ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Світ новий зродися
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Злодій Світ
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Пробудження
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Стяг
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
* * *
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
***
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На мосту між учора і завтра
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
З голосу Езопа
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Відлига
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Про тебе
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Монолог маргінала
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
* * *
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Єщенко (1986) / Вірші

 * * *

Тричі мені являлася любов...

Іван Франко

Кинь у мене першим камінь –
Не тобі стріляти в спину.
Стану я суцільним шрамом,
Стану гілкою тернини.

І коли забудеш місяць,
Під яким давали клятву,
Я терниною ввіп’юся,
Серце розірву на шмаття,

Кров’ю бризну ув обличчя,
Склом розсиплюсь під ногами…
Я тобі являлась тричі?
Кинь у мене перший камінь!

2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-25 22:52:07
Переглядів сторінки твору 9555
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.697 / 5.5  (4.879 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.678 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.11.13 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Парфьонов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 23:00:04 ]
Чуттєво, щиро.

Та не чекайте, доки у вас кинуть камінь, це боляче.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-25 23:29:15 ]
я не чекаю)
дякую за відгук!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 23:19:05 ]
якщо Ваша ЛГ не може сама кинути камінь - хай не просить цього робити іншу, а тим більше кохану, людину - це слабодухо.

гарно.))) просто усміхніться, і каміння стане зайвим атрибутом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-25 23:27:29 ]
ну це мене Франко й християнські мотиви так надихнули)
любов не може бути слабодухою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 08:18:05 ]
І навіщо Ви ховали від публіки з позаминулого року цей шедевр, Марино?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:22:52 ]
:):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 13:04:11 ]
Мабуть і тому ховала, що нічого шедеврального тут немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 13:19:43 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 22:03:51 ]
Так, Юль, ти майже вгадала.
Правда окрім того, що цей вірш зовсім не шедевральний, маю ще одну причину: я зовсім не вважаю себе поетом)
тому вкидаю свою "шедеврятину" час від часу – цікава людей думка:):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 09:48:00 ]
Дуже щемно.Та мені останній рядок не є зрозумілим.
Якщо ...перший камінь... - то має бути і другий, і третій камінь; якщо ...першим камінь... ,як у першому рядку, то все стає на свої місця.
Я не критик, я уважний читач. А ви автор. Як скажете , так і буде.
Всіляких гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:22:03 ]
не люблю пояснювати, бо якщо вірш потребує пояснень, значить написаний він погано...
це любов, і якщо у неї кинути один камінь, то, ваша правда, за ним полетить і другий і третій...
два роки тому, коли писала, мені це здавалося логічним


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 22:27:44 ]
Вірш, Марі, гадаю погодитесь, не повинен нагадувати прозу, і якщо :" ати - бати -йшли солдати, йшли солдати на віну" - теж нічо для певного віку. Сучасна ж тенденція, гадаю, ви з нею знайомі, не передбачає зрозумілості у всьому. І докази тому, книжки тих поетів- сучасників, чиї твори вільно розкуповується в києвських книгарнях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-28 21:08:29 ]
ати-бати зрозуміла)
а про війну уже ні...
я на іншій хвилі, мені не цікаво, які книжки продаються у книгарнях.
зацікавлюся цим, коли надумаю свою видати ( з розряду чорного гумору)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 12:15:42 ]
Емоційний вірш, тут можна спостерігати , що любов не завжди є всепрощаюча і готова до самопожертви. Це мало би дуже насторожити Ліричного Героя (того, що "за кадром").Але щиро і гарно. Про "першим камінь" - дуже вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 22:05:04 ]
насторожити???
ну то вона дає йому шанс першому кинути камінь) це гуманізм :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 12:17:50 ]
Навіть якби вірш був надрукований без імені, все одно з перших рядків видно, що його написала жінка. Бо тільки жінка так може легко, тонко написати навіть про особливо важкі моменти в любові. від них навряд чи можна кудись сховатися, втекти. адже любов, стосунки залежать від обох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 16:56:15 ]
Може, я розібратись не вміла
у тобі. От і плачу кривавими.
...а каміння летіло. Й боліло
те, що перший ти кинув каменем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-28 21:09:30 ]
не треба кривавими
інколи камінь у спину - теж щастя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 20:46:54 ]
П. Марино! Не можу пригадати хто саме писав: "Якби ж серце можна було зашнурувати і викинути, як черевик". Ну ніяк не виходить!!! Гарно Маринко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-27 22:17:15 ]
ой, я теж не знаю автора цих слів)
але гарні слова


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 13:39:29 ]
він перший камінь кинув першим
вона - вже другий ...ще й удруге
перекидались... замість звершень
камінняпадами - по груди...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-12 22:23:43 ]
А моя думка - це вірш, високохудожній, цілісний, завершений, вдалий, неординарний, свіжий, дещо несподіваний, головне - творчий і зрозумілий!
Насторожує, провокує, вабить - спонукає до роздумів...
Чого ще треба???
І ще: :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2012-02-24 15:06:36 ]
тільки зараз побачила такий гарний відгук про мій вірш)
дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Козинець (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-23 21:47:32 ]
Біблійські мотиви. І відчуття провокації. Але круто. Молодець