та ні, Осканко, не одружила, навпаки ) і справа не в одруженні.
дяка.

аааааааа..........
ще гірше:не одружила - просто забула про нещасного, а він згорів у папороті(від кохання)

нє, всі залишились живими )

ну, чому одразу "пропала", Ксандре? )
трапляються ж зустрічі, які тривають недовго, а слід залишають на все життя. у тебе иакого не було?

не ви, Гаррі, не ви )) це написалося наступної ночі після Івана Купала (за старим стилем), тобто вчора вночі. просто мені подобається це слово )
спасибі )

А я живу за новим стилем - ось і подумалось мені, що мініатюра - до свята. На відміну від віршів, присвячених радянським святам, я тримаюсь такої думки, що він дуже корисний. Я його вже вивчив, бо якраз збираюсь подарувати його (і ніхто крім нас - мене і дівчини, з якою я практично домовився про це не знатиме), наче він мій. Матиму з цього практичну користь.

обережно, Гаррі: слова матеріальні. прочитаєте дівчині, а що тоді? )

Зваблю на кілька діб.
Я ж у минулому москаль (у значенні "солдат"), а дівчину кличуть Катериною.

ну-ну. бажаю не зазнати згуби )

Щось ти розійшовся ) "Згуба" - це ж не тільки "загибель", це і "втрата", "потєря". Подивись на це з іншого боку: те, що здавалось мимолітною втіхою, вияилося чимось більшим ) Тому відьми ті нещасні - не винні )

Ванєчка, ти ж помітив, що "колись" - хитре слівце: воно означає і "когда-то", і "когда-нибудь" )

Дякую тобі. Не загубись у мареві, бо хто зна, шо воно там приховує )

Хитре-хитре, не хвилюйся, не загублюсь. Поглядай в скриньку, Мрієчко.

обов"язково поглядатиму )

Гаррі - Добре Серце! Дякую за допомогу - добре похвалити не гріх! Спокійного чергування!
Жартома навзАєм

Не знаю, кого просити, щоб той поставив нашій (умовно кажучи) Мрії високий бал - такий як "6". Ото і додивляюсь - де наші носії R2? Поки що бачив одного майстра, але той закликає до мовчання :)

нє, ну можна, звісно, знайти замінники, але, що не кажіть, а квітка попароті дуже помічна у цих справах )

щодо "загасне" я теж не впевнена.
спасибі, що зайшли на вогник. бажаю віднайти квітку )

Ура! прогрес! я дуже рада!
дарую плитку чоколада!

Мабуть, треба просити Редакцію про занесення "пунктику" варіативності на сторінці, де ми публікуємо вірш, розміщуємо супутнє фото, натякаємо на оцінювання і неоцінювання тощо.
Я не виключаю такої ситуації, коли людина упіймала думку, яку не в змозі розвинути. Так само я не виключаю ситуації, смисл якої полягає в тому, що автор навмисне чогось не дописав і не до кінця відкрив. А про це не знає, наприклад, хлопчак. І він волає "король голий". А, може, король і збирався бути голим і ніхто його не дезорієнтував і не обманював, коли казав - ох, яка ж у вас бекеша. Ми ж зібрались у віртуальному світі. То якій їй бути, цій бекеші?

нмд, ти перебільшуєш))
хоча вірш дуже симпатичний

отож. дякс)

Валєрочко, будь ласка, не вживай на моїх сторінках слів "геніально", "неперевершено" і т.п. ))
Дякую за прихильність )

Дорогой Ветер, было бы удивительно, если бы отношение у меня было мужским, не находишь? ))

Есть и "декілька", а как же. Но - не лезет ) Можна было бы эту "кильку, конечно, заменить на конкретные 10-20-30... діб", но это нарушит связь отражений.

Насчет "тревожит" вспомнила анекдот о Гондурасе.Спасибо, Потапий, рассмешил ))

"на декілька діб" было бы нормально. Плюс-минус половина стопы - это пустяк. Строка ведь заключительная - пусть не в масштабах Вселенной, но строфы. Посему благословляю, а Вы - как Бог на душу положит. Прочитайте про себя - прочувствуете.
А заключительная строка второй строфы будет прежней. И она зазвучит приговором - утрата слога.
А стихотворение-то о чем? Об утрате.

Прочитала. Пока никто ничего не положил. Подожду еще )

Нам бы эти проблемы - слоги терять.
Мы революцию рабочих и крестьян 1917-того года в стенах города моего детства и зрелости практически профукали. Как в шашках. Посему прошу прислушаться. А я отблагодарю вниманием.

Ваш юмор неповторим. Ждете... Ага... Как же... Мы всем хором по часу ждали. А потом пели кто как.

Це Вам спасибі, Василику, за те, що все так тонко відчуваєте )

І що там, у глибині? багато гудзиків? ))
спасібочкі )

так а решта літ - хіба не все життя, Софіє? )

Я строю смутные догадки насчет того, кого Вы имеете в виду, ибо мною владеет иная мысль. А она взывает к избавлению от лени.
Даже государственные обустройства, служащие не интересам деревенской и трудовой интеллигенции, а олигархическим кланам, процветают за счет нашей гражданской пассивности. Словно "пассивность" является ключевым. Посему они нас имеют.
А Вы размениваетесь на какую-то второстепенную фигню. Отечества в опасности.
И "марево буде згубою на решту літ".

А нам с Вами не по 16. Особенно Вам :))

Ви, Алексію, забули ще вигукнути "Ага!" і язика показати ;))
"ОтечествА в опасности"? У вас подвійне (потрійне і т. д.) громадянство? І всім батьківщинам щось загрожує?! Ото халепа...
А щодо віку - ваша правда. Оце порівнюю наші з вами аватарки і мало не плачу: ну, куди мені братися до такого молодого та вродливого джентльмена... ;))
Але мова не про вас. Називаючи цифру "три", я мала на увазі виключно ПМ - про інші сайти не згадую. Так от, третій персонаж, якого я випадково туточки надибала (на цей раз - реальна особа, а не клон), старший за мене. Я, звичайно, на свій старечий зір не покладалася, попросила доцю глянути - і на фото, і на цифирки біля нього. То доця каже, що симпатичний дядечко, але таки старший. Якби ж іще й мудріший... Але чоловіки - вічні діти. Цей, мабуть, у малолітстві, граючись у хованки, дуже сердився, коли його знаходили. Я теж засмучувалася у таких випадках, але ненадовго. Розуміла, що сама винна: ховатися треба було краще!
Дякую, що підняли мою самоооцінку. Ходжу оце по хаті і співаю пісеньку з фільму "Мері Поппінс" - ну, пам'ятаєте: "Ах, какое блаженство - знать, что я совершенство..." Бо коли у джентльмена не знайшлося чим жінці дорікнути, окрім віку - і то не такого уже й "прєклонного" - то, схоже, життя вдалось! ;))

Мне уже известно о том, что в одной из бесед (правда, я пока что не знаю, с кем именно, и посему не уверен в достоверности информации) Вы высказали предположение, что я никто иной как материализовавшийся дух графа Калиостро. И этот дух якобы перестал пугать по ночам туристов и посетителей замка Сан-Лео. Потому что он уже не дух. Проверьте, пожалуйста, свой почтовый ящик с магическим числом 888.
Удач :)

Головне, аби той дух у монастир жіночий не навідувався... Хай вже краще в замку залишається, хто ж там ризикне перевіряти - справжній він чи ні?! ;))

Грені, чисто жіноча логіка ))

Як казала одна знайома, дивно було б, якби вона була чоловічою ;))

Осінній букет

Зів’яли тонкі волошки,
жагучий мак,
шкода, безумовно, трошки,
та в цьому знак.

Вино достигає в пляшках,
У втратах – ми,
і в айстрах, а не в ромашках
прийдешні сни.

Вдихнеш аромат осінній –
життя трива,
хмаринки танцюють сині
ті, наші, па.

і повісили його, бідолашного, без суду і слідства ))

пасибі, Юлю.

Василю, вибач, тільки побачила твій коментар. дяка, що не забуваєш )

от спасибі, Зоряночко )

Як там було в рекламі? "А ти налий і відійди" )
Спасибі, Уляно.