ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 МОВЧИ
Між спорідненістю та сирітством
ми завмерли удвох на межі.
Не здолати невидиму відстань —
ми одвіку з тобою чужі.

Незнайомі, далекі, самотні —
зачинились у власних світах...
Тільки спільного міста безодня
сипле сніг на схололі вуста.

Тільки бесід колишнє натхнення
здоганяє зненацька вночі.
Ще — Сумська.
І інжирне варення...
І поезія...
Досить.
Мовчи.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-06 08:25:06
Переглядів сторінки твору 13308
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.782 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.766 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 10:40:40 ]
а мені подобається трояндове, персикове і чорничне варення. інжирного ще ніколи не пробував.
а вірш дуже гарний. навіть чудовий

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 11:56:20 ]
Дякую, Мирославе. Воно гарне на вмгляд — наче бурштин, и дуже смачне. А для мене це це символ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-06 10:53:53 ]
Гарно, Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 11:56:43 ]
Дякую, Єлізавето.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 12:01:39 ]
Гарна поезія, справжня, як почуття. Спорідненого Вам мовчання!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 12:27:58 ]
Дякую, Віталію. Гарне побажання. Я дочекаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 12:55:19 ]
"І поезія...
Досить.
Мовчи..."

Дуже точне закінчення - і ситуативне, і композиційне. Дуже сподобалося, Ларисо.
Себто, для поезії душ відкрите і те "не мовчи" - але не говори і не роби, наразі, іншого, - присутнє небо, яке поєднує, де і любов, і прощення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 13:59:46 ]
Дякую, Володю, за красномовний коментар. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 13:54:05 ]
Дуже гарно, пані Ларисо, дуже. Так гарно, що хочеться допомогти цим двом. Що як замінити в першому катрені "стояли" на "завмерли". Минулий час збарігається, але "завмерли" (так чомусь мені здається) залишає більше шансів на (спільний!) рух! Навіть, після чудово-красномовного "Мовчи" у фіналі!
Успіхів, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 14:01:42 ]
Здається, Ви маєте рацію. Коли писала, в голові мала ситуацію реальну, тобто те «стояли» розтяглось на 4 роки, але для вірша справді Ваш варіант краще. Заміню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 14:03:42 ]
Іноді мовчання краще за слова. Факт. Просто чути дихання. БУТИ поруч.
Класнючий вірш.
Ця ваша харківська Сумська - я перший час думав, що у Харкові нікуди не можна потрапити не втрапивши спершу на неї :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 14:14:20 ]
Дякую, Романе.
Насправді тут: «Мовчи, щоб не нагадати про речі, які важать ще більше, ніж уже названі, бо ятритимуть душу».
Сумська — це тепер іще й адреса клубу «Апостроф». Може, колись завітаєте...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 23:31:09 ]
З радістю! Раптом що :), мій найближчий приїзд до Харкова (як дасть Бог все благо буде) - 18 квітня. У вас там Гонзало Рубалкаба виступатиме на ЗаДжазі. Геніальний піаніст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 08:28:42 ]
18 припадає на четвер...
Клуб припадає на кожний перший та третій вівторок.
І ще, враховуючи, що в нашому приміщенні нема піаніно, можна домовитись, що або ми на якийсь з цих вівторків спробуємо знайти приміщення з інструментом, або Ви запросите нас туди, де виступатимете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-08 10:04:09 ]
18 квітня - це неділя, рані Ларисо :), наступний вівторок - у Вас засідання, якщо вирішу затриматися у Харкові на пару деньків - завітаю в гості (разом зі своїм кишеньковим роялем :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-10 20:22:48 ]
Мені здавалося, я вже відповідала, але моїх слів чомусь нема.
Раді будемо бачити і чути. Якраз буде третій вівторок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-09 20:05:31 ]
Дякую за підтримку, Ларисо, мені здається,що рудий вечір та червоне сіно знайомі всім,хто так, як і я,
трішечки бачить та знається з пензлем слова. Намагаюся триматися на рівні. Але не дуже це мені вдається... Людмила Линдюк. p.s.Поки що не розібралася, де писати відповіді на рецензії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-09 20:14:56 ]
Відносно вашого вірша: навіть архітектоніка його подібна завмиранню, все сходить на нічев'я... Але героїня - справжня амазонка! Хоч би трішечки пожаліла його... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 20:56:09 ]
Людочка, дякую Вам за відгуки. Всі ми колись не вміли користуватися, то нічого, навчитесь.

Якщо Ви увішли на сайт з паролем, (вгорі сторінки праворуч), то писати відгуки на коментарі можна — натиснувши непомітну сіреньку кнопочку «відповісти», що знаходится вгорі кожного коментаря з правого боку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 19:23:49 ]
Сподобалося:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-05-19 10:12:17 ]
Дякую, Катю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2017-08-16 11:48:38 ]
Чудово. Так може писати тільки людина з глибоким відчуттям.