ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 І тиша...
і тиша скла,
і дивно, і просторо,
інакше тло у оберту землі…
прийми мене –
напівзабуту, хвору –
по серце в зорях,
по думки – в золі…

прип'ятий вітром
бранець небозводу,
стікаючи у сіль жагою сил,
торкни мене
сум'яттям прохолоди
і краплею
до вуст своїх неси…

я ще течу,
трави багряне горло
мене складає в первісні ази.
прийми таку –
заблукану, прозору,
що по щоці твоїй –
як тінь сльози…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-15 20:09:05
Переглядів сторінки твору 7463
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.977 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.748 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 20:23:46 ]
"прийми мене –
напівзабуту, хвору –
по серце в зорях,
подумки – в золі…"

Якби мені вірш не сподобався, то я почав би цікавитись - хто, що та чому саме так.
А у даному випадку я тихенько млію.

Майже зімлілий,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 20:46:31 ]
Гаррі... не знаю, як назвати той стан, коли різко підскакує температура... зараз ще трошки почервонію, потім отямлюся ... і зможу від щирого серця сказати – дякую!
дякую, Гаррі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 20:30:00 ]
Гарно, лірично, чуттєво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 20:47:13 ]
дуже дякую, рада вашому теплому слову!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-15 20:38:03 ]
Олю, вмієш ти творити поезію із золи і скла і... дуууже сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 20:50:14 ]
уклін, Женю! навіть не знаю, звідки взялося це скло :)) ну, зола - це щось від Попелюшки, напевне... :)) жартую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 20:47:30 ]
Чудесно! І свіжо, і... зріло.
(Можна хіба щось із "І Інше" вчудити, при великому бажанні).




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 20:55:10 ]
я спробую, пані Любо! просто ці слова разом з усіма "і" з'явилися наче самі по собі. А потім я побачила, що вони по ідеї виштовхують людину в надреальне - особливо це "інше тло оберту землі". Зараз лізу туди своєю логікою і почуваю себе, як ведмідь в магазині кришталевих речей. Тобто треба буде ще подумати.
дуже дякую вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 20:53:33 ]
можна "інакше тло".

але це дрібниці. вірш на диво прозорий вийшов - і за думкою, і за формою, і за образами. Браво, Олю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 20:59:08 ]
о, дуже дякую! справді, "інакше тло" - дуже вдало. Я лиш спотикаюся на тому, що ці чотири "і" підряд наче логічно з'єднували розрізнені нелогічні образи. Але, здається, від'єднати "інакше тло" - не зашкодить :)) виправляю.

уклін вам! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 21:01:26 ]
а якщо так:
"по серце в зорях,
по думки - в золі" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 21:03:01 ]
а спочатку саме так і було :)
гадаєте, так краще? що ж... спробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 21:03:13 ]
і після твоїй тире:
"що по щоці твоїй -
як тінь сльози"
?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 21:04:04 ]
так, мені здається краще: задіяні декілька рівнів буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 21:05:17 ]
дякую, зробила


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 21:15:12 ]
прип'ятий вітром
бранець небозводу,
стікаючи у сіль жагою сил,
торкни мене
сум'яттям прохолоди
і краплею
до вуст своїх неси…
Я зачарований і вклоняюся тій,
яка по серце в зорях...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 15:14:31 ]
і я вам вклоняюся!
(головне, не стукнутись чолами...))
дякую, пане Іване, і простіть мені мої жарти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 21:41:58 ]
подумки!

Олю, гарно, дуже гарно. Твоя ЛГ прагне щастя і неповторного, ніжного кохання. Це відчувається...З любов’ю до Тебе, Я!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 21:43:01 ]
Знаєш, кілька разів перечитала до того моменту, як залишити перший комент. Я запала. Все, Олю, твоя поезіяі у моїй колекції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 15:20:08 ]
дякую, Маріанно!
я дуже рада всім теплим словам, бо останнім часом вмираю від зневіри в себе - посиділа трохи над своїм романом і бачу, як багато мені ще треба подолати, навіть не знаю, в який бік іти... порівняно з моїми улюбленими письменниками моя писанина - прогулянки в пісочниці.))
ну, але правило "єслі долго мучиться..." ще ніхто не відмінив. буду працювати далі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 22:48:24 ]
І скажи мені Олю. як тут уникнути слова "ФАЙНО"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 15:21:11 ]
дякую!
не уникайте, ваше файно - як бальзам ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 22:56:21 ]
...вражена! Дякую! (!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 15:22:01 ]
о, я дуже рада вашому відгуку :) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 08:19:02 ]
Ду -у -у - же!!!Прийміть моє вітання, Олю!!!Майстерні справедливо оцінили цей твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 15:27:13 ]
прочитала ваш коментар - і стало цікаво - як цей вірш відгукується в чоловіках (це не питання, я просто так розмірковую). бо в своїй більшості така позитивно-закохана лірика - чоловіча, жінки частіше пишуть про втрачене кохання. є над чим подумати... але це, напевне, таємниця, яку я не можу відчути в повній мірі... ;))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-16 14:57:26 ]
Дуже гарно!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 15:27:56 ]
щиро дякую, Юлю! я дуже рада вашому відгуку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-18 20:49:25 ]
Достойно внимания...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Улянка Надбужанка (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 19:44:33 ]
Ваша поезія така світла і сучасна.
Будь ласка, віддайте свою шану безсмертному Каменяреві на анонсованій мною сторінці.