ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 ***

«Буду жить на свете столько,
сколько надобно тебе…»

В. Тушнова

Образ твору Доленька моя пропаща –
пересуди і жалі…
Я й сама дивуюсь:
нащо
ходжу тінню по землі?
Сплю.
Вчорашній день шукаю.
Трачу гроші і слова…
І чому, сама не знаю,
до сих пір іще жива?
Все без тебе
низько й дрібно –
від зеніту до зела…

Просто
іншому потрібно,
щоб на світі я жила.

2004




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-18 12:31:25
Переглядів сторінки твору 7180
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 12:49:44 ]
Така проста відповідь на непросте запитання.
ЛГ остаточно не впевнена, але сподівається:
"Певно
іншому потрібно,
щоб на світі я жила"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-18 13:07:24 ]
..Вовеки нам встретиться
не суждено…
А мне всё равно,
мне всё равно,
а у меня есть любимый,
любимый!

(Тушнова)



С горем не в силах справиться,
В голос реву,
Зову.
Нет, ничего не поправится:
Из-под земли не явится,
Разве что не наяву.

Так и живу.
Живу?

(Яшин)

Трагічне в них було кохання. Але було! Із їхнього кохання така гарна поезія народилася. Я зачитуюся обома.

Дякую, пані Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 13:20:04 ]
Дякую, Олександре! В твоїй пропозиції щось є. Я подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 13:22:40 ]
А мені ще ось це подобається у Тушнової: "какое несчастье случилось со мной, я жизнь без тебя прожила..." Геніально просто.
Дякую, Маріанночко! Щасливого Вам кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 13:40:57 ]
Близько і зрозуміло. Сильне і - для мене - несподіване закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 13:49:32 ]
"А гуси летят в темноте ледяной,
тревожно и хрипло трубя...
Какое несчастье
случилось со мной -
я жизнь прожила
без тебя"

(Вероника Тушнова)

Ось так правильно. (На попередню цитату наклався мій переклад:
А гуси із криком тривожним летять
крізь холод, що ніч обняла.
Яке мені горе судилося -
я
без тебе
життя прожила.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 13:54:17 ]
Дякую, Юлю. Рада, що ти мене розумієш (мене і мою ЛГ). Тільки жінка, мабуть, може зрозуміти в даному випадку різницю (і вибір між словами) "певно" і "просто". У першому слові - сумнів і невпевненість, у другому - знання і приреченість... Тому таки схиляюсь до другого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 15:19:15 ]
Це зараз, коли все налагодилось, у твоїх словах і думках відчувається впевненість: тільки жінка..., знання і приреченість...
Майже весь Вірш (окрім останніх трьох рядків)проникнутий сумнівом і невпевненістю (пригадай, як воно було 7 років тому).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 15:14:46 ]
Закінчення просто чудове


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-18 15:41:16 ]
Гіркополинний вірш...
Сподобався.
Але ліргероїні терміново потрібно щось міняти )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-18 16:53:42 ]
Вам, пані Любо, завжди вдається дуже сильно і глибоко передати стан жінки. І водночас так, що зрозуміло усім. Із задоволенням читаю Ваші твори. Натхнення і творчих успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-18 17:43:46 ]
Важка ситуація... Як жінка, щиро співчуваю героїні, бо уявляю собі її стан...Написано в співавторстві з душею.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 17:51:41 ]
Пригадала, Сашо... І ти, напевно, будеш здивований, але з того часу в тому плані нічого не змінилося: ні налагодилось, ні зіпсувалося. Хоча, ти правий - вірш до останнього просякнутий сумом і сумнівом. Це тому, що моя ЛГ сама для себе шукає відповідь-мотивацію: чи варто жити. І таки знаходить її вкінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 17:52:34 ]
Дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 17:53:57 ]
Мою ліргероїню вже хіба могила справить, Юліє. Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-18 23:07:59 ]
Так чомусь всі ліргероїні думають. Проте, не то шоб варто надихатися з квіточок та роси крапочок, але чому б не запропонувати собі якусь персональнальну альтернативу. І зрештою є ж той бік на якому болить трохи менше чом би не повенутись.
Вибачте коли патякаю зайве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 17:54:53 ]
Дякую, Олесю. Взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 17:58:28 ]
Я би сказала, що душа - тут єдиний автор, Патарочко... Дякую за співчуття моїй ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-18 18:07:29 ]
Можливо й так... Не буду сперечатись з Майстром. Собі дорожче.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 18:22:08 ]
Так може написати справжня жінка і справжня майстриня слова. Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 19:30:13 ]
Дуже, дуже мені сподобалась кінцівка Вашого вірша. Так і треба писати про справжні почуття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 19:34:25 ]
Дякую, Володимире. Я аж зашарілася від "похвали в квадраті".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 19:36:04 ]
Дякую, п.В'ячеславе. Рада Вашому дружньому візиту і теплому відгуку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-18 22:29:20 ]
О, Лю`, сила.
Допоки людина потрібна хоч комусь - є сенс жити.
А допоки вона любить - шукає себе у цій любові.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-19 11:24:49 ]
Справді - все так "просто" і не просто. Теж закінчення сподобалося дуже. Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-19 18:30:08 ]
Дякую, ЛЮ. Зриш у корінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-19 18:30:51 ]
Дякую, Іване.