ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Перехожий (1963) / Вірші

 Автобус
Звична череда зупинок.
Сутінків тягучий глей.
Сімдесят і п’ять копійок,
Сімдесят і п’ять людей.

По „радянських”, „незалежних”,
Крізь авто блискучий рій,
Пробиваються додому
Сімдесят і п’ять надій.

До вечері, до вечірніх
Драм, комедій і сум’ять -
Сімдесят і п’ять копійок
(Гривня мінус двадцять п’ять).

Все як завше, все як треба.
І не чутно сперечань.
Прислухаються до себе
Сімдесят і п’ять мовчань.

Січня схилок. Понеділок.
Проїзний тариф життя -
Сімдесят і п’ять копійок
На долоні водія.




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Ітешко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-30 16:04:15
Переглядів сторінки твору 5664
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.394 / 5.33  (4.630 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.314 / 5.25  (4.610 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.02.17 13:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 16:20:21 ]
Гарно.
Дякую за ці приємні
Сімдесят і п’ять секунд. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 16:32:22 ]
Мені сподобалась прямота і простота, і ще дякую Юрчику, що нагадав: Сімдесят і п’ять копійок =
(Гривня мінус двадцять п’ять).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 17:07:25 ]
Дякую Сашко! Дякую Аню! Хоч оголошуй конкурс на обігрування "сімдесят і п'ять" :)))
Доречі, Аню, здається, ми вже заочно знайомі. Принаймі у ваших творах вчуваються знайомі мені інтонації. Хоча, я можливо і помилився. У такому випадку прошу пробачити мою нетактовність. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 17:12:14 ]
:))) Можливо-можливо, але я в автобусах точно не катаюсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-31 10:37:26 ]
Дуже непогано, Юрію. :)
Але для мене очевидним є, що вірш потрібно сприймати, як пісню. Так, ніби, написано, так я відчуваю. А підхід до пісні системно інший - не окремі слова, а цілісний образ, який довершується голосом, музикою, оранжуванням. Єдине, здається, що для такого бачення ніби не вистачає ще однієї строфи - приспіву?
Хоча, я би його "зробив" із цієї стофи наступним чином:

"До вечері, до вечірніх
Драм, комедій і сум’ять -
Сімдесят і п’ять копійок
(Гривня мінус двадцять п’ять).
До вечері, до вечірніх
Драм, комедій і сум’ять."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 13:22:12 ]
Дякую за оцінку. Але це все ж таки не пісня. Хоча, якщо знайдеться хтось здатний покласти все це на музику, можна буде і над приспівом помізкувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:38:43 ]
...А мені "сімдесят і п’ять мовчань" дуже сподобалися :) Завжди є про що помовчати, та не завжди є час на таку розкіш...
Цікавий неординарний твір.
Дякую за подорож.
P.S. Здається, я знаю номер цього автобуса :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-04 11:34:40 ]
а мені - все:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 12:34:15 ]
Шановні, редактори! Дякую за 5 рейтингу. Але хотілося отримати якесь пояснення, зауваженя і таке інше. Не вважайте за нахабство, але цікаво: хто саме оцінив, чому? Конкретика завжди цінна. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 12:55:41 ]
Вітаю Юрію! Рейтинг поставлений мною. Вірш мені подобається, він легкий і співучий. Про що я писав трохи вище. Водночас, на тлі серйозної авторської компанії вашого рівня (R1 + R2 max), а також зважаючи на ваші кращі вірші, я ставлю свою скромну оцінку "гарно", тобто "5". Звісно кожен із наших редакторів, може оцінити по своєму.
Напевно, якби метафорична паралель "серйознішого філософського" підтексту була вами більш виразно виділена, тоді щось було би інакше. А зараз дуже приємна мелодія, яка не надто тривожить певні мої аналітичні рецептори. Але це тільки моє бачення.
Я скажу тільки одне, якщо автори вашого блискучого рівня, Юрію, опублікувавши побільше своїх кращих творів, стануть нашими редакторами, то загальна сайтова думка буде в стократ об'єктивніша. Ми всі сподіваємось на вашу посильну допомогу.
Успіхів вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 22:25:38 ]
Твір дуже сподобався. Стрімкий і летючий. Читається зі швидкістю сімдесят і самі-вгадайте-скільки кілометрів за годину:)