ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 бабусенька
бабусенька - зморщене яблучко - виходить надвір і дивиться,
як листя повільно падає на землю, де ще не сніг.
блакить оченяток вицвілих сльозою тече на вилиці,
і котик руденький тулиться, вилизує іній з ніг.

минуло вже літо бабине. останні травинки. холодно.
синиці плодами всілися на дерево і паркан.
дороги стають все тоншими, поля - безпорадно-голими,
і хрестить повітря вимерзле тендітна суха рука.

бабуся поволі дихає - красива, щаслива, стомлена.
пропахла добром і спокоєм кофтинка її стара.
цілує поснулі яблуньки в садку, до зими готовому,
і котику каже пошепки: пора вже мені, пора...




Найвища оцінка Ярина Брилинська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Малиновська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-05 13:32:19
Переглядів сторінки твору 9592
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.365 / 5.7  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 14:01:19 ]
Тримайте моє щире 5,5! В ціль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:08:23 ]
щиро дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:38:30 ]
А-а-а!!Бабусю шкода-а-а! Хай ще не йде...
Нє, вмієте ви, дівки, настрій підняти... До Ярини заглянула - та до мушлі вухо притулила і сумує, до Юлі поткнулася - ця бабцю в путь дальню виряджає... Пішла я далі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:38 ]
Йди, йди... там Софія Кримовська кудись теж відлітає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:44:12 ]
Бабуся.

Повз стави замріяні пролітали гуси.
На старе подвір’я - в гості до бабусі.
У якої руки – звиті борізденки...
У якої подих – ледве - ледве тенькає....
У якої усмішка, ,наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці....
Опускались гуси спогадом на плечі..
На благеньку хустку, на літа старечі,
На уже відквітлі оченьки - волошки…
Опускались гуси спомином колошканим...
Спомином-дитиною у картату пелену...
Гуси-гусенята! Що вже бабі велено ?
Що її синочки – міцні горидуби!
З вусами завитками, солом’яним чубом.
Що у неї доньки - повнощокі пави -
Спідниці на фалдах, півнями рукава...
Що її онуки – мудрі академіки -
Рідко заглядають в бабину полеміку..
А ті правнучатка – серцеластів’ятка -
На бабиних плечах жують шоколадки...
Лебедядь, замурзані, до бабці невмілисто…
Поки гуси високо – правнучатка виростуть...
Відкривають ротики Роми і Катрусі,
Як плете мереживо із казок бабуся,
У якої руки - звиті борізденки,
У якої подих – ледве-ледве тенькає
У якої усмішка, наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці…

Я оце в шіснадцять років написала, тому , хіба вагончиком до твого вірша. У мене обидві бабусі живі були. А тебе що надихнуло? Бо я не скажу, щоб відчула у вірші енергетику, але технічно виконаний.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:09 ]
Я вже 7 років без прабабусі і 5 без бабусі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:24:31 ]
Зрозуміло. Не сумуй. У мене лише одна залишилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:57:56 ]
Фільм був такий "Така пізня, така тепла осінь", Миколайчук поставив... Ото у тебе так пізньо, тепло, образно, красиво, дуже позитивно, розкішно - шестибально.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:07:30 ]
Дякую! Намагалась передати те, що побачилась десь всередині в собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:05:04 ]
Моїй бабусі вже 92... і... ще молиться за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:08:21 ]
Мої теж молилися за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 15:30:01 ]
Завдячуючи таким бабусенькам і стоїть ще якимось дивом наш світ.Напевно їхні молитви і є цією опорою.Моїх бабусеньок теж вже давно немає на світі...Вічна їм пам'ять. Душевно, Юленько, більш нічого не скажеш.З повагою Патара. Гарних вихідних.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:26:58 ]
Дякую, взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:14:04 ]
Супер + !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:33:42 ]
але я все ще чекаю фото )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:34:47 ]
Юлю! Нема слів! Варто вклонитися низенько до землі тій бабусеньці, що надихнула Вас на такі рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:54 ]
Дякую - за відчуття і розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:43:54 ]
Бабушки forever.
Одни исчезают, а другие приходят.
Я слышал, что их инопланетные братья доставляют доживать - естественно, с других планет, до которых лететь лет 80, и то если со скоростью света. Но те знают точку сгиба единой плоскости Вселенной - и лететь получается три минуты. Их к нам и привозят - безродных и бесквартирных. В ночлежке таких десятка три.
Сморщенное яблочко - это отзвук дородового состояния и первых недель жизни. Мне так одна бабка сказала, когда делала мне глазки, а я шарахался. Хороший поэтический образ. Реальный.
Глаза, правда, выцветают. Точняк.
Печально получается в конечном итоге.
Нам своих бабушек отправлять некуда и вдохнуть в них жизнь тоже невозможно. И традиции японской у нас нет. А они на глазах тают. А нам доставляют следующих. Или тают наши личные.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:28 ]
Чому печально? Буває, бачу якусь бабусю на вулиці, уся у зморщечках - а гарна така, хоч ікони пиши.

Відправка бабушок?) - а фільм "Кокон" дивився?

Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 21:01:16 ]
Не смійся тільки. Такі вірші для мене - індикатори особистості. Проявилася: красива :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 22:12:00 ]
Щемно і ніжно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 23:13:59 ]
Дуже сподобалось, аж подих перехопило. Особливо оте котяче переддуття розлуки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 23:21:10 ]
Гарно. Досконало. Нагадало Б. Олійника. Але твір, безумовно, самобутній.
Вітаю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 23:26:38 ]
Гарно, Юлечко, хоч і сумно. Згадалася моя бабуся, котра нас, малих внуків, просила: не плачте, як я піду спати надовго. Вона нас всіх вибавила, а мене найбільше, бо я довгий час була єдина внучка, решта все внуки-горобці, а мене голубка. От як зараз перед очима: її сухенька рука на моїй голові, а друга з фартушка печенько дістає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-06 08:33:45 ]
...щемливо, трепетно! Дуже сподобалося. Спонукає до роздумів про суще і те, як ми самі зустрінемо свій поріг до вічності. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-06 19:51:58 ]
Навіщо фото? Я й себе показати можу... Київ для мене - транзитне місто. Влітку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-07 19:00:33 ]
Дуже сподобалося. Без минулого нема майбутнього, без поваги до старості нема особистості. Чомусь подумалося про те, як часом зневажають стареньких надто сучасні онуки. Велике спасибі за Вашу "пропахлу добром" бабусю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 00:07:09 ]
Світлана, Адель, Ірина, Юля, Галина, Леся, Михайло - ДЯКУЮ за коментарі, розуміння і відчування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Матевощук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-13 11:15:41 ]
такпоступовоскрапуєніжністюсвітладонеосяжного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 12:04:08 ]
Юра :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 11:11:21 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 12:04:26 ]
дякую, Ірусь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 11:57:30 ]
Щемливе малево. Люблю такі поезії.
"Синиці плодами всілися", "І хрестить повітря вимерзле...". Це бабусенька-осінь, бабусенька-спокій. Віє умиротворінням і невідворотністю відходу. Творіть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 12:03:44 ]
Дякую)