ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 НА КАМЕНІ

...на камені стою,
кругом мене пересуди,
а я ся не бою...

українська народна пісня

Отак безстидно оголивши нерви,
Що й тіла так не виставиш, мабуть,
І що коли б торкнувся – то помер би,
Втрачаючи і глузд, і власну суть, -

На камені стояла. Як на пласі.
Палило сонце осудом людським.
Чи прийде? Кине їй, голодній птасі,
Зерно себе на любощ чи загин?

Світанки бУли дикі й пурпурові.
І м’ятні. Аж сукенка у росі…
Безумства мед, замішаний на крові,
Ще й тепла нерозгрішеність краси.

Черешеньками персів достигала,
Пила цикуту вуст, як те «прощай».
Так зоряно-нестримно вибухала,
Вступаючи в любов, як у ручай.

Та він пішов. Як літо – без пробачень.
У той Вирай, котрий уже не їх.
А плетиво півпотайних побачень
Забрав з собою. Їй зоставив гріх.

На камені стояла безборонно.
Ловила в пригорщ всі заграви дня.
В косі прим’ятий мак – смутна корона,
Вкруж долі - ненаситне вороння.

Стояла. Нерозкаяна і боса.
Гасила в оці образ, що як дим.
Невінчана жона простоволоса
Із присмаком полинно-молодим.

29.08.2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-29 23:44:31
Переглядів сторінки твору 10178
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 00:04:23 ]
...щедрої ночі! дещо до віршу... Не зважайте на мене, бо це тільки моя власна думка, добре...? відкрила Вашу поезію і... не втрималася - пробачте!
є ряд зауважень - вирішувати тільки Вам...

..передивіться розділові знаки!...вони, часом,у рядках не на місці.

далі питання стосовно наголосу:
...світанки бУли... ?

ну... єдине від мене зауваження...
Вірш вцілому - заслуговує на увагу і має бути належно оцінений!
З повагою - ...Лю (не плутати з Лазірком!) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 00:25:17 ]
Дякую, Людмило, за добру оцінку :)
З наголосами завжди забуваю уточняти (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-30 00:57:45 ]
Безумства мед, замішаний на крові,
Ще й тепла нерозгрішеність краси...
А часом таки на крові) певно так має бути, для усвідомлення
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 01:06:00 ]
привіт, Сяньчик! Дякую ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 11:16:31 ]
Оксано! Гарна поезія, сильна, з полинним гіркуватим присмаком. Я розумію - це життя.
Справляє глибоке враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 11:50:59 ]
дякую на доброму слові :)
тут уже не лише життя автора, але і ЛГ )
заходьте - завжди рада вас бачити, Іване ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 21:33:59 ]
Отак безстидно оголивши нерви,
Що й тіла так не виставиш, мабуть,
І що коли б торкнувся – то помер би,
Втрачаючи і глузд, і власну суть, -

На камені стояла. Як на пласі.
Палило сонце осудом людським.
Чи прийде? Кине їй, голодній птасі,
Зерно себе на любощ чи загин?

На камені стояла безборонно.
Ловила в пригорщ всі заграви дня.
В косі прим’ятий мак – смутна корона,
Вкруж долі - ненаситне вороння.

Стояла. Нерозкаяна і боса.
Гасила в оці образ, що як дим.
Невінчана жона простоволоса
Із присмаком полинно-молодим.

Все інше треба виокремити, попрацювати над ним трішечки і зробити інший твір. Чи другу частину - вийде диптих. Бо середина надто конкретизує ситуацію і позбавляє читача можливості дофантазувати. Мені так здається. Хоча... Це лише щира і добра порада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 22:06:32 ]
до речі - дуже слушна порада! Я вчора якось вела дві паралельні лінії: еротичну і трагічну. І чогось зліпила їх в одне ( ну бо, зрештою, так і буває в житті), але, мабуть, розділити на дві, може і три частини, дописавши, буде правильніше. Спробую.
Дуже вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-30 22:39:02 ]
Мені здається, що тут все є нерозривним і еротика і життя, воно мов плине однією рікою, і розривати їх - чи варто? Можна виправити дрібниці типу "вступаючи в любов, немоВВ ручай" - "як у ручай". Мені загалом сприймається усе доволі органічно.
А бУли - то західноукраїнський наголос, це особливість стилю О.Мазур хай буде, як на мене. Тут кінцівка з гарною такою недомовленістю, що от... життя продовжується. Мені нормально. Це я - не в пику Василю, а так сприймаю просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 23:10:45 ]
дякую за доброзичливий коментар ))
приємно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 19:34:00 ]
В тебе вірші такі тужливі, що чіпляють, мов фольклор. Отако хочеться читати та плакати за доленьку чужу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:38:12 ]
я дуже влюблива і пристрасна ))))
і завше не в тих ;;))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 19:44:00 ]
Ну і що? Можливо, сенс їхнього існування в тому, щоби надихати тебе на такі полум’яні вірші:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:46:42 ]
Відомо, що не в тих - влюбилась в Зеня!
на мене й поглядом цікавим не сяйнула!
І де ж той Зеньо нині, Мериканець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:53:12 ]
Зеньо такий вірш написав...
а я романтична і експресивна ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:51:37 ]
певне це єдине, що виправдовує сенс їхнього існування ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 14:14:43 ]
Супер! Моя лірична героїня "на камені стояти безборонно" не змогла б, просто не зуміла б. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 14:53:11 ]
це ж добре! Себе треба вміти боронити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 14:54:45 ]
По голому болісно і сміливо
Рада знайомству


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 15:01:12 ]
Дякую, взаємно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 19:49:55 ]
Дуже гарно, пані Оксано! Видно, що наболіле і, мабуть, пережите.
Часом про чужий вірш інший автор може сказати приблизно таке: "Шкода, що не я його написав!". Мабуть, і я б зараз хотіла щось подібне висловити.
Дуже близька тема. Трагічне, заборонене кохання, що стільки смутку приносить. А потім через роки усвідомлюєш, що це й було найбільше щастя. Хоч і грішне. Та хто не без гріха?
Дякую за озвучення невимовного, несказанного!..
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-15 00:57:42 ]
дякую за такий пристрасний і доброзичливий коментар :)