ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Фізіологія чоловічої закоханості
…А очі – в полоні чуттєвої млості –
так сяють, мов
окулярні сонячні скельця.
Скажіть,
на подібних сеансах закоханості
у вас буває ерекція… серця?
1991р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-02 23:52:37
Переглядів сторінки твору 8550
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.215 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:16:36 ]
ну так)
чоловічий е-е орган як раз і має форму … серця
Ви справді, не знали?


-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:01:25 ]
Іронію і гумор ваш приймаю! Але й ви мене зрозумійте: я хотіла з'ясувати - чи під час фізіологічного акту серце... так само - як?... Це - свідомий епатаж, бо я знаю відповідь на своє запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:27:51 ]
під час фізіологічного акту - потужний прилив крові -
/або ерекція/
відбувається одночасно у обох органах
це очевидно

я взагалі просто час від часу цікавлюся авторами
які перебувають на мі саме - вночі
у багатьох з них бувають досить трепетні причини
для саме такої поведінки

із більшістю таких авторинь/авторів досить цікаво буває (трохи побазікати)

а іронія.. . іронія це здебільшого - звичайне люстро

радий знайомству, пані Ларисо

гарної ночі


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:29:15 ]
("на мі" - мало бути "на пмі")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:46:33 ]
Знаєте, яка в мене "трепетна" причина бути на ПМ посеред ночі? Бо вдень на роботі, потім домашні справи; ввечері син з чоловіком у черзі до компа стоять, а я вже потім... Дякую за розуміння! Я теж рада знайомству. А вірш писався 20 років тому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:29:46 ]
Ларисо! Запам'ятав вашого "Мужчину". Дуже зріло. Дотепно. Висока техніка. Хай цей вірш 20 - річної давності. Але з позиції себе теперішньої ви напевно відчуваєте кострубатість другої стрічки. Хіба важко її виправити, щоб вона так не дисонувала з ритмом вірша?
Наприклад, найпростіше, що приходить в голову :
сіяють, немов окулярні скельця.
Хіба те, що то сонячні окуляри - так принципово? Але якщо для вас це й принципово, то все одно його можна суттєво покращити.
Бо їнакше просто язика можна зламати.
Чи може, сталася якась технічна помилка?
Щиро, без будь-якої зверхності.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:10:02 ]
Ярославе, ніяк не можу нічого змінити: я з цим віршем перемогла у Всеукраїнському конкурсі "Поетичний вернісаж "Троянди й виноград" (Київ, 2008р.). Подавала на інтимну лірику. Сам БОРИС Олійник, голова жюрі, вибрав мене - саме за нього. Так і сказав...А потім ще й на фуршеті онук М.Т.Рильського попросив зачитати його присутнім.Бо я ж так і не посміла його задекламувати зі сцени Національної філармонії... Це модерний вірш, він має читатися важко, не розквітати правильним розміром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:19:51 ]
але, якщо перемогли, то значить все ок)
зрештою, у вас є твори, які мені насправді подобаються. буду читати їх)
а якщо модерний, то потрібно було зіпсувати ритм ще і в трьох інших стрічках)
може чоловікам так сподобалася еротична наповненність цього вірша, що вони про поезію просто забули?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:21:34 ]
але я почав читати по модерному, то стало все ок)
я просто ігнорував переходи із стрічки в стрічку. думав, що це не принципове)
забираю свої претензії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:21:58 ]
мабуть просто треба йти спати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:52:02 ]
А ще я хотіла Вам додати, що у моєму розумінні - "сонячні" окуляри - це не сонцезахисні, а таки справді "сонячні" - ті, в яких відображається сонце. Дякую за увагу, мені дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:55:24 ]
І ще хотіла додати, що сьогодні причина нічних відвідин ПМ інша - я тільки-но з сім'єю повернулася з весілля: видала заміж дорогеньку і любиму рідну племінницю і хрещенницю! І гуляли ми в дуже "навороченому" ресторані, на околиці Дніпропетровська, у лісо-парковій зоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 10:02:13 ]
Лариско ти у своєму форматі =))0 справді круто =))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:57:04 ]
Дякую, Сашо! Завваж, це мені тоді було рівно стільки ж, як тобі зараз: 24!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 13:38:25 ]
То з 91-го року така тематика, Лариско? Тонкий ти фізіолог! Я би на місці Олійника теж перше місце дав!

Я в млості... чуттєвій... уже... пропадАю...
Ваш погляд крізь скЕльця - справжнісінький вирок!
Подібні сеанси - то кроки до... раю!
Та трохи незручно - ерекція... нИрок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:59:05 ]
Ну ти даєш: таке розкішне продовження-пародія! Це ж від імені чоловіка, чи я щось наплутала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 14:10:37 ]
До речі, дорога Ларисо, суто теоретично, справжній "модерн" якраз і вирізняється особливою легкістю - саме тому він і модерн. Ця "легкість" ще ділиться на специфічні "арт-деко", "югендстиль", "сецесію", тощо...
"Модернізм", на відміну від "модерну" (який саме базується на продовженні традиції) заперечує традицію, тому, коли аж надто заперечує, читається і розуміється, здебільшого, важко...

Ваша ж композиція читається легко, -
а ерекція серця, думаю, є завжди, навіть тоді, коли про іншу ерекцію вже давно забуто... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 01:05:30 ]
Дякую за пізнавальний коментар, мені аж соромно: стільки всього не знаю... Дякую за розуміння! Ви так гарно написали в останньому рядку коментаря. А я, коли писала, пам'ятаю свої думки: я хотіла іронічно натякнути, що коли немає кохання - відповідно, серце спить, і ерекція йому, самі розумієте, не загрожує... Недарма ж вірш - не про кохання, а саме про фізіологію, і саме "чоловічої",закоханості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 13:12:28 ]
Знання, Ларисо, дуже часто руйнують особистість... (
Вам жінкам легше - відчуваєте точне звучання в цілому, - раз, і вам усе ясно. А нам, чоловікам - збирати і збирати пазлики - ось туфелька, ось ручка, ось посмішка, ось подих, а все разом - неохопне... (
Хоча, таке на нижніх поверхах "мужебудови" - на верхніх все інакше. Там просто ловлять муз на "відкритий над собою простір", а ерекція серця, що виникає, направляється на вищий, аніж земний, світ... Словом, і тут, схоже, немає справедливості щодо прекрасних дам... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 00:10:43 ]
Ваш коментар - це не коментар, це талановитий вірш-верлібр! Аж затьохкало мені... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 15:41:26 ]
"Ерекція серця" - це ЩОСЬ! :) У школі більше любила фізику, ніж біологію, тому, по фізичним законам, процес перетворення одного виду енергії в інший повторюватиметься доти, поки в колі відбуватимуться коливання. Думаю, що ерекція відбуватиметься у всіх місцях. Ще багато залежить від потужності і закону збереження цієї енергії ( у нашому випадку ерекції). Для нас, жінок, дуже важливо, щоб вони були нероздільними. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 01:08:17 ]
Дякую, Тамаро! Тільки коли немає любові - серце спить...Навіть коли в голові у людей від "хотіння" шумить - але любові немає - і всьо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 03:23:41 ]
Хіба буває життя без любові? Любов - постійна складова нашого життя, її об'єкти різні.
Але я не тому втрутилась.
Навіть 20річної давності вірш має право на виправлення. Перемогу йому дали за новии образ "ерекція серця", вам - за відвагу. А суттєвої вади ніхто не вказав - слово "млОсті" не римується до "закОханості", бо наголос не там. Тож краще підібрати відповідну риму. Вірш претензійний і тому має бути бездоганним :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 23:15:04 ]
Життя без любові до конкретного "товариша" чи "тавришки", який (яка) зараз перед тобою - звичайно, буває! І в таку мить не врятує й "любов до вітчизни" (або ще щось подібне)...Це іронічний вірш.
2 роки тому я зробила спробу переінакшити його, зробити "традиційним". Він вийшов розлогим, як степ, з банальностями "тіпа": "пристрасть періщить дошем підвіконня"(?!). Ось яка "селянсько-степова" лірика вийшла, аж соромно (УРИВОК):"А очі масні в чоловіка від млості,
блищать, наче зайчики в сонячних скельцях...
Мій любий, скажи, на сеансах закоханості
чи ти відчуваєш ерекцію ...серця?" Алкоголіки. коли щось натворять, виправдовуються: "То не я - то все горілка!" Оце й мені після цих рядків хочеться виправдатись: люди, не сприймайте 2-й варіант серйозно, бо то ніби й не я... Дякую, Оксано, що підказуєте, дуже цікаво і пізнавально з Вами спілкуватись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 14:08:11 ]
Та Вам певно відомо як шелестить липа у місячну ніч?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 23:22:54 ]
Та нє, звідки мені знати! То класик української літератури натякав про свої глибокі пізнання з "любовної ботаніки": "Ви знаєте, як липа шелестиь?" А я так - тільки уявити собі можу: чоловіка чи повію, стару жінку чи стару діву... Цікаво вірші писати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 16:26:13 ]
Ерекція серця, я такого ще не чув.Дуже вдало, Ларисо - чи чудова поетеса, у кожному вірші несеш нам читачам, щось неповторне і своє!