ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 * * *
Я є, чи мене нема?
Це тіло - сама оболонка,
душа в нім прозора, німа
і рветься, бо дуже тонко...

Латати не маю сил -
усохлося десь натхнення,
як зичила іншим крил,
лишивши собі смирення.

Тепер і його нема,
і розпач у злість вростає -
варила собі сама
напій полину... Ковтаю.

То ліки... бо ще жива
і питиму їх до смерти,
в цій чаші не видно дна -
життя потребує жертви.




Найвища оцінка Василь Дениско 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Наталка Янушевич 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-09 19:59:11
Переглядів сторінки твору 5681
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.175 / 5.33  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 20:19:52 ]
...життя потребує жертви... Адель, ці нові нотки у твоїй поезії говорять про свіжі переживання, чи це просто ЛГ роздумує над своїм життям - буттям?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 20:23:49 ]
На жаль, вони не свіжі, Володю, а, скоріше, задавнені, хронічні, так би мовити.
Ще добре, що не за щодень мордують, а лише час від часу, як старі болячки на зміну погоди.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:11:04 ]
Ні, не правильно, не на жаль - на щастя.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:00:12 ]
Життя, як і все, потребує любові... А роль жертви частенько ми самі собі обираємо. Проте роздуми ЛГ мені зрозумілі. Сама - не так давно вийшла з цього образу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:10:12 ]
Так, Ви праві, Любо, у житті має бути любов. Я не вважаю себе жертвою, але за все у житті доводиться платити. У моєму випадку це "довгостроковий кредит". Тільки й усього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 21:41:26 ]
ніяких кредитів, Адель!
життю не потрібні жертви, бо й без жертв - боляче.
як же я тебе розумію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 09:15:13 ]
Дякую, Олечко.:)
Насправді, не все так безнадійно, просто... сплеск емоцій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:44:20 ]
Адель, такі поезії приходять, коли людина вже переростає почуття вини, відплати за борги - вірю, що зовсім скоро настрій ЛГ поміняється на рішуче весняний і сонячний - насолоди життя і відчуття своєї необхідності, бо довкола панує - ЛЮБОВ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 09:17:09 ]
Дякую, Любочко, за розуміння і підтримку. А ще за віру і щире слово, без них було б неймовірно важко.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-09 22:29:02 ]
Я є чи мене нема?
Мені іноді здається, що мене і не було ніколи. Погляд з висоти...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 09:20:12 ]
Та ні, Женю, ми таки є...:)
Просто інколи нашим душам стає настільки важко, що ми починаємо сумніватись геть у всьому, навіть у факті свого буття, як би смішно це не звучало. І якби та душа не боліла, можна було б зробити висновок, що ти - робот.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 23:40:35 ]
Життя потребує жертви? Не даймо себе зажерти!
Адель! Це я щойно пародій начиталася, тож тому такий відгук-експромт.
А якщо вже говорити про полин, то він таки буває помічним. Натхнення повернеться, от побачите! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 09:22:34 ]
Не даймо! І я за те.:)
Дякую, пані Оксаночко, за такий коментар, бо кожен промінчик позитиву має цілющі властивості.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 00:29:11 ]
А мені чомусь згадалось "чоботар без чобіт". певно, через "як зичила іншим крил...". Часто іншого легше розрадити, ніж себе самого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 09:24:09 ]
Так, Наталю, іншого завжди легше розрадити. А треба вчитись давати раду і собі.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 21:23:31 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!***********))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 21:36:03 ]
Дякую, Вітрику!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 12:15:30 ]
я вважаю, що таки потребує. можливо період зараз такий, що приходиться жертвувати залишками молодості заради "якогось" майбутнього..)) а чи буде те майбутнє? головне вірити. я вірю

звичайно, що всі ми народжуємось для того, щоб бути щасливими. тільки щастя потрібно шукати не ззовні, а зсередини

гарні у Вас вірші.. натхнення! дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-16 22:21:31 ]
Дякую щиро, Оксанко. У всі часи хтось чимось і для чогось у житті жертвував. Так було, є і буде допоки світ і ми. І це не зле насправді, бо вчить нас тої мудрості, котрої може навчити лише життя, бо ніяка школа краще не виховує в людині Людину.
І добре, коли є віра.:)
Успіхів і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-17 21:11:51 ]
Адель!
Ваш вірш спонукає до сум'ятливих роздумів:

Де той степ?
Де не росте татарник,
А ковила і полин.
Де той міст?
Що здіймається
Над морем часу...
"Я є, чи мене нема?"
Не ставте мені діагноз
І крапельниць теж!
"Напій полину ковтаю"
І перевіряю себе,
Навчаючись ЛЮБОВІ...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-17 21:36:58 ]
Саме так, пане Василю, навчаючись Любові...
Дякую, що прониклися почуттями і роздумами. Щиро!