нормально, віршІ - народна форма, сам же колись цитував "а тичина пише вірші"))

Та я в словник аж підглянув - дивлюсь, Анатолій мене здурити вирішив)))

наскільки я досліджувала це питання, то в цьому слові подвійний наголос, і на ПМ вже не раз про це говорили)))

Дякую, Юлю, отже, більше мене ніхто вже не надурить у цьому питанні)

Та це я помирити їх хочу, Гренуіль)))

Нуіль, як в воду дивились!) тут мене вже Іван на дуель викликав!) Яку б зброю вибрати, не підкажете?)))

Як людина миролюбива, пропоную дуель на віниках. І дуелянти живі лишаться, і мені користь: складу потім із залишків двох віників одного та й собі заберу, а то мій уже геть обтріпався ;))

А віник Вам, Нуіль, не смію питати, для чого? :) Долати земну гравітацію? :))) (побачивши, які веселі коментарі під Вашим останнім віршем, вирішив, що у Вас почуття гумору є. :) Не помилився? :))

ага, і Івана з несерйозним)))

а мені як приємно - твій комплімент багато вартує для мене, Юлю!

Щось я їх зачекався) Певно, не самі прийдуть) За підмогою пішли)

Іван перший встиг) Але не з коментом, а викликом на дуель)))

Іване, що це ти про Алексія, як про тінь батька Гамлета?))) Це ж я від його імені вірш писав, як, за твоїм образним висловом, "секундант Москви", отже, він має бути втішений.)))

На що натякаєш, Іване?)))

Ну ти, Алексію, даєш!:) Я тут, розумієш, від твого імені літературну відповідь твоєму "обидчику" написав, а ти далі незадоволений. :) Хіба ти не бачиш, що я як поет і (ледь не написав - громадянин) :) пародист, став на бік поетів у їх війні з пародистами, он навіть поему почав писати під промовистою назвою "Пародисти" - а тобі все недогода, як тій бабиній дівці (не подумай чогось поганого, це такий вираз є: "Недогода бабиній дівці ні на печі ні на долівці). :) Причому, що цікаво, я цей вірш написав на вихідних, а вчора як глянув на коментарі під Івановою пародією на твій вірш, то одразу пішов переробляти свій згідно останніх даних з фронту. :) І зразу ж опублікував опівдні, навіть не дивлячись на те, що вранці опублікував свій новий геніальний вірш "З шаленою швидкістю" :), на який одразу ж отримав "з шаленою швидкістю" пародію, щоправда, лише одну, бо мене тут вже трохи побоюються, як незламного борця за авторські права. :) А на цей вірш теж через якийсь час отримав пародію, в якій мене викликали на дуель. :) Секундантом будеш, Алексію? :)

О чем ты говоришь? Какой секундант?
Меня самого вызывают на бой. Я, правда, предложил смычки, а не шпаги. Кто первый о голову соперника свой сломает, тому достанется Аграфена. И совершенно никакой роли не играет кому она жена, а кому, можно сказать, любовь. В данном случае, пока что последняя. Предпоследняя сейчас сидит дома. Женское дело - дети/пеленки, а мужское - война/разборки.
Так что не заморачивайся.
Ты же помнишь, на какие стихи я рассчитываю. Да, на высокообразные, может быть, даже духовные. А эти глагольные нужно оставлять в стороне.
Планеты, полеты, завтраки, обеды.
Меня Москва впечатлила. Давненько я ее проведывал. Ездил школьником перед Лениным отчитываться за свои успехи. Зимой как раз к нему очередей практически не бывало. Прошелся мимо его мумии, прошептал скороговоркой, да и пошли с отцом в ГУМ. Там куда интереснее... Это было в 1985-том. Полки ломились от всего. Мне купили первые джинсы. Правда, на вырост. Как раз спустя 8 лет подошли. И такие были только лишь у меня одного. В них я и закадрил мою первую девочку.
Покедова.

Ты же помнишь, на какие стихи я рассчитываю. Да, на высокообразные, может быть, даже духовные. (С) - а я який написав?) Вище Всесвіту що вже може бути?)

А эти глагольные нужно оставлять в стороне. (С) -
Які глагольні? В мене зараз жодної дієслівної рими. Чи ти про щось інше?)

Планеты, полеты, завтраки, обеды.(С) - от, фантастика. Я в дитинстві фантастики багато читав. І дотепер. Навіть їздив нещодавно зустрічатись з письменниками-фантастами: Генрі Лайон Олді та іншими.

Меня Москва впечатлила. Давненько я ее проведывал. Ездил школьником перед Лениным отчитываться за свои успехи. Зимой как раз к нему очередей практически не бывало. Прошелся мимо его мумии, прошептал скороговоркой, да и пошли с отцом в ГУМ. Там куда интереснее... Это было в 1985-том.(С) - цікаво, але я теж у 85 році працював в Москві в науково-дослідному інституті, і нам якраз на жовтневі свята організували екскурсію в мавзолей.

Я не имел в виду глагольные рифмы. Как я могу тебе о них говорить, если ты "сами с усами"? Я имею в виду, как бы тебе так попонятнее сказать? Как бы так, чтобы применить свои глаголы по сути, по существу? Сейчас... Мне учительница украинского на прощание подарила (когда я второй раз из Якутска уезжал) одно выражение. Сейчас. Я его записал. Сейчас...
Ага. "Срала-мазала-казала". Таких стихотворений быть не должно. Должна быть картина, а эти воображаемые вялотекущие "action" и есть самое что ни на есть "срала-мазала-казала".
По-моему, я правильно применил выражение.
На примерах показывать не хочу. ты же умный и догадливый :)

"З шаленою швидкістю" - яке ж це "вялотекущее "action"?))) Нє, ну ти точно як ті рецензенти з журналу "Юность" - критика вразнос, і жодного доброго словечка. Не те що теперішні українські літсайти - хвалять всі одне одного. :)

Ось, я навіть додав до назви ще слова "Від імені Алєксія ІІІ Потапова - Івану Гентошу".

Не нужно, наверное.
Я же не из тех людей, которые вступают в разборки. Если уж очень хочешь, то где-нибудь в области пояснений на странице публикации.
И зачем мне слава? Тем более, такая? Мой бронепоезд стоит, так сказать, на запасном пути, мое отношение к пародиям известно, и, тем более, мое свежайшее вчерашнее стихотворение кое-что прояснило. Убери, пожалуйста, из заглавия, мое имя. Слухи о моей скромности, сам знаешь, не беспочвенны.
Бывал ли ты в Умани? Если бывал, попробуй написать что-нибудь красивое и достойное этого, как я подозреваю, чудного места, где можно, как я догадываюсь, не только выпить, но и дать восторжествовать эмоциям.
У тебя должно получиться. Тем более, будет с чем сравнить.

Ну, добре, заберу.)

Ні, в Умані я не був.

А там как раз фестиваль. А бабец какой едет... Море незнакомых Ф.И.О. Представляешь, какими впечатлениями обогатишься? Шашлыки из морковки и петрушки будут. Вегетарианские - значит, худенькие.

А я у 1984 р. був на Фестивалі молоді і студентів в Москві. Цілих 2 тижні. Фестиваль був організований в піку Олімпіаді в Лос-Анжелес, яку СРСР разом з країнами соціалістичної співдружності бойкотували за бойкот в 1980 р. Московської Олімпіади (завдяки вводу в Афганістан в 1979 р. "обмеженого військового контингенту" Радянським Союзом). Вражень до цих пір вистачає. :)