ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Данканич (1988) / Інша поезія

 Не Так
...зі мною не постоїш, обнявшись і забувши про все на світі,
очікуючи на зупинці вечірній автобус...
...зі мною не блукатимеш бездумно старовинними вуличками
завжди чомусь неспокійного міста...
...мене не візьмеш за руку, щоб всі бачили, що ми - одне:
тобі навіть не захочеться цього зробити, адже
перехожі дивитимуться на нас скоса,
а на тебе - найбільше.

Можливо, ніхто так ніколи і не помітить мене
між двох обдертих усіма порами року милиць.

...тому я ніколи не сидітиму удосвіта край лісового озера
у чоловічому светрі;
...тому я ніколи не співатиму колискових пісень -
хіба тільки на сцені;
...тому я ніколи не залишу своїх слідів на вологому піску,
осрібленому м'якими хвилями - не захочеться мені
псувати прекрасне;
...тому я ніколи не покину писати - правда ж,
мені більше нічого і не залишається?

Тому пробач, що ці рядки написано без рими -
вони просто течуть, як тихі води невпинної ріки.
А ще... пробач мене,
пробач і спробуй зрозуміти,
якщо одного ранку ти почуєш,
що я не витримала.


травень 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-31 00:29:47
Переглядів сторінки твору 8363
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.183 / 5.5  (4.592 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.203 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.09.03 11:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 01:03:01 ]
Я не знаю, що тут можна сказати. Не знаю, що можна зробити. І чим довше живу, тим менше надії зрозуміти цей світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 01:04:07 ]
яка печаль у цих словах прихована...

я не знаю, наскільки ЛГ тут близький до особи автора, але життя все ж таки варте того, щоб "витримувати". я розумію, що сказати легше. це взагалі легко - говорити, а не жити зі всім цим. і все ж таки є вчинки, які неможливо виправити. ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 02:28:04 ]
а знаєте, з цим можна жити - ще й як жити! тільки щоб справді - жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 14:00:44 ]
Спасибі Вам. Для мене Ваша думка є надзвичайно важливою. А рядки ці є дуже особистими... Відносно того, що життя того варте - підтримую повністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 14:06:35 ]
У мене навіть на душі полегшало :) і я розумію, коло Вас є люди, які допомагають підтримувати віру в те, що життя - варте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 02:29:57 ]
ти витримаєш, сестричко, бо ми разом. і так буде завжди! дуже тебе люблю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 10:30:26 ]
Колись одна жінка вчила мене, що щастя залежить не від того, що людина має, а від того, на скільки вона вміє помічати хороше і відкидати погане. Вона мала право повчати - завжди усміхнена жінкка-інвалід, що кожного дня їздила на кладовище провідувати свою родину, і котра на могла зробити вдих на повні груди, не могла вільно дихати... Людина має жити, поки не вичерпає себе до дна. Бездонної Вам невичерпності, Анечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 14:01:30 ]
Спасибі за щирі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 11:24:31 ]
Зі мною не постоїш, обнявшись і забувши про все на світі, очікуючи на зупинці вечірній автобус... Зі мною не блукатимеш бездумно старовинними вуличками завжди чомусь неспокійного міста... Мене не візьмеш за руку, щоб всі бачили, що ми - одне. Тобі навіть не захочеться цього зробити, адже перехожі дивитимуться на нас скоса,
а на тебе - найбільше. Можливо, ніхто так ніколи і не помітить мене між двох обдертих усіма порами року милиць.


по-Вашому, це поезія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 12:40:34 ]
Це верлібр, який стоїть у рубриці "Інша поезія", що не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 12:45:54 ]
імхо, це не верлібр. це проза.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:22:20 ]
в прозі зазвичай не має ритму. а тут є, невже не відчуваш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:46:19 ]
спробуй почитати це як прозу. там є лише натяк на ритм в 1-2 місцях, і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 12:00:28 ]
Глибоко зачепило, дякую, Ань)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:29:43 ]
ці рядки справді "течуть як тихі води невпинної ріки"... по-моєму це все-таки - поезія... Принаймні, є тут якийсь поетичний нерв. І, мабуть, саме він - ось так "глибоко зачіпає".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:47:32 ]
проза Павича більше поезія, ніж ця "поезія".

Я не сперечаюсь, що написано гарно, але це не верлібр.

І це всього лише моя думка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 14:05:24 ]
Вибачте, якщо зробила щось не так... Я теж довго вагалася - в якій саме рубриці розмістити цей твір. Але все-таки відчула його як поезію - можливо, не по формі, а по внутрішньому наповненню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 14:13:57 ]
Ань, та ти шо))) все добре))) Пиши ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 14:08:38 ]
Та й я не сперечаюсь, Юль. Є ж такий жанр, здається, поезія в прозі. В даному випадку, може, це й не верлібр (у верлібрах я, чесно кажучи, не надто тямлю). Але "Інша поезія" - це, мабуть, не лише верлібр. Тут на ПМ написано, що це "Неримовані і неритмізовані композиції". У мене особисто таких лише кілька - і саме за цією підказкою, я теж розмістила їх в "Іншій поезії". Бо, начебто й до прози вони не дуже "туляться". Так само й тут, мені видається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 14:14:12 ]
та нехай ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 16:42:47 ]
Мені теж сподобалось.
Що до суперечки, чи це поезія - Вікіпедія дає таке тлумачення:
Поезія (грец. poiesis — творчість від poieo — роблю, творю) — художньо-образна словесна творчість.
Художнього тут вдосталь. Образного - менше.
Але побудова у вигляді вірша допомагає розділяти окремі речення і думки, що в даному випадку цілком доцільно.
Анні раджу уникати категоричних висловів, як то:
"я ніколи не сидітиму ...,
ніколи не співатиму ", бо тим самим йде програмування на рівні підсвідомості на здійснення таких стверджень.
А стверджувати бажано таке:
"Я хочу, я зможу, я буду!"
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 19:11:29 ]
Спасибі за слушні поради! :)