Врешті мушу сказати, ЩО мені здається! Що Ви - людина з негативною енергетикою. Я не сумніваюся у Вашому таланті, але рядок "ні душі, ні мотоциклу" мені видається не те, що банальним, а сміхотворним. Якщо Ви вважаєте, що знаєте, яка має бути поезія 21 століття, то нам нема про що говорити. Оскільки доброзичливості у Вас немає ні грама. А Ваша думка про мої вірші, вибачте, мене зовсім НЕ цікавить Оскільки ми з Вами протилежні за духом люди. Дякувати Богу, я зустріла на ПМ справжніх вчителів.

Я НЕ пишу коментарі під творами, які мені НЕ подобаються. "Сам дурак" тут ні при чому. Ви висловили свою думку, а я - свою :-))
Щодо доброзичливості поясню: не може кожна людина подобатися усім. Ми обираємо твори для читання за вподобанням, чи не так? І тому я не присікуюся до того, що мені НЕ подобається, бо впевнена, що комусь - сподобається. Це ж зауваження якраз особистісного характеру, а не технічного.
Я читала Ваші і коментарі, і твори. Зробила свій висновок, тому написала своє враження про, як Ви кажете, "енергетику". Воно моє, як і всі думки у тому, що я пишу. Я ж не винна, що ото "моє" кимось не сприймається. Всі ж бо ми різні.

Ще дозвольте сказати, що жодного рядка у мене немає "не від мене", бо всі проходять якраз дуже "крізь мене".

Я памятаю Ваш перший візит, можливо упередженість криється у ньому :-)) Адже Ви заходите до мене, щоб сказати лише щось не дуже приємне. Хоч і кажете, що "лише про цей твір" :-))

Щоб не переходити "на особистості" :-)) додам, що у всьому шукаю (і найчастіше знаходжу) зерно добра. Тому вважатиму нашу розмову просто творчою дискусією :-))))

Я не вважаю Вашу критику взагалі вартою уваги. Це не критика, це - хамство.

Бачу "зерно добра" у Вас я все ж не знайду. Тому вважаймо розмову завершеною.

Олесю, а яку критику Ви важаєте вартою уваги? Тільки ту, де йдеться про рими чи крапки-коми-тире?
Цей вірш і справді нагадує кліше і набір штампів. На відміну від Ваших "дитячих" віршів про мишок.
ПС. Про мою погану енергетику можете вже не згадувати, щоб не повторюватися :)

Про Вашу негативну енергетику я ніколи не говорила.
А говорила конкретно із своїм гостем. Розумію, що в нього є друзі. І розумію, який гнів я можу на себе накликати. Ну що ж... Хай кожен робить і творить те, що близьке йому.

Вас - у двері, а Ви - у вікно! Розмову з Вами завершено. Чи Ви любите небажаним гостем, щоб задарма крові попити? Відповіді НЕ ПОТРІБНО. Я знаю її сама.

Имхо, надо на ПМ кому-нибудь собраться с духом и вывесить подборку фраз, (не?)навязчиво провоцирующих конфликтные ситуации. Из каких-то стааарых комментариев, которые особо никого не возбудят на возобновление отечественной войны.
И "от противного" потом формулировать замечания. Потому что, имхо, переход на личности это худшее, что можно сделать на ПМ (даже банальные стихи или неадекватная критика - не так неконструктивно).

Критика є критика - це запорука прогресу.
Непотрібними лише є взаємні принижування - це не додає вартості тій самій критиці.
Адже можна би було написати замість:
"Вас самій не здається, що занадто банальний увесь текст? Як на мене, даруйте, вірш цей безнадійний. від себе Ви в ньому нічого не сказали."
Скажімо хоча би так:
"Хоча текст несе у собі те світле і вічне, ІМХО, він потребує доопрацювання - свіжості думки, подальшого її залиблення,
знаходження свого власного почерку." - щось таке (ІМХО)
З теплом,
ЛЮ
П.С.
Лесю, вірш огорнутий вашою щирістю. Аби ви себе у нім зручно почували.

Дякую шановному Юрієві за такий потрібний та своєчасний коментар, за пораду. Саме так потрібно писати, зауважувати. Неоціненним власним досвідом спілкувння він ділиться із авторами.
Сподіваюся, що Сергій візьме до уваги пораду.
Олесі бажаю натхнення, стійкості та РОЗКВІТУ її хисту. З теплом ДО ВСІХ - я.

Усі ПееМівські мишенята дуже-дуже люблять свою мамцю-Олесю! Цьом-цьом, па-па.