ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Перехожий (1963) / Вірші

 Автобус
Звична череда зупинок.
Сутінків тягучий глей.
Сімдесят і п’ять копійок,
Сімдесят і п’ять людей.

По „радянських”, „незалежних”,
Крізь авто блискучий рій,
Пробиваються додому
Сімдесят і п’ять надій.

До вечері, до вечірніх
Драм, комедій і сум’ять -
Сімдесят і п’ять копійок
(Гривня мінус двадцять п’ять).

Все як завше, все як треба.
І не чутно сперечань.
Прислухаються до себе
Сімдесят і п’ять мовчань.

Січня схилок. Понеділок.
Проїзний тариф життя -
Сімдесят і п’ять копійок
На долоні водія.




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Ітешко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-30 16:04:15
Переглядів сторінки твору 6036
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.394 / 5.33  (4.630 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.314 / 5.25  (4.610 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.02.17 13:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 16:20:21 ]
Гарно.
Дякую за ці приємні
Сімдесят і п’ять секунд. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 16:32:22 ]
Мені сподобалась прямота і простота, і ще дякую Юрчику, що нагадав: Сімдесят і п’ять копійок =
(Гривня мінус двадцять п’ять).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-01-30 17:07:25 ]
Дякую Сашко! Дякую Аню! Хоч оголошуй конкурс на обігрування "сімдесят і п'ять" :)))
Доречі, Аню, здається, ми вже заочно знайомі. Принаймі у ваших творах вчуваються знайомі мені інтонації. Хоча, я можливо і помилився. У такому випадку прошу пробачити мою нетактовність. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-30 17:12:14 ]
:))) Можливо-можливо, але я в автобусах точно не катаюсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-31 10:37:26 ]
Дуже непогано, Юрію. :)
Але для мене очевидним є, що вірш потрібно сприймати, як пісню. Так, ніби, написано, так я відчуваю. А підхід до пісні системно інший - не окремі слова, а цілісний образ, який довершується голосом, музикою, оранжуванням. Єдине, здається, що для такого бачення ніби не вистачає ще однієї строфи - приспіву?
Хоча, я би його "зробив" із цієї стофи наступним чином:

"До вечері, до вечірніх
Драм, комедій і сум’ять -
Сімдесят і п’ять копійок
(Гривня мінус двадцять п’ять).
До вечері, до вечірніх
Драм, комедій і сум’ять."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 13:22:12 ]
Дякую за оцінку. Але це все ж таки не пісня. Хоча, якщо знайдеться хтось здатний покласти все це на музику, можна буде і над приспівом помізкувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-02-01 00:38:43 ]
...А мені "сімдесят і п’ять мовчань" дуже сподобалися :) Завжди є про що помовчати, та не завжди є час на таку розкіш...
Цікавий неординарний твір.
Дякую за подорож.
P.S. Здається, я знаю номер цього автобуса :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-04 11:34:40 ]
а мені - все:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Перехожий (М.К./М.К.) [ 2007-02-07 12:34:15 ]
Шановні, редактори! Дякую за 5 рейтингу. Але хотілося отримати якесь пояснення, зауваженя і таке інше. Не вважайте за нахабство, але цікаво: хто саме оцінив, чому? Конкретика завжди цінна. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-07 12:55:41 ]
Вітаю Юрію! Рейтинг поставлений мною. Вірш мені подобається, він легкий і співучий. Про що я писав трохи вище. Водночас, на тлі серйозної авторської компанії вашого рівня (R1 + R2 max), а також зважаючи на ваші кращі вірші, я ставлю свою скромну оцінку "гарно", тобто "5". Звісно кожен із наших редакторів, може оцінити по своєму.
Напевно, якби метафорична паралель "серйознішого філософського" підтексту була вами більш виразно виділена, тоді щось було би інакше. А зараз дуже приємна мелодія, яка не надто тривожить певні мої аналітичні рецептори. Але це тільки моє бачення.
Я скажу тільки одне, якщо автори вашого блискучого рівня, Юрію, опублікувавши побільше своїх кращих творів, стануть нашими редакторами, то загальна сайтова думка буде в стократ об'єктивніша. Ми всі сподіваємось на вашу посильну допомогу.
Успіхів вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 22:25:38 ]
Твір дуже сподобався. Стрімкий і летючий. Читається зі швидкістю сімдесят і самі-вгадайте-скільки кілометрів за годину:)