ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анна Данканич (1988) / Інша поезія

 Не Так
...зі мною не постоїш, обнявшись і забувши про все на світі,
очікуючи на зупинці вечірній автобус...
...зі мною не блукатимеш бездумно старовинними вуличками
завжди чомусь неспокійного міста...
...мене не візьмеш за руку, щоб всі бачили, що ми - одне:
тобі навіть не захочеться цього зробити, адже
перехожі дивитимуться на нас скоса,
а на тебе - найбільше.

Можливо, ніхто так ніколи і не помітить мене
між двох обдертих усіма порами року милиць.

...тому я ніколи не сидітиму удосвіта край лісового озера
у чоловічому светрі;
...тому я ніколи не співатиму колискових пісень -
хіба тільки на сцені;
...тому я ніколи не залишу своїх слідів на вологому піску,
осрібленому м'якими хвилями - не захочеться мені
псувати прекрасне;
...тому я ніколи не покину писати - правда ж,
мені більше нічого і не залишається?

Тому пробач, що ці рядки написано без рими -
вони просто течуть, як тихі води невпинної ріки.
А ще... пробач мене,
пробач і спробуй зрозуміти,
якщо одного ранку ти почуєш,
що я не витримала.


травень 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-31 00:29:47
Переглядів сторінки твору 8516
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.183 / 5.5  (4.592 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.203 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.09.03 11:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 01:03:01 ]
Я не знаю, що тут можна сказати. Не знаю, що можна зробити. І чим довше живу, тим менше надії зрозуміти цей світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 01:04:07 ]
яка печаль у цих словах прихована...

я не знаю, наскільки ЛГ тут близький до особи автора, але життя все ж таки варте того, щоб "витримувати". я розумію, що сказати легше. це взагалі легко - говорити, а не жити зі всім цим. і все ж таки є вчинки, які неможливо виправити. ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 02:28:04 ]
а знаєте, з цим можна жити - ще й як жити! тільки щоб справді - жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 14:00:44 ]
Спасибі Вам. Для мене Ваша думка є надзвичайно важливою. А рядки ці є дуже особистими... Відносно того, що життя того варте - підтримую повністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 14:06:35 ]
У мене навіть на душі полегшало :) і я розумію, коло Вас є люди, які допомагають підтримувати віру в те, що життя - варте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 02:29:57 ]
ти витримаєш, сестричко, бо ми разом. і так буде завжди! дуже тебе люблю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 10:30:26 ]
Колись одна жінка вчила мене, що щастя залежить не від того, що людина має, а від того, на скільки вона вміє помічати хороше і відкидати погане. Вона мала право повчати - завжди усміхнена жінкка-інвалід, що кожного дня їздила на кладовище провідувати свою родину, і котра на могла зробити вдих на повні груди, не могла вільно дихати... Людина має жити, поки не вичерпає себе до дна. Бездонної Вам невичерпності, Анечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 14:01:30 ]
Спасибі за щирі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 11:24:31 ]
Зі мною не постоїш, обнявшись і забувши про все на світі, очікуючи на зупинці вечірній автобус... Зі мною не блукатимеш бездумно старовинними вуличками завжди чомусь неспокійного міста... Мене не візьмеш за руку, щоб всі бачили, що ми - одне. Тобі навіть не захочеться цього зробити, адже перехожі дивитимуться на нас скоса,
а на тебе - найбільше. Можливо, ніхто так ніколи і не помітить мене між двох обдертих усіма порами року милиць.


по-Вашому, це поезія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 12:40:34 ]
Це верлібр, який стоїть у рубриці "Інша поезія", що не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 12:45:54 ]
імхо, це не верлібр. це проза.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:22:20 ]
в прозі зазвичай не має ритму. а тут є, невже не відчуваш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:46:19 ]
спробуй почитати це як прозу. там є лише натяк на ритм в 1-2 місцях, і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-31 12:00:28 ]
Глибоко зачепило, дякую, Ань)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:29:43 ]
ці рядки справді "течуть як тихі води невпинної ріки"... по-моєму це все-таки - поезія... Принаймні, є тут якийсь поетичний нерв. І, мабуть, саме він - ось так "глибоко зачіпає".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 13:47:32 ]
проза Павича більше поезія, ніж ця "поезія".

Я не сперечаюсь, що написано гарно, але це не верлібр.

І це всього лише моя думка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 14:05:24 ]
Вибачте, якщо зробила щось не так... Я теж довго вагалася - в якій саме рубриці розмістити цей твір. Але все-таки відчула його як поезію - можливо, не по формі, а по внутрішньому наповненню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 14:13:57 ]
Ань, та ти шо))) все добре))) Пиши ще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 14:08:38 ]
Та й я не сперечаюсь, Юль. Є ж такий жанр, здається, поезія в прозі. В даному випадку, може, це й не верлібр (у верлібрах я, чесно кажучи, не надто тямлю). Але "Інша поезія" - це, мабуть, не лише верлібр. Тут на ПМ написано, що це "Неримовані і неритмізовані композиції". У мене особисто таких лише кілька - і саме за цією підказкою, я теж розмістила їх в "Іншій поезії". Бо, начебто й до прози вони не дуже "туляться". Так само й тут, мені видається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 14:14:12 ]
та нехай ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 16:42:47 ]
Мені теж сподобалось.
Що до суперечки, чи це поезія - Вікіпедія дає таке тлумачення:
Поезія (грец. poiesis — творчість від poieo — роблю, творю) — художньо-образна словесна творчість.
Художнього тут вдосталь. Образного - менше.
Але побудова у вигляді вірша допомагає розділяти окремі речення і думки, що в даному випадку цілком доцільно.
Анні раджу уникати категоричних висловів, як то:
"я ніколи не сидітиму ...,
ніколи не співатиму ", бо тим самим йде програмування на рівні підсвідомості на здійснення таких стверджень.
А стверджувати бажано таке:
"Я хочу, я зможу, я буду!"
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Данканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 19:11:29 ]
Спасибі за слушні поради! :)