Ще кілька слів на розвиток теми, що викликала таке жваве обговорення.

Протягом останніх трьох років я не можу отримати чітку відповідь на цілком конкретне запитання: чому тексти пана Сушка щодня займають 5-8 місць у «Вибраному», позбавляючи цього права інших, справді обдарованих, авторів?!

Спочатку мені пояснювали, що такого просто не може бути, де я таке бачив?..
Але ж я допоки був хоч і німий, проте не сліпий. І не лише я.

Потім зʼявилася друга версія, що я, мовляв, ненавиджу портал Поетичні Майстерні, навіть більше того: ненавиджу все (!) суспільство!

А тепер висувається третій варіант: "Вибране» формується «за середньою оцінкою авторів і читачів».

Тут я повністю погоджуюся з думкою пана Бориса Костирі: надто підготовленим є читач на ПМ, щоб виносити на гребінь «Вибраного» цілком пересічні тексти, що нагадують (це вже мої слова) сторінки журналу «Перець» 60-х років минулого століття…
Якби пан Сушко був ветераном війни, чи хоча б потужним спонсором, будь ласочка, нехай забирає хоч усі 12 позицій! Але якщо це просто «друг», то все ж таки варто було б його тексти, що розміщуються у «Вибраному», хоч якось відредагувати: вилучити численні штампи, русизми, тавтологію тощо. До речі, я колись вже публічно правив один його нарис. Та він виправдовувався, що, мовляв, складає свої «шедеври» в електричці й без окулярів… Та складай собі Бога ради!
Однак не чіпай «Вибраного»!

Стверджую свою позицію
і як професійний редактор, що працював у кращому на той час видавництві - Політвидав України, а згодом понад 20 років очолював редакційне управління Верховної Ради,
і як автор, який на сьогодні публікує свої твори як у провідних виданнях України (протягом останнього року - близько десяти публікацій в «Українській літературній газеті», зокрема великі поетичні добірки «Безжальні вірші», «Кава з «Онукою», «Поезії», а також кілька оповідань і есеїв; понад 90 творів у Бібліотеці української літератури; понад 20 антивоєнних поезій - на урядовому порталі «Поезія Вільних»), так і у трьох прогресивних американських і трьох німецьких інтернет-журналах.

Переконаний, якби у «Вибраному» були справді вибрані, це сприяло б утвердженню на ПМ того, чого, здається, наразі не вистачає, - довіри.

2026 рік