Тетяна Роса
поезія "Галатея в кавычках или Пигмалион-неудачник :)"


"Ты стремишься напролом
И грохочешь, словно гром.
Не спеши с плеча рубить –
Может щепкой ушибить,
Да к тому же, в знойный день
Не одарит тенью пень.
Я ж не глыба, не скала,
Закушу вот удила –
И поймёшь цену страстей
В сотвореньях Галатей.
Я же ласкова пока,
Не буди во мне зверька,
Ты на слово мне поверь –
То совсем не нежный зверь.
Брови, миленький, не хмурь,
Не ищи в стакане бурь.
Ты пойми: Пигмалион
В наших играх выйдет вон.
***
Хочешь, строгий мой, совет,
И победа будет – блиц?
Подходи ко мне, мой свет,
Без ежовых рукавиц!!!"

Пародія

Ми з тобою два генерали,
Нам потрібний швидкий бліц-кріг.
Ти – мов пень… А у мене скали…
Що то в тебе видніє, ріг?
Обіцяю – ласкáва буду.
Лиш не супся, і брів не хмур.
Я, звичайно, не з Голівуду,
Та сховається й Демі Мур!
Напролом так не треба… зразу…
Трохи пристрасть свою вгамуй.
Ще запаришся до …екстазу,
Як плавець, що заплив за буй.
Вже противитися несила,
Я пантера – не ніжний звір!
Почекай – закушý вудила,
Ти готовий злетіть до зір?..
Ще б відсунув подалі вазу,
Налаштуйсь, абстрагуйсь від справ…
О! Нагайку бажаєш? Мáзо?
З виду скромний – ну хто б сказав?
Ти надіявся – добра фея
До фантазій додасть таки?
Я – податлива Галатея,
І – як глина! Ліпи, ліпи!..

…Ще поезій читали томик,
Все даремно – коньяк, шансон…
Перевірила – просто гномик,
А хвалився – Пігмаліон…


20.02.2011