ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Ліщинська (1971) / Вірші

 Пристрасть
Убита ніжно у нічнім саду,
Завмерла я знеможено у крику.
Печаті лиха на вуста лягли,
Безгучно місяць-ніж упав..
і грізна
мов жриця
тиша
провела біду -
зі слів незронених на горлі риску…
Між «до» і «після».
Як?..
Чому?!
Коли
ми розпалили
(не любов наріжну) -
солому тіл
(а не вогонь із душ)?
Вмить жар зотлів...
І в тім гарячім приску
затерпла я вуглинкою в золі,
В нічнім саду тобою вбита ніжно…

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-19 09:22:12
Переглядів сторінки твору 10581
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.696 / 5.5  (4.628 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.143 / 5.5  (4.084 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2013.01.23 20:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 12:52:10 ]
Вітаю, Наталю, на ПМ!
Гарні образи! Чудовий вірш!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 14:05:42 ]
Цьом! Вытаю!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 14:28:55 ]
нагадало: "В том саду, где мы с вами встретились,
Ваш любимый куст хризантем расцвел...".
Вітаю Вас, Наталко, на ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 18:08:14 ]
Бувають же такі ніжні кілери! Несподівано і гаряче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 13:50:30 ]
Наталко, рада зустрічі! Дуже сподобався фінал - гарно закручено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 18:05:30 ]
Володю, Софійко, Світлано, Любове, Ірино, дякую вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 12:42:13 ]
Наталочко, чудовий вірш, прекрасні образи. Вітаю на майстернях, сподіваюся на "проробку" моїх писань і тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 13:04:15 ]
Вдячна, Галю!
З "проробкою", мабуть, все буде гуд, бачу, що є твій новий вірш. :-) Хоча от-от відпустка, то й замовкну невдовзі на місяць (що теж незле, правда ж? :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 13:49:20 ]
Вітаю з відпусткою, то чудова справа, нових сил, нового натхнення, нових вражень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 14:07:04 ]
Дякую! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 17:49:13 ]

О скільки-бо відкрито їх снагою
цвітінню пристрасному! - та імлою
печалі далі вкрито неземною...
О ні, їх утішає і любов
і болісне зітхання казанов,
та тільки Дон Жуан не буде грою
для кожної жаги його покрою... )




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 11:11:00 ]
Він крильця обсмалив - вогонь предвічний -
і піджидає інших... Жертва де,
що жаром звабиться й згорить, впаде?..

Та приготує час потрібні ліки.

Спасибі, Дон Жуане! :-)
Чарівна, романтична музика на кадри з "Привида Опери"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 11:17:10 ]
А навіщо дужки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 11:54:08 ]
Бачення автора :-) Якщо вони видаються зайвими, то відразу скажу, що, прислухаючись прихильно і вдячно до критики, цього разу не приберу їх :-) На мою думку, вони доречні, особливо для читця, щоб він розумів, як і де голосом притишувати чи навпаки. Для мене це також важливо.
Спасибі, що читали і помічали навіть дрібниці, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 12:07:31 ]
-знеможено не варт на -знеможена? і -печаті на -відбитки чи -відтиски?
А тем справді лірикою просякнута. Ніч, сад, любов, вбита...
-зола із хімії. В ліриці -попіл.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 12:55:41 ]
Міняючи на знеможена, доведеться коми ставити - знову ж для читання краще менше розділових знаків, тому тут прислівник, а й зміст не страждає. Печаті - все ж гарніше для поезії, аніж відбитки чи відтиски. Слово таке... трохи давнє та співзвучне із жрицею-тишею, яка опускає на горло місяць-ніж, як і з приском - також дещо архаїчним словом. Як могла пояснила свій вибір :-), дякую за спробу допомогти, покращити вірша, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 20:09:14 ]
І в тім гарячім приску
затерпла я вуглинкою в золі,
В нічнім саду тобою вбита ніжно…

Зачаровує, звісно... Але поруч два такі слова... вбита ніжно?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 09:01:36 ]
Іване, вдячна, що читаєте і коментуєте!
Мабуть, найцікавіше у поезії - це вміння бачити незвичне у звичайному. Банальна проза життя - вона хотіла кохання, а він зумів подарувати лише секс. Найдивовижніше знаєте що? Придивіться до слова "ніжно", Іване. Ніж-но. Хіба тепер не видається, що вбита ніж-но - несподівано багатовимірне словосполучення? :-) І личить цій поезії, й тут доречне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 10:35:58 ]
В тім саду, де колишуться віти... треба знати, як хлопців кохати і як вірити в їхні слова...

Поезія -- чудо.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-26 12:31:16 ]
Дякую, Наталю, аж зашарілася...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-29 14:06:23 ]
Чудовий вірш!
Найцілісніший і найелегантніший зі всіх чотирьох, що на цьому форумі як на мене
А "в нічнім саду тобою вбита ніжно" - чудова аллюзія до пісні "Killing Me Softly With His Song " Роберти Флек. Ну, і ще один привід для того, щоб її послухати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 14:15:46 ]
Вдячна, Ярославе, що прочитали чотири поезії, хоча най-най мені особисто виглядає... п"ята :-) - з Іншої поезії "Малі перлини суму".
Та смаки різні. Що й добре та правильно в цьому най-найкращому зі світів.
Послухаю цю пісню, спасибі за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-08-29 18:59:46 ]
П"яту також читав. І навіть одна з думок якимось чином засоціювалася з моїм коротеньким, можливо, трохи іронічним віршем:

Уже не дочекаюся, либонь -
спливає час на пошуки відведений.
Здалося? В двері стукала любов?
Таки вона! Та знову ізсередини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-30 08:25:23 ]
Хороша мініатюра... Піду-но я ще Ваші вірші почитаю, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-31 02:42:40 ]
Боже, яка краса.