ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Коріння і перестороги
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
* 202 *
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Розмах
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Мабуть
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
1937. Пожежник
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
* * *
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
У лісі
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
* 201 *
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
У небі
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Бурштинове тепло
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 НА КАМЕНІ

...на камені стою,
кругом мене пересуди,
а я ся не бою...

українська народна пісня

Отак безстидно оголивши нерви,
Що й тіла так не виставиш, мабуть,
І що коли б торкнувся – то помер би,
Втрачаючи і глузд, і власну суть, -

На камені стояла. Як на пласі.
Палило сонце осудом людським.
Чи прийде? Кине їй, голодній птасі,
Зерно себе на любощ чи загин?

Світанки бУли дикі й пурпурові.
І м’ятні. Аж сукенка у росі…
Безумства мед, замішаний на крові,
Ще й тепла нерозгрішеність краси.

Черешеньками персів достигала,
Пила цикуту вуст, як те «прощай».
Так зоряно-нестримно вибухала,
Вступаючи в любов, як у ручай.

Та він пішов. Як літо – без пробачень.
У той Вирай, котрий уже не їх.
А плетиво півпотайних побачень
Забрав з собою. Їй зоставив гріх.

На камені стояла безборонно.
Ловила в пригорщ всі заграви дня.
В косі прим’ятий мак – смутна корона,
Вкруж долі - ненаситне вороння.

Стояла. Нерозкаяна і боса.
Гасила в оці образ, що як дим.
Невінчана жона простоволоса
Із присмаком полинно-молодим.

29.08.2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-29 23:44:31
Переглядів сторінки твору 11042
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 00:04:23 ]
...щедрої ночі! дещо до віршу... Не зважайте на мене, бо це тільки моя власна думка, добре...? відкрила Вашу поезію і... не втрималася - пробачте!
є ряд зауважень - вирішувати тільки Вам...

..передивіться розділові знаки!...вони, часом,у рядках не на місці.

далі питання стосовно наголосу:
...світанки бУли... ?

ну... єдине від мене зауваження...
Вірш вцілому - заслуговує на увагу і має бути належно оцінений!
З повагою - ...Лю (не плутати з Лазірком!) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 00:25:17 ]
Дякую, Людмило, за добру оцінку :)
З наголосами завжди забуваю уточняти (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 00:57:45 ]
Безумства мед, замішаний на крові,
Ще й тепла нерозгрішеність краси...
А часом таки на крові) певно так має бути, для усвідомлення
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 01:06:00 ]
привіт, Сяньчик! Дякую ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 11:16:31 ]
Оксано! Гарна поезія, сильна, з полинним гіркуватим присмаком. Я розумію - це життя.
Справляє глибоке враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 11:50:59 ]
дякую на доброму слові :)
тут уже не лише життя автора, але і ЛГ )
заходьте - завжди рада вас бачити, Іване ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:33:59 ]
Отак безстидно оголивши нерви,
Що й тіла так не виставиш, мабуть,
І що коли б торкнувся – то помер би,
Втрачаючи і глузд, і власну суть, -

На камені стояла. Як на пласі.
Палило сонце осудом людським.
Чи прийде? Кине їй, голодній птасі,
Зерно себе на любощ чи загин?

На камені стояла безборонно.
Ловила в пригорщ всі заграви дня.
В косі прим’ятий мак – смутна корона,
Вкруж долі - ненаситне вороння.

Стояла. Нерозкаяна і боса.
Гасила в оці образ, що як дим.
Невінчана жона простоволоса
Із присмаком полинно-молодим.

Все інше треба виокремити, попрацювати над ним трішечки і зробити інший твір. Чи другу частину - вийде диптих. Бо середина надто конкретизує ситуацію і позбавляє читача можливості дофантазувати. Мені так здається. Хоча... Це лише щира і добра порада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 22:06:32 ]
до речі - дуже слушна порада! Я вчора якось вела дві паралельні лінії: еротичну і трагічну. І чогось зліпила їх в одне ( ну бо, зрештою, так і буває в житті), але, мабуть, розділити на дві, може і три частини, дописавши, буде правильніше. Спробую.
Дуже вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 22:39:02 ]
Мені здається, що тут все є нерозривним і еротика і життя, воно мов плине однією рікою, і розривати їх - чи варто? Можна виправити дрібниці типу "вступаючи в любов, немоВВ ручай" - "як у ручай". Мені загалом сприймається усе доволі органічно.
А бУли - то західноукраїнський наголос, це особливість стилю О.Мазур хай буде, як на мене. Тут кінцівка з гарною такою недомовленістю, що от... життя продовжується. Мені нормально. Це я - не в пику Василю, а так сприймаю просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 23:10:45 ]
дякую за доброзичливий коментар ))
приємно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 19:34:00 ]
В тебе вірші такі тужливі, що чіпляють, мов фольклор. Отако хочеться читати та плакати за доленьку чужу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:38:12 ]
я дуже влюблива і пристрасна ))))
і завше не в тих ;;))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 19:44:00 ]
Ну і що? Можливо, сенс їхнього існування в тому, щоби надихати тебе на такі полум’яні вірші:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:46:42 ]
Відомо, що не в тих - влюбилась в Зеня!
на мене й поглядом цікавим не сяйнула!
І де ж той Зеньо нині, Мериканець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:53:12 ]
Зеньо такий вірш написав...
а я романтична і експресивна ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:51:37 ]
певне це єдине, що виправдовує сенс їхнього існування ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 14:14:43 ]
Супер! Моя лірична героїня "на камені стояти безборонно" не змогла б, просто не зуміла б. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 14:53:11 ]
це ж добре! Себе треба вміти боронити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 14:54:45 ]
По голому болісно і сміливо
Рада знайомству


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 15:01:12 ]
Дякую, взаємно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 19:49:55 ]
Дуже гарно, пані Оксано! Видно, що наболіле і, мабуть, пережите.
Часом про чужий вірш інший автор може сказати приблизно таке: "Шкода, що не я його написав!". Мабуть, і я б зараз хотіла щось подібне висловити.
Дуже близька тема. Трагічне, заборонене кохання, що стільки смутку приносить. А потім через роки усвідомлюєш, що це й було найбільше щастя. Хоч і грішне. Та хто не без гріха?
Дякую за озвучення невимовного, несказанного!..
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-15 00:57:42 ]
дякую за такий пристрасний і доброзичливий коментар :)