ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЗНАК

Геніальність і божевілля

Ч. Ломброзо

А мить гірка. Не дивно. Бо прощальна.
Відчалюю, хоч наче ще й не час.
Ще є Почаїв. Та втекла Почайна.
Яких ще ждати знаків чи нещасть?

Це тільки спроба? Мабуть. Чи ж остання? -
Коли усюди - млака, де не стань.
І звістка ця - мені? До запитання?
А до якого? Стільки ж запитань...

Там також пастка? Часу? Парадигми?
А ця надія, що уже вмира -
мене розрає? Навпаки - подвигне?
Тоді - на що? Коли довкіль - мара.

І що залишу - віру чи омерту?
Як примирю чесноти і гріхи?
І воду - то живу, то знову мертву,
що із руки одної. І з ріки.

Чи оціню, чи викину в нікуди -
та, Боже мій, хоча б чи відрізню
Юдифі чин од поцілунку Юди?
І вбивчу правду - чи святу брехню?

А що, як все це гра? І в тім, що пусто
під золотим наперстком, є резон?
А генію - за гріх який - безумство?
(Це вже не я - Чезаре Ломброзó).

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-03 22:58:14
Переглядів сторінки твору 6230
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 23:30:12 ]
А от тут нарешті із задоволенням поставлю Вашому компу оцінку :)
(не дивлячись не сумнівні наголоси).
а хто така "млака"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 23:34:52 ]
млака - "топь" російською, здається. мочари, непевне місце


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 23:37:39 ]
цікаво. не знала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 23:35:41 ]
Дякую!
а в чому сумнів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 23:41:57 ]
був один - "мабуть", поки я не подивилася, що там може бути подвійний наголос.
Справді, гарний вірш вийшов, саме з тією часткою іронії, яка врятовує від безуму чи пафосу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 23:38:06 ]
ми не розбираємося в оцінках. комп запитує, а нам що - 6 принципово не можна ставити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 23:43:45 ]
передайте компу, що 6 "Любителям поезії" не дозволяє ставити інша ацька машина, яка таємно керує тут всім на ПМ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:28:50 ]
А я так і підозрював, що знаходжуся в Матриці). До речі, маю гарний вірш на цю тему. І якщо вам подобається іронічна поезія - ви б його оцінили. просто не хочеться зашвидко його друкувати. є ще дещо, що варто оприлюднити перед ним. Хіба якось скину вам на електронку. скажете свою думку.

Ну, і дякую за підтримку!)
А при нагоді, оцінили б якось кілька моїх пропередніх віршів, а то якось неприємно, що світяться нулями. Особливо, попередній "Ірраціональео...". Мені таки вдалося переконати компа виконати всі ваші вимоги...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 03:35:06 ]
О,нарешті ви почали подавати справді гарні вірші. Милозвучні, без зачіпок у прочитанні. Вам ті оцінки направду щось важать?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 08:25:21 ]
Дякую!)Та стараюся. І пора вже. Зрештою, це вже мій 14 вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 10:29:25 ]
дуже класно. Оця форма вірша - нескінченні запитання, що наче зависають у повітрі - чудова ідея! І не було тут ніякої бутси, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 15:14:20 ]
Дякую, Олю!)) Звичайно, що ніякої бутси. У всякому разі, основна доля роботи тут - моя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-04 11:54:14 ]
Почаїв... і Почайна...
...із руки... і з ріки...
Юдиф... і Юда...

Таки, справді
Геніальність... і божевілля...

На Ваші ??? - мої Вам !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 15:16:04 ]
Дякую, пані Любо!)
Як ви вважаєте, ще щось писати, чи на цьому вже можна зупинитися?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 15:41:05 ]
Поділіться програмкою. Так за вечір як мінімум на "Гранослов" (а то й Шевченківську) можна наваяти.)))))


А вірш і справді гарний вийшов, інтелектуальний, чіткий, з особливим ароматом. Геніально (сподіваюся, це Вам, а не Вашій машині).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 15:16:57 ]
Дякую, Світлано!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 17:01:06 ]
Гарно.
Я теж хочу таку програму!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 15:36:13 ]
Дякую, Зоряно!)
Домовимося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-26 20:05:21 ]
Майстерний текст.
Втім, кінцівка - всьому голова) Тут виходить ЛомброзО, а має бути ЛомбрОзо. Це не може бути авторським наголосом, бо це ім"я власне.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:12:26 ]
Дякую. Хуане! Знаю це прізвище ще з дитинства. Не впевнений, але, може, навіть Конан-Дойл його згадував в своїх творах. В зв"язку з теорією вроджених злочинців. Чомусь так склалося в моїй свідомості, що сприймав його за француза, то й читав його на французький манір. Тепер вже мабуть хай так і залишається, бо вірш був задуманий саме під ці кінцеві 2 рядки)
Хоч і не думаю, що існують якісь обмеження до вживання авторських наголосів. Але звичайно, що це не красить вірш(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 21:42:13 ]
Дуже симпатична в цілому композиція, але, знову ж як на мене, у першій строфі не надто вмотивована ота гра шиплячими, можливо вона і не потрібна?
І останній рядок ніби надто простий вийшов, хоча ідея "Чезаре Ломброзо" нормальна, але "Це вже не я" - запросто, навіть ніби трохи краще:
"А генію, за гріх який - безумство? -
Що вже не я - Чезаре Ломброзо. "

Та краще знайти вирішення "Чезаре Ломброзо" у більш високому стилі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 22:47:47 ]
Дякую, РМ!)
Може й не дуже вмотивована, але тим не менше так вже склалося. І начебто в цілому куплет вийшов досить гармонійним. Навряд чи варто зараз щось переробляти. Та шиплячість так чи інакше в якійсь мірі зумовлена цим каламбуром Почайна - Почаїв, ну й римою.
А з тим Чезаре навіть не знаю... Задум вірша починався саме з цього запитання... Яке в кінцевій реалізації вірша наче підвело риску серії моїх запитань...
Але ще подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:37:42 ]
Я мав на увазі, що, як на мене, таки забагато "ч, ш, щ" - і вони, якраз, обтяжують звучання строфи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 23:54:10 ]
та я зрозумів. ок, подумаю ще...
Дякую!