ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.03.31 16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 стулили повіки хмари
стулили повіки хмари –
і небо заголосило
над містом (од пилу сивим?
від старості? від угару?)

затиснуло руки вербам
в міждрітті електроліній...
потоки травнево-сині
можливо когось навернуть

до віри у світлий ранок
в дитинність трави газонів
у завтра...............................
.................поплач сьогодні...
ти ще не зайшла за грані...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-15 22:12:47
Переглядів сторінки твору 10098
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.728 / 5.5  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.10 20:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-15 22:30:47 ]
Оце і є молодильний рецепт! Я знала, знала...
Просто поплакати.
Молодець, Софійко. І ти також ДИВО! Суцільні дива.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 22:31:52 ]
я б сказала від чого плакання допомагає, але ти й сама в курсі)))
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 22:34:25 ]
затиснуло руки вербам
в міждрітті електроліній... ---- СУПЕР!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 22:35:50 ]
дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-15 22:39:50 ]
Поплачеш і забудеш все.
Чи вперше? Тільки б не востаннє.
Хтось приголубить, і засне
Вчорашнє диво на світанні...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 22:46:41 ]
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 23:03:23 ]
Ой не плач, Софіє! Най очі сяють (не від сліз)!

А вірш цікавий, із неподіванками...

Трохи напружує скупчення "У" - "у віру у світлий ранок"; і - "оТ пилу сивим?" - може, "від" чи "оД"? (очепятка)


Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 23:16:29 ]
Дякую, Вікуню!
я й сама сумнівалась у тих "у у" і у тому "од"...
Я ще подумаю, дякую!
Натхнення навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 05:10:10 ]
Софійко, а, якщо ДО віри У ... ?
І "над містом із пилу сивим зі старості? Від угару.."
Як тобі такий варіант ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 08:33:13 ]
Оксаночко, дякую!
Вношу зміни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-16 09:22:08 ]
Гарно, урбаністично-лірично!
"Із пилу..." мо" замінити на "від" чи "од" все-таки?
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 09:23:08 ]
так і було, тільки змінили на "із... зі"")))
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 10:19:55 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 10:20:27 ]
дяка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 10:27:45 ]
Правду кажуть "ранок мудріший за вечір". На ранок вірш іще покращав. А вся справа у дрібницях...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 10:40:52 ]
Дякую, Вікунечко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 11:07:51 ]
стулили повіки хмари –
і небо заголосило---Красиво сказано...Все проходить, все минає, ще буде сонце світити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 12:36:27 ]
воно вже світить....хоч, фотку вишлю?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 11:14:13 ]
Мене теж то все болюче вражає
Емоційний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 12:36:57 ]
Дяка, Юленько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 21:19:38 ]
Ти плачеш? Плач. Одні слова.
І знову сніг, і заметілі.
Дорослим втіхи не бува,
А казка – то дитячі мрії.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 22:00:39 ]
Дяка, Вітре!!!
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 21:37:19 ]
Софі, добрий вірш!Особливо - перехід від сірих тонів до " потоків травнево-синіх". І ти начебто інша у цьому світлі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-16 22:01:20 ]
Дякую, Світланочко! Скучила я вже за тобою!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-16 22:09:07 ]
Ще трішки, - і повернемося до "нормального нету", який останнім часом було успішно замінено "живими ефектами" (я, принаймні :) То до скорого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 23:14:37 ]
Цього вірша я не бачив або бачив тільки коментарі.
А коли їх багато, то не дуже тягне на дописи.
Я з Вами бувальщиною поділюсь.
Так от.
В ті часи, коли радянський бокс був учбовим або взагалі виключно аматорським, нам, юнакам, доводилось уболівати за афроамериканців.
А за кого вболівати? Не кожного дня нам показували Мохамеда Алі. Не кожного. То ми вболівали за того, якому начищає ніс його суперник. А успішні файтери нас не цікавили. Бо вони і без нас успішні. Це я про бокс. Співчуття... Та це спогади.
Гарний Ваш вірш - особливо дієслово "навернуть".
Я спочатку уявив надзвичайну подію, наслідком якої буває чиясь закономірна, але безгузда смерть. А потім відлягло. Бо повертаємось до витоків. Аби тільки чорне братство не перешкоджало. Та це інша історія, яка ще не скінчилась.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-19 23:18:00 ]
дякую, що завітали, Олександре:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-19 23:16:45 ]
Сильний Ваш вірш. Хай і невеличкий. Відчуваю як енергетик своєї душі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-19 23:18:54 ]
Дяка, Олксандре!