ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна суб

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наті Вінао (1988) / Вірші

 Все пройдет
//////Не жалею, не зову, не плачу,
//////Все пройдет, как с белых яблонь дым.
//////Увяданья золотом охваченный,
/////Я не буду больше молодым.
Сергей Есенин

"Все пройдет, как с белых яблонь дым"****,
Все пройдет – и боль разлуки сгинет.
Скоро станешь для меня чужим…
Все пройдет – и радость вновь обнимет…

Все пройдет – иссушит слезы ветер,
Дождь умоет и растает грим.
Все пройдет… На этом белом свете
Много разных чувств – он стал цветным…

Все пройдет – оттает сердце в марте,
Я открою новую тетрадь:
Первой строчкой снова в авангарде
Выстрою проснувшуюся рать!
27.02.2010




Найвища оцінка Адель Станіславська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Кацай 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-04 09:17:53
Переглядів сторінки твору 12046
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.732 / 4.92  (4.458 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.977 / 5.25  (4.460 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.08.31 10:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 09:18:58 ]
Иногда хочется писать очень просто о самом сложном...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 10:16:25 ]
непомітно пролітає
день за днем
в цьому світі все минає
й ми минем

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 10:57:05 ]
... Гасне день за вікном,
день, короткий, як мить...
Все життя мов той день,
промайне, відшумить...

Все своєю чергою, і добре, що час не стоїть на місці.
Гарний вірш!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 11:51:30 ]
:( От не знаю, чи має право уважний (м"яко кажучи) автор використовувати рядок іншого великого автора без посилання?! Я маю на увазі єсенинське "все пройдет, как с белых яблок дым".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 12:23:38 ]
Наті! Треба написати епіграф:

"Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым..."
С. Єсенін

І далі по тексту. Тоді не буде таких "убивчих" оцінок. Іноді вірші великих настільки входять у свідомість, що здаються своїми. Треба зауважувати в собі ці моменти.
"СлишкоММного чувств" для милозвучності можна поміняти місцями.
А загалом - милий, ліричний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 12:54:20 ]
Згодний на 100%. Переправляю одиницю на четвірку саме з цих міркувань. А коли буде епіграф, то оцінка може бути й вища :))) Втім, все одне залишається відчуття вторинності *мугоче собі під ніс - всьо пройдьот, так устроо-о-оєн мір* :)
Крім того, мені особисто незрозуміло, що це за "рать" влізла в "тетрадь"?! :)))
Наті, не ображайтесь, але хто вас погудить, якщо не люди з ПМ - пістолетом макарова, як було вже на ПМ зазаначено :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зік Василь Вільний (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 19:01:20 ]
Все мине, як з білих яблунь дим,
Все мине, я стану птахом вільним.
Скоро будеш ти мені чужим,
Радість знов мене візьме в обійми.

Висушить невтішні сльози вітер,
Дощ омиє, і розтане грим...
Все-усе минає в цьому світі –
Стільки почуттів,
Як звучних рим.

Все мине. Заб’ється серце лунко.
В зошит запишу найкращі сни,
І нові рядки постануть струнко
Разом із пробудженням весни!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:39:14 ]
ми минем,
а світ не вчує -
хтось пішов.
тільки серденько відчує
ніжний шок...

десь вогнем
в повітря кине
гіркий вуглець.
все мине...
душою - в небо,
тут - олівець:)

Анатолію, дуже вдячна за увагу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 22:41:29 ]
Всйо прайдіот -
і печаль і радасть
Лішь любовь не праходіт
нет


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:43:08 ]
Адель, дякую за відвідини! Рада, що сподобалося!

Так, хочеться, щоб життя шуміло, але ж не боліло, як буває... "Все" і є тим болем. Чомусь часто швидше минають щасливі миті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:45:44 ]
Юрію, любов проходить, як показує життєвий досвід (ха-ха, досвідчена - краще "життєва практика":))). І саме тоді, коли ти розумієш її необхідність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 22:49:12 ]
Саме так , Наті.
Ми розуміємо вартість чогось/когось, коли втрачаємо.
Тому не втрачаймо те, y чому можна втонути... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:51:21 ]
Ярославе, схиляю голову і мовчки киваю "Так". Не піднімаючи очей від полу, швиденько виправлю помилки, за які соромно... Ні, все ж очі підняти буде потрібно, бо нароблю набагато більше інших:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:55:49 ]
Юрію, заважає тільки одне - для дайвінгу в океані кохання обов`язково потрібна пара!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 23:02:42 ]
А чому заваджає - воно якраз спонукає до вилову собі пари, бо так сидячи на бережку і
боячись замочити нозі можна просидіти до заходу сонця і лічити скільки аквалангістів всплило
а скільки ласт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:16:48 ]
Що ж, тепер відповідаю Олексійові...

Пістолетом Макарова в нашому світі можна вже тільки образити, ось якщо б снайперська гвинтівка :)) Але так, в даному випадку я на неї не заслуговою - згодна.
Добрі ж грабелькі розклала сама собі:)) Та нічого - так краще запам`ятовується. Як бачте, вже виправилася - критика була доречною. Плагіат і сама ненавиджу... Чесно, навіть не звернула уваги, що вкрала рядок (якщо б це було в науковій статі, то мій науковий керівник... :))). Каюся, чесно!

"Рать" и "тетрадь": "рать" в даному випадку використана в переносному значенні як велика і невпорядкована кількість слів, які треба якось вкладати в рядки, а рядки заносити в зошит, так як ноутбуку з мене вже доста. Здається, нічого не зрозумілого. Може не сподобатися - це вирішувати Вам, я ж попередила - написано просто.

Буду намагатися в подальшому давати повід лише для позитивнихї оцінок, бо сидить десь в глубині душі з дитинства "комплекс відмінниці":)) Але (от, знову - ну, не пам`ятає вона, кого цитує:))) негативний результат - це також результат!:))

Заходьте,буду рада бачити:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:19:06 ]
:)) та нанирялася вже - бачте, ледве мої ласти не виплали. Добре, що на морі народилася - так виплила:))) (Юрію)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 23:27:40 ]
Це добре що Ви на мене випливли.
Я якраз без акваланга нуркую - зябра маю.
А ласт - то вже не лічу - усі вони добрі лише аби
до мушлі добратися і перлину дзябнути.
А скільки кораблів на дні - тьма-тьмуща,
а капітанші тепер на півставки баняками гримають і над борщем
чаклують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:50:26 ]
Ха, я завше знала, що іхтіандри існують!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 00:06:04 ]
угу,
я такий - заіхтіандрований то плавника,
зарусалений до дотику.
набираю на курси по вирощуванню зябер.
ни ви ще довго там будете ніжкою серце малювати - на поверхні лише зайчики сонячні бігають.
вправа нумер один - дихайте щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 00:42:16 ]
Зпишіть, запишіть мене на курси! Я хочу зябра! Щоб заринатися не на 2-3 метри, а глибше! І нескінченно дивитися крізь шар води як заломлюються сонячні промінчики... і летітити поряд з дельфінами, розпустивши золотисті коси, в яких запутаються водорості, і посміхатися новим відчуттям...вже дихаю - раз,і два, і три...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 01:10:28 ]
Чудово,
Вдихайте слово "ласка" шкірою, не бійтеся, що вона така барвиста.
Ласку сприймають не за те при якому світлі вона вроджена, а за вміння
проникати у точки, де проростатимуть зябра.
Вас огортає ласка світла, промінці пестять ваше волося, воно
одягається у них і продувається вітром змін.
Проливається ніби неуважно на кінчики вух і на шию -
це місце - де зябра перероблятимуть любов на дотики серця...
:)