ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.13 22:53
Невінчана вдова
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено... Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Артур Курдіновський
2025.08.13 20:49
Моя поезія (рондель)
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,

А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Перепочинок. Серпень.
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза тактика
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
* * *
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Крик тиші
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
1987. П’ять горщаток собачаток
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
***
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
* * *
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Персефона. Передосінь
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
***
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звуку, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
Тигран і Микита, шістнадцятивічні
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
Кухня для душі (The Doors)
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
Міський квітень (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Перехожий (1963) / Вірші

 Душа
Останнім, хто бачив її і... востаннє -
Був сивий, старезний дідок-домовик.
Тривожно здригнулися коні у стайні,
Ледь тільки ступила вона за поріг.

Пішла, залишаючи сонну господу
Синам і дружині. Прозора, німа
І раптом згадала: від власних народин
Вона не виходила з хати сама...

Підвладна турботам і радощам того,
Хто сіяв і жав, будував і беріг.
Хто власним жалем не обтяжував Бога,
А ранком ледь чутно зітхнув і... затих.

А сонце червоним підводило стріхи...
І вже відлітаючи в край прабатьків,
Вона посміхнулася щасно і тихо.
А так тільки він посміхатися вмів.




Найвища оцінка Ірина Павленок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вячеслав Острозький 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-11-15 14:49:22
Переглядів сторінки твору 12147
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.994 / 5.83  (4.630 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 5.124 / 6  (4.610 / 5.42)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.02.17 13:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 14:51:14 ]
Власне, тут ще працювати та працювати. Але цікаво було б почути думку шановних самвидавців. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-15 14:57:19 ]
Боже... тихо і плинно.. як вода. гарно... хоча "гарно" не те слово. ПОЕЗІЯ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 15:06:45 ]
Дякую Іринко!Приємно таке чути. Носився з цим задумом років зо два. А написалося сьогодні. Хоча, вийшло і не зовсім так, як уявлялося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-15 15:36:57 ]
5 тільки тому, що Ви збираєтеся ще "працювати і працювати" :) шалено цікаво подивитися, як зміниться цей вірш. Хоча для мне це 6 - беззаперечне вже й так. Образи такі чисті - ніби не слова, а зображення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-11-15 15:40:13 ]
Мені теж вірш сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-11-15 15:42:05 ]
Тільки прислівник "востаннє" пишеться разом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 15:45:46 ]
Звиняйте, Мріє! Зараз виправлю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-11-15 15:56:21 ]
Вибачте за прискіпливість (ви самі цього хотіли :)), я ще б якось замінила слова ось тут:
"І, раптом, згадала: від самих народин
Вона не виходила з хати сама..."

За ритмом виходить, що наголос падає у слові"самих" на "а", а за правилами не повинен. І, крім того, "самих-сама" не дуже звучить в одному реченні... Може так? :)
"І, раптом, згадала: що аж від народин
Вона не виходила з хати сама..."
А, в цілому, вірш аж за ДУШУ бере :).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-15 16:16:01 ]
Дійсно, хороший задум і гарне втілення.
"Від сонця червоним засяяла стріха..."
Цей рядок викликав у мені суперечності. Стріха може відбитися червоним сонцем тільки за умови, що зі свіжої золотавої соломи, а хата явно старенька, коли там господарює "старезний дідок-домовик". От якби червоним відбилися вікна... Але це тільки у мене може викликати суперечності. Вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-15 16:25:35 ]
До речі, в останній строфі в рядку
"Вона посміхнулася щасно і тихо." слово "вона" краще замінити на "душа", оскільки попередньо була введена "стріха", яка теж може бути "вона" і тоді не зовсім ясно хто посміхнувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 20:59:28 ]
ПРЕКРАСНО! Надзвичайно чистий, сумний і проникливий твір!
Ніякої заміни на "душа" не потрібно, оскільки з початку вірша головний герой означується як "вона" та "її" -
"І раптом згадала: від самих народин
Вона не виходила з хати сама..."
" Останнім, хто бачив її і... востаннє -
Був сивий, старезний дідок-домовик."

Решта представників жіночого роду означені конкретно (перепрошую, перерахую у тій послідовності, як наведено у творі) "стайня (і)",
"господа (у), "дружина (і), хата (и), "стріха".
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 09:56:40 ]
Точно, всі інші іменники жіночого роду означені конкретно - так, що "вона" з ними співіснує не зливаючись в поняттях. А от в останній строфі "вона" сприймається неоднозначно через "стріху". До того ж, як на мене, то в кінці було б дуже вдало означити "її", підкреслюючи назву (яку не всі завжди запам'ятовують, між іншим).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-16 14:20:44 ]
Дякую всім!:) Навіть несподівався на таку реакцию. Всі зауваження беру до уваги. Нехай віршик з місяць відлежиться. Тоді, певно, все і оформиться остаточно.
Цікаво, а що думають панове редактори?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-19 18:35:38 ]
Знаєте, Мирославо, Ви, таки, маєте рацію - "Душа посміхнулася щасно і тихо.
А так тільки він посміхатися вмів." - буде звучати набагато краще! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-20 09:32:32 ]
Я тут подумав і дещо переробив. Ось так! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-20 12:08:18 ]
О! Так краще, але шісточку я Вам давно вже поставила. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-11-22 23:22:07 ]
Річ достойна уваги і перечитування. :)
Власне, хороший самвидав тим і цінний, що можна ясніше - на яскравому тлі інших Поетів - побачити, увиразнити себе, зрозуміти свій творчий Промисел, і, зрештою, часто відділяючись, остаточно відділитися від земної всетакиобмеженості кудись За Призначенням "щасно і тихо.
А так тільки він посміхатися вмів" :)
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Рижий (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-03 09:57:31 ]
Хоча б хтось при написанні віршів керується якимось задумом, ідеєю, сюжетом врешті-решт. Навіть не "якимись", а досить пристойними і оригінальними. А то всілякі Ванди, Марти, Оксани з дня в день напористими потоками поетичного графоманства зливають на цей сайт тони однотипної, безформенної, слизької ямбо-хорейної словесної кулєбяки (якщо чесно, не зовсім знаю, що це таке, але звучить гидко)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 00:32:15 ]
Хороший, світлий твір - сумний, як життя, і вічний, як смерть...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-11 23:15:42 ]
Перечитала вірш... так гармонійно... Ви - Майстер, Юріє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 07:43:41 ]
Вітаю.
Раніше не читав Ваших віршів, і не бував на цій сторінці.
До відвідин спонукав новий, редакторський, статус. Хотілось оцінити і побачити: що за людина?
Які враження?
Скажу так:
кожен раз, після того як напишеш щось гарне, починаєш вважати себе генієм і дерти носа.
Але коли, вчергове, натикаєшся на такий вірш як цей, то ніс, відразу, стає на своє місце. Бо починаєш розуміти: на скільки ще далекий до відповідного рівня.
Тож, дякую що Ви є.
Пишіть і далі, бо маємо добрий приклад до власного зростання.
З повагою В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-02-23 11:19:09 ]
Дякую Вам Володимире!
Дякую, та щиро вітаю усіх представників сильної половини Самвидаву з Днем Захисника! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-06 15:59:50 ]
Згадалося мимоволі "Дід умер" василя Симоненка. Тут коротше і не гірше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 14:34:15 ]
Пане Юрію,
вірш по-справжньому вартісний!!! Якось я пройшов повз Вашу творчість в глибокій задумі (самоіронія).
Люблю я отакі от гарні тексти без зайвого пахвосу, які відкривають здавалося знане, давно відкрите, але ж ні! Нічого воно не відкрите. Тільки думаємо, що знаємо...а насправді?
Дякую, особливо, за 4-ий катрен!!!