ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 бабусенька
бабусенька - зморщене яблучко - виходить надвір і дивиться,
як листя повільно падає на землю, де ще не сніг.
блакить оченяток вицвілих сльозою тече на вилиці,
і котик руденький тулиться, вилизує іній з ніг.

минуло вже літо бабине. останні травинки. холодно.
синиці плодами всілися на дерево і паркан.
дороги стають все тоншими, поля - безпорадно-голими,
і хрестить повітря вимерзле тендітна суха рука.

бабуся поволі дихає - красива, щаслива, стомлена.
пропахла добром і спокоєм кофтинка її стара.
цілує поснулі яблуньки в садку, до зими готовому,
і котику каже пошепки: пора вже мені, пора...




Найвища оцінка Ярина Брилинська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Малиновська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-05 13:32:19
Переглядів сторінки твору 10280
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.365 / 5.7  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 14:01:19 ]
Тримайте моє щире 5,5! В ціль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:08:23 ]
щиро дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:38:30 ]
А-а-а!!Бабусю шкода-а-а! Хай ще не йде...
Нє, вмієте ви, дівки, настрій підняти... До Ярини заглянула - та до мушлі вухо притулила і сумує, до Юлі поткнулася - ця бабцю в путь дальню виряджає... Пішла я далі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:38 ]
Йди, йди... там Софія Кримовська кудись теж відлітає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:44:12 ]
Бабуся.

Повз стави замріяні пролітали гуси.
На старе подвір’я - в гості до бабусі.
У якої руки – звиті борізденки...
У якої подих – ледве - ледве тенькає....
У якої усмішка, ,наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці....
Опускались гуси спогадом на плечі..
На благеньку хустку, на літа старечі,
На уже відквітлі оченьки - волошки…
Опускались гуси спомином колошканим...
Спомином-дитиною у картату пелену...
Гуси-гусенята! Що вже бабі велено ?
Що її синочки – міцні горидуби!
З вусами завитками, солом’яним чубом.
Що у неї доньки - повнощокі пави -
Спідниці на фалдах, півнями рукава...
Що її онуки – мудрі академіки -
Рідко заглядають в бабину полеміку..
А ті правнучатка – серцеластів’ятка -
На бабиних плечах жують шоколадки...
Лебедядь, замурзані, до бабці невмілисто…
Поки гуси високо – правнучатка виростуть...
Відкривають ротики Роми і Катрусі,
Як плете мереживо із казок бабуся,
У якої руки - звиті борізденки,
У якої подих – ледве-ледве тенькає
У якої усмішка, наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці…

Я оце в шіснадцять років написала, тому , хіба вагончиком до твого вірша. У мене обидві бабусі живі були. А тебе що надихнуло? Бо я не скажу, щоб відчула у вірші енергетику, але технічно виконаний.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:09 ]
Я вже 7 років без прабабусі і 5 без бабусі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:24:31 ]
Зрозуміло. Не сумуй. У мене лише одна залишилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:57:56 ]
Фільм був такий "Така пізня, така тепла осінь", Миколайчук поставив... Ото у тебе так пізньо, тепло, образно, красиво, дуже позитивно, розкішно - шестибально.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:07:30 ]
Дякую! Намагалась передати те, що побачилась десь всередині в собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:05:04 ]
Моїй бабусі вже 92... і... ще молиться за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:08:21 ]
Мої теж молилися за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 15:30:01 ]
Завдячуючи таким бабусенькам і стоїть ще якимось дивом наш світ.Напевно їхні молитви і є цією опорою.Моїх бабусеньок теж вже давно немає на світі...Вічна їм пам'ять. Душевно, Юленько, більш нічого не скажеш.З повагою Патара. Гарних вихідних.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:26:58 ]
Дякую, взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:14:04 ]
Супер + !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:33:42 ]
але я все ще чекаю фото )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:34:47 ]
Юлю! Нема слів! Варто вклонитися низенько до землі тій бабусеньці, що надихнула Вас на такі рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:54 ]
Дякую - за відчуття і розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:43:54 ]
Бабушки forever.
Одни исчезают, а другие приходят.
Я слышал, что их инопланетные братья доставляют доживать - естественно, с других планет, до которых лететь лет 80, и то если со скоростью света. Но те знают точку сгиба единой плоскости Вселенной - и лететь получается три минуты. Их к нам и привозят - безродных и бесквартирных. В ночлежке таких десятка три.
Сморщенное яблочко - это отзвук дородового состояния и первых недель жизни. Мне так одна бабка сказала, когда делала мне глазки, а я шарахался. Хороший поэтический образ. Реальный.
Глаза, правда, выцветают. Точняк.
Печально получается в конечном итоге.
Нам своих бабушек отправлять некуда и вдохнуть в них жизнь тоже невозможно. И традиции японской у нас нет. А они на глазах тают. А нам доставляют следующих. Или тают наши личные.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:28 ]
Чому печально? Буває, бачу якусь бабусю на вулиці, уся у зморщечках - а гарна така, хоч ікони пиши.

Відправка бабушок?) - а фільм "Кокон" дивився?

Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 21:01:16 ]
Не смійся тільки. Такі вірші для мене - індикатори особистості. Проявилася: красива :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 22:12:00 ]
Щемно і ніжно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 23:13:59 ]
Дуже сподобалось, аж подих перехопило. Особливо оте котяче переддуття розлуки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 23:21:10 ]
Гарно. Досконало. Нагадало Б. Олійника. Але твір, безумовно, самобутній.
Вітаю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 23:26:38 ]
Гарно, Юлечко, хоч і сумно. Згадалася моя бабуся, котра нас, малих внуків, просила: не плачте, як я піду спати надовго. Вона нас всіх вибавила, а мене найбільше, бо я довгий час була єдина внучка, решта все внуки-горобці, а мене голубка. От як зараз перед очима: її сухенька рука на моїй голові, а друга з фартушка печенько дістає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-06 08:33:45 ]
...щемливо, трепетно! Дуже сподобалося. Спонукає до роздумів про суще і те, як ми самі зустрінемо свій поріг до вічності. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-06 19:51:58 ]
Навіщо фото? Я й себе показати можу... Київ для мене - транзитне місто. Влітку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-07 19:00:33 ]
Дуже сподобалося. Без минулого нема майбутнього, без поваги до старості нема особистості. Чомусь подумалося про те, як часом зневажають стареньких надто сучасні онуки. Велике спасибі за Вашу "пропахлу добром" бабусю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 00:07:09 ]
Світлана, Адель, Ірина, Юля, Галина, Леся, Михайло - ДЯКУЮ за коментарі, розуміння і відчування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Матевощук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-13 11:15:41 ]
такпоступовоскрапуєніжністюсвітладонеосяжного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 12:04:08 ]
Юра :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 11:11:21 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 12:04:26 ]
дякую, Ірусь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 11:57:30 ]
Щемливе малево. Люблю такі поезії.
"Синиці плодами всілися", "І хрестить повітря вимерзле...". Це бабусенька-осінь, бабусенька-спокій. Віє умиротворінням і невідворотністю відходу. Творіть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 12:03:44 ]
Дякую)