ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 З незмінного
Образ твору В Празі писати легше аніж, скажімо, отут…
Впаде рядно сутінків (ніби з Бермудів родом),
Дзенькнуть пляшки порожні, зойкне нічний одуд,
Осуд людський спатоньки вляжеться в темну воду.
Там, де твій сад з лампою, грушею, тишею та
Віршами чи то прозою (не роздивитись звідси)
Краще листи перечитувать і оселитись в листах, -
Зрештою, рештки тілесного знехтував римський патрицій…
Осінь із шатами-мештами вештається селом
Під листопад, що як музика глухонімим створена,
В ринві вода калатає чи «for whomm» а чи «омм»,
Потім і зміст втрачається, губиться заговорений.
Що я тобі? Що ти мені? Імені не забудь.
Може, колись звільнимось від відомих причин.
Хто кому долю дописував, кажеш, - не в тому суть.
Зимно…і, власне, з незмінного – сон…
………………………………………..(на твоєму плечі).


2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-19 16:56:05
Переглядів сторінки твору 13449
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:33:13 ]
воно таке якесь, як темно-багряна парча, густо заткана золотом... розкішне таке...от!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:41:14 ]
привіт! потрясне відчуття текстової колористики..хоча у художника так і має бути:)хоча не у кожного рівень емпатії до слова аналогічний із рівнем сприйняття нюансів і відтінків світу. хоча.. заплутала ти мене своєю інтуіцією, Рудокоса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:45:27 ]
як ти мене своєю графікою в графіці, і живописом в слові )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:37:55 ]
мені завжди подобались тексти, в яких є алюзії. отримуєш 2 чи 3 в одному - просто як бонуси ))
Цей вірш саме з таких, за що і дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:44:38 ]
дяка, Мріє П.!
від Вашого гострого зору щось здатне врятуватись?) здається, що коли Ви читаєте, - то майже політ яструба над викошеним полем. Хоча, не буду лукавити: мені приємно що алюзії не затерті і зрозумілі уважному читачеві:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:01:56 ]
головне розуміти, де алюзії, а де ілюзії ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:13:29 ]
як бачите, зрозумілі не тільки уважному, а ще й "озабоченому" ))
Але як би там не було - "римський друг" був би вдячним за такий лист...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 17:46:28 ]
А мені завжди подобалися тексти, які автор пише своєю рідною мовою. У даного автора рідна - російська. Тому текст такий собі... натягнутий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:19:47 ]
мені здається, Юля Ш., що ця (не ваша) ідея, яку ви весь час намагаєтесь озвучити, трохи зациклила ваше сприйняття. творити можна будь-якою мовою, якщо її знаєш і відчуваєш дуже добре. у такому разі володіння "не_рідною" мовою максимально наближається до володіння "рідною".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 19:04:02 ]
Люба Мрія. Прошу пояснити, що значить "не моя" ідея? Будь-яка ідея, висловлена мною - моя. А будь-яка ідея - це зациклення)) Всі ми зациклені на чомусь - це нормально. Думки (ідеї, зациклення - називайте, як хочете) - можуть у деяких людей співпадати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:16:41 ]
Аргумент "Будь-яка ідея, висловлена мною - моя" - сумнівний, бо з таким же успіхом можна висловити, приміром: "я знаю, що я нічого не знаю" і бути впевненим, що це твоя думка. У таких випадках варто говорити лише про згоду з уже висловленою думкою.
Але - як скажете, назвемо це "співпадінням" )
Втім це не стосується її суті.
А суть така: професійні поети-перекладачі творять теж, а не пишуть підрядники. І якість їх творчості залежить від знання іншої мови і володіння нею, як власною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:32:59 ]
Загадково... Красиво...
Пані Юлю,а в словосполученні "колись звільнимось" бува не загубилось "і"? Там наче й одного складу бракує. "Може, колись і звільнимось" - і читається так легше. І "звільнимось від відомих" - тут теж не дуже звучить, може, краще "од відомих"? З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:13:24 ]
Пані Любове, дякую за конструктив - за дорогоцінні крихти неупередженого читацького погляду. З "і" продовжую думати..мені здається, якщо погодитись на "і" то дещо змінюється інтонаційне забарвлення фрази. Розмірковую, що краще: принести у жертву склад чи необхідну емоційну ноту..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:49:58 ]
Ось мабуть вірш-натхненник, бо чогось склалося, шкода вашу героїню, але кожен жне те, що сіє.

Якби я була, як ти… Але двох однакокових не буває
І краще писати у Києві ( він жартівливий дід!:))
Ти, як тарілка розбита. Той, під гітару Байрон
Гратиме юній кралі впевнений переліт.

Знаєш – спати – ластитись, ласо тулитись до шиї
Марно. У вимріяних жінок не вірять чоловіки.
Краще забудь, бо стане завтра йому за дружину
Буде нести його зірку гордо по світляки.

Будуть ласкаві діти –від ласок втечуть одуди,
То ж така ніжна осінь ходить твоїм селом…
Ти на її коралі стільки наляпала бруду,
Маєш тепер життя – іпохондричний синдром.

«Ом» по воді , по трубах , наче скаженний собака
Виє, тебе заносить аж із ПМ на Фейсбук.
Образи, рими, картини, наче зів’ялі маки.
Пахне брехею довіри твій свіжовижатий друк.

Знаєш , спали листи, листя сліпе кленове
Вже облетіло з тебе. Шия. Чуже плече…
В бовтаннях і бовтаннях стисне тебе Казанова.
Будеш із ним навіки, будеш його Піночет.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:02:48 ]
О..як багато літер) щедра Ви натура і, напевне, тонкосльоза, бо у цілком позитивних варіаціях знайшли за що пожаліти героїню, хоча особисто я не зовсім розумію, що саме викликає Ваші жалі)

Точніше - зовсім не розумію, але думаю, що Ви, мабуть, побачили щось, що стосується лише Вас, щось, що знаходиться за межами авторського контексту) Тому й народився Ваш текстик, як алюзійна низка на особисті читацькі переживання, чи не так? Доречі, чи не здається Вам, люба Юліє, що граючи у літературні ігри, не варто плутати, як наголошує Ваша колежанка, алюзії з ілюзіями. От де свята правда і правило це варто було б кожному свідомому громадянину відпрацювати спочатку на собі:)

Щиро вдячна, що витратили стільки душі і безцінного часу на прискіпливе вивчення моїх поезій. Пишіть обов’язково ще:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:00:13 ]
Вітаю, шановна Юлю! Розкішні незмінні величини - то такі константи,як "сон…...(на твоєму плечі)".СИЛЬНО!
І ГАРНО! Щиро радий і вдячний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:09:46 ]
Незмінно рада Вам, Іване. Шкодую, що ліміти інтернетного спілкування не дозволяють повноцінного діалогу про те про се, та ще й при зустрічі часу було обмаль:) Не було нагоди подякувати Вам за відвідини нашої репрезентації у "Дзизі", отже дякую наразі і сподіваюсь бачити на наступних літавицьких і моїх особистих навкололітературних заходах, як завжди бажаного гостя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:25:59 ]
Ще одного гарного поета відкрила.
На душі добре.
Нехай твориться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:16:07 ]
Дякую, Юлю, за компліман і - навзаєм: най твориться, любиться, най на душі буде добре стабільно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 00:16:19 ]
Колесо.
Дзенькнуть пляшки порожні, зойкне нічний одуд...

Юлія Бро.

Якби я була, як ти… Але двох однакових не буває,
І краще писати у Києві ( він жартівливий дід!:))
Подзвін лунає по комусь а , під гітару Байрон
Грає лукавій кралі впевнений переліт.

Знаєш, – спати – ластитись, ласо тулити до шиї
Марно. І свій найкращий джокер вгледять чоловіки.
Краще забудь, хай візьме Джудіт за вірну дружину,
Що понесе його зірку гордо по світляки.

Будуть ласкаві діти липнем вставати на груди!
Литиме сонячний берег літо з рукав і квас
Питимуть добрі одуди, кинувши виклик застуді.
Все буде журавлино. Осінь - рум'яний вальс.

Звіришся у « Перебуду», мідне листя і Будду,
Осінь, що, як приблуда ходить твоїм селом,
Ти ж на її коралі стільки наляпала бруду.
Маєш тепер достаток – іпохондричний синдром.

«Омм» по воді , по трубах , наче скажений собака,
Виє, тебе заносить аж із ПМ на Фейсбук.
Образи - рвані рани , рими - дурманомаки.
Пахне брехею довіри твій свіжовижатий друк.

Знаєш , спали листи, листя сліпе кленове
Вже облетіло з тебе. Шия. Чуже плече…
В бовтаннях і бовтаннях витканих тонкоброво
Будеш навіки з іншим прірвою в Піночет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 11:18:05 ]
Юлии Б.

Мало ли кто под окном Вашим, Юлия, дребезжит,
Зависть она, знаете ли, как вечный жид,
Миром блуждает. Ищет, где б оставить укус.
Но Вы же знаете, Юлия, свой корабль и свой курс.
Им бы пустоту выплеснуть, выплюнуть хоть в глаза.
От пустоты маются, заполнить бы, а нельзя.
Нужно ведь чем-то, Юлия, им хоть пыль бы, хоть яд.
Пусть Ваше сердечко светится,
Они же -
Пусть... говорят.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:28:01 ]
Ах, дорогая Донна, у меня пуленепробиваемый стеклопакет)) корабль под парусом, капитан у штурвала, ветер носит, караван идёт:)
Благодарю, что не проходите мимо и за пожелание) Надеюсь, что собственно стихи тоже пришлись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 10:16:12 ]
Щиро вдячний і Вам, Юлю! Надзвичайно сподобалася Ваша репрезентація у "Дзизі", то було справжнє поетичне дійство... А на рахунок майбутніх - із задоволенням (якщо запросите)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-28 15:46:54 ]
А мені сподобалося. Отак просто як читачці, як жінці. Мало якою мовою я пишу, і польською, майже рідною. ТО що тепер, не писати. Юлю, творіть, а незмінне - воно залишиться. І сон на твоєму плечі - о, яке воно незмінне, як ОХ... (Аналогія з числом Пі 3,1415.. і безліч цифр далі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 12:04:10 ]
Дякую, Галино. Приємно, що Ви при прочитанні акцентуєте увагу на константах) І про число Пі - ми з Вами подумали в унісон)