ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.09.24 16:05
Всує ти в суєті
стоїш, стовбичиш, Сталіне,
старанно стертий старий –
історії протиставлений.

Стиха ступив в застій
з конституційними святами
і заганяв у стрій

Борис Костиря
2025.09.24 15:46
У царстві снігу, як у задзеркаллі,
Все навпаки і манить глибина.
Тебе провалля снігу налякало,
Що пропікає до самого дна.

У царстві снігу безконечнім, давнім
Мороз сягає глибини віків.
Проймає пісня снігу, ніби дайни,

Віктор Насипаний
2025.09.24 14:05
Білим світом сум
Тайно спокій крадне.
Від печальних дум
Серця квітка в’яне.

Приспів:
Хай журба-печаль
Буде трохи світла,

Сергій СергійКо
2025.09.24 12:19
Причепурена ти у барвисте,
Ніби квіти цвітуть у степу,
А на шії червоне намисто.
Ти народжуєшся за добу
У руках українських майстерних –
Оберіг із шматочків тканин.
Уособлення ти характерних
Сподівань задушевних глибин.

Ярослав Чорногуз
2025.09.23 23:03
Село розбомблене під обрій,
Ридання чуть і дронів свист,
Не плачте, все в нас буде добре -
"Втішає" псевдооптиміст.

Поза кордоном діти, вдови,
Вже півнароду - хто куди.
Та буде все у них чудово --

С М
2025.09.23 18:14
У середу близько п’ятої ледь розвидниться
Нишком зачинить у спальню двері
Лишить листа, що все мовить за неї
І на кухню сходами, носовичка
стискаючи
Двері тихцем зачинивши вхідні
Ступить нарешті надвір

Леся Горова
2025.09.23 14:26
Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я.
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.

Сну розкидані

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 "Пророцтво" на захист української мови

О мово рідна, нам прости! –
Не відаєм, що творим…

Образ твору Настане день чорніший чорноти
(І що там ті пророцтва Заповіту!) –
Розтане у зіницях німоти
Останній рідний знак із алфавіту.

Вже не озветься тугою з пітьми
І болем не вдарятиметься в груди.
І будуть звуки краятись людьми,
Лиш слова українського не буде.

І мливо букв молотиме язик,
Й душа не відчуватиме покути.
І буде світ увесь – що крок, то крик!
Лиш мові українській – вже не бути?

А буде простір. Буде навіть час.
І буде край – окраїна країни.
Лиш мулятиме пам’яті якась
Давно забута пісня України.

…Злетять віки, немов єдина мить.
І знов Ісус на грішну Землю стане,
Щоб всі народи поблагословить.
І лиш мого народу... не застане?

2008




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ігор Федчишин 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-21 09:04:58
Переглядів сторінки твору 10115
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 09:18:42 ]
Долучаюсь цим віршем до своїх колег у Львові та інших містах України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 09:29:02 ]
Пані Бенедишин, хочу Вам сказати, що плакати з понеділка - невдячна справа, а Ви мене примусили... Ваше "Пророцтво" вдарило молотом по моїх, розслаблених за вихідні, нервах. Вірш щирий, але моторошно після прочитання. Будемо жити, Любонько! Все-таки як добре, що Ви лиш Бенедишин, а не Нострадамус!!! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 09:48:39 ]
Дай Боже, щоб такого не сталося, та що можна чекати від такої влади, яка устами міністра закордонних справ захищає(!) антиукраїнські дії другої держави.
Болючий і своєчасний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 09:52:02 ]
Якось, на мою думку, узагальнено. Я не знаходжу конкретики.
„Ті пророцтва Заповіту”. Якого саме?
Останнім знаком у алфавіті, наскільки мені відомо, є літера „я”.І мені починає здаватись, що існує якась загроза для літературного героя.
Наступна строфа малоінформативна.
У третій строфі я бачу „мливо букв”. Гарний образ.
А коли я читав першу, саме „буква” просилась у її четвертий рядок.
Друга половина першого рядка третьої строфи, як мені здається, має приховані поетичні резерви.
Стане/застане – вправна рима.
„Грішна земля”, це, якщо я не помиляюсь, стійкий штамп.
Заключна строфа, як на мене, непереконлива.

З повагою і без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 10:03:13 ]
Страшно!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 10:58:53 ]
Я навіть відчув, у якій мірі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 10:09:56 ]
ой, ні! такого майбутнього я не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-21 10:11:44 ]
дата поезії 2008 рік. Ви ніби передчували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 12:42:58 ]
В дитинстві мене запевняли, що так воно і буде, бо це нормальний стан речей, адже йде до того, що людству потрібна єдина мова. А дитяча душа протестувала, хоча, здавалося, яке мені діло, все одно ж російською розмовляю. А українська з книжок та пісень сама собою у серце западала, у підсвідомість проростала. Мабуть, це і є генетична пам'ять. Я впевнена, що всю цю муляку, у якій нам доводиться борсатись, змиє часом і розвитком українського самоусвідомлення. Вижила ж наша мова і під п'ятою Російської імперії, і у "обіймах" великого брата. Але такі вірші потрібні: вони б'ють по свідомості, стимулюючи швидше розмивання у ній всіляких намулів минулого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 12:52:21 ]
І цим віршам-одкровенням нема ціни. Бо вони крізь майже цілу епоху (2008-2011р.р.) передбачили сучасний розвиток подій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:10:17 ]
Гаррі, розвиток подій обов'язково зміниться, а це не передбачення, а засіб розтормошити заторможену свідомість суспільства. Декілька років тому я на стіну готова була від злості лізти, бо хотілось великих змін, а їх не було. Зараз вже трошки спокійніша - караван іде, як би собаки не гавкали. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:14:42 ]
А донецькі мойсеї разом з російськими сусаніними водитимуть народ України манівцями, шукаючи місце, де вони остаточно вибудують свою османську (бо донецька звучить в деякій мірі якось неточно) державу. То нащо їй українська мова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 13:52:33 ]
Ну Гаррі, "караван" - то українська мова, просто зараз він проходить крізь зграю, вона залишиться у своєму часі, а караван далі піде.:)А "мойсеї" - то занадто голосно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:12:49 ]
Дуже бентежно. Але такий розвиток подій малоймовірний, автор кличе до боротьби за збереження мови, бентежить душу читача запитаннями, на які кожен має дати свою відповідь. Остання строфа базується не на пророцтвах Заповіту, бо коли Ісус(згідно своїх же пророцтв) стане на грішну землю, то не буде благословляти народи, а відділювати козлів від овечок. Одні в Царство , а другі у вічний вогонь.
І наш народ буде присутній, бо час вже не за горами:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:47:25 ]
Дяекую, Патаро, за підтримку. Вибачте, коли що не так. Того "молота" спочатку "скуштували" мої нерви, інакше б цього вірша не було. Так, це свого роду "шокова терапія"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:48:48 ]
Дякую, Ігоре, за розуміння і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:57:20 ]
Дякую, Гаррі, за повагу і за (без)критику. І за міркування теж. В одному Ви помиляєтесь точно - це не вірш про вірш. Епіграф - лише доповнення. Це останні рядки з вірша (теж, як Ви розумієте, про рідну мову). Сьогодні опублікований - своєрідне продовження думки, закладеної у цих рядках. Вас збентежило те, що в епіграфі вказано назву збірки? А якби замість цього я вказала просто автора ("себе, улюблену") - це було би прийнятніше для Вас? Сумніваюсь. Вірш Вас не залишив байдужим... Дякую ще раз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:58:29 ]
Дякую, Софійко! Ви відчули те, що і я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 13:59:21 ]
Дуже-дуже сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:02:06 ]
Я теж не хочу, Маріанно. І нічого я не передбачала, на жаль (чи на щастя?). Ні у 2003 (коли були написані зацитовані рядки), ні у 2008 - ситуація не була кращою. Дякую, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:04:29 ]
Тетяно, Ви дуже тонко і точно відчули те, що я (може, не надто вдало) намагалась сказати. Дякую Вам щиро. Мені страшно було публікувати ці рядки. Чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:07:10 ]
Дякую, Володимре. Я думаю, що все-таки всіх достойних благословення, Він благословить. Бути достойними цього - чи є вища мета?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 14:09:49 ]
Дякую, Юліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 17:04:57 ]
Спочатку було Слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-21 18:37:46 ]
П.Любове, дуже сильно і вправно. Ваша слово влучає в саме серце. Вражена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 19:06:44 ]
"...тепер - слова. Багато різних слів..."
Дякую, Ірино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-21 19:08:09 ]
Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-21 21:51:49 ]
Сумний вірш. Дуже хотілося б, щоб Ваші слова достукалися до тих українських сердець, які поки що байдужі до питання національно-культурної самоідентифікації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-22 12:28:12 ]
Мала надія, Зоряно. Але дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-06 00:53:04 ]
Пророчий вірш...

Поки є ТАКІ тексти - є народ!

Дякую Вам, Лю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-06 19:35:18 ]
"Коли в людини є народ,
тоді вона уже людина"
(Л.Костенко)

Вам дякую, Лу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-06 09:08:27 ]
І вірю таки, що такого ніколи не станеться, а... сльози течуть. Люб, порвали моє серце на шматки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-06 19:37:05 ]
Знов?!... Але чого я дивуюсь, це біль, що не минає...
Дякую, Патарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-06 20:46:44 ]
Не все так сумно, події які зараз відбуваються всього-навсього кон'юктура.
Українська мова переживала страшні часи, і пережила. Це може сповільнити розвиток держави, але не зупинити сам процес.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-06 21:08:00 ]
Не знаю як, але Ви мене справді розрадили... Дякую за оптимізм, Олександре!