ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
В клітках життя Судоку
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Тотеми вічності
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
В дзеркальній правді випадковій
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи

Юрій Гундарів
2026.05.26 09:41
Моя чарівна Кльопа
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!". Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче

Віктор Кучерук
2026.05.26 07:09
* * *
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...

Олександр Сушко
2026.05.25 22:16
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука "Право"
Анатолій Матвійчук

ПРАВО

У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,

хома дідим
2026.05.25 21:46
* 91 *
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби

С М
2026.05.25 20:56
Стугін Локомотива (Jethro Tull)
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Іриси
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
Клен-і-я
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Незнані шляхи
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
Під сонцем самоти
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Українська Аїда
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
* * *
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
* 90 *
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Перехожий (1963) / Вірші

 Душа
Останнім, хто бачив її і... востаннє -
Був сивий, старезний дідок-домовик.
Тривожно здригнулися коні у стайні,
Ледь тільки ступила вона за поріг.

Пішла, залишаючи сонну господу
Синам і дружині. Прозора, німа
І раптом згадала: від власних народин
Вона не виходила з хати сама...

Підвладна турботам і радощам того,
Хто сіяв і жав, будував і беріг.
Хто власним жалем не обтяжував Бога,
А ранком ледь чутно зітхнув і... затих.

А сонце червоним підводило стріхи...
І вже відлітаючи в край прабатьків,
Вона посміхнулася щасно і тихо.
А так тільки він посміхатися вмів.




Найвища оцінка Ірина Павленок 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вячеслав Острозький 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-11-15 14:49:22
Переглядів сторінки твору 12956
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.994 / 5.83  (4.630 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 5.124 / 6  (4.610 / 5.42)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.02.17 13:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 14:51:14 ]
Власне, тут ще працювати та працювати. Але цікаво було б почути думку шановних самвидавців. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-15 14:57:19 ]
Боже... тихо і плинно.. як вода. гарно... хоча "гарно" не те слово. ПОЕЗІЯ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 15:06:45 ]
Дякую Іринко!Приємно таке чути. Носився з цим задумом років зо два. А написалося сьогодні. Хоча, вийшло і не зовсім так, як уявлялося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-15 15:36:57 ]
5 тільки тому, що Ви збираєтеся ще "працювати і працювати" :) шалено цікаво подивитися, як зміниться цей вірш. Хоча для мне це 6 - беззаперечне вже й так. Образи такі чисті - ніби не слова, а зображення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-11-15 15:40:13 ]
Мені теж вірш сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-11-15 15:42:05 ]
Тільки прислівник "востаннє" пишеться разом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 15:45:46 ]
Звиняйте, Мріє! Зараз виправлю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-11-15 15:56:21 ]
Вибачте за прискіпливість (ви самі цього хотіли :)), я ще б якось замінила слова ось тут:
"І, раптом, згадала: від самих народин
Вона не виходила з хати сама..."

За ритмом виходить, що наголос падає у слові"самих" на "а", а за правилами не повинен. І, крім того, "самих-сама" не дуже звучить в одному реченні... Може так? :)
"І, раптом, згадала: що аж від народин
Вона не виходила з хати сама..."
А, в цілому, вірш аж за ДУШУ бере :).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-15 16:16:01 ]
Дійсно, хороший задум і гарне втілення.
"Від сонця червоним засяяла стріха..."
Цей рядок викликав у мені суперечності. Стріха може відбитися червоним сонцем тільки за умови, що зі свіжої золотавої соломи, а хата явно старенька, коли там господарює "старезний дідок-домовик". От якби червоним відбилися вікна... Але це тільки у мене може викликати суперечності. Вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-15 16:25:35 ]
До речі, в останній строфі в рядку
"Вона посміхнулася щасно і тихо." слово "вона" краще замінити на "душа", оскільки попередньо була введена "стріха", яка теж може бути "вона" і тоді не зовсім ясно хто посміхнувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-15 20:59:28 ]
ПРЕКРАСНО! Надзвичайно чистий, сумний і проникливий твір!
Ніякої заміни на "душа" не потрібно, оскільки з початку вірша головний герой означується як "вона" та "її" -
"І раптом згадала: від самих народин
Вона не виходила з хати сама..."
" Останнім, хто бачив її і... востаннє -
Був сивий, старезний дідок-домовик."

Решта представників жіночого роду означені конкретно (перепрошую, перерахую у тій послідовності, як наведено у творі) "стайня (і)",
"господа (у), "дружина (і), хата (и), "стріха".
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 09:56:40 ]
Точно, всі інші іменники жіночого роду означені конкретно - так, що "вона" з ними співіснує не зливаючись в поняттях. А от в останній строфі "вона" сприймається неоднозначно через "стріху". До того ж, як на мене, то в кінці було б дуже вдало означити "її", підкреслюючи назву (яку не всі завжди запам'ятовують, між іншим).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-16 14:20:44 ]
Дякую всім!:) Навіть несподівався на таку реакцию. Всі зауваження беру до уваги. Нехай віршик з місяць відлежиться. Тоді, певно, все і оформиться остаточно.
Цікаво, а що думають панове редактори?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-19 18:35:38 ]
Знаєте, Мирославо, Ви, таки, маєте рацію - "Душа посміхнулася щасно і тихо.
А так тільки він посміхатися вмів." - буде звучати набагато краще! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2006-11-20 09:32:32 ]
Я тут подумав і дещо переробив. Ось так! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-20 12:08:18 ]
О! Так краще, але шісточку я Вам давно вже поставила. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-11-22 23:22:07 ]
Річ достойна уваги і перечитування. :)
Власне, хороший самвидав тим і цінний, що можна ясніше - на яскравому тлі інших Поетів - побачити, увиразнити себе, зрозуміти свій творчий Промисел, і, зрештою, часто відділяючись, остаточно відділитися від земної всетакиобмеженості кудись За Призначенням "щасно і тихо.
А так тільки він посміхатися вмів" :)
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Рижий (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-03 09:57:31 ]
Хоча б хтось при написанні віршів керується якимось задумом, ідеєю, сюжетом врешті-решт. Навіть не "якимись", а досить пристойними і оригінальними. А то всілякі Ванди, Марти, Оксани з дня в день напористими потоками поетичного графоманства зливають на цей сайт тони однотипної, безформенної, слизької ямбо-хорейної словесної кулєбяки (якщо чесно, не зовсім знаю, що це таке, але звучить гидко)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 00:32:15 ]
Хороший, світлий твір - сумний, як життя, і вічний, як смерть...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-11 23:15:42 ]
Перечитала вірш... так гармонійно... Ви - Майстер, Юріє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 07:43:41 ]
Вітаю.
Раніше не читав Ваших віршів, і не бував на цій сторінці.
До відвідин спонукав новий, редакторський, статус. Хотілось оцінити і побачити: що за людина?
Які враження?
Скажу так:
кожен раз, після того як напишеш щось гарне, починаєш вважати себе генієм і дерти носа.
Але коли, вчергове, натикаєшся на такий вірш як цей, то ніс, відразу, стає на своє місце. Бо починаєш розуміти: на скільки ще далекий до відповідного рівня.
Тож, дякую що Ви є.
Пишіть і далі, бо маємо добрий приклад до власного зростання.
З повагою В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-02-23 11:19:09 ]
Дякую Вам Володимире!
Дякую, та щиро вітаю усіх представників сильної половини Самвидаву з Днем Захисника! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-06 15:59:50 ]
Згадалося мимоволі "Дід умер" василя Симоненка. Тут коротше і не гірше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 14:34:15 ]
Пане Юрію,
вірш по-справжньому вартісний!!! Якось я пройшов повз Вашу творчість в глибокій задумі (самоіронія).
Люблю я отакі от гарні тексти без зайвого пахвосу, які відкривають здавалося знане, давно відкрите, але ж ні! Нічого воно не відкрите. Тільки думаємо, що знаємо...а насправді?
Дякую, особливо, за 4-ий катрен!!!