ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 6 ВЕРЕСНЯ 2010 РОКУ
Образ твору
Вже осінь, та ніщо не золоте.
Крилом пташиним серце розпанахане.
Все більше хочу відчувати те,
Що залишилось поміж нами й птахами.

Голодне світло, підняте з глибин,
Наїсться меду плоті – й затуманиться.
А ми – як п’яні гості з іменин
Під Місяцем, що наче вічна рана ця,
Отримана ще Авелем тоді,
Коли на щастя ледь заповідалося...
Холодні тіні на важкій воді –
Це ж осінь року,
А життя – то даль оця,
Що лиже лапи, наче вовку вовк,
І тяжко так мовчить, і пульс намацує.

Передчуваю смерть Твою, траво,
А Ти мою...
І в цім природна рація.

Нас осінило всіх сьогодні й вся,
Щоб відпочити від людського ока.
Життя – немов пташиний той косяк,
А з ним у вирій подалась епоха –
Мобільна, інтернетна, гомінка,
Що культивує і оргазм, і постріл,
Вогонь веселий, профіль козака
І ту любов –
Що хоч у Лету з мосту.

Природи осінь, людства і моя –
Гойдлива триосінність після грому,
Божественні закони битія
На питія печаль аеродромну.

А потім, звідси, полечу до зір
Крізь Африку, де осені не знають.

Шука барліг душі моєї звір
І дивиться на журавлину зграю...

Не оцінювати.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-06 09:41:25
Переглядів сторінки твору 6653
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 09:52:03 ]
Ігоре, на мою думку, вірш дуже й дуже вдався! Особисто мені особливо до душі припали наступні рядки -

Вже осінь, та ніщо не золоте.

А ми – як п’яні гості з іменин
Під Місяцем

Що лиже лапи, наче вовку вовк,
І тяжко так мовчить, і пульс намацує.

Божественні закони битія
На питія печаль аеродромну.

І загалом - сподобалося) Сенкс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-06 09:56:47 ]
такою осінь я не бачила.
досить щира й справжня ця ваша осінь.

а чому 7 вересня 2010?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 10:07:14 ]
:))
Що ще сказати після сказаного?
Хіба щось зробити приємне?..

Відчуття щастя Вам весняного, Юлечко.
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 10:18:01 ]
"А за вікном майже весна" (с)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 10:08:45 ]
:)
Чого сьомого?
Банально.

Думав, що сьогодні 7 вересня.

Підсвідомо спішу жити... :)

Дякую, Марино.
Зараз виправлю.

ІП. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 10:16:46 ]
мені теж ще зранку здається, що сьогодні 7ме. тому назву сприйняла адекватно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-06 10:16:32 ]
чому ж банально? завтра буде інша осінь, інше враження від тої осені...

P.S. Добре, що не 11 вересня:):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 10:22:58 ]
Колоритно про осінь і життя. Гармонія пейзажу і філософії. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 10:27:32 ]
здавалося б - просто день, один з 365-ти в році, а ЯК НАПИСАНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 10:38:31 ]
Які ж чудові вірші пише отой звір. А який він мудрий (!), хоча й сумний. (Та певно, тому й сумний, що мудрий) За журавлями хай линеться лише думками, а барліг хай знайдеться поближче :)

p.s. Цікаво з датою вийшло :) Значить, тепер у Вас на 1 день життя більше. Ви ж бо вже жили у 7 вересні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 11:12:01 ]
Передчуваю смерть Твою, траво,
А Ти мою...
Оце нікуди не годиться, пане! Хто так жартує! Жінки якось переживуть, що до Трави з великої букви, але все решта! Відповісте за свій упадницький настрій на зустрічі, ой відповісте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Вільний (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 11:28:41 ]
Щоб так писати-треба, щось пережити...
Хто не пережив-не зрозуміє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 17:59:31 ]
Розливається небо дощем,
Позолотою вкрились ліси.
Моє серце пронизує щем
Від зів’ялої літа краси.
Плаче осінь за сонця теплом,
Журавлине не чутно „курли”.
Пахнуть яблука терпким вином,
Лиш у небі знов – горді орли.
Сумно хмари по небу снують,
Тінь кидають на моє життя.
Вічних істин шукаю я суть,
Лиш не знаю – знайду колись я?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 20:42:17 ]
У цьому світі, повному зневір,
Шукає свій барліг самотній Звір
І ностальгічно погляд свій звертає
На зграю журавлів, що відлітають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 21:30:20 ]

Передчуваю смерть Твою, траво,
А Ти мою...
І в цім природна рація.

Сильно, органічно, і як тільки прочитала, то все зрозуміла... Читала Вашу статтю про сучасних українських поетів. Ви там наводили лише два портали, які впливові на літературний розвиток нації. Чому там не було ПМ? Дякую за твір. Щиріше ще не казала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 00:41:54 ]
О, вже й вас Осінь заполонила.. Ця стигла Дама манить і не відпускає, мов Господиня Мідної Гори.. В її господі хочеться жити, думати, творити і не відчувати шаленого бігу світу...
Оця фраза "Гойдлива триосінність після грому," запала в душу, дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 21:50:16 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 21:50:37 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 21:50:50 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 21:51:03 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 21:51:18 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 21:51:39 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 21:53:55 ]
Усім Вам, побратими по перу, дякую за небайдужі, теплі, щирі+ слова.
Вибачте, що не маю часу ниньки обширніше повідповідати.

Будьмо і тримаймося!

Ваш
Ігор.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 21:54:01 ]
Усім Вам, побратими по перу, дякую за небайдужі, теплі, щирі+ слова.
Вибачте, що не маю часу ниньки обширніше повідповідати.

Будьмо і тримаймося!

Ваш
Ігор.