ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші

 Про патріотизм (літературна відповідь)

Проглядаєш стрічку праворуч,
Що біжить, мов стрімка лавина,
Бачиш думка чиясь майнула
Й зникла в безвісти за хвилину.

Тут сплелися любов і осінь,
Поєднання троянд й полИну,
Я читаю про сльози й соплі
Та не бачу про Україну.

Пише: "Сайт цей опозиційний"
До існуючих "гІлок влади"
Але де опозиція?
В пахощах квітів?
Чи в сердечный розпуці зради?

Дивно бачити спротив ліричний -
То як з шаблею йти на танки
Може я якись надто критичний???...
МАбуть витру слова ці зранку))))))

Юрій Руф

Ми в опозиції до влади,
Хоч є і вірші про любов,
І не питаємо поради
Від неї вкотре знов і знов.

Навіщо битися у груди,
Кричати всім: ”Я – патріот!”,
А потім за срібняк Іуди
Продати землю чи завод,

І з ними акції фабричні
За пачку доларів, рублів,
Тоді і вулиці столичні
Тим, що торгують „на розлив”?

Бо патріот не той, що прапор
Собі на лацкані вчепив,
І не котрий кричить у рупор
Та обіцяє диво з див.

Той патріот, хто в час тривожний
Візьметься зразу за граблі
І хто загарбників спроможний
Прогнати з рідної землі.

Той патріот, хто пам’ятає
Про Батьківщину, де б не був,
Хто мову рідну добре знає
І дітям каже: „Не забудь!”

І хто бездумно не калічить
Цю мову суржиком щораз…
...
Та виставляти, мо', не личить,
Патріотизм свій напоказ?


08.12.2010

Літературна відповідь на вірш Юрія Руфа "Поетичні майстерні: В опозиції до існуючої влади!!!" (http://maysterni.com/publication.php?id=55163)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-08 09:55:46
Переглядів сторінки твору 16136
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.906 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Портрети
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 11:01:15 ]
Валерію, підтримую! кожен робить свою справу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 11:07:01 ]
Так, звичайно! Дякую, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-08 12:29:58 ]
Погоджуюся з Вами Юрію. В нашому деморалізованому суспільстві поезія - це та ніша, яка опосередковано впливає на становлення духовних засад людини, а відповідно формування особистісних якостей і визначення власної позиції, і до влади в тому числі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 13:34:40 ]
Так, Ви абсолютно праві, Серафимо! (тільки я - не Юрій :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-08 17:03:32 ]
Дуже прошу вибачити, шановний Валерію. Я механічно поставила ім*я автора оригіналу, навіть без коми. Була переповнена емоціями від актуальності змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 15:10:23 ]
Та то нічого, немає за що вибачатись, Серафимо.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-08 14:40:51 ]
Це точно! Бити себе, як то кажуть, п"ятками в груди і рвати на собі рубаху - чи то патріотизм? Виховувати власних дітей своїм прикладом (у тому числі і художній смак, ліричність), виконувати громадянський обов"язок (маю на увазі, вибори - бо ж кричать спершу "не піду", а потім нарікають "влада погана".Ти ж її і обирав, за мовчазною згодою...), виконувати роботу для інших, як для себе - без халтури, якісно - що ще треба? Власна відповідальність за все, що робиться навколо - от і весь мій патріотизм. А все інше - порожні теревені... Це саме стосується і спекуляцій по мовному питанню - бо ж більше всіх кричать по двомовність ті, хто й власної не знає, а думає, що на українському(...)говорить, чи на русской(...) Якщо я захочу читати і розмовляти російською, нені не знадобиться стимулів, окрім бажання. Думаю, абсолютно такої ж думки і ті, для кого російська є рідною, а життя і робота пов"язані із українською землею. Принаймні, діти прекрасно справляються із державною мовою у школі... Ви вже мене вибачте, Валерію, за багатослів"я, дуже вже мене автор оригінального тексту зачепив... А Ваша відповідь пародією - цілком слушна. З повагою, Лариса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 15:44:30 ]
автор оригінального вірша Юрій Руф в реальному житті власним прикладом виховує підростаюче покоління (студентів), організовує конкурси студ. робіт на патріотичну тематику, зустрічі з ветеранами УПА. Тому його любов до України не голослівна. Я прекрасно знаю цього молодого, красивого і гарячого серцем юнака.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 16:31:32 ]
Оксано, я, звичайно, не знаю автора і жодним чином не бажав би його образити своєю пародією. Просто я таким ось чином відреагував на його вірш. Кожен по-різному сприймає. Я - так. Та не хотілося б, аби вже особисто мене в результаті звинуватили у непатріотизмі.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 16:38:30 ]
не звинуватять...;) сама пишу, в основному, інтимну лірику, та це не заважає мені бути націоналісткою і підтримувати, в міру своїх сил, чудові починання Юри, мого колеги по роботі і однодумця. У Вас вийшов чудовий вірш, не менш дзвінкий і болючий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 16:40:58 ]
ой, не з того ніка зайшла )))))
хороший вірш. І зовсім не пародія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 16:46:16 ]
Та нічого, я знаю Вас під обома.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 16:47:59 ]
Так. мені вже зауважували, що це цілком самостійний вірш.) Ну, у будь-якому разі, джерелом натхнення для нього послужив вірш Юрія.) Дякую, Рудокоса Схимнице Оксано Мазур!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 16:41:21 ]
Дякую, Ларисо, за розлогий коментар. Саме так, кожен розуміє патріотизм по-своєму і втілює в життя по-своєму. Хтось - так, інший - інакше. Але не варто звинувачувати один одного у непатріотизмі тільки тому, що в когось інакший на це погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 16:22:56 ]
Розумію, Валерію, написати пародію тут було не дуже просто. Зміст оригіналу далеко не пародійний. Лише коментар Оксанки трохи прояснив ситуацію.
В тебе написано добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-08 16:38:26 ]
Ой, Іване, та хіба ми завжди пишемо пародії лише на вірші, які виглядають пародійно?) Деколи ж автори і не здогадуються, що можуть потрапити на перо пародиста.) А я ж теж побачив якусь іронію у вірші чи провокаційність, тому й відповів пародією. Хтось - коментарем, я - пародією. А міг же і змовчати.)
Дивлюсь, ще політику мені припишуть якусь не таку.)
Може, краще б витерти ці рядки (солідаризуючись з автором вірша)? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-08 18:22:44 ]
Ваш вірш, пане Валерію, цілком заслуговує на самостійне "плавання" в океані Поезії. Хоча Ваша миттєва реакція - варта подивування і похвали. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 10:48:31 ]
Ой, чую, доведеться переробляти-таки у "самостійний" вірш.) Народ вимагає.)))

А я завжди миттєво реагую.) Особливо пародіями.)

Дякую Вам, пані Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-08 21:44:05 ]
Дякую за такий щирий інтерес до мого скромного і напівжартівливого вірша. Дивно, але, мабуть, таки є якась доля істини в цьому жарті, якщо народ так бурхливо реагує. Гарна пародія, я б навіть не назвав це пародією, це самостійний твір вартий уваги - саме те, що я хотів хоча б з когось з присутніх тут талановитих людей вичавити. Оксанці подяка, вона трішки перебільшує, можливо в кожному з коментів є доля істини і я, як громадянин і патріот міг би більше робити для держави, що і намагаюсь робити в реалі, а не лише в інтернеті. Прочитайте моє прозове ЕССЕ " Читайте Стуса" там суть моїх віршів, якщо комусь цікаво http://maysterni.com/publication.php?id=54951

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 22:37:27 ]
нічого я не перебільшую, шановний колего )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 10:53:00 ]
Ну, от, я ж казав, що у вірші відчуваю іронію та провокативність.) Он скільки піддалось на провокацію - патріотичні вірші посипались як з рогу достатку.) Ага, можемо, коли хочемо.)))
Дякую Вам, Юрію, за хороші слова щодо мого вірша, хоча я й сам чудово бачу його недоліки (миттєве реагування :))), що поробиш.):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-13 13:39:12 ]
Оскільки більшість авторів коментарів зауважили, що це не пародія, перейменовую свій вірш на "літературну відповідь". До речі, колись читав відповідь невідомого автора на вірш Євгена Євтушенка "Дитя-злодей". З вірша-оригінала запам'ятались рядки:

"В Ильинке у него есть дача,
А в ней - вино...

И там в постели с милой шлюшкой
Дитя-злодей
Пока играет в погремушки
Ее грудей".

Що цікаво, але я теж деякий час жив в "поселке Ильинском" під Москвою, і мені там показували дачу Євгена Євтушенка. У мене з'явилась думка: "Можливо, цей вірш в деякій мірі автобіографічний?")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-13 16:12:54 ]
Оце так... Євтушенко був людиною свого часу. Не нам, наступникам, судити. Нам своє плекати. Мало хто з нас відмовиться... Нам вчитися б... на помилках власних хоча б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 09:09:31 ]
А я й не суджу...) Мені, до речі, дуже подобаються вірші Євгена Євтушенка. Просто згадав особистий епізод 80-х років, якоюсь мірою пов'язаний з цим великим поетом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 16:57:51 ]
А Євтушенко, що, вже помер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-05 08:19:53 ]
Ні. А що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-13 18:41:52 ]
Так, звичайно, мистецька опозиція - вона, напевно, повинна виглядати як творчий процес, що, на противагу офіціозу, акцентує життєздатність і красу інших цінностей, так? - Традиційно притаманних народу України...

А щодо Є.Євтушенка, то він, безумовно, має своє визначне місце в російській літературі, має своїх симпатиків і недругів...

А щодо Й.Бродського, то він, здається, не цінував Є.Євтушенко як особистість...
Та ще й жаліється Євтушенко, що його діаспорні українці яйцями закидали...
http://maysterni.com/ukrart/dialbrodsk6.html


"Бродский: Когда я только освободился, интеллигентные люди меня
всячески, что называется, на щите носили. И Евтушенко выразил готовность
поспособствовать моей публикации в "Юности", что в тот момент давало поэту
как бы "зеленую улицу". Евтушенко попросил, чтобы я принес ему стихи. И я
принес стихотворений пятнадцать-двадцать, из которых он в итоге выбрал,
по-моему, шесть или семь. Но поскольку я находился в это время в Ленинграде,
то не знал, какие именно. Вдруг звонит мне из Москвы заведующий отделом
поэзии "Юности" - как же его звали? А, черт с ним! Это неважно, потому что
все равно пришлось бы сказать о нем, что подонок. Так зачем же человека по
фамилии называть... Ну, вот: звонит он и говорит, что, дескать, Женя
Евтушенко выбрал для них шесть стихотворений. И перечисляет их. А я ему в
ответ говорю: "Вы знаете, это все очень мило, но меня эта подборка не
устраивает, потому что уж больно "овца" получается". И попросил вставить его
хотя бы еще одно стихотворение - как сейчас помню, это было "Пророчество".
Он чего-то там заверещал - дескать, мы не можем, это выбор Евгения
Александровича. Я говорю: "Ну это же мои стихи, а не Евгения
Александровича!" Но он уперся. Тогда я говорю: "А идите вы с Евгением
Александровичем... по такому-то адресу". Тем дело и кончилось..." і так далі...

http://maysterni.com/ukrart/dialbrodsk6.html


Зрештою, в той час (70-80), та й раніше, чи не всі літератори стукотіли один на одного. Це називалося - служити Вітчизні. Хто від цього відмовлявся мав вельми специфічну подальшу біографію - Бродський, Солженіцин, Стус, Лукаш, Фішбейн...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 01:07:25 ]
Ну, скажімо точніше, "специфічністю своїх біографій" вони завдячували не тільки своїй відмові стукотіти на братів по цеху...
А щодо Євтушенка - так, у нього є чудові вірші, талановиті, високі... Але те, що він зробив з Нікою Турбіною не можна вибачити йому, як особистості, як людині - у першу чергу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 10:14:37 ]
"Не говорите загадками, Вы меня изводите" :)))
А що саме Ви маєте на увазі, Мріє, і в першому, і в другому випадку? Наскільки мені відомо, Євтушенко, якщо казати теперішньою мовою, "розкрутив" Ніку Турбіну. А що ставиться йому в провину? Вибачте, але я трохи не в темі :)(це вже сленг сучасних телесеріалів) :).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 09:55:56 ]
Щиро вдячний Редакції Майстерень за цікаву інформацію. А я подумав, що написав свій коментар в нікуди, і на нього вже ніхто не відізветься.) Виявляється, помилився.)

На жаль, я в той час не був знайомий з Євтушенком,:) та й зараз незнайомий,:) а коли посилав свої вірші у журнал "Юность", то отримував на них такі розгромні рецензії, що на десятки років забував про своє вміння віршувати.:):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 16:13:33 ]
ой, не туди написав коментар))) Ось цей:

Ні, напевно, краще - "бажання віршувати".)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 17:21:26 ]
Я, так, випадково спитаю : а яка цензура краща, совєцька чи яка, ідейна чи етична?
випадково комами не виділяв навмисно - розумієте.
А раніше ще й як стукали - все це "Розстріляне Відродження" стукало одне-на-одного і багато-хто ідейно - згадати хоча б Багряного з його замальовкою "- ти куди?
- сам бачиш
- а, на фабрику-кухню"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-05 08:23:05 ]
А кому адресовано запитання, Андрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 10:16:30 ]
І справді, а що Євтушенко зробив з Нікою Турбіною? Мрійко, повідом незнаючим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:29:54 ]
Якщо казати коротко, то краще наведу цитату: "Евгений Евтушенко, выжав из популярности Ники немалые выгоды и барыши, - на Западе -и не без оснований!- он считался чем - то вроде ее продюсера - импрессарио, - подняв, на волне ее популярности и свое, слегка подзабытое имя, не вспомнил о Нике и не помог ей даже тогда, когда она была уже очень больна! - автор)"
http://www.peoples.ru/art/literature/poetry/newtime/turbina/

Він вичавив її, як лимон. Вона не мала змоги навіть вчитися - через постійні гастролі і тури.
А потім просто відвернувся, коли в 12-13 років почалася "творча криза". Ось тут ще можна подивитися (главка "Дядя Женя"):
http://staratel.com/poems/mod/turbina/zn.htm

і далі - там же:
"Но, пожалуй, больнее всего для Ники оказалось пережить разрыв с ее кумиром - Евгением Евтушенко. Вспоминает бабушка Ники: "А Евтушенко... Мы простили его. Или скорее - забыли. Он предал Нику. А ребенка предавать нельзя. Он взял ее и отшвырнул!" А сама Ника как-то сказала: "Я желаю ему спокойной старости"."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 15:07:31 ]
Дякую, Мріє! Звичайно, я теж чув про Ніку Турбіну у ті роки, але Ваша інформація поглибила мої знання. Хоча і в статтях згідно наданих Вами лінків теж є неспівпадіння (то Євтушенко вперше її помітив, то Юліан Семенов... і т.д.), і хто зна, як все було насправді. Тепер все це лише версії подій.

Подумалось: "От і добре, що тоді мені писали розгромні рецензії"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 15:59:43 ]
До речі, в цій історії "Турбіна - Євтушенко", чітко помітна схема, якої притримується "мистецтвознавчий" Захід. Сам по собі письменник, а особливо - поет, а тим більше - маляр чи скульптор, ніколи не знайдуть визнання, принаймні таке стається надто рідко, аби говорити про закономірність. Потрібен "свій" критик, якого теж починають визнавати лише у випадку, коли той знайде і виведе "на люди" свого "генія". Окрім цього є і певне русло, яким цей процес повинен протікати...
Важливий тандем: критик-митець і русло...

Та завжди варто говорити про моральність вчинків, навіть тоді, коли за життя вона начебто особливо не ціниться "ринком"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 12:09:01 ]
А Бродський не такий як Евтушенко? Одному платили одні хазяї, іншому другі.
"...а нынешние видно проскочили..." Оводи давно вимерли.А Ніка Турбіна? Плата за талант. Згоріла як нерв. Зате сивовисочні генії не злазять з екранів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 12:12:49 ]
Ану, нагадай, кого там Бродський так "вичавив", а потім кинув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 13:14:05 ]
Які хазяї?!! Кому платили?!!
Шановний, є вірші і по них судять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 13:40:29 ]
Мрійко, не треба так буквально. І в Ахматової можна знайти щось більш схоже на дурість ніж святість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 15:57:24 ]
А хто каже про святість? Ахматова - людина великого таланту та великої, навіть фатальної, особистої трагедії. Жива жінка, хоча й велика, з притаманними людям слабкостями, але і з Божим цілунком.
І з Євтушенко, вибач, її не варто порівнювати. Не той масштаб.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 13:44:00 ]
А з шанованим другом останнього Валуа я не згоден. Самих віршів мало, щоб по них судити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 16:03:19 ]
"Любити поета і потім зустріти його - все-одно, що любити гусячу печінку і потім зустріти гусака"(с)
"скажи мені, яких поетів ти любиш і я скажу тобі хто ти"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 16:14:27 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 11:36:20 ]
"Не сотвори кумира", так десь в Біблії наче написано, Мрійко. Тільки з Ахматовою пішла і епоха. Якщо в Ахматової був бунт внутрішній, то слідуючі вже бунтували прагматично. Звідси і сексот Євтушенко. А Бродському може просто не запропонували. Та і комплекс Солженіцина в нього зашкалив. А час розставив все по місцях, ті видимі протести дали результат для "окремо взятих персон".
Але ми про Ахматову. Коли про дурість, то наче сповна це відчув її син. Мрійко, я читаю твої вірші і ніскільки не сумніваюся в твоїй щирості. Але є люди які про Ахматову говорять з келихом шампанського і бужениною в зубах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-15 12:35:29 ]
Ксандре, почитай "Диалоги с Бродским" С. Волкова. Глава 10. Вспоминая Ахматову.
Думаю, у твоєму розумінні дещо проясниться.
http://lib.ru/BRODSKIJ/wolkow.txt


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 15:09:07 ]
Я прочитав десяту главу. Так що там особливого, в Бродському? Що Гумільов відсидів вісімнадцять років і сказав - мамо ти дура? А Бродський заявив, що він не вправі так говорити? Звичайно сумувати за океаном як один з пунктиків "холодної війни" тяжче ніж це робити, рубаючи ліс між озвірілих ЗК. Це яке суспільство просило її молоти язиком? Загиблі солдати? Так вони мовчать навіки. Каторжани в сибірських таборах? Так він сам був тільки з "лєсосєкі". Буржуазні шоумени в пошуках чергової сенсації? Так вони добре знали, що творилося в СРСР і без Ахматової. Так як і той бесчесний писака, що скористався довірливістю жінки і потім опублікував те інтерв'ю, хоч добре розумів про його наслідки для самої Ахматової. В результаті погомоніли і забули на вечірніх лондонських фуршетах, а синові, який тільки вийшов, знов йти на баланду в черговий раз. Та і Бродський залишився стандартним по типу правдорубом. З подвійними стандартами. А Ахматовій в порівнянні з тисячами безвісних поетів, інженерів, офіцерів та й простих роботяг можна сказати ще пощастило. Хай не видається це диким. Але реальність така.
Мрійко, а я ось задумуюсь і навіть часто. А якби нині жили Ахматова, Шевченко, Висоцький... де вони зараз були би?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 15:37:17 ]
От знаєш, як би там не було, я вважаю, що ми не маємо жодного права осуджувати ні його, ні - тим паче - її. Це сімейна, родинна трагедія - перш за все. Не даремно в "Реквіємі" є рядки: "Ты сын и ужас мой". Тому не варто копирсатися в цьому.

Щодо того, де б хто був... Ну, принаймні, їх би не розстріляли і не відправили в табори. А взагалі зараз не ті часи, щоб народжувались і творили Ахматови-Шевченки-Висоцькі. Все дрібнішає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:22:47 ]
Згоден. Сімейна і родинна трагедія. Одна з сімейних і родинних трагедій серед мільйонів сімейних і родинних трагедій того часу. Трагедія кардинала Монтанеллі - заради суспільства він приносить в жертву власного сина? А суспільство того варте? Овід теж себе приносить в жертву заради суспільства. Чи суспільство тут ні до чого? В того своє життя, в того своє?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:34:21 ]
Не плутай, у Монтанеллі вибір був не "суспыліство - син", а "Бог - син". І хоча в мене є на це своя точка зору, але ми не про це. Ахматова не жертвувала сином заради суспільства. Воно там взагалі ні до чого. Це все особисте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:43:23 ]
Ні, вибір був саме суспільство-син у Монтанелі. Бог від його вибору не постраждав би аж ніяк. Так що він вибрав, сина, суспільство чи може себе гарного?Ахматова не жертвувала сином. Вона повелася "неблагоразумно", властиво для жінки за що м'яко кажучи постраждав син її.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 16:51:41 ]
Думаю, якби Монтанеллі не був священником, вибір міг бути інакшим. Щодо Ахматової, ти судиш поверхнево, вибач. Чи недооцінюєш хворобливі комбінації Сталіна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 14:13:04 ]
Залишмо Ахматову в спокої. Її вірші, її страждання якщо не були перевершені іншими, то повторені були. І Бродський просто пунктик. Своє справжнє нутро він показав пізніше. "Солженіцинізм" це імперіалізм інтелігенції.
А ось про Монтанелі справді цікаво. Чому це саме сан кардинала завадив йому зробити інший вибір? Будучи торговцем або чиновником він вчинив би можливо інакше? Як це схоже на сучасних українських вождів націонал-патріотів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 15:19:25 ]
Це довга розмова, але спробую коротко. Коли я казала про вибір, то мала на увазі те, що уявляв собі сам кардинал - бо це могло якось виправдити його в своїх власних очах. А насправді - і ти тут прав - він вчинив не як Авраам і не як Бог-Отець,а скоріше, як Пілат. До того ж, якби він (як кардинал) не дав згоди на воєнний суд, то Овода (як людину штатську) судили б громадянським судом. І вирок міг був іншим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 16:35:43 ]
Вироку іншого не було б. Та Монтанеллі наче і не дав згоди на трибунал. Чи правильніше дав мовчазну згоду на розстріл. Полковнику більше не треба. Але я не про те. В нього був вибір, або дати згоду на розстріл, заради уникнення заворушень і кровопролиття в суспільстві або відректися від бога і спробувати повернутися до мирського життя. Заради сина. Він вибрав перше. Через 30-40 років кров полилася. Італія здобула свободу, на місце австрійських панів сіли італійські, щоб в наступних війнах вже самим виступати в ролі колишніх своїх хазяїв. Але то вже інша історія. На той час все було правильно.
Ахматова невільно стала причиною нового покарання сина, Монтанеллі свідомо. Та ми про патріотів. Тоді було ясно Італія під Австро-Угорщиною. А нині патріоти проти кого хочуть виступити? Наші патріоти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 16:47:11 ]
Є патріоти і "патріоти". А взагалі, Ксандре, я волію не дискутувати на суто політичні теми. І тобі це раджу.