ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Фізіологія чоловічої закоханості
…А очі – в полоні чуттєвої млості –
так сяють, мов
окулярні сонячні скельця.
Скажіть,
на подібних сеансах закоханості
у вас буває ерекція… серця?
1991р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-02 23:52:37
Переглядів сторінки твору 8640
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.215 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:16:36 ]
ну так)
чоловічий е-е орган як раз і має форму … серця
Ви справді, не знали?


-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:01:25 ]
Іронію і гумор ваш приймаю! Але й ви мене зрозумійте: я хотіла з'ясувати - чи під час фізіологічного акту серце... так само - як?... Це - свідомий епатаж, бо я знаю відповідь на своє запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:27:51 ]
під час фізіологічного акту - потужний прилив крові -
/або ерекція/
відбувається одночасно у обох органах
це очевидно

я взагалі просто час від часу цікавлюся авторами
які перебувають на мі саме - вночі
у багатьох з них бувають досить трепетні причини
для саме такої поведінки

із більшістю таких авторинь/авторів досить цікаво буває (трохи побазікати)

а іронія.. . іронія це здебільшого - звичайне люстро

радий знайомству, пані Ларисо

гарної ночі


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:29:15 ]
("на мі" - мало бути "на пмі")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:46:33 ]
Знаєте, яка в мене "трепетна" причина бути на ПМ посеред ночі? Бо вдень на роботі, потім домашні справи; ввечері син з чоловіком у черзі до компа стоять, а я вже потім... Дякую за розуміння! Я теж рада знайомству. А вірш писався 20 років тому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:29:46 ]
Ларисо! Запам'ятав вашого "Мужчину". Дуже зріло. Дотепно. Висока техніка. Хай цей вірш 20 - річної давності. Але з позиції себе теперішньої ви напевно відчуваєте кострубатість другої стрічки. Хіба важко її виправити, щоб вона так не дисонувала з ритмом вірша?
Наприклад, найпростіше, що приходить в голову :
сіяють, немов окулярні скельця.
Хіба те, що то сонячні окуляри - так принципово? Але якщо для вас це й принципово, то все одно його можна суттєво покращити.
Бо їнакше просто язика можна зламати.
Чи може, сталася якась технічна помилка?
Щиро, без будь-якої зверхності.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:10:02 ]
Ярославе, ніяк не можу нічого змінити: я з цим віршем перемогла у Всеукраїнському конкурсі "Поетичний вернісаж "Троянди й виноград" (Київ, 2008р.). Подавала на інтимну лірику. Сам БОРИС Олійник, голова жюрі, вибрав мене - саме за нього. Так і сказав...А потім ще й на фуршеті онук М.Т.Рильського попросив зачитати його присутнім.Бо я ж так і не посміла його задекламувати зі сцени Національної філармонії... Це модерний вірш, він має читатися важко, не розквітати правильним розміром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:19:51 ]
але, якщо перемогли, то значить все ок)
зрештою, у вас є твори, які мені насправді подобаються. буду читати їх)
а якщо модерний, то потрібно було зіпсувати ритм ще і в трьох інших стрічках)
може чоловікам так сподобалася еротична наповненність цього вірша, що вони про поезію просто забули?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:21:34 ]
але я почав читати по модерному, то стало все ок)
я просто ігнорував переходи із стрічки в стрічку. думав, що це не принципове)
забираю свої претензії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:21:58 ]
мабуть просто треба йти спати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:52:02 ]
А ще я хотіла Вам додати, що у моєму розумінні - "сонячні" окуляри - це не сонцезахисні, а таки справді "сонячні" - ті, в яких відображається сонце. Дякую за увагу, мені дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:55:24 ]
І ще хотіла додати, що сьогодні причина нічних відвідин ПМ інша - я тільки-но з сім'єю повернулася з весілля: видала заміж дорогеньку і любиму рідну племінницю і хрещенницю! І гуляли ми в дуже "навороченому" ресторані, на околиці Дніпропетровська, у лісо-парковій зоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 10:02:13 ]
Лариско ти у своєму форматі =))0 справді круто =))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:57:04 ]
Дякую, Сашо! Завваж, це мені тоді було рівно стільки ж, як тобі зараз: 24!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 13:38:25 ]
То з 91-го року така тематика, Лариско? Тонкий ти фізіолог! Я би на місці Олійника теж перше місце дав!

Я в млості... чуттєвій... уже... пропадАю...
Ваш погляд крізь скЕльця - справжнісінький вирок!
Подібні сеанси - то кроки до... раю!
Та трохи незручно - ерекція... нИрок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:59:05 ]
Ну ти даєш: таке розкішне продовження-пародія! Це ж від імені чоловіка, чи я щось наплутала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 14:10:37 ]
До речі, дорога Ларисо, суто теоретично, справжній "модерн" якраз і вирізняється особливою легкістю - саме тому він і модерн. Ця "легкість" ще ділиться на специфічні "арт-деко", "югендстиль", "сецесію", тощо...
"Модернізм", на відміну від "модерну" (який саме базується на продовженні традиції) заперечує традицію, тому, коли аж надто заперечує, читається і розуміється, здебільшого, важко...

Ваша ж композиція читається легко, -
а ерекція серця, думаю, є завжди, навіть тоді, коли про іншу ерекцію вже давно забуто... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 01:05:30 ]
Дякую за пізнавальний коментар, мені аж соромно: стільки всього не знаю... Дякую за розуміння! Ви так гарно написали в останньому рядку коментаря. А я, коли писала, пам'ятаю свої думки: я хотіла іронічно натякнути, що коли немає кохання - відповідно, серце спить, і ерекція йому, самі розумієте, не загрожує... Недарма ж вірш - не про кохання, а саме про фізіологію, і саме "чоловічої",закоханості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 13:12:28 ]
Знання, Ларисо, дуже часто руйнують особистість... (
Вам жінкам легше - відчуваєте точне звучання в цілому, - раз, і вам усе ясно. А нам, чоловікам - збирати і збирати пазлики - ось туфелька, ось ручка, ось посмішка, ось подих, а все разом - неохопне... (
Хоча, таке на нижніх поверхах "мужебудови" - на верхніх все інакше. Там просто ловлять муз на "відкритий над собою простір", а ерекція серця, що виникає, направляється на вищий, аніж земний, світ... Словом, і тут, схоже, немає справедливості щодо прекрасних дам... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 00:10:43 ]
Ваш коментар - це не коментар, це талановитий вірш-верлібр! Аж затьохкало мені... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 15:41:26 ]
"Ерекція серця" - це ЩОСЬ! :) У школі більше любила фізику, ніж біологію, тому, по фізичним законам, процес перетворення одного виду енергії в інший повторюватиметься доти, поки в колі відбуватимуться коливання. Думаю, що ерекція відбуватиметься у всіх місцях. Ще багато залежить від потужності і закону збереження цієї енергії ( у нашому випадку ерекції). Для нас, жінок, дуже важливо, щоб вони були нероздільними. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 01:08:17 ]
Дякую, Тамаро! Тільки коли немає любові - серце спить...Навіть коли в голові у людей від "хотіння" шумить - але любові немає - і всьо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 03:23:41 ]
Хіба буває життя без любові? Любов - постійна складова нашого життя, її об'єкти різні.
Але я не тому втрутилась.
Навіть 20річної давності вірш має право на виправлення. Перемогу йому дали за новии образ "ерекція серця", вам - за відвагу. А суттєвої вади ніхто не вказав - слово "млОсті" не римується до "закОханості", бо наголос не там. Тож краще підібрати відповідну риму. Вірш претензійний і тому має бути бездоганним :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 23:15:04 ]
Життя без любові до конкретного "товариша" чи "тавришки", який (яка) зараз перед тобою - звичайно, буває! І в таку мить не врятує й "любов до вітчизни" (або ще щось подібне)...Це іронічний вірш.
2 роки тому я зробила спробу переінакшити його, зробити "традиційним". Він вийшов розлогим, як степ, з банальностями "тіпа": "пристрасть періщить дошем підвіконня"(?!). Ось яка "селянсько-степова" лірика вийшла, аж соромно (УРИВОК):"А очі масні в чоловіка від млості,
блищать, наче зайчики в сонячних скельцях...
Мій любий, скажи, на сеансах закоханості
чи ти відчуваєш ерекцію ...серця?" Алкоголіки. коли щось натворять, виправдовуються: "То не я - то все горілка!" Оце й мені після цих рядків хочеться виправдатись: люди, не сприймайте 2-й варіант серйозно, бо то ніби й не я... Дякую, Оксано, що підказуєте, дуже цікаво і пізнавально з Вами спілкуватись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 14:08:11 ]
Та Вам певно відомо як шелестить липа у місячну ніч?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 23:22:54 ]
Та нє, звідки мені знати! То класик української літератури натякав про свої глибокі пізнання з "любовної ботаніки": "Ви знаєте, як липа шелестиь?" А я так - тільки уявити собі можу: чоловіка чи повію, стару жінку чи стару діву... Цікаво вірші писати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 16:26:13 ]
Ерекція серця, я такого ще не чув.Дуже вдало, Ларисо - чи чудова поетеса, у кожному вірші несеш нам читачам, щось неповторне і своє!