ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Фізіологія чоловічої закоханості
…А очі – в полоні чуттєвої млості –
так сяють, мов
окулярні сонячні скельця.
Скажіть,
на подібних сеансах закоханості
у вас буває ерекція… серця?
1991р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-02 23:52:37
Переглядів сторінки твору 9251
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.215 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:16:36 ]
ну так)
чоловічий е-е орган як раз і має форму … серця
Ви справді, не знали?


-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:01:25 ]
Іронію і гумор ваш приймаю! Але й ви мене зрозумійте: я хотіла з'ясувати - чи під час фізіологічного акту серце... так само - як?... Це - свідомий епатаж, бо я знаю відповідь на своє запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:27:51 ]
під час фізіологічного акту - потужний прилив крові -
/або ерекція/
відбувається одночасно у обох органах
це очевидно

я взагалі просто час від часу цікавлюся авторами
які перебувають на мі саме - вночі
у багатьох з них бувають досить трепетні причини
для саме такої поведінки

із більшістю таких авторинь/авторів досить цікаво буває (трохи побазікати)

а іронія.. . іронія це здебільшого - звичайне люстро

радий знайомству, пані Ларисо

гарної ночі


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:29:15 ]
("на мі" - мало бути "на пмі")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:46:33 ]
Знаєте, яка в мене "трепетна" причина бути на ПМ посеред ночі? Бо вдень на роботі, потім домашні справи; ввечері син з чоловіком у черзі до компа стоять, а я вже потім... Дякую за розуміння! Я теж рада знайомству. А вірш писався 20 років тому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:29:46 ]
Ларисо! Запам'ятав вашого "Мужчину". Дуже зріло. Дотепно. Висока техніка. Хай цей вірш 20 - річної давності. Але з позиції себе теперішньої ви напевно відчуваєте кострубатість другої стрічки. Хіба важко її виправити, щоб вона так не дисонувала з ритмом вірша?
Наприклад, найпростіше, що приходить в голову :
сіяють, немов окулярні скельця.
Хіба те, що то сонячні окуляри - так принципово? Але якщо для вас це й принципово, то все одно його можна суттєво покращити.
Бо їнакше просто язика можна зламати.
Чи може, сталася якась технічна помилка?
Щиро, без будь-якої зверхності.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:10:02 ]
Ярославе, ніяк не можу нічого змінити: я з цим віршем перемогла у Всеукраїнському конкурсі "Поетичний вернісаж "Троянди й виноград" (Київ, 2008р.). Подавала на інтимну лірику. Сам БОРИС Олійник, голова жюрі, вибрав мене - саме за нього. Так і сказав...А потім ще й на фуршеті онук М.Т.Рильського попросив зачитати його присутнім.Бо я ж так і не посміла його задекламувати зі сцени Національної філармонії... Це модерний вірш, він має читатися важко, не розквітати правильним розміром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:19:51 ]
але, якщо перемогли, то значить все ок)
зрештою, у вас є твори, які мені насправді подобаються. буду читати їх)
а якщо модерний, то потрібно було зіпсувати ритм ще і в трьох інших стрічках)
може чоловікам так сподобалася еротична наповненність цього вірша, що вони про поезію просто забули?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:21:34 ]
але я почав читати по модерному, то стало все ок)
я просто ігнорував переходи із стрічки в стрічку. думав, що це не принципове)
забираю свої претензії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:21:58 ]
мабуть просто треба йти спати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:52:02 ]
А ще я хотіла Вам додати, що у моєму розумінні - "сонячні" окуляри - це не сонцезахисні, а таки справді "сонячні" - ті, в яких відображається сонце. Дякую за увагу, мені дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:55:24 ]
І ще хотіла додати, що сьогодні причина нічних відвідин ПМ інша - я тільки-но з сім'єю повернулася з весілля: видала заміж дорогеньку і любиму рідну племінницю і хрещенницю! І гуляли ми в дуже "навороченому" ресторані, на околиці Дніпропетровська, у лісо-парковій зоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 10:02:13 ]
Лариско ти у своєму форматі =))0 справді круто =))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:57:04 ]
Дякую, Сашо! Завваж, це мені тоді було рівно стільки ж, як тобі зараз: 24!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 13:38:25 ]
То з 91-го року така тематика, Лариско? Тонкий ти фізіолог! Я би на місці Олійника теж перше місце дав!

Я в млості... чуттєвій... уже... пропадАю...
Ваш погляд крізь скЕльця - справжнісінький вирок!
Подібні сеанси - то кроки до... раю!
Та трохи незручно - ерекція... нИрок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:59:05 ]
Ну ти даєш: таке розкішне продовження-пародія! Це ж від імені чоловіка, чи я щось наплутала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 14:10:37 ]
До речі, дорога Ларисо, суто теоретично, справжній "модерн" якраз і вирізняється особливою легкістю - саме тому він і модерн. Ця "легкість" ще ділиться на специфічні "арт-деко", "югендстиль", "сецесію", тощо...
"Модернізм", на відміну від "модерну" (який саме базується на продовженні традиції) заперечує традицію, тому, коли аж надто заперечує, читається і розуміється, здебільшого, важко...

Ваша ж композиція читається легко, -
а ерекція серця, думаю, є завжди, навіть тоді, коли про іншу ерекцію вже давно забуто... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 01:05:30 ]
Дякую за пізнавальний коментар, мені аж соромно: стільки всього не знаю... Дякую за розуміння! Ви так гарно написали в останньому рядку коментаря. А я, коли писала, пам'ятаю свої думки: я хотіла іронічно натякнути, що коли немає кохання - відповідно, серце спить, і ерекція йому, самі розумієте, не загрожує... Недарма ж вірш - не про кохання, а саме про фізіологію, і саме "чоловічої",закоханості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 13:12:28 ]
Знання, Ларисо, дуже часто руйнують особистість... (
Вам жінкам легше - відчуваєте точне звучання в цілому, - раз, і вам усе ясно. А нам, чоловікам - збирати і збирати пазлики - ось туфелька, ось ручка, ось посмішка, ось подих, а все разом - неохопне... (
Хоча, таке на нижніх поверхах "мужебудови" - на верхніх все інакше. Там просто ловлять муз на "відкритий над собою простір", а ерекція серця, що виникає, направляється на вищий, аніж земний, світ... Словом, і тут, схоже, немає справедливості щодо прекрасних дам... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 00:10:43 ]
Ваш коментар - це не коментар, це талановитий вірш-верлібр! Аж затьохкало мені... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 15:41:26 ]
"Ерекція серця" - це ЩОСЬ! :) У школі більше любила фізику, ніж біологію, тому, по фізичним законам, процес перетворення одного виду енергії в інший повторюватиметься доти, поки в колі відбуватимуться коливання. Думаю, що ерекція відбуватиметься у всіх місцях. Ще багато залежить від потужності і закону збереження цієї енергії ( у нашому випадку ерекції). Для нас, жінок, дуже важливо, щоб вони були нероздільними. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 01:08:17 ]
Дякую, Тамаро! Тільки коли немає любові - серце спить...Навіть коли в голові у людей від "хотіння" шумить - але любові немає - і всьо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 03:23:41 ]
Хіба буває життя без любові? Любов - постійна складова нашого життя, її об'єкти різні.
Але я не тому втрутилась.
Навіть 20річної давності вірш має право на виправлення. Перемогу йому дали за новии образ "ерекція серця", вам - за відвагу. А суттєвої вади ніхто не вказав - слово "млОсті" не римується до "закОханості", бо наголос не там. Тож краще підібрати відповідну риму. Вірш претензійний і тому має бути бездоганним :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 23:15:04 ]
Життя без любові до конкретного "товариша" чи "тавришки", який (яка) зараз перед тобою - звичайно, буває! І в таку мить не врятує й "любов до вітчизни" (або ще щось подібне)...Це іронічний вірш.
2 роки тому я зробила спробу переінакшити його, зробити "традиційним". Він вийшов розлогим, як степ, з банальностями "тіпа": "пристрасть періщить дошем підвіконня"(?!). Ось яка "селянсько-степова" лірика вийшла, аж соромно (УРИВОК):"А очі масні в чоловіка від млості,
блищать, наче зайчики в сонячних скельцях...
Мій любий, скажи, на сеансах закоханості
чи ти відчуваєш ерекцію ...серця?" Алкоголіки. коли щось натворять, виправдовуються: "То не я - то все горілка!" Оце й мені після цих рядків хочеться виправдатись: люди, не сприймайте 2-й варіант серйозно, бо то ніби й не я... Дякую, Оксано, що підказуєте, дуже цікаво і пізнавально з Вами спілкуватись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 14:08:11 ]
Та Вам певно відомо як шелестить липа у місячну ніч?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 23:22:54 ]
Та нє, звідки мені знати! То класик української літератури натякав про свої глибокі пізнання з "любовної ботаніки": "Ви знаєте, як липа шелестиь?" А я так - тільки уявити собі можу: чоловіка чи повію, стару жінку чи стару діву... Цікаво вірші писати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 16:26:13 ]
Ерекція серця, я такого ще не чув.Дуже вдало, Ларисо - чи чудова поетеса, у кожному вірші несеш нам читачам, щось неповторне і своє!