ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Мушля
Образ твору

В чиїх ти, Жанно, вимірах-полях?
До самозречення кохала мужа...
В тобі, принадній, плавало маля.
А ти його... убила, мати-мушля.*

Німб Материнства осявав лице.
В твої долоні струмувати б манні...
Чи Амадео гриз би - звіром - цеп,
Якби ти першою погасла, Жанно?
Чи викидався б Моді за вікно?
У Ніццу віз би відчай, біль утрати.
Стоїш перед очима: лик - з ікон...
Якби ж на те вікно - молитви ґрати!

Любові недодати за життя
Боюсь пекельно. Зайця Юрі зшила...

Ти вбила ненароджене дитя!
Себе об камінь туги розкришила...



2006-2010


*---
Вагітна Жанна Ебютерн викинулася з вікна 6-поверху після
смерті свого коханого Амадео Модільяні в 1920 році.
Їй було 22 роки. Була моделлю, художницею.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 10:31:16
Переглядів сторінки твору 10376
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:11:09 ]
Дуже суперечлива тема. Кохання - страшна сила. Особливо у 22 роки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:22:35 ]
Вітаю, Світлано! Згоден з Юлею - то страшна сила. А про Модільяні дивилися колись з колегами гарний художній фільм, здається італійський. Довго всі були під сильним враженням.Особливо трагічного фіналу. Твій вірш сподобався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:55:06 ]
Наскільки я знаю ту історію, справа була вже не в коханні (вірніше, не стільки в коханні), а у відчаю - з огляду на умови їх життя останнім часом і стан психічної рівноваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:22:47 ]
оу. цікава інформація. я взагалі вперше про цю історію дізналась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:16:03 ]
почитай хоча б тут
http://www.ug.ru/archive/102

Он уходил, а она оставалась дома. Одна. С маленьким ребенком. Без денег. Потерявшая всякие надежды на будущее: Модильяни в Ницце не стало лучше. Их обоих угнетало предчувствие катастрофы.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:55:39 ]
Майстерно викладена історія кохання.Саодобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:16:29 ]
Усім дякую за коментарі.
Я й сама була здатна на таке кохання, я саме так кохала... Саме в 22-24. Але... жива.
Щодо умов життя... Жанна намалювала 2 картини "Самогубство" та "Жанна мертва". Тож до вікна того ішла довго.
Пишуть, що тут справа не в коханні, а в...тому стані - гіпнотичному, в якому вона жила всі ті три роки. В чиїх вона полях?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:21:11 ]
Для Поета Мрії--------- Жанна була із заможної родини. В ту ніч брат лишив її біля вікна - відчиненого... Певно, сім"я не лишила б її напризволяще з дочкою і новонародженою дитиною. Дочка Джованна стала художницею.
Як важливо... кохати із розумом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:23:56 ]
я так розумію, у неї були якісь розлади психіки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:22:02 ]
він і кохання до нього стали для неї роковими, фатальними. плюс занадто тонка душевна органызацыя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:26:54 ]
Авжеж... У неї було КОХАННЯ-Жага. Обожнення.
Відмова від материнства... Сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:22:54 ]
Я не виправдовую. Я намагаюсь зрозуміти її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 12:29:23 ]
Трагічна історія кохання у вашому творі вже виступає як застереження від відчаю для всіх, хто кохав і кохання втратив. Оцей відчай і приводить до залежності від тих полів, як ви прокоментували, і до трагічного кінця. А те,що жертвою стало ще одне життя - трагедія подвійна, чи не так? Дякую за гарну символічну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-11 13:16:19 ]
кохати важко, дуже важко. кохання і в більш зрілі роки може зламати людину, привести до самогубства. особливо тоді, коли воно невзаємне.
буває так, що кохання ламає людину, ламає її гордість. я інколи задумовуюся над таким, чи кохання - це хвороба? що це за стан такий? влітку торік у "Дзеркалі тижня" прочитала гарну статтю на цю тему, називається "Кохання під мікроскопом". головна ідея - ніби кохання уподібнює людину до тварин. а я чомусь не згідна з такою ідеєю. бо чому тоді людина згорає в коханні, чому скоює суїцид?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:27:20 ]
кохання, на мою думку, не може вподобити тих, хто його відчуває, до тварин. це може зробити пристрасть. але кохання і пристрасть - не одне й те ж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:38:19 ]
"кохання уподібнює людину до тварин" - але не в негативному значенні... Материнський інстинкт - він теж тваринний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:39:23 ]
Маріанна мала на увазі інше, думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:24 ]
так, я зрозуміла, то я вже в ніший бік думаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:33:36 ]
А скільки жінок лишалося з дітьми?
Моя бабуся в 29 років лишилася з трьома дітьми на хуторі Залізняки. Пропав чоловік безвісти в 1941 році, на початку війни. Вона кохала чоловіка... Дуже.
Всі діти виросли. Про суїцид думати...може, й ніколи було.
Згодна, що кохання і жага - різні стани. Але я ніколи не кохала, у мене жага була... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:09 ]
Я ж і кажу - занадто тонка душевна організація, помножена на відчай і певну екзальтованість у сприйнятті життя, кохання, мистецтва - всього.
Але звинувачувати її в мене не повертається язик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:42:46 ]
+500


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-11 13:42:53 ]
я знаю багатьох людей, котрі кажуть, що ніколи в житті не кохали. навіть пристрасті, жаги ніколи ні до кого не відчували. то вони кажуть, що готові віддати півжиття та все своє нажите багатство тільки, щоб відчути в душі, що воно таке кохати-любити!!!
у мене було все: і кохання, і жага! я доходжу до висновку, що краще не кохати. це почуття звеличує тільки тоді, коли любов взаємна, коли ти можеш бути з коханою людиною. а ось односторонній рух чи любов на відстані - дуже гнітить душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:48:40 ]
Маріанно, у першій частині відповідь на другу (готові віддати півжиття та все своє нажите багатство тільки, щоб відчути в душі, що воно таке кохати-любити).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:46:26 ]
Розкришити себе - означало...потрапити у інший вимір від коханого... Він помер своєю смертю. Лише тіла їхні - разом у могилі, вже через 10 літ.

Гарного усім настрою, любі читачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:48:38 ]
Поета Мріє... А я не звинувачувала...
Я дивилася на Жанну зі співчуттям. Милувалася її вродою. Мені жаль її. Тому й написала - співчуваючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 13:49:41 ]
Так, мені теж жаль її. Дуже. Значно більше, ніж його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:50:39 ]
Отож... З геніями жити - ...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 14:14:17 ]
Я би подивилася трішки з іншого боку. Це він зараз для нас геній. А тоді його не визнавали таким. І жили вони останні роки практичні в злиднях + його хвороба. Вона приносила йому тюбик фарби, куплений на якісь останні гроші, і казала: "Цього тобі вистачить, щоб створити шедевр, любий".
"Немає пророка у своїй вітчизні", на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 13:53:15 ]
Коли ОГРОМ-світ перетікає в одну людину... а та людина гине - чи кожна жінка здатна, постоявши на підвіконні, зупинитися - ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:13:38 ]
Чомусь здалося, що образ "мати-мушля" - самозаперечення. Бо ж мушля зазвичай оберігає беззахисний вміст, що у контексті вірша парадоксально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:23:26 ]
Ця мушля не вберегла. Самогубство - відмова оберігати дароване Творцем життя.
Лишається лише думати: чому? Зазвичай жінка покладає всі сили на олтар Материнства...
Парадокси буття: минулого, сучасного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:39:09 ]
власне цей випадок, продиктований пристрастями, здається, легше осягнути, аніж черги у абортарії в обід вівтаря материнства:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 15:40:17 ]
вибачаюсь за одруківку - в обХід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:43:30 ]
Осягнути... На все це - минуле, нинішнє і прийдешнє - чи стачить ЖИТТЯ? "Невтомно трансцендентне пізнаю..."