотична вічності вода – у трубах,
дзвін у скронях студить і зціляє тіла храм.
Не зосталося в душі сухого руба,
де і дратва нерва, і прошито долю нам.

22 Грудня 2009




Найвища оцінка Іван Редчиць 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-22 20:29:21
Переглядів сторінки твору 8321
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.997 / 5.75  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.771 / 5.5  (5.133 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.08.30 05:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 21:00:08 ]
"Блаженства сходи" побачила, блискавиці лишили живою та наснаженою :)
Дякую за творчість! "Ся дотична вічність..."
Люблю такі поезії.
"І жоден дощ не залишив сухою..."- шепочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 22:29:33 ]
Дякую Світланко,
Очевидно всі Світланки такі світлі, бо їхнє ім`я такими їх робить.
Я несамовито люблю дощ, особливо коли він теплий або сліпий.
Це чим я колись обов`язково стану.
Краплинно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:05:37 ]
Вишуканість і майстерність. Ще один дотик до Вашої неповторності. Дякую. Остання строфа - !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 22:31:23 ]
Аби лише мої вірші лягали вам на душі легко.
Дякую, Олесю,
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 18:30:47 ]
Любий пане Юрію, чого ж то мені інакше заходити :-) Є і легкість, і бажання задуматися, багато чого дарують Ваші сторінки. Як то кажуть "На колір і смак товариш не всяк". Моїй душі Ваші твори справді "до смаку". За що і дякую. Тепла Вам і світлої Радості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 19:12:45 ]
Олесю, ну я втішений.
Я вам ще таке скажу - писати для дітей, так як ви пишете, це треба мати у собі
збереженим ось цей світлий подих дитинства, ось це янгольське начало.
Буду завжди радий бачити вас у себе на сторінках.
З лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 23:22:05 ]
Значить, ми обоє втішені, пане Юрію :-)) Добре слово іноді має набагато більшу вагу, ніж ми можемо подумати. Дякую Вам.
І я завжди рада бачити Вас у себе. Ви не лише дуже цікавий поет, а ще й хороший вчитель. Та Ви заходьте просто так :-)) як заманеться українського частуваннячка: там у мене млинці миші печуть, та й варенички теж знайдуться :-))
Різдвяної освяченості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:28:56 ]
Важко ті згустки перевтоми та ропи розчинити. Святості іноді баркує.
Чудовий вірш.
Я.

П.С ПроскомИдія. І не питай чому - я це знаю точно.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 22:35:33 ]
Як можна не довіряти такій чудовій жінці, Яринко.
Я, як завжди, читаю не ті джерела. Зараз виправ...лю(сь).
А коли бракує святості - люди пробують розчиняти це
чимось іншим...
Дякую,
освячено
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 22:38:08 ]
Юрцю Златоустий!..
Се ти чи проскомидія-хоронім?..

"На вузол рукави" сприйняла як натяк на гамівну сорочку, і ніяк не можу пов'язати цього образу із літургійним переспівом. А вцілому: оцетода!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 23:01:12 ]
Ані ти, ані Яринка не помиляються.
Все вірно - гамівна сорочка.
"Оголошена ся тиша, бо виходить –
мов за спину руки та на вузол рукави." - хто такі оголошені,
це ті котрі ще не хрещені і після проскомидії - вони повинні би
вийти з храму. Так і тиша - вона потрапляє у таку сорочку, охоплена
блискавицями, громами і зкотигорошеними краплями...
:)
Дякую, Світланцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 22:46:50 ]
Світлано, а я так само сприйняла - гамівна сорочка і всЬО тут. Може це тільки жінкам привиджується?
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 22:54:17 ]
І що, Яринко, робити будемо?.. Хоч "цур тобі, пек!" кажи :)) А тут, на ПМ, є "Палата нумер 13" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 03:41:09 ]
Між іншим, дєвушка, в "Палаті нумер 13" виключно дуже милі люди зібралися, нє? Так шо нє нада...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 23:03:45 ]
У наших жінок бардзо тонке чуття і воно їх майже ніколи не підводить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 22:48:45 ]
Проростає в землю святість, мов хоронім,
розчиняє згустки перевтоми та ропи.
Глибоко і лепсько...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 23:07:01 ]
Щиро дякую, пане Іване.
Світло мені зараз на душі - Різдво близько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 23:06:23 ]
А то ті оголошені, що оглашенні? Ну тепер вже все стало на свої місця.
Тонке чуття тут підвело, Юрцю...
:о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 23:34:47 ]
"Оглашені" - звучить якось заархаїчно... Хоча - це вони.
Але ще подумаю - аби виправити...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 23:09:12 ]
Світлано, головне, щоб лікарі були хороші... На ПМ ,у 13 палаті...
:о))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 00:16:07 ]
Там усі - самі собі лікарі :) "Пролетіли" із сорочкою... Ех. Ми (не Я. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 23:20:47 ]
Юрію, все дуже цікаво і симпатично, але, як завжди, критика-аналітика турбує, чи можна ще щось зістругати. :(

Можливо "і на вузол" - легше звучить (якщо "та" не підкреслює у вас якогось протиріччя), "що хоронім" - можливо звучатиме багатогранніше?
А ще, Юрію, а чому би й не заглянути думкою трохи далі - без як - "Ся дотична вічності вода..", "студить і зціляє", "де і..., і прошито..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 23:33:09 ]
Звичайно, Майстерні.
Буду дошліфовувати...
Доречі попередній твір - це вільний переклад одного з англомовних...
Дуже (як завжди) вдячний!
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 01:02:08 ]
Дошліфував - так як ви порадили...
Ще раз дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 03:39:24 ]
А тут прийшов паручік і всю пєсню іспортіл :) це я про себе. Не буду про зміст, бо ще поб"ють каменюками та виженуть з храму. Це, певно, я просто багатьох слів не розумію, тому і зміст "упливає". Але якщо всі присутнім подобається, напевно, вони розуміють :)
Юрчику, скажи лише, хто такий "хоронім"? Це той самий тип, що "ховаємо"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 16:56:42 ]
Любонько,
На моїй скромній сторіночці я тебе прийматиму у люби(ни)х намальваних тобою парсУнах. 8-)
Ось лінк котрий можливо прояснить, з чим пов`язаний вірш:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F
***
"хоронім" - це назва території - так як "Україна"
З лю`
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 10:35:38 ]
Милий мій осяяний Лазірко, шож ти сумний такий...
Бу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:02:49 ]
Чарівна-царівно Юлечко.
Ми зо Зеньом посварилися і він поїхав в Го-но-лю-лю.
Ну і ти пропадаєш - то як не су...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 11:57:32 ]
У даному випадку слово "оглашенні" - зовсім не заархаїчно.
Щодо рукавів - тре' міняти, нмд.
"Тільки тиша оглашенна, бо виходить
За поріг чекати .... ниць", -
щось таке приблизно..
Чи "оглашенна тиша переходить
упокорено...."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:04:06 ]
Як тре- то тре.
Поміняв, Зірунь.
Ех, така сорочка була...
Дякую,
безгамівно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:13:07 ]
О, тепер - супер!
А сорочку ще кудись прилаштуєте...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:30:10 ]
Люкс - дякуючи всім вам!
1 more time - Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 15:23:04 ]
Це не вірш, це не сум - осяяння добра в очікуванні Різдва.)
З тепом. ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:06:41 ]
Саме так Юліє - очікування.
Дякую за розуміння.
Мені давали при хрещені два імені. Я народився на самого Юрія - то перше ім`я мені було приписано.
А ось друге... :)
Взаємно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 17:12:05 ]
Якщо у Вас така сама історія, то я там у попередніх коментах до "Обвитий виноградом храм" питалася. Просвітіть, коли ласка.)
З теплом, ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:32:53 ]
Ви маєте на увазі друге ім`я?
Це не секрет - Арсен (так мене дуже хотів називати тато і коли би не 6 травня - то був би я Арсеном).
Дещо не по-нашому, але таке моє друге ім`я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 17:37:14 ]
А ми Арсеном старшого хотіли назвати, а назвали Ярославом.
Завжди у цьому житті, збіги і знаки.))
Добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 18:56:38 ]
Все у цьому житті має сенс, просто ми його часто не бачимо. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 19:44:32 ]
Лю...малювати не буду. Там співати можна...після кунжутової олії , що вчора давила для Вас! :) Там написала. МАЙЯ. :)
Сніжком.....легенько... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 20:02:06 ]
На нєт - і суда нєт. :)
Світланочко, аби ви себе вільготно та та- як-вдома почували.
Файно.
З теплом,
ЛЮ