ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.
Проростають крізь осінь,
Прорстають крізь просинь

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наті Вінао (1988) / Вірші

 Все пройдет
//////Не жалею, не зову, не плачу,
//////Все пройдет, как с белых яблонь дым.
//////Увяданья золотом охваченный,
/////Я не буду больше молодым.
Сергей Есенин

"Все пройдет, как с белых яблонь дым"****,
Все пройдет – и боль разлуки сгинет.
Скоро станешь для меня чужим…
Все пройдет – и радость вновь обнимет…

Все пройдет – иссушит слезы ветер,
Дождь умоет и растает грим.
Все пройдет… На этом белом свете
Много разных чувств – он стал цветным…

Все пройдет – оттает сердце в марте,
Я открою новую тетрадь:
Первой строчкой снова в авангарде
Выстрою проснувшуюся рать!
27.02.2010




Найвища оцінка Адель Станіславська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Кацай 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-04 09:17:53
Переглядів сторінки твору 11973
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.732 / 4.92  (4.458 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.977 / 5.25  (4.460 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.08.31 10:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 09:18:58 ]
Иногда хочется писать очень просто о самом сложном...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 10:16:25 ]
непомітно пролітає
день за днем
в цьому світі все минає
й ми минем

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 10:57:05 ]
... Гасне день за вікном,
день, короткий, як мить...
Все життя мов той день,
промайне, відшумить...

Все своєю чергою, і добре, що час не стоїть на місці.
Гарний вірш!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 11:51:30 ]
:( От не знаю, чи має право уважний (м"яко кажучи) автор використовувати рядок іншого великого автора без посилання?! Я маю на увазі єсенинське "все пройдет, как с белых яблок дым".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 12:23:38 ]
Наті! Треба написати епіграф:

"Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым..."
С. Єсенін

І далі по тексту. Тоді не буде таких "убивчих" оцінок. Іноді вірші великих настільки входять у свідомість, що здаються своїми. Треба зауважувати в собі ці моменти.
"СлишкоММного чувств" для милозвучності можна поміняти місцями.
А загалом - милий, ліричний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 12:54:20 ]
Згодний на 100%. Переправляю одиницю на четвірку саме з цих міркувань. А коли буде епіграф, то оцінка може бути й вища :))) Втім, все одне залишається відчуття вторинності *мугоче собі під ніс - всьо пройдьот, так устроо-о-оєн мір* :)
Крім того, мені особисто незрозуміло, що це за "рать" влізла в "тетрадь"?! :)))
Наті, не ображайтесь, але хто вас погудить, якщо не люди з ПМ - пістолетом макарова, як було вже на ПМ зазаначено :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зік Василь Вільний (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 19:01:20 ]
Все мине, як з білих яблунь дим,
Все мине, я стану птахом вільним.
Скоро будеш ти мені чужим,
Радість знов мене візьме в обійми.

Висушить невтішні сльози вітер,
Дощ омиє, і розтане грим...
Все-усе минає в цьому світі –
Стільки почуттів,
Як звучних рим.

Все мине. Заб’ється серце лунко.
В зошит запишу найкращі сни,
І нові рядки постануть струнко
Разом із пробудженням весни!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:39:14 ]
ми минем,
а світ не вчує -
хтось пішов.
тільки серденько відчує
ніжний шок...

десь вогнем
в повітря кине
гіркий вуглець.
все мине...
душою - в небо,
тут - олівець:)

Анатолію, дуже вдячна за увагу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 22:41:29 ]
Всйо прайдіот -
і печаль і радасть
Лішь любовь не праходіт
нет


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:43:08 ]
Адель, дякую за відвідини! Рада, що сподобалося!

Так, хочеться, щоб життя шуміло, але ж не боліло, як буває... "Все" і є тим болем. Чомусь часто швидше минають щасливі миті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:45:44 ]
Юрію, любов проходить, як показує життєвий досвід (ха-ха, досвідчена - краще "життєва практика":))). І саме тоді, коли ти розумієш її необхідність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 22:49:12 ]
Саме так , Наті.
Ми розуміємо вартість чогось/когось, коли втрачаємо.
Тому не втрачаймо те, y чому можна втонути... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:51:21 ]
Ярославе, схиляю голову і мовчки киваю "Так". Не піднімаючи очей від полу, швиденько виправлю помилки, за які соромно... Ні, все ж очі підняти буде потрібно, бо нароблю набагато більше інших:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:55:49 ]
Юрію, заважає тільки одне - для дайвінгу в океані кохання обов`язково потрібна пара!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 23:02:42 ]
А чому заваджає - воно якраз спонукає до вилову собі пари, бо так сидячи на бережку і
боячись замочити нозі можна просидіти до заходу сонця і лічити скільки аквалангістів всплило
а скільки ласт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:16:48 ]
Що ж, тепер відповідаю Олексійові...

Пістолетом Макарова в нашому світі можна вже тільки образити, ось якщо б снайперська гвинтівка :)) Але так, в даному випадку я на неї не заслуговою - згодна.
Добрі ж грабелькі розклала сама собі:)) Та нічого - так краще запам`ятовується. Як бачте, вже виправилася - критика була доречною. Плагіат і сама ненавиджу... Чесно, навіть не звернула уваги, що вкрала рядок (якщо б це було в науковій статі, то мій науковий керівник... :))). Каюся, чесно!

"Рать" и "тетрадь": "рать" в даному випадку використана в переносному значенні як велика і невпорядкована кількість слів, які треба якось вкладати в рядки, а рядки заносити в зошит, так як ноутбуку з мене вже доста. Здається, нічого не зрозумілого. Може не сподобатися - це вирішувати Вам, я ж попередила - написано просто.

Буду намагатися в подальшому давати повід лише для позитивнихї оцінок, бо сидить десь в глубині душі з дитинства "комплекс відмінниці":)) Але (от, знову - ну, не пам`ятає вона, кого цитує:))) негативний результат - це також результат!:))

Заходьте,буду рада бачити:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:19:06 ]
:)) та нанирялася вже - бачте, ледве мої ласти не виплали. Добре, що на морі народилася - так виплила:))) (Юрію)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 23:27:40 ]
Це добре що Ви на мене випливли.
Я якраз без акваланга нуркую - зябра маю.
А ласт - то вже не лічу - усі вони добрі лише аби
до мушлі добратися і перлину дзябнути.
А скільки кораблів на дні - тьма-тьмуща,
а капітанші тепер на півставки баняками гримають і над борщем
чаклують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:50:26 ]
Ха, я завше знала, що іхтіандри існують!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 00:06:04 ]
угу,
я такий - заіхтіандрований то плавника,
зарусалений до дотику.
набираю на курси по вирощуванню зябер.
ни ви ще довго там будете ніжкою серце малювати - на поверхні лише зайчики сонячні бігають.
вправа нумер один - дихайте щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 00:42:16 ]
Зпишіть, запишіть мене на курси! Я хочу зябра! Щоб заринатися не на 2-3 метри, а глибше! І нескінченно дивитися крізь шар води як заломлюються сонячні промінчики... і летітити поряд з дельфінами, розпустивши золотисті коси, в яких запутаються водорості, і посміхатися новим відчуттям...вже дихаю - раз,і два, і три...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 01:10:28 ]
Чудово,
Вдихайте слово "ласка" шкірою, не бійтеся, що вона така барвиста.
Ласку сприймають не за те при якому світлі вона вроджена, а за вміння
проникати у точки, де проростатимуть зябра.
Вас огортає ласка світла, промінці пестять ваше волося, воно
одягається у них і продувається вітром змін.
Проливається ніби неуважно на кінчики вух і на шию -
це місце - де зябра перероблятимуть любов на дотики серця...
:)